WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМедицина → Карієс зубів - Лекція

Карієс зубів - Лекція

При хронічному перебігу – каріозна порожнина виглядає як блюдце, тобто, широкий вхідний отвір із звуженим кінцем донизу.

Дно і стнки при хронічному перебігу – пігментовані, тверді.

Глибокий карієс. Гострий глибокий карієс. Все те саме, щой при гострому середньому карієсі. А саме: якщо попадають подразники тоді різка реакція на термічні, механічні, хімічні (солодке, кисле) подразники. Біль не зникає зразу, а може ще тривати до 1,5 хвилини. Вхід в порожнину – малий отвір, а сама порожнина росширюється до дна. Дентин – світлий, розм'якшений.

При хронічному глибокому карієсі глибока порожнина, виглядає як блюдце. Широкий вхідний отвір із звуженим кінцем донизу.

Загальні симптоми карієсу.

  • Біль безпосередньо в момент дії подразника (температурного, механічного, хімічного ), а після зняття подразника – припиняється.

  • Біль нетривалий, неприступоподібний, несамовільний.

  • Біль локалізований, без іррадіації.

  • Наявна каріозна порожнина.

  • Зуби живі, тобто чутливість збережена. Зондування може бути слабо болючим.

  • Пальпація, перкусія – неболючі, на рентгенографії змін немає.

  • ЕОД – в межах 2-6 мкА, лише при глибокому може дещо збільшитися.

Лікування.

Початковий карієс. При гострому початковому карієсі (в стадії білої плями) можна застосувати місцеве лікування: а саме, ремінералізуючу терапію з припаратами Са, F, Р. Використовують 10% розчин глюконату Са, 2% розчин NaF, 75% фтористу пасту втирають у ділянку початкового карієсу, покривають фторлаком, використовують 3% ремоденту. Ремінералізуючу терапію проводять шляхом аплікацій, електрофорезу, фонофорезу.

В стадії пігментованої плями ремінералізуюча терапія неефективна. Якщо каріозна порожнина невелика, то спостерігаємо в динаміці. Коли карієс займає обширну поверхню то необхідно її зішліфувати і запломбувати.

При покритті зуба штучною коронкою незалежно від її розмірів слід зішліфувати і запломбувати.

Поверхневий, середній і глибокий карієс лікують оперативно-відновним методом, тобто препарування і пломбування.

У зв'язку з тим, що переважна більшість хворих звертається до лікаря в розвинутій стадії карієсу, коли вже виникла каріозна порожнина, пломбування є єдиним способом лікування, який забезпечує відновлення анатомічної форми і функції зуба, а також сприяє призупиненню каріозного процесу.

Препарування каріозної порожнини передбачає інструментальну обробку каріозної порожнини з метою:

  • висічення патологічно змінених тканин емалі з дентином.

  • створення найкращих умов для фіксації пломбувального матеріалу з відновленням анатомічної форми і функції зуба.

При препаруванні ми дотримуємося двох принципів: біологічної доцільності та технічної раціоналізації.

Принцип технічної раціоналізації передбачає профілактичне розширення каріозної порожнини до так званих "імунних зон" (його запропонував Блек)

Принцип біологічної доцільності, який протиставляється принципу технічної раціоналізації, є більш бережливим і передбачає препарування каріозної порожнини до видимо здорових тканин. Його висунули відчизняні вчені. Лікарю необхідно постійно ніби балансувати між цими двома взаємовиключаючими один одного принципами. Пам'ятаючи при них лікар приступає до етапів препарування.

Етапи препарування:

  • Розкриття каріозної порожнини.

  • Розширення каріозної порожнини.

  • Некректомія.

  • Формування каріозної порожнини.

  • Обробка емалевого краю.

1-3 етап є втіленням принципу біологічної доцільності, а 4,5 – технічної раціональності.

Розкриття каріозної порожнини полягає в тому, щоб розширити вхідний отвір в каріозну порожнину, видаляючи нависаючі краї емалі. Для цього використовують кулясті та фісурні бори, краще алмазні. Розмір бора менший або рівний вхідному отвору.

Розширення каріозної порожнини здійснюється з метою створення зручного доступу для огляду і препарування. При розширені каріозної порожнини вирівнюються емалеві краї, висікаються уражені фісури, заокругляються гострі кути, частково видаляється некротизований дентин. Розширюють порожнину фісурними борами середнього і великого розміру.

Некректомія – це кінцеве видалення із каріозної порожнини всіх уражених тканин емалі і дентину. Цю операцію здійснюють починаючи гострим екскаватором, закінцуючи кулястим, фісурним або конусоподібним борами.

Формування каріозної порожнини має на меті створити сприятливі умови для фіксації і тривалого збереження постійної пломби. При поверхневому і середньому карієсі найбільш раціональною є ящикоподібна порожнина із прямими стінками, плоским дном, кут між якими 900. Форма може бути у вигляді прямокутника, хрестоподібна та інш. під час формування при глибокому карієсі слід враховувати близькість рогів пульпи, тому дно формується валикоподібним (валик над рогом пульпи). Формування проводять зворотньо-конусними борами. Для створення насічок, боріздок, заглиблень використовують колесоподібний бор.

Обробка емалевого краю (заключний етап). Цей етап ще називають так: згладження країв емалі, фінірування країв емалі, створення фальцу, створення скосу під кутом 450. Отже, по краях порожнини утворюють скос емалі пд кутом 450. Утворений фальц, ніби головка цвяха оберігає пломбу від осьового зміщення під дією жувального тиску. Крім того, площа зчеплення пломби з емаллю значно збільшується завдяки фальцу.

Отже, відпрепарована каріозна порожнина має такі елементи:

  • Дно – обернене до пульпи зуба.

  • Стінки- під прямим кутом до дна.

  • Порожнина основна- на місці каріозного вогнища.

  • Порожнина додаткова ( її ще називають додатковою площадкою ). Вона створюється в здорових тканинах для кращої фіксації пломби при II,III, IV класах за Блеком.

  • Кути, їх називають застінками що їх утворюють (щічно-медіальний і тд.)

  • Краї – разом зі стінками обмежують вхідний отвір каріозної порожнини.

Для знеболення препарування використовують такі розчини для аплікацій: карбонати і гідрокарбонати Na i K, 75% паста NaF за Лукомським, 75% хлориду стронцію, 75% гліцерофосфату Са.

Після препарування каріозної порожнини проводять медикаментозну обробку такими засобами: перикись водню 3%, спирт 70%, ефір. Оскільки ефір неповністю висушує, а знежирює каріозну порожнину то ще висушують повітрям. Після цього пломбують, ставлять ізолюючу прокладку, а зверху постійну пломбу.

Лише гострий глибокий карієс лікують в два сеанси:

1-ше відвідування кладуть лікувальну прокладку і тимчасову пломбу, а в друге відвідування через 10 днів, якщо немає болю прокладку і постійну пломбу.

Помилки і усклдаднення при лікуванні карієсу:

  • На етапі препарування:

  • перфорація дна каріозної порожнини і пошкодження пульпи.

  • відлом стінки каріозної порожнини.

  • пошкодження сусідніх зубів.

  • пошкодження країв ясен.

  • Помилки і ускладнення, що виникають на етапі пломбування:

  • порушення послідовності накладання пломби.

  • недотримання технології правильного приготування і нанесення пломбувального матеріалу, неправильний вибір.

  • Помилки, що виникають після пломбування:

  • запалення і некроз пульпи.

  • вторинний карієс.

  • папіліт.

  • травматичний верхівковий періодонтит.

  • деформація пломби.

  • зміна кольору коронки, не пов'язана з мертвою пульпою.

  • подразнення пломбою СОПР.

Загальне лікування карієсу:

  • Вітамінотерапія: віт. С, пірідоксин, ретинол, кальциферол.

  • Дієтотерапія: білки, мінеральні речовини (1,5 г тваринного білка на 1 кг маси щоденно).

  • Препарати фтору, кальцію, інших мікро- і макроелементів.

  • Стимулятори нервової системи: жень-шень, золотий корінь, елеутерокок.

  • Гормональні препарати: ретаболіл.

  • Солі нуклеїнових кислот: нуклеїнат натрію.

Загальне лікування призначають курсами.

Loading...

 
 

Цікаве