WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМедицина → Предмет та задачі стоматології екстремальних ситуацій. організація стоматологічної допомоги у збройних силах України - Лекція

Предмет та задачі стоматології екстремальних ситуацій. організація стоматологічної допомоги у збройних силах України - Лекція

Назви шпиталів для спеціалізованої допомоги

Спеціальний воєнно-польовий госпіталь для поранених в голову, шию і хребет

Спеціалізований хірургічний евакуаційний госпіталь для поранених в голову, шию і хребет

Госпіталь для легкопоранених

Поєднані пошкодження щелепно-лицевої ділянки

Поєднані пошкодження – це одночасне пошкодження тканин або органів кількох анатомічних ділянок тіла одним поражаючим фактором. До поєднаних пошкоджень щелепно-лицевої ділянки відноситься травма м'яких тканин або кісток обличчя, що поєднюється із черепно-мозковою травмою або пошкодженням м'яких тканин і скелету інших ділянок тіла.

Ця травма є найбільш важкою. При ній збільшується частота переломів верхньої щелепи. В потерпілих з поєднаними пошкодженнями важко (або неможливо) вияснити скарги, зібрати анамнез. Не дивлячись на це, об'єктивне обстеження щелепно-лицевої ділянки повинно бути ретельним. Пошкодження щелепно-лицевої ділянки дуже часто обумовлюють порушення прохідності верхніх дихальних шляхів, розвиток аспіраційної пневмонії внаслідок попадання в трахею і бронхи крові, осколків кістки і зубів. Ця небезпека збільшується при втраті свідомості, пригніченні захисних рефлексів. Тому в обстеженні і лікуванні цих хворих повинен бути присутнім не тільки лікар-стоматолог, але й нейрохірург, отоляринголог, окуліст, невропатолог, хірург-травматолог.

У хворих з переломами щелеп різко понижується вміст білка і вітамінів в організмі, порушене живлення, що впливає на клінічний прояв поєднаних пошкоджень. У них часто зустрічаються септичні ускладнення, причиною яких є одонтогенні вогнища інфекції. При поєднаних переломах щелеп часто розвивається травматичний остеомієліт, неправильно консулідуються відломки, формуються несправлені суглоби, виникають стійкі деформації лицевого скелету при несвоєчасному наданні спеціалізованої допомоги хірургом-стоматологом.

Лікування хворих з поєднаною травмою є складним завданням і повинно проводитися в багатопрофільній клінічній лікарні, де поступають хворі з швидкої допомоги.

На догоспітальному етапі лікарська допомога включає в себе протишокову терапію, боротьбу з асфіксією і кровотечею, тимчасову імобілізацію відломків кісток опорно-рухового апарату і щелеп. Під час транспортування потерпілого, необхідно попередити можливість порушення прохідності дихальних шляхів, аспірацію слиззю, кров'ю або блювотними масами для профілактики аспіраційної пневмонії (для цього хворого вкладають на бік або на живіт і вводять повітрохід). Хворому в безсвідомості необхідно провести інтубацію, або попередити западіння язика. Пов'язку на рани обличчя необхідно накладати так, щоб вона не викликала додаткового зміщення відломків і не погіршувала прохідність дихальних шляхів. Для точної діагностики пошкоджень кісток обличчя необхідно провести оглядову рентгенографію черепа.

Спеціалізоване лікування травматичних пошкоджень щелепно-лицевої ділянки при поєднаному пошкоджені необхідно проводити зразу після госпіталізації хворого. Воно може бути екстерним, негайним та відстроченим.

Екстерне госпіталізоване лікування передбачає зупинку кровотечі і забезпечення прохідності дихальних шляхів (включаючи і трахеотомію) відразу ж після поступлення хворого, негайне лікування включає проведення первинної хірургічної обробки ран, тимчасову або постійну імобілізацію відломків кісток обличчя поряд із спеціалізованим лікуванням пошкоджень інших анатомічних ділянок. Здійснюють його на протязі 2-х діб після поступлення хворого. Відстрочене лікування проводять через 48 годин і пізніше після поступлення хворого.

Сучасний рівень розвитку анестезіології дозволяє здійснити спеціалізовану допомогу в найближчі години після госпіталізації потерпілого, що залежить від ефективності протишокових міроприємств. Якщо гемодинаміка у хворого може бути стабілізована в перші 12 годин від початку протишокової терапії, тоді негайне спеціалізоване лікування в повному об'ємі можна провести вже в період виведення його із шоку (через 4-7 годин після травми).

Якщо очікувана довжина шоку досягає 24 години, тоді спеціалізоване лікування в повному об'ємі можливе не раніше ніж через 12-24 години після травми лише на фоні ознак стабілізації показників гемодинаміки. У хворих із тривалістю шоку більше 24 годин допускають хірургічні втручання лише за життєвими показниками (зупинка кровотечі, боротьба з порушенням зовнішнього дихання та інше). Якщо хворий виходить із важкого стану, спеціалізоване лікування (відстрочене) можливе через 48 годин після травми. Часто воно направлене не тільки на імобілізацію відломків лицевого скелету, але й на боротьбу з ускладненнями запального характеру. Рання і ефективна імобілізація відломків щелеп у хворих з важкою поєднаною травмою при відповідному знеболенні дуже бажана, так як попереджує розвиток мозкових ускладнень запального характеру, припиняє лікворею і є засобом боротьби з шоком.

Лікування хворих з переломами щелеп, поєднаних з травмою головного мозку, лікар-стоматолог проводить разом з невропатологом.

Такі хворі повинні знаходитись під диспансерним спостереженням

При поєднаних пораненях обличчя і інших ділянок тіла – багатопрофільні хірургічні госпіталі.

Спеціалізована медична допомога.

В багатопрофільних госпіталях, в госпіталях для легкопоранених і інших надається кваліфікована і спеціалізована допомога і проводиться подальше лікування щелепно-лицевих поранених на рівні сучасних досягнень щелепно-лицевої хірургії і травматології. Тут повинно бути проведено лікування поранених не тільки при ізольованих, але й при поєднаних і комбінованих пораненях обличчя і щелеп. При цьому передбачається проведення слідуючих заходів:

  • Кінцева зупинка кровотечі і забезпечення пораненому нормального дихання (якщо це не було чогось зроблено на попередніх етапах);

  • Хірургічна обробка ран кісткових і м'яких тканин ЩЛД і закріплення уламків при переломах лікувальними шинами чи іншими методами;

  • Послідуюче медикаментозне і дієтичне лікування, профілактика і лікування ускладнень;

  • Проведення нескладних пластичних операцій;

  • Надання стоматологічної і зубопротезної допомоги.

При наданні спеціалізованої допомоги щелепно-лицевим пораненим повинен бути встановлений такий порядок:

1. Надання спеціалізованої допомоги в першу чергу тим пораненим які в ній потребують в більшій мірі за станом здоров'я і характеру ураження.

2. Попередження і не допущення погіршення стану необроблених уражених і переходу поранених з стану середньої важкості в категорію важких, а важких – в безнадійні.

В першу чергу повинні бути оброблені уражені з комбінованими радіаційними пораненнями, для того щоб встигнути "захистити" рану, або привести її в оптимальний стан ще до розпалу променевої хвороби.

В другу чергу обробляють поранених з обширними дефектами обличя, нескладними переломами щелеп і пошкодженнями м'яких тканин обличчя. Потім хірургічну обробку проводять всім іншим.

Цей поділ обумовлений тим, що після обробки нескладних переломів щелеп, пошоджень м'яких тканин обличчя у поранених, їх можна направити в тил країни, або перевести в госпіталі для легкопоранених.

Звільнення госпіталя від цих контингентів буде сприяти створеню більш сприятливих умов для послідуючого лікування, самої великої групи поранених.

По мірі поступлення поранених повинні формуватися окремі палати, відділення, куди направляють поранених, які потребують тривалих відновних операцій, з використанням власних тканин хворого, аллогених тканин і ксеногенних матеріалів. Тут буде широко використано кістково-пластичне усунення дефектів щелеп, заміщення втрачених частин обличчя за допомогою філатовського стебла, вільної пересадки шкіри, жиру, хрящів, і т.д.

Література:

  • Б.Д. Кабаков, В.И. Лукяненко, П.З. Аржанцев "Учебное пособие по военной челюстно-лицевой хирургии, терапевтической и ортопедической стоматологии". М.: Медицина.-1980

  • Б.Д. Кабаков "Краткий курс военной стоматологии". Ленинград.: Медицина.- 1981

  • Ю.И. Бернадский "Травматология и востановительная хирургия челюсно-лицевой области". Киев.: Вища школа.- 1985

  • Под ред. Н. Александрова "Травмы челюстно-лицевой области". М.: Медицина.- 1990

Loading...

 
 

Цікаве