WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМедицина → Загальне знеболення, принципи премедикації. Нейролептанальгезія. Можливі ускладнення, їх лікування та профілактика. Основи загального лікування абсцес - Реферат

Загальне знеболення, принципи премедикації. Нейролептанальгезія. Можливі ускладнення, їх лікування та профілактика. Основи загального лікування абсцес - Реферат

В боротьбі з гнійною інфекцією при гострих одонтогенних запальних захворюваннях велике значення мають заходи, спрямовані на боротьбу з інтоксикацією, підвищення загальної реактивності організму та його неспецифічної резистентності. При гострих захворюваннях щелепно-лицевої ділянки хворий може втрачати велику кількість білків, солей, води і вітамінів. Важливим моментом в розвитку метаболічних розладів є порушення процесу синтезу альбуміну в печінці. При абсцесах і флегмонах обличчя та шиї швидко розвивається гіпоальбумінемія. Зниження альбумін-глобулінового коефіцієнта свідчать про значну інтоксикацію організму, а його підвищення – про покращення загального стану хворого.

Для покращення мікроциркуляції в тканинах і "виливання" в кров'яне русло бактерій, токсинів і продуктів їх розпаду призначають розчини, які містять декстран, як речовини детоксикацій (полюглюкін, реополіглюкін, реоглюман, рондекс, реомакродекс, гемодез-Н, глюкогемодез, неогемодез). При введенні в кров вони посилюють процеси переміщення рідини з тканин в кров'яне русло, що сприяє процесу детоксикації.

Крім реополіглюкіна і поліглюкіна слід вводити 5-10% розчин глюкози в кількості 500-1000 мл з інсуліном, яка володіє дезінтоксикаційною дією і є додатковим джерелом енергії. Її введення корисно поєднувати з внутрішньовенним введенням ізотонічних розчинів. Внутрішньовенне введення кровозамінників необхідно поєднувати з призначенням інгібіторів протеіназ (контрікал), антибіотиків широкого спектру дії (пентріксил, кефзол), аскорбінової кислоти та вітамінів групи В, гіпосенсибілізуючих (діазолін, дімедрол, хлорид кальцію 10%-й).

Важливим моментом детоксикацій являється форсований діурез. Він заснований на використанні природнього процесу видалення токсичних речовин з організму нирками завдяки їх концентраційно-видільній функції. Проводиться погодинний облік кількості введеної рідини і виділеної сечі. З метою форсованого діурезу вводять манніт- 1-1,5 кг/маси тіла або лазікс.

В останні роки знайшов застосування метод квантової гемотерапії. Метод заключається в інфузії малих доз власної крові хворого, попередньо опромінену ультрафіолетовими променями. Ефективність зумовлена тим, що малі дози УФ-опроміненої крові набувають бактерицидної властивості і здатні інактувати токсини, вони підвищують неспецифічну резистентність організму хворого.

Як загальнозміцнююче – знаходить широке застосування екстракт елеутерокока або пантокрин, настойка китайського лимонника.

Відомо, що вітаміни необхідні для всіх життєвих процесів. При поступленні в організм здійснюють вплив на перебіг біохімічних процесів і імуногенез. Вважають, що більшість хворих з гострими гнійно-запальними захворюваннями повинні отримувати у 2 рази більше вітамінів, ніж здорова людина.

В останні роки частіше приходиться зустрічатися з запальними захворюваннями щелепно-лицевої ділянки та шиї у хворих з порушенням факторів специфічної і неспецифічної резистентності організму. В зв'язку з цим слід включати в комплексне лікування такі препарати, які підвищують в організмі пасивний і активний імунітет. Речовини пасивної імунізації здатні підвищувати резистентність організму в перші години після ін'єкції препарату, але вона зберігається лише нетривалий час (декілька днів), а потім поступово знижується. Пасивний імунітет підвищують імунні сироватки і препарати, які виготовляють з крові імунізованих людей.

До речовин, які викликають активний імунітет (речовини активної імунізації), відносяться анатоксини, різні вакцини (препарати з вбитих бактерій-збудників) і аутовакцини. Імунітет після введення вакцинних препаратів розвивається поступово, а для його підсилення необхідне повторне введення. Повністю активний імунітет утворюється тільки після проведення повного курсу вакцинації, але не одразу, а через декілька тижнів і продовжується тривало.

Бактеріофаг являє собою фільтрат фаголізату певних бактерій, які володіють здатністю специфічно лізувати певні види патогенних мікробів.

Для підвищення неспецифічної резистентності організму застосовують біостимулятори. Препарат тімалін, отриманий з вилочкової залози, володіє не тільки стимулюючою дією, але й нормалізує клітинний імунітет, підвищує ефективність лікування. Також левамізол (декаріс) – підвищує фагоцитарну активність лейкоцитів і макрофагів, виникає відновлення в крові вмісту Т-лімфоцитів.

Фізіотерапевтичний вплив здійснює подразнюючу дію на рецептори нервової системи, які закладені в тканинах. Подразнення нервових рецепторів передається в центральну нервову систему, викликаючи зміни функціонального стану її різних відділів, що відображається на фізіологічних і патологічних процесах. На ранніх стадіях запального процесу фізіотерапія сприяє розрішенню захворювання, а при вираженому запаленні – його швидкому відмежовуванню від оточуючих здорових тканин. Фізичні фактори дозволяють стимулювати місцеві імунобіологічні реакції тканин, знижують явища загальної і місцевої сенсибілізації, змінюють нейрогуморальні процеси в ділянці патологічного вогнища, посилюють локальну дію лікарських препаратів.

Вибір фізіотерапевтичного методу лікування залежить від стадії розвитку і особливостей клінічного перебігу процесу, а також від стану загальної реактивності організму і наявності супутніх захворювань.

Сприятливий вплив на ранній стадії запального процесу здійснює місцеве використання тепла, яке підсилює активну гіперемію і реакцію тканин, підвищує притік до вогнища запалення з кров'ю фагоцитів і захисних гуморальних речовин. Однак перегрів здійснює негативний вплив на функцію фагоцитів і викликає розвиток в тканинах лімфоцитазу, набряку. Слід пам'ятати, що при гострому розвитку запалення додаткове посилення гіперемії і ексудації за допомогою теплових процедур може призвести до збільшення деструктивних змін в тканинах.

Зниженню гостроти запальних явищ сприяє застосування холоду, його використання викликає звуження судин, зменшує ексудацію і гостроту запалення. Довготривале використання холоду недоцільне, тому що виникають порушення постачання тканин, гіпоксія і венозний застій, погіршується перебіг запального процесу.

В серозній стадії захворювання з метою зменшення гостроти запальних проявів і болю застосовують електричне поле ультрависокої частоти (УВЧ).

Для попередження поширення інфекції і розсмоктування запального інфільтрату рекомендують призначати ультрафіолетове опромінення в еритемній дозі. Ультрафіолетові промені здійснюють сприятливий вплив на регенеративну фазу раневого процесу, особливо при в'ялому перебігу загоєння, блідих маложиттєздатних грануляціях, затримці епітелізації.

Для кращого проникнення лікувальних речовин в глибоко розміщені тканини використовують електрофорез з лікарськими речовинами. Для електрофорезу в гострій стадії запального процесу використовують антибіотики і розсмоктуючі речовини, протеолітичні ферменти, вітаміни.

Вивчено вплив на перебіг гнійного раневого процесу лазерного впливу малої потужності. Встановлено, що застосування лазерного випромінювання краще тільки в регенеративній фазі, так як в фазі гнійно-некротичних змін може загострити процес.

Дециметрова терапія – порівняно новий метод. Дицеметрові хвилі (зверхчастотна) надвисокої частоти здійснює спазмолітичну, протизапальну дію, посилюють регіонарний кровообіг, підвищують функціональну систему гіпоталамус-гіпофіз – кора наднирників, посилюють обмін.

В комплексі лікувальних заходів застосовують гіпербаричну оксигенацію (ГБО) у хворих з одонтогенними флегмонами обличчя та шиї. ГБО призводить до швидкої ліквідації запальних змін, що виражається в прискоренні очищення рани і фази репаративного процесу.

ЛІТЕРАТУРА:

  1. А.А.Тимофеев "Руководство по челюстно-лицевой хирургии и хирургической стоматологии". Киев. 2002.

  2. В.И.Заусаев, П.В.Наумов "Хирургическая стоматология" Москва. "Медицина". 1981.

Loading...

 
 

Цікаве