WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМедицина → Наслідки нервово-дистрофічних і функціональних порушень тканин обличчя. Нориці слинних залоз - Лекція

Наслідки нервово-дистрофічних і функціональних порушень тканин обличчя. Нориці слинних залоз - Лекція

Описані різновидності симптому Белла мають значення при виборі методу склероблефароррафії за Ягізаровим (це фіксація нижньої повіки до склери).

На здоровій стороні обличчя тонус мімічної мускулатури звичайно трохи підвищений. В результаті цього при посмішці, сміху і прийомі їжі обличчя дуже спотворюється за рахунок поглиблення степені перекосу обличчя в здорову сторону. В зв'язку з цим хворі стараються як найменше посміхатися. Це накладає важкий відбиток на психоемоційному стані хворих.

Методами електроміографії і класичної електродіагностики встановлено, що у більшості хворих чітко виражена асиметрія електрактивності нервово-м'язового апарату: повне біоелектричне мовчання на стороні пораження і гіперелектроактивність на здоровій стороні. Гальванічна збудливість м'язів на хворій стороні або зовсім не визначається, або понижена до 60-75-90 мв (при нормі 30-40); хронаксія досліджуваних м'язів на хворій стороні знижена в 2-3 рази.

Для оцінки важкості порушень симетрії обличчя в зв'язку з операціями в привушній ділянці А.А.Тімофєєв і И.Б.Кіндрат (1991) ввели поняття про коефіцієнт асиметрії (К) – відношення величини зміщення центру довжини лінії рота до довжини лінії рота в стані напруження при оскалі зубів.

Лікування

Застосовувані оперативні методи можна розділити на 3 групи: І- операції, статистично або кінетично корегуючі асимертію обличчя;

ІІ – операції, в тій чи іншій мірі відновлюючі скоротливу функцію паралізованої сторони обличчя;

ІІІ - операції на деформованій нижній щелепі (усунення односторонньої прогенії);

До першої групи (коригуючих) операцій можна віднести наступні.

1. Різні способи статистичного підвішування або підтягування до скулової арки опущеного і зміщеного в протилежну сторону кута рота (фасцією бедра, бронзовою лігатурою, грубими шовковими нитками, просоченими хлоридом окисного заліза, великою кількістю шовкових ниток, поліамідною ниткою або лавсановою сітчатою смужкою).

2. Кінетичне підвішування опущених тканин кута рота до вінцевого відростку лавсановими нитками.

3. Місцевопластичні операції у вигляді висічення надлишку розтягнутих і дряблих шкірних покривів обличчя, звуження розширеної очної щілини, склероблефароррафії за методом Ягізарова, переміщення доверху опущеного кута рота.

4. Коригуючі операції на здоровій стороні, які переслідують мету врівноваження функції здорових мімічних м'язів з розтягнутими, опущеними тканинами обличчя на паралізованій стороні. Це досягається пересіканням гілок лицевого нерва на здоровій стороні або шляхом виключення функції окремих мімічних м'язів на здоровій стороні (пересікання їх з наступною резекцією ділянки м'язевого брюшка).

До другої групи операції можна віднести наступне:

1. М'язева пластика на паралізованій стороні: а) викроювання клаптя на ніжці з жувального м'яза і фіксація його до паралізованого кута рота (за П.В.Наумовим); б) м'язева "нейротизація" шляхом зшивання ряду клаптів з жувального м'язу з різними паралізованими мімічними м'язами; в) м'язева "нейротизація", доповнена підтягуванням кута рота смужкою із фасції бедра; г) міопластика за методом М.В.Мухіна; д) міопластика і блефаропластика за методом Мухина-Булатовської; е) одномоментна міо-алло-дерматопластика методи М.В.Мухіна, Ю.І.Бернадського.

2.Пересадка підязикового нерва в лицеві м'язи.

3.Операції на лицевому нерві: декомпресія, невроліз (вивільнення нерва від рубців), вільна пересадка нерва.

4.Ушивання центрального відрізку лицевого нерва з під'язичним, додатковим або діафрагмальним.

При третій групі операцій складати план лікування треба виходити з того, є чи немає деформацій щелеп. Хоча ми відносимо кістковопластичні операції до третьої групи, корекція нижньої щелепи, якщо вона відмічається, повинна здійснюватись в першу чергу. При цьому треба враховувати характер і степінь вираженості деформації кістки. Якщо латерогнатія співставляється з відкритим прикусом, треба застосовувати двосторонню остеотомію у вигляді резекції клиновидних фрагментів тіла нижньої щелепи. При ізолюванні (без відкритого прикусу) латерогнатії здійснюють лінійну остеотомію біля основи звичайно подовженого суглобового відростку на здоровій стороні. Остеотомія здійснюється в співставленні з резекцією невеликого кісткового фрагменту гілки щелепи. Після 2,5-3 місяці після кістковопластичної операції треба усунути деформацію м'яких тканин в ділянці кута рота, щоки і повік. В останню чергу здійснюють операції на лобі. Міо-алло-дерматопластика за Мухіним-Бернадським.

Якщо в жувальній мускулатурі збережена функціональна дієздатність, слід застосувати наступні корригуючі прийоми: м'язеву пластику в співставленні з аллопластикою: статичне підвішення до скулової кістки (за Ю.И.Бернадським, 1960) або кінетичне підвішення до вінцевого відростку (за М.Є. Ягизоровим, 1968). Одночасно проводиться розсікання надлишку шкіри і підшкірної клітковини в скроневій і привушній ділянці, а також в ділянці носогубної борозни (дерматопластика Бернадського або Ягизарова).

Міо-алло-дерматопластика за Мухиним-Бернадським (1960, 1963) характеризується тим, що є операцією одномоментною, поєднує в собі всі вище перелічені корегуючі компоненти.

Методика операції: по носогубній борозні з хворої сторони здійснюють лінійний розріз шкіри і підшкірної клітковини довжиною 3-4 см. Якщо тканини хворої сторони лиця дуже ростягнуті, роблять два розрізи, що зходяться на кінцях, а в середній своїй частині відстають один від другого на 1-1,5 см. Між розрізами шкіру і підшкірну клітковину висікають, через рану оголюється орбікулярний м'яз рота в ділянці його кута. На паралізованих половинах верхньої і нижньої губ шкіру проколюють горизонтально вістрям скальпеля в 3-4 місцях; проміжки між проколами - 1,5 см. Через ці проколи губи декілька разів прошивають по горизонталі поліамідною ниткою (діаметр 0,5мм), кінці якої утримують в рані, утвореній по носогубній борозні. По закінченні прошивання на рани-проколи накладають по одному шву тонкою поліамідною ниткою (діаметр – 0,15 мм). В навколовушній, скроневій і привушній ділянках проводять два шкірні розрізи, що сходяться на кінцях, як це робилося при звичайній косметичній операції розгладжування зморшок або підтягування відвислих щік. Шкіру між цими розрізами висікають. Оголюють і повністю резекують скулову арку (за методом М.В.Мухіна). Між ранами носогубної борозни і в ділянці скулової арки створюють підшкірний тунель, через який з рани біля кута рота в рану на скроні проводять кінці поліамідної нитки, що використовувалась для прошивання губ. Кінцями цих ниток кут рота підтягують і вузлом прикріплюють на передньому виступі-зрізі скулової арки, на якому бором наносять зарубку, щоб нитка під час наступних маніпуляцій випадково не вислизнула. Таким чином опущений раніше кут рота доводиться до свого нормального рівня по зіничній і горизонтальній лініях. Оголюють скроневий м'яз і з нього викроюють і відшаровують від скроневої кістки два клапті (за методом М.В.Мухіна) передній підводять через підшкірний тунель в нижній повіці до нижньої частини орбікулярного м'яза ока, а задньо-нижній - через шкірний тунель (що йде до носо-губної борозни) до орбікулярного м'яза рота. М'язеві клаптя відповідно підшивають кетгутом до фасції міжбрівного простору і до кругового м'язу рота (в ділянці його кута).

Алло-міо-дерматопластика забезпечує не тільки статичний, але й динамічний (функціонально-м'язевий) ефект: кут рота з моменту операції встановлюється в правильне положення, а через деякий час він стає все більш рухомий при активному скороченні пересадженого клаптя скроневого м'язу.

Підтягнутий поліамідною ниткою до нормального рівня кут рота забезпечує переміщеному клаптю можливість приживлення не в ростягнутому, а розслабленому стані, що по нашим дослідженням, сприяє швидшому приживленню клаптя без ризику розриву слабіючих з кожним днем кетгутових швів і зміщення кінця клаптя вверх і назовні.

Шви на шкіру накладають із поліамідної або поліпропіленової нитки. Окрім звичайної пов'язки слід широкою стрічкою липкого пластиру зафіксувати (на 3-4 тижні) кут рота і щік в стані гіперкорекції (за методом Ю.В.Чуприни, 1961). Хворому назначають загальний спокій, забороняють курити і розмовляти. Рекомендують приймати тільки протерту їжу.

Якщо правильно виконати операцію і заживлення буде проходити первинним натягом, перше скорочення в пересаджених м'язових клаптях з'являються в термін від 4 до 19 днів після операції. Головними умовамии є: бережне відшарування м'язевих клаптів від луски скроневої кістки, створення для них достатньо вільних підшкірних тунелей, закріплення кінців клаптя в ненатягнутому стані.

Loading...

 
 

Цікаве