WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМедицина → Лікування потерпілих з травмами - Реферат

Лікування потерпілих з травмами - Реферат

ЛІКУВАННЯ ПОТЕРПІЛИХ З ТРАВМАМИ
Перша допомога при травмі є однією з найважливіших ланок у процесі лікування потерпілого. Від її якості і своєчасності часто залежать не тільки подальший перебіг хвороби і ефективність лікування, але нерідко й доля хворого. Ось чому в усьому світі питанню подання першої допомоги приділяється так багато уваги. З огляду на величезне значення чинника часу в розвитку ускладнень при травмі (деякі з ускладнень, до того ж фатальні, можуть розвинутись протягом кількох хвилин, наприклад, асфіксія при травмі шиї, обличчя, грудної клітки або тяжкий геморагічний шок зі смертельним наслідком при травмі великих поверхнево розташованих судин) першу допомогу потерпілим (особливо зупинку зовнішньої кровотечі, штучну вентиляцію легень) повинні вміти подавати не тільки медичні пра-цівники, але й люди з найближчого оточення потерпілого, насамперед спів-робітники міліції, ДАІ, пожежники.
Первинна оцінка стану потерпілого полягає у з'ясуванні функцій життєво важливих органів та систем організму - дихання, кровообігу та ЦНС. У США та інших західних країнах ця схема первинного обстеження відома під абревіатурою ABCD, яка з англійської мови перекладається так: A (Airway) - по-вітряпровідний шлях, В (Breathing) - дихання, С (Circulation) - кровообіг, D (disability) - порушення, нездатність ЦНС, мозку.
Подаючи першу допомогу потерпілому, треба передусім перевірити прохідність його дихальних шляхів, упевнитись, що немає перешкод для дихання в початкових відділах дихального шляху, ротоглотці (землі, крові, блювотних мас, зміщених язика чи інших тканин, уламків щелеп тощо), та встановити наявність чи відсутність дихання, пульсу, притомності. Одночас-но із зовнішнім оглядом потерпілого треба пересвідчитися, чи нема у нього зовнішньої сильної кровотечі. Виявлені під час первинного обстеження пору-шення розпочинають лікувати негайно.
Якщо потерпілий непритомний, лежить на спині, його треба повернути набік, щоб блювотні маси не спричинили асфіксію. Якщо він лежить на жи-воті обличчям униз, голову треба повернути набік.
Якщо ротоглотка потерпілого забита землею чи іншими масами, їх треба обережно видалити з рота, забезпечивши вільний хід повітря, і покласти хворого на бік.
Якщо у хворого вільні дихальні шляхи, але немає пульсу і дихання, треба розпочати йому штучну вентиляцію легень і одночасно закритий масаж серця (серцево-легеневу реанімацію). Найефективнішим способом штучної вентиляції легень є так зване дихання рот до рота або рот до носа через уведену в ніс чи рот трубку. Якщо трубка введена в рот, то закривають пальцями ніс, і навпаки, якщо вона введена в ніс, то рот повинен бути закритим. Той, хто подає допомогу, вдуває повітря через трубку хворому в ритмі 15-20 разів за 1 хв. Якщо такої трубки нема, можна на рот покласти шматок складеної удвічі марлі і вдувати через неї повітря потерпілому прямо в рот, затиснувши пальцами носа. Одночасно зі штучною вентиляцією легень виконують масаж серця. Це роблять у положенні потерпілого на спині та на твердій основі (грунт, асфальт, стіл, щит тощо).
Якщо у хворого є серцебиття, пульс на судинах рук чи хоча б на великих судинах, але нема дихання, обмежуються штучною вентиляцією легень, яку виконують до появи спонтанного дихання. Штучну вентиляцію легень за відсутності серцебиття проводять 15 хв.
Потерпілому із зовнішньою артеріальною (виливання червоного кольору крові пульсуючим струменем) кровотечею потрібно накласти на ногу чи руку вище від рани (у верхній третині) джгут або добре їх перетягнути (до зупинення кровотечі) гумовою трубкою чи іншим підручним засобом (пояс, бинт тощо) і трохи підняти вгору.
Непритомного чи лежачого потерпілого із переломом, як і інших тяжко травмованих, до приїзду машини "швидкої допомоги" або іншого транс-порту треба захистити від холоду, спеки, дощу, у разі потреби зігріти.
Потерпілих з легкими травмами (що не були в стані непритомності), за відсутності тяжких розладів серцевої діяльності та дихання, а також хворих з накладеним джгутом чи переломом кісток ступні або кисті, взимку можна у міру можливості перенести до приїзду машини "швидкої допомоги" для зі-грівання в приміщення. У наших умовах першу допомогу подають головним чином спеціальні медичні бригади "Швидкої допомоги", в складі яких зви-чайно є лікар, рідше фельдшер. Ці бригади оснащені всім потрібним для термінової першої допомоги: для здійснення реанімаційних заходів (штучної вентиляції та масажу серця), зупинки кровотечі з зовнішніх великих судин, накладання транспортної іммобілізації у разі перелому довгих трубчастих кісток ніг та рук, боротьби з травматичним шоком (аналгетики, серцеві засоби, гідрокортизон, протишокові рідини тощо). Потерпілих з тяжкою травмою в стані шоку чи із загрозою його розвитку в найближчий час терміново транспортують у найближче хірургічне відділення районної, міської чи обласної лікарні, в яких проводиться як лікування критичних розладів, так і всебічне обстеження.
Травмованим, у яких під час дослідження "першої лінії" не було виявлено критичних порушень життєдіяльності, вже на етапі подання першої допомоги проводять також деякі дослідження "другої лінії", тобто уточнюють масштаб травми, характер її.
Велике значення під час подання першої допомоги має обстеження хво-рого, яке визначає подальший хід лікувальних процедур. У потерпілого зби-рають анамнез про час та механізм травми, з'ясовують скарги, стан до травми та проводять дослідження стану головних систем - кровообігу, дихання, нервової, органів черевної порожнини, скелета тощо.
Якщо потерпілий непритомний, у свідків пригоди з'ясовують походження травми. Головна роль у такій ситуації відводиться об'єктивному обстеженню потерпілого, яке починають із визначення стану серця та системи дихання. Дослідження проводять у тому самому положенні хворого, в якому він був (лежачи чи іншому).
Про заходи щодо
Loading...

 
 

Цікаве