WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМедицина → Класифікація одонтогенних доброякісних пухлин. Одонтоненні утвори, лікування - Лекція

Класифікація одонтогенних доброякісних пухлин. Одонтоненні утвори, лікування - Лекція

За нашими даними, одонтоми зустрічаються в 7% випадків серед всіх доброякісних пухлин і пухлиноподібних утворів щелеп. Частіше зустрічаються в осіб молодого віку. Переважно виникає на нижній щелепі в ділянці молярів. Частіше спостерігається у жінок.

Клініка. Одонтоми ростуть досить поволі, неболючі. Сформувавшись у визначеному віці їх ріст найчастіше зупиняється і вони не збільшуються в розмірах. В тому місці, де знаходиться пухлина, постійний зуб може бути відсутній. Якщо одонтома розміщена на місці проходження нерва, то її ріст супроводжується болючістю, що інколи симулює неврологічну симптоматику. Збільшуючись в розмірах, пухлина може проростати в кістку. При травмуванні одонтоми зубами – антогоністами виникає її інфікування і нагноєння з появою відповідної клінічної симптоматики.

Діагностика одонтоми є рентгенографія. Рентгенографічно слинні камені в підщелеповій залозі можуть симулювати одонтому нижньої щелепи. Для уточненя діагнозу необхідно провести рентгенографію мяких тканин дна порожнини рота і при калькульозному субмаксиліті визначаємо більш точну локалізацію слинного каменя. Остеома по рентгенщільності може наближатися до одонтоми, але на відміну від останньої остеома меньш щільна, більш гомогенна і в ній завжди відсутня смужка просвітлення по периферії пухлини (немає капсули)

Лікування заключається у видаленні одонтоми разом з капсулою. Залишена капсула може служити основою для подальшого росту пухлини. Під час видалення одонтоми великих розмірів може виникнути перелом н/щ. Для заповнення значного післяопераційного дефекту можна використовувати біоінертну або біоактивну кераміку, що значно стимулює регенераторні процеси в кістковій тканині.

Прогноз – благополучний.

М'яка (одонтома) – зустрічається рідко, являє собою щільноеластичне утворення, на розрізі світло-сіра, з окремими більш світлими ділянками. Росте повільно, поступово викликаючи вздуття щелепової кістки. Частіше спостерігається у молодих людей в період формування постійних зубів. Росте експансивно, але деколи має інфільтративний ріст, дає рецидиви після нерадикальних операцій. Можливі випадки переродження в саркому. Rtg подібна до адамантиноми. У пухлині можуть бути постійні зуби або їх зародки. Нерідко порушується кортикальний шар кістки.

Тверда одонтома – складається із твердих тканин зуба, пульпи, періодонту, має дуже різноманітну будову. Їй властиве невпорядковане розміщення тканини зуба (емаль, зверху дентина і зверху пульпи). Пухлина тверда, округла або неправильної форми, покрита капсулою із грубоволокнистої тканини. Є прості (із тканини 1 – го зубного зачатка), складні (включають тканини кількох зубів, деколи – сформовані зуби) і кістозні тверді одонтоми. Протікає безсимптомно, виявляється на Rtg або при "прорізувані"пухлини коли слизова альвеолярного паростка під тиском пухлини звиразковується, і на поверхні з'являється тверде кісткоподібне утворення, яке приймають за ретенований зуб. Можливе утворення нориць із незначними гнійними виділеннями. Тверда одонтома, досягнувши визначених розмірів, перестає рости, а в її ділянці завжди відсутні 1 або кілька зубів.

На Rtg пухлина дає округлу тінь такої ж інтенсивності, як тканини зуба. Навколо пухлини видна капсула із вузької смужки, за якою йде зона склерозу кістки.

Лікування: вилущування з капсулою. Невеликі одонтоми без ускладнень можна не оперувати.

Остеогенні доброякісні пухлини щелеп:

Мікосома – доброякісна пухлина, побудована зі слизової тканини, яка містить муцин. Зустрічається рідко, в будь-якому віці, однаково часто у чоловіків і жінок. За даними А.А. Колесова (1969), вона складає 12 % від числа всіх доброякісних пухлин щелеп.

Макроскопічно міксома являє собою округлий еластичний утвір у вигляді одиночного вузла без оболонки, через що відсутнє чітке відмежовування її від оточуючих тканин. На розрізі має вигляд студенистої напівпрозорої маси з безліччю дрібних кіст, виповнених слизистою кров'янистою рідиною.

Мікроскопічно в міксомі зірчасті, веретеноподібні анастомозуючі відростками клітини, які розташовані в напівпрозорій з муцином основній речовині, яка насичена кровоносними судинами, колагеновими і аргірофільними волокнами. Деколи спотерігається інфільтруючий ріст пухлини по сполучнотканинних просторах та по ходу крупних кровоносних судин за межі пухлинного вузла. Капсули пухлина не має.

Локалізується пухлина в бокових вузлах верхньої та нижньої щелеп, росте повільно, неболюча, проявляється вздуттям кістки. При пальпації визначають щільний неболючий вузол з гладкою поверхнею, вкритий незміненою слизовою оболонкою. Деколи виявляють розхитування і зміщення зубів. На нижній щелепі у випадку проростання пухлиною судинно-нервового пучка визначається симптом Венсана. На верхній щелепі пухлина може проростати у верхньощелепову пазуху і в порожнину носа.

На Rtg-грамі розрізняють округлої чи овальної форми вогнище деструкції. Межі вогнища деструкції нечіткі, деколи воно поступово переходить в незмінену кісткову тканину. В деяких випадках пухлина має крупнопористий характер чи нагадує кісткову кісту. Навколо пухлини кістка не змінена.

Диференціювати міксому слід з амелобластомою, остеобластокластомою, кістою. Полегшити діагностику може дослідження пунктату пухлини. Кінцевий діагноз встановлюють переважно на основі гістологічного дослідження пухлини.

Лікування міксоми виключно хірургічне. Беручи до уваги, що в міксомі часто виявляються поліморфні клітини з гіперхроматичними ядрами, характерними для злоякісних новоутворів, а сама пухлина проявляє тенденцію до інфільтруючого росту, показане радикальне видалення пухлини шляхом підокісної резекції щелепи з одномоментною кістковою пластикою. Рецидиви після такої операції переважно не виникають.

Хвора П., 44 роки, звернулася зі скаргами на припухлість обличчя та рухомість зубів. Обєктивно: мякі тканини не змінені, регіонарні лімфатичні вузли не пальпуються. Альвеолярний відросток та тіло нижньої щелепи в ділянці 46, 47, 48 зубів потовщені, при пальпації не болючі, горбисті, зуби в ділянці потовщення рухомі. При пункції було отримано рідину бурого кольору без кристалів холестерину. Встановіть попередній діагноз:

А. Одонтома

Б. Адамантінома

В. Остеома

Г. Фолікулярна кіста

Д. Остеобластокластома

У хворої К., 39 р., після клінічного та рентгенологічного обстеження встановлено діагноз: "амелобластома тіла нижньої щелепи справа". Діагноз підтверджений пункційною біопсією. Який метод лікування доцільно застосувати при даному виді пухлини?

А. Цистотомія

Б. Екскохліація пухлини разом з оболонкою

В. Резекція нижньої щелепи з одномоментною пластикою

Г. Цистектомія

Д. Вишкрібання пухлини в межах здорових тканин

Хвора Н., 35 р., лікувалась з приводу гострого гнійного пульпіту 34 зуба. При контрольній рентгенографії в ділянці відсутнього 35 зуба було виставлено гомогенну тінь неправильної форми з чіткими межами, яка за своєю щільністю наближалася до тканин зуба. По периферії утвір оточений зоною просвітлення. Було встановлено діагноз: "тверда одонтома тіла нижньої щелепи зліва". Визначте метод лікування:

А. Видалення одонтоми разом з капсулою

Б. Видалення одонтоми

В. Рентгенопромінення

Г. Резекція щелепи

Д. Резекція щелепи в поєднанні з рентгентерапією

Хворий С., 42 р., звернувся зі скаргами на наявність припухлості обличчя. При обстеженні в ділянці тіла нижньої щелепи відмічається гладке випинання щільної консистенції, не болюче, з чіткими межами, яке не зміщується при пальпації. Слизова оболонка над новоутвором не змінена в кольорі, рухома. Рентгенологічно визначається вогнище гомогенного затемнення округлої форми з відносно чіткими межами, утворення не звязане з зубами. Встановіть попередній діагноз:

А. Остеома

Б. Одонтома

В. Хондрома

Г. Калькульозний субмаксиліт

Д. Остеобластокластома

Loading...

 
 

Цікаве