WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМедицина → Операції при новоутворах язика - Лекція

Операції при новоутворах язика - Лекція

На початку операції електроножем наносять межі тканин, що підлягають розсіканню. Починаючи від кінчика, розсікають язик вздовж середньої лінії до кореня. При цьому асистент за допомогою кровоспинного затискача, або накладеної на кінчик язика другої лігатури, відводить в сторону розсічену половину язика. Судини, що кровоточать, прошивають кетгутом.

Поперечне відсікання тканин потрібно починати від середини, просуваючи електроніж у напрямку до бокової поверхні язика. Після половинного видалення язика роблять кінцевий гемостаз, краї слизової оболонки верхньої і нижньої поверхонь половини язика, що залишилась зближують і по можливості зшивають між собою.

Після описаної операції впроваджують в тканини половини язика, що залишилась, відповідно місцю розташування пухлини, 3-4 радіоактивних голок, які містять 1-3 мг радіоактивної речовини. Якщо перед операцією застосовувалась короткофокусна рентгенотерапія, то радіоактивні голки після оперативного втручання не застосовують.

При раку кореня язика лікування первинної пухлини слід проводити променевим способом, застосовуючи телегаматерапію в поєднанні з близькофокусною рентгенотерапією.

Аналогічна тактика і при ракових пухлинах будь-якої локалізації, на ІІІ-ІУ стадії хвороби.

Кінцевим і обов'язковим етапом лікування раку язика є широке висікання єдиним блоком лімфатичного апарату шиї незалежно від того, визначаються клінічно метастази чи ні. Обсяг втручань при цьому визначається індивідуально (в залежності від стану хворого, стадії захворювання, стану лімфатичного апарату шиї і т.д.). Якщо лімфаденектомія не була виконана одночасно з основною операцією, то її проводять через 2,5-3 тижня.

При підозрі на наявність метастазів в регіонарних лімфатичних вузлах в усіх випадках захворювання раком язика необхідно виконувати висікання лімфатичного апарату в надпід'язиковій ділянці (операція Р.Х.Ванаха). Деякі автори (М.П.Федюшин та ін.) вважають, що для профілактики метастазів при раку язика доцільно видаляти не тільки глибокі верхні лімфатичні вузли, але і вузли, що розташовані на рівні перехрестя лопатково-під'язикових м'язів з судинно-нервовим пучком шиї. У хворих, у яких виявляються збільшення і щільні регіонарні лімфатичні вузли, які клінічно не викликають сумніву в наявності метастазів, слід проводити радикальне видалення лімфатичного апарату на одній або обох сторонах шиї (операція Крайля).

При раку ІІІ стадії, коли проведена променева терапія не дає повного виздоровлення, настає питання про можливість оперативного лікування. Сучасні методи знеболення і реанімації дозволяють проводити при таких процесах найрадикальніші операції. Для надання сприятливих умов для оперативного лікування запущених форм ракових пухлин було запропоновано багато способів підходу до враженого органу: підщелеповим доступом, надпід'язиковим, підпід'язиковим, щічним, серединним з pозсіканням губи і нижньої щелепи, через бокову фаринготомію з тимчасовою або постійною резекцією частини тіла щелепи і т.п. В даному випадку вважаємo доцільним провести описання операції, запропонованої П.М.Красіним (1922) і обгрунтованої з топографо-анатомічної точки зору М.Ф.Харітоновим (1925), так як ця операція має ряд переваг перед іншими.

Операція П.М.Красіна дає широкий доступ до язика. Операцію проводять під ендотрахіальним наркозом в положенні хворого на спині із запрокинутою назад головою. Розтини в бокових відділах передньої поверхні шиї проводять приблизно такі ж, як і при розширеному варіанті операції Р.Х.Ванаха. Потім із медіальної зони одного піднижньощелепового трикутника до другого розтин проводять у вигляді дуги через нижній відділ підборідкової ділянки нижньої щелепи ( рис...).

В бокових відділах шиї видаляють клітковину з лімфатичним апаратом в ділянці біфуркацій сонних артерій, а потім вперед до середньої лінії до верхнього краю заднього черевця двохчеревного м'язу. Перев'язують зовнішні сонні артерії. Потім послідовно видаляють клітковину з лімфатичними вузлами і піднижньощелеповими слинними залозами в над'язиковій ділянці. Після цього в бокових відділах шиї рани доцільно пошарово зашити. В піднижньощелепових трикутниках наскрізь розсікають діафрагму рота з таким розрахунком, щоб на внутрішній поверхні тіла щелепи з однієї і другої сторони залишались м'язеві волокна і слизова оболонка довжиною не менше 0,3-0,5 см (для наступного накладання шва).

В підборідковому відділі нижньої щелепи розтини проводять до кістки, м'які тканини мобілізують, круглим бором або трепаном роблять наскрізні отвори по серединній лінії підборіддя, дещо нижче верхівок нижніх центральних різців. Через отвір проводять пилу Джиглі і нею резекують трикутної форми підборідкову частину щелепи з підборідковою остю на внутрішній поверхні. Цей резекований фрагмент щелепи, покритий ззовні м'якими тканинами, відкидають вниз разом з прикріпленими до нього м'язами дна рота і язиком. Таким чином, після розсікання слизової оболонки по щелепно-язиковому жолобку, язик виводять на шию, і він стає доступним для огляду зі всіх сторін.

Для попередження обсіменіння рани пухлинними клітками ракову виразку доцільно обробити спиртом; накрити салфетками і закріпити їх кетгутовими швами до здорових ділянок язика (Н.М.Александров).

Електроножем розсікають в потрібному об'ємі тканини язика, а на стороні ураження – і тканини дна рота. Проводять гемостаз. Якщо після висічення ракової пухлини в межах здорових тканин залишається смужка бокового відділу язика, то її слід повернути в напрямку кореня язика і зшити з раневою поверхнею культі.

Резециковану ділянку підборідкового відділу тіла нижньої щелепи вкладають на місце і фіксують до щелепи двома кістковими швами поліамідною ниткою. Послідовно, починаючи із слизової оболонки, накладають кетгутові шви на решта тканин діафрагми рота. Необхідно, як можна ретельніше, відокремити порожнину рота від зовнішньої рани. Частину язика, що залишилась підшивають до м'яких тканин внутрішньої поверхні щелепи, тому в подальшому язик стає малорухомим.

Операцію закінчують накладанням швів на шкіру, слідкуючи за тим, щоб не залишалось замкнутих просторів. В рані залишають декілька дренажів із гумових смужок. Накладають тугу пов'язку.

Харчування хворих в післяопераційний період здійснюють через шлунковий зонд, який вводять в нижній носовий хід.

Із наведеного короткого викладення видно, що операція М.П.Красина має наступні переваги: забезпечує широкий доступ до всіх відділів язика, зберігає безперервність нижньої щелепи і прикріплення м'язів дна порожнини рота до підборідкової кістки, і тому не буває западання частини язика, що залишилась в післяопераційному періоді. Є можливість видалити єдиним блоком лімфатичний апарат шиї в потрібному об'ємі. При необхідності можна одномоментно провести операцію Крайля на відповідній стороні.

В нашій клініці було проведено .... операцій за методом Красіна, і ми могли пересвідчитись у вказаних перевагах.

Можливістю абластичного видалення пухлини язика, незначними порушеннями зовнішнього вигляду хворого, зберіганням функції язика ця операція безумовно має переваги перед іншими операціями подібного роду, однак, якщо пухлина розповсюджується на щелепу, то видалення ураженої частини язика слід виконувати одномоментно з резекцією нижньої щелепи.

Loading...

 
 

Цікаве