WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМедицина → Операція видалення зуба - Лекція

Операція видалення зуба - Лекція

3. ОЗНАКА СТОРОНИ.

Для видалення різців, кликів і малих корінних зубів на нижній і верхній щелепі великих корінних зубів на нижній шелепі застосовують щипці як для правої, так і лівої сторони, щічки в них розташовані однаково.

Для видалення верхніх корінних зубів застосовують щипці, на одній із щічок яких є шип в центрі і виємки по боках, на іншій щічці є жолобок напівкруглої форми. Щічка, що має шип, накладається на зовнішню (щічну) поверхню коронки зуба. Шип при цьому входить в проміжок між щічними коренями, інша щічка охоплює піднебінний корінь.

4.Ознака ширини щічок.

Ширина шічок щипців для видалення передніх зубів (різців, ікол) а також малих корінних зубів менша, ніж у щипців для видалення великих корінних зубів. Щічки клювоподібних щипців для видалення нижніх різців вужчі, ніж у щипців для видалення нижніх ікол і малих корінних зубів. Ще вужчі щічки мають щипці, призначені для видалення коренів зубів. У цих щипців, крім цього, шічки сходяться (змикаються) між собою.

3. ТЕХНІКА ОПЕРАЦІЇ ВИДАЛЕННЯ ЗУБА.

Положення хворого в крслі а також положення його по відношенню до лікаря може бути різним, в залежності від того, на якій щелепі і який зуб підлягає видаленню. Атипічне видалення зубів рекомендується проводити в положенні хворого лежачи - на операційному столі.

Техніка операції видалення зуба може бути типічною (щипцями, елеваторами) і атипічною (фрезами і трепанами, що приводять в рух за допомогою бормашини, долотом з молотком).

Типічна операція видалення зуба щипцями складається із слідуючих етапів: накладання щічок шипців на зуб, просування щічок щипців до емалево-цементної границі (при нормальному стані ясен це практично визначається рівнем краю альвеолярного відростка); змикання ручок щипців всіма п`ятьма пальцями руки; вихитування і видалення із лунки.

Якщо циркулярна зв'язка не пошкоджена парадонтозним процесом, видалення зуба починається з так званої синдемотомії, що виконується елеватором, вузьким распатором чи "гладилкою", скальпелем.

До того, як щічки щипців накласти на коронку зуба, щипці слід належним чином взяти в руку. Це називається захопленням чи триманням щипців. Існують різні методи захоплення щипців при видаленні зуба.

Можна рекомендувати як найбільш простий слідуючий спосіб: щипці тримають в правій руці так, щоб бранші щипців лежали на долоні, а перший палець, входячи в проміжок між браншами, дає можливість розсувати їх. Серед інших способів застосовують слідуючий, при якому в момент накладання на коронку щічок шипців ІУ палець вводиться між браншами і розсовує їх. Перший палець впирається в замок і регулює зближення браншів, після фіксації зуба щічками щипців і перший, і ІУ пальці забираються із браншів.

Проводячи видалення зуба шипцями, потрібно спостерігати слідуючі основні правила:

  1. накладати щічки шипців тільки на вестибулярну і внутрішню поверхні;

  2. поздовжня вісь щічок щипців повинна співпадати з поздовжньою віссю зуба, що видаляється;

  3. уникати накладання кінчика щічок щипців на край альвеалярного відростка і уникати так званої субперіостальної резекції країв лунки;

  4. проводячи вивихання зуба, необхідно пам'ятати про можливість його перелому в ділянці шийки чи, в гіршому випадку, в ділянці верхівки кореня. Зуби з плоскими, а також з декількома коренями слід вивихати тільки маятникоподібними рухами (в щічно-піднебінному чи щічно-язичному напрямках); що ж до зубів, які мають конусоподібний корінь (є ікла, верхні центральні різці), то їх можна вивихати ротаційними поперемінно з маятникоподібними рухами. Перші маятникоподібні вивихаючі рухи повинні бути особливо обережними і направлятися в сторону найменшого опору, де стінка лунки найтонша. Так, при видаленні верхніх малих корінних зубів, а також другого і третього великих корінних зубів слід спершу зробити рухи в щічну, а також потім в піднебінну сторону, а при видаленні верхнього шостого зуба - спершу в піднебінну сторону, так, як зовнішня стінка лунки тут за звичай потовщується вилично-альвеалярним гребенем.

Вивихання нижніх різців слід здійснювати, комбінуючи маятнико-подібні і ротаційні рухи. Зручно застосовувати ротацію при видаленні ікол. Нижні малі корінні зуби видаляють спершу вивиханням назовні, а потім - всередину. Що стосується нижніх великих корінних зубів, то за звичай рекомендується проводити перші вивихаючі рухи всередину, так, як в ділянці цих зубів, особливо в другого і третього великих корінних зубів, зовнішня стінка лунки потовщується за рахунок зовнішньої косої лінії.

Для видалення нижніх зубів мудрості зручно користуватися прямим елеватором. При видаленні коренів на нижній шелепі користуються боковими елеваторами. Для видалення коренів верхніх зубів користуються штикоподібними щипцями чи прямим елеватором.

Атипове видалення зуба. В останні роки застосування долота і молотка вважається доступним тільки в крайніх випадках, коли неможливо застосувати щипці, елеватори, фрези і трепани, маніпулювання якими не спричинюе фізичну і психічну травму хворому; в випадку застосування долота і молотка буває травмування щелепи і струс мозку.

4. ПІСЛЯОПЕРАЦІЙНИЙ ДОГЛЯД ЗА РАНОЮ.

Після видалення зуба типовим чи атиповим шляхом задача лікаря полягає в тому, щоб попередити запалення чи невралгічну біль в рані. Для цього необхідно:

  1. видалити із лунки гранульому (якщо вона не видалена разом з коренем) і грануляційну тканину, для чого лікар повинен провести кюретаж лунки ложечкою, що відповідає її розміру;

2) якщо краї лунки гострі, шипоподібні - зкусити їх кусачками чи зняти фрезою, кюретажною ложечкою середніх розмірів, долотом;

3) після атипічного видалення зуба за звичай накладають шви на лінійні розрізи, а також на краї ясен. Після типічного (щипцями чи елеватором) видалення одного зуба зближення країв рани проводиться шляхом здавлення їх двома пальцями; це сприяє, по-перше, репозиції країв альвеалярного паростка, по-друге, зменшенню степені зіяння рани; останне сприяє утриманню згустка крові в лунці і прискоренню епітелізації рани.

Накладання марлевого тампону в екстракційну рану і продавлюванням його антагоністами доцільно при затримці згортання крові.

5. УСКЛАДНЕННЯ.

І. Місцеві ускладнення під час видалення зуба:

1) Перелом зуба, що видаляється або його кореня.

2) Перелом зуба - антагоніста.

3) Вивих або видалення сусіднього зуба.

4) Перелом нижньої шелепи.

5) Вивих нижньої щелепи.

6) Відлом ділянки альвеалярного відростка.

7) Розкриття дна верхньошелепної пазухи.

8) Пошкодження оточуючих м`яких тканин.

9) Проштовхування кореня зуба під м`які тканини ясен або дна порожнини рота.

10) Профузна кровоточа із операційної рани.

КАЗУІСТИЧНІ

1) Проковтування зуба.

2) Потрапляння видаленого зуба в дихальні шляхи.

3) Вислизання (із щипців) видаленого зуба.

2. Місцеві ускладнення, що виникають після видалення зуба.

1) луночкові кровотечі.

2) біль в луночковій рані (в зв'язку з альвеалітом).

3) неврит, порушення чутливості.

ЗАГАЛЬНІ: обморок, колапс, шок.

Після - інфаркт міокарду, крововилив в мозок. і т. д.

Loading...

 
 

Цікаве