WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМедицина → Карієс зубів - Лекція

Карієс зубів - Лекція

Лекція

Карієс зубів

П Л А Н

  1. Карієс зубів. Визначення. Етіологія, патогенез. Епідеміологія.

  2. Класифікація карієсу.

  3. Клініка гострих і хронічних форм карієсу.

  4. Основні принципи лікування карієсу зубів.

Карієс – це патологічний процес, який виникає після прорізування зубів, внаслідок дії комплексу несприятливих факторів зовнішнього і внутрішнього середовища і проявляється демінералізацією і розм'якшенням твердих тканин зуба з наступним утворенням дефекту у вигляді каріозної порожнини.

Карієс найбільш розповсюджене захворювання людства.

Згідно даних ВООЗ для оцінки ураженності зубів карієсом використовують три показники:

  • Росповсюдженність (поширенність) – це відсоток осіб, що мають каріозні, пломбовані та видаленні зуби в певному регіоні.

  • Інтенсивність ураження зубів карієсом визначають за числом уражених карієсом зубів. Використовують індекс КПВ. Для дітей до 6 років – кп, 6-12 років КПВ+кп ( змінний прикус ).

Вивчаючи структуру індексів можна визначити якість лікувальної роботи,

профілактики. А це дає можливість спланувати стоматологічну допомогу.

  • Приріст інтенсивності або захворюванності. Визначається КПВ у однієї тієїж особи через певний проміжок часу ( 1, 3, 5 роки ). Відмінність між першим і другим оглядом і є приростом інтенсивності.

Визначення поширюванності та інтенсивності називається епідеміологічним обстеженням.

Етіологія карієсу.

Карієс зубів відомий давно. В літературі є данні про зуби, зруйновані карієсом, які відносяться до періоду 3-2,5 тисячі років до нашої ери. Під час розкопок, виявилось, що у наших предків, які жили на Київській Русі IX-XI століттях, відсоток осіб, які мали каріозні зуби 3,3.

Фактори, які впливають на розвиток каріозного процесу.

  • Дуже важлива роль фтору N – 1,5 мг/мл концентрація у питній воді. При меньшій кількості, інтенсивно зуби уражаються каріозним процесом. Епідемічною зоною з пониженим вмістом фтору є Івано-Франківська область. Тому в нас у населення високе ураження карієсом зубів.

  • Характер харчування. У першу чергу слід сказати про роль вуглеводів. В наслідок клінічних та експерементальних досліджень, що в осіб, які полюбляють солодощі інтенсивно уражаються зуби карієсом.

  • Важливу роль у виникненні карієсу відіграють мікроорганізми, які в процесі ферментування вуглеводів утворюють молочну та інші органічні кислоти. М/ф змінюється локально водневий показник рН.

  • Зубні відкладення. Саме в зубних відкладеннях проходить процес розщеплення мікроорганізмами вуглеводів з утворенням органічних кислот.

  • Макроелементи (Са,Р), мікроелементи (Мо, Ванадій). Недостатнє поступлення їх в організм спричиняє карієс. Селен - навпаки, є карієсогенним мікроелементом.

  • Перенесені та супутні захворювання. Особливо має значення час, коли були ці захворювання. Найбільше вираженний несприятливий вплив загальних захворювань на зуби відмічається в період їх розвитку. Вважають, що під впливом загальних захворювань змінюються умови формування і дозрівання твердих тканин зуба, а в першу чергу емалі, що робить їх меньш стійкими до дії карієсогенних факторів.

  • Іонізуюче випромінення радіація, рентгентерапія, променева хвороба. Причиною виникнення карієсу при променевій хворобі, є порушення слиновиділення, накопичення мікроорганізмів і тд. В даний час існує більше 400 теорій виникнення карієсу зубів.

Сучасні погляди на механізм виникнення карієсу включають три основні фактори які пов'язані між собою. А саме:

  • Карієсогенна дієта. Тобто, дієта що включає багато вуглеводів, зокрема цукрів. При цьому погана гігієна сприяє утворенню зубного нальоту.

  • Мікроорганізми ферментативним шляхом перетворюють вуглеводи в органічні кислоти, які викликають демінералізацію емалі, особливо в ретенційних місцях коронки зуба.

  • Неправильно сформована морфологічна структура твердих тканин зуба, або порушення їх хімічного складу в наступні роки життя, що знижує їх стійкість до карієсу.

Класифікація карієсу.

В залежності від принципів, покладених в основу класифікації карієсу, розрізняють анатомічну, топографічну, клінічну.

  • Анатомічна ( в залежності від ураженних тканин )

  • Карієс емалі.

  • Карієс дентину.

  • Карієс цементу.

  • За локалізацією вогнища ураження.

  • Фісурний.

  • Апроксимальний (контактний )

  • Пришийковий

  • Топографічна

  • Початковий карієс (в стадії плями). Пляма є біла і пігментована. Початковий карієс – це підповерхневе ураження емалі. При цьому поверхневий шар не ураженний. Карієс в стадії білої плями – це прогресуюча демінералізація, а в стадії пігментованої плями то процес призупининий.

  • Поверзневий карієс. Уражається тільки емаль до емалево-дентиної межі.

  • Середній карієс – це ураження емалі і плащового дентину з ураженням емалево – дентинної межі.

  • Глибокий карієс. Деструкція значної частини твердих тканин зуба з утворенням великої каріозної порожнини. Від пульпи відмежовує каріозну порожнину лише тонкий шар дентину.

  • За характером перебігу.

  • Повільного перебігу.

  • Швидкого перебігу.

  • Стабілізований.

У нас частіше використовується:

  • Гострий.

  • Хронічний.

  • Підгострий.

  • Найгостріший.

  • За ступенем компенсації

  • Компенсований.

  • Субкомпенсований.

  • Декомпенсований.

VI.

  • Одиночний.

  • Множинний.

  • Системний (квітучий) – уражені практично всі зуби в основному біля шийки зуба.

  • Всі стадії топографічної класифікації можна назвати – простий (неуск-ладнений) карієс. А ускладнений – це коли прогресує карієс і виникає пульпіт або періодонтит.

Рецидивний карієс – коли каріозна порожнина виникає поряд з раніше накладеною пломбою.

  • Класифікація каріозних порожнин за Блеком. За пропозицією Блека каріозні порожнини залежно від групи зубів і ураженної поверхні поділяються на 5 класів.

До 1-го класу відносяться каріозні порожнини, що містяться в природніх заглибленнях зубів (тобто на жувальній, щічній і язиковій поверхнях молярів і премолярів та язиковій поверхні різців (в сліпій ямці).

До 2-го класу – каріозні порожнини що розташовані на контактних поверхнях молярів і премолярів.

До 3-го класу – каріозні порожнини на контактних поверхнях різців та ікол.

До 4-го класу відносяться каріозні порожнини 3-го класу з порушенням цілісності кута і ріжучого краю коронки.

До 5-го класу – порожнини на будь якій поверхні зубів у ділянці шийки усіх зубів.

Для постановки діагнозу використовують 2-3 класифікації.

Н – Р. Гострий середній карієс 2-го класу за Блеком.

Клініка карієсу.

Початковий карієс – це підповерхнева демінералізація емалі. 5 зон macula cariosa: Поверхнева, підповерхнева, центральна, проміжна, внутрішня. Скарг, як правило не має. Лише можливе відчуття оскомини. Зуб втрачає природній блиск. Стає матовим, крейдяноподібним. При зондуванні білої плями – зонд ковзає. При пігментованій плямі (хронічний перебіг) спостерігається забарвлення коричневе аж до чорного. При зондуванні відчувається легко шорстка поверхня.

Поверхневий карієс. При поверхневому карієсі спостерігається розм'якшення і утворення дефекту в емалі. При гострому поверхневому карієсі хворі скаржаться на відчуття оскомини (особливо на солодке), біль від холодного, біль під час механічного подразнення (чищення зуба).

Краї емалі не рівні, крейдяноподібно змінені. Зонд застряє.

При хронічному перебігу каріозна порожнина пігментована, не болюча, дно поверхні шорстке. Каріозна порожнина не велика при огляді.

Середній карієс. Спостерігається диструкція тердих тканин з утворенням дефекту до плащового дентину. Гострий середній карієс має не великий вхідний отвір, а коли краї емалі обломались то відчувається біль, але короткочасний на всі види подразників (термічний, механічний, хімічний подразник). Після зняття подразника біль зразу припиняється.

Loading...

 
 

Цікаве