WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМедицина → Травматичні ушкодження нижньої щелепи - Реферат

Травматичні ушкодження нижньої щелепи - Реферат

Реферат на тему:

Травматичні ушкодження нижньої щелепи

До числа невогнепальних ушкоджень нижньої щелепи відносяться ушкодження, викликані транспортними аваріями, забиті місця каменями, уламками дерева, грудками землі при вибухах і обвалах, травми при заняттях спортом і різні виробничі і побутові травми.

Невогнепальні переломи нижньої щелепи найчастіше локалізуються в місцях найменшого опору кістки. Такими місцями є: 1) середня лінія, 2) комірка ікла й область малих корінних зубів, кут нижньої щелепи (комірка зуба мудрості), 3) шейка виросткового паростка (мал.1).

Мал. 1

Розташування ліній перелому нижньої щелепи:

1 - поперечний перелом; 2 - косою; 3 - подовжній; 4 - дірчастий; 5 - зиґзаґоподібний; 6 - аркообразный; 7 - оскольчатый.

При прямому ударі нижня щелепа ламається звичайно в області ікол і премолярів. При непрямих ударах переломи частіше виникають в області кутів нижньої щелепи і шийок виросткових паростків. Переломи в області серединної лінії н підборідних отворів зустрічаються рідко. Ще більш рідко - ізольовані переломи вінцевих відростків.

Основною, самою постійною і найбільш важливою ознакою порушення цілості тіла і гілки нижньої щелепи є зміщення відломків, викликане порушенням фізіологічної рівноваги жувальних м'язів, і нерівномірною тягою їх окремими групами м'язових пучків.

Виключення складають підокістні та що мають зубцевідну лінію переломи, при яких зміщення буває незначним. Іноді переломи в області кута не супроводжуються зміщенням відломків. Одночасно порушується функція жування і мова. При важких переломах уже при зовнішньому огляді видно значна деформація обличчя, підборіддя зміщене, рот напіввідкритий, виділяється слина пофарбована кров'ю.

Наявність двох симетрично розташованих суглобів і однойменних м'язів, на правій і лівій сторонах, забезпечує своєрідність обсягу рухів нижньої щелепи. При її переломах виникають значні порушення, зв'язані з тим, що кожен із двух уламків, що утворилися зберігає опір у основі черепа лише в області одного суглоба. Крім того, створюються нові умови для тяги м'язів правої і лівої сторін. При переломі кожна група м'язів переміщує лише частину щелепи. У результаті цього відбувається зміщення уламків, в залежності від розташування і числа ліній переломів.

потужнього жувального м'язу проявляється невеликим нахилом уламків усередину) чи зовсім бути відсутнім через рівномірну тягу м'язів передньої групи на кожному уламку. Однак відсутність на одному з уламків зубів приводить до порушення рівноваги тяги м'язів і до зміщення вверх беззубої ділянки.

В міру віддалення переломів від середньої лінії, зміщення уламків буває більш значним.

При розташуванні перелому збоку від серединної лінії відбувається зміщення обох уламків. При цьому великий уламок, під впливом тяги передньої групи м'язів, через наявність однобічної опори в суглобі трохи повертається, зміщаючись при цьому донизу й убік ушкодження. Менший же уламок, знаходячись під дією м'язів, що піднімають щелепу, підтягується усередину і догори до зіткнєння з зубами антагоністами, а при відсутності зубів - до зіткнення з альвеолярним паростком. Спостерігається також нахил зубного ряду в язичну сторону, що відбувається під дією жувального м'яза.

При лінійних переломах в області кута, а також гілки нижньої щелепи значних зміщень не відбувається.

При переломах виросткового паростка, що відбуваються найчастіше в області шийки, значно обмежується рух в суглобі виключається функція суглоба. Такі переломи часто спостерігаються при ударі в підборіддя. Механізм зміщення короткого уламку залежить від напрямку сили, що викликала перелом, і тяги зовнішнього крилоподібнього м'яза. Під дією сили спереду назад короткий уламок може зміститися зовні. При нанесенні удару збоку безпосередньо в область виросткового парустку можливо зміщеня короткого уламку усередину, а також уперед та назад.

Нижня щелепа при однобічному переломі шийки виросткового паростку на стороні ушкодження підтягується догори під дією жувального, внутрішнього крыловидного і скроневого м'язів. Тяга ж передньої групи м'язів викликає зміщення підборіддя убік ушкодження і частково донизу. У результаті щелепа трохи зміщається убік перелому. Зубні ряди частково змикаються зі своїми антагоністами на стороні перелому, іноді лише в області зубів мудрості, а на протилежній, здоровій стороні, між верхніми і нижніми зубами утвориться невеликий проміжок. Виростковий паросток у залежності від напрямку лінії перелому, чи зміщається вперед і усередину під впливом тяги прикріпленого до нього зовнішнього крылоподібного м'яза, чи вперед і зовні в результаті тиску зміщуючогося догори довгого уламку.

При подвійних переломах нижньої щелепи, що розташовуються симетрично по бокам від середньої лінії, так і несиметрично до середнього уламку, часто залишаються прикріпленими тільки м'язи передньої групи, тобто що опускають щелепу. Це й обумовлює характерне зміщення середнього улфмку. При подвійному симетричному переломі в підборідній області середній уламок зміщається назад і донизу, причому зуби іноді нахиляються уперед. Одночасно зміщається назад місце прикріплення м'язів, що витягають язик вперед, і язик западає, надавлюючи на надгортанник. Це викликає утруднення дихання. Нерідко такий хворий зовсім не може дихати лежачи на спині. Бічні ж уламки при такому переломі зміщаються догори й усередину.

При симетричному розташуванні ліній перелому в підборідній області западіння язика і утруднення дихання не спостерігається. Ці явища спостерігаються лише у випадку затискання середнього уламка між бічними, а іноді і при зміщенні його уперед. При двосторонньому переломі тіла щелепи попереду від кутів зміщення назад середнього уламку не відбувається, і він відвисає. Западіння язика при цьому не спостерігається.

При двосторонніх переломах виросткових паростків, у результаті підтягування нагору обох гілок нижньої щелепи, верхня і нижня зубні дуги змикаються лише молярами. Це дає картину, що трохи нагадує відкритий прикус із проміжком у кілька міліметрів між верхніми і нижніми зубами.

При подвійному переломі, коли обидві лінії перелому розташовуються з однієї сторони від середньої лінії, середній уламок зміщується трохи вниз і усередину під впливом тяги що залишилася прикріпленого до нього щелепно-під'язичного м'яза.

У випадках множинних переломів нижньої щелепи спостерігається безладне зміщення середніх уламків, що в значній мірі залежить від напрямку діючої сили. При цьому уламки часто заходять своїми краями одін за одного.

Характерною ознакою перелому нижньої щелепи є неправильне змикання зубів, що залежить від зміщення уламків. Ця ознака відсутня лише іноді при лінійних переломах. Якщо ж мається перелом, наприклад, у бічному відділі тіла щелепи, зміщення уламків виявляється по змиканню зубів на стороні меншого уламка. Зуби ж, що знаходяться в області великого уламка, не тільки не змикаються своїми антагоністами, але і весь ряд їх зміщений убік перелому. Для перелому в області тіла нижньої щелепи характерно також переміщення уламків, з розташованими на них зубами, по відношенню один до одного при відкриванні і закриванні рота, а також при бічних рухах, що виявляється під час огляду порожнини рота.

При переломі виросткового паростку відзначаеться біль в області скронево-нижньо-щелепного суглоба, що утруднюе акт жування і мови. Біль підсилюються при натисненні на підборідний відділ нижньої щелепи. Як правило, в області суглоба спостерігається розлита припухлість м'яких тканин.

У хворих з вираженим змищенням уламків спостерігається порушення прикусу. Найчастіше при переломах в області шийки виросткового паростку тягою волокон зовнішнього крилопобіднього м'яза малий уламок зміщається упереди і усередину, а при переломах в області основи виросткового паростку (найбільш часто зустрічаючийся вид переломів) малий уламок частіше розташовується зовні. Гілка нижньої щелепи звичайно зміщується нагору. У більшості випадків при відкриванні рота відзначається відхилення нижньої щелепи убік перелому і обмеження її рухів у здорову сторону. Важливою діагностичною ознакою перелому виросткового паростку є ослаблення чи повна відсутність рухів суглобної голівки на стороні ушкодження.

При переломах в області гілки нижньої щелепи і виросткового паростку крім порушення змикання, несиметричного при однобічному переломі і частіше симетричного при двосторонньому, характерно як би переміщення нижньої щелепи при відкриванні рота й обмеження бічних рухів (при однобічному переломі - убік, протилежний ушкодженню).

Наявність перелому встановлюється шляхом пальпаціі контурів щелепи зовні, а також з боку порожнини рота, по наявності западання, чи нерівності шиповидного виступу, хворобливих при натисненні пальцем. Однак іноді болючі відчуття, що виникають під час пальпаціі ділянок кістки, можуть бути зв'язані з ушкодженням білящелепних м'яких тканин. Тому варто установити наявність рухливості уламків.

Помилки й ускладнення

- неправильна методика обстеження нижньої щелепи;

- неправильне трактування рентгенограми;

- неправильна постановка діагнозу;

Алгоритм проведення

1. Усадити пацієнта у стоматологічне крісло. Провести збір анамнезу та зясувати скарги пацієнта. Обов'язково встановити обставини травми (де, коли, за яких обставин, яким чином постраждалий отримав травму). Необхідно зясувати, чи була у момент травми, втрата свідомості, нудота, блювота, кровотеча. Чи надавалась яка несуть допомога, ким, в чому вона полягала. Збирають також детальний анамнез життя та алергологічний анамнез.

2. Вимити руки, одягти гумові рукавички, провести огляд та пальпацію хворого. Звертають увагу на загальний стан хворого, блідність шкіряних покровів, наявність пошкоджень в інших ділянках шкіри, ознаки ураження центральної нервової системи, інших органів та систем.

3. При огляді обличчя визначають локалізацію, характер пошкодження мяких тканин, послідовно пальпують всі кістки обличчя,

визначають контури і паталогічну рухливість кісток носа.

4. Обективно, при свіжому переломі нижньої щелепи вівдмічаеться:

а. асиметрія обличчя за рахунок набряку мяких тканин або крововилив у область перелому.

б. болючість при пальпації кістки;

в. зміщення та рухливість відламків;

г. порушення прикусу;

д. наявність розривів слизової оболонки ясен, язика, дна

порожнини рота;

є. наявність згустків крові у області обличчя, в роті, в носі, витікання спино-мозкової рідини з вух та носа.

5. Після обстеження пацієнта заповнюють медичну картку, встановлюють попередній діагноз, вказавши всі наявні ушкодження. Для встановлення кінцевого діагнозу направляють пацієнта на рентгенографію.

Для обстеження нижньої щелепи найкраще користуватися:

а. рентгенограма половини нижньої щелепи (укладка по Генішу);

б. обзорна рентгенограма нижньої щелепи;

в. ортопантомограма.

На рентгенограмі буде видно лінію порушення цілісності кісткової тканини. В залежності від кількості переломів таких ліній може бути декілька.

6. Визначити необхідний обсяг допомоги, при необхідності оформити супровідні документи і транспортувати хворого у спеціалізований заклад для надання медичної допомоги.

Методика обстеження нижньої щелепи

1. Великий палець правої руки повинен охоплювати праву половину тіла нижньої щелепи, а вказівний - ліву; при легкому давленні на підборіддя виникає біль у області перелому тіла, кута, або гілки нижньої щелепи.

2. Для того щоб перевірити обсяг рухів в скронево-нижньощелепному суглобі вводять вказівні пальці у зовнішній слуховий прохід пацієнта і просять пацієнта відкривати та закривати рота, або зміщують підборіддя у ліво та право.

Лікар встановлює рухомість голівок скронево-нижньощелепних суглобів. Якщо руху голівок в суглобах не визначається, можна передбачити наявність перелому виросткових паростків нижньої щелепи.

3. Методика обстеження рухливості відламків: для цього ділянки щелепи захоплюють пальцями правої та лівої руки, таким чином щободин або два пальці (вказівний аба вказівний та середній)розташовувались на ріжучій або жувальній поверхні зубів, а при відсутності у цьому місці зубів - на гребені альвеолярного паростку, великий же палець розташований по нижньому краю нижньої щелепи.

Зміщуючи ділянки щелепи вверх і вниз, вперед та назад визначають місце розташування лінії перелому.

Loading...

 
 

Цікаве