WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМедицина → Вогнепальні пошкодження кісток щелепно-лицевої ділянки - Лекція

Вогнепальні пошкодження кісток щелепно-лицевої ділянки - Лекція

Лекція

Вогнепальні пошкодження кісток щелепно-лицевої ділянки

П Л А Н

  1. Вогнепальні переломи верхньої щелепи, виличної кістки і дуги, кісток носа;

  2. Вогнепальні переломи нижньої щелепи;

  3. Поняття про поєднану травму.

Вогнепальні пошкодження середньої зони обличчя.

В літературі останніх років замість терміну перелом верхньої щелепи чи суміжніх кісток використовують термін "переломи передньої зони" обличчя. Якщо бути більш точним, це переломи верхнього відділу лицевого черепа. При цьому верхня межа проходить по верхньоорбітальній лінії, а нижня по лінії змикання зубних рядів. В середню зону обличчя входять кістки носа, стінки орбіт, виличні кістки і виличні дуги, власне верхні щелепи.Виділення вказаної зони виправдане в морфологічному і функціональному відношеннях.При вогнепальних пораненнях можуть пошкоджуватись в різних варіантах 1-2 і більше кісток лицевого скелету, що в значній мірі визначає важкість травми. Якщо врахувати особливість будови верхньої щелепи, наявність в ній ЛОР-органів і органів зору, близкість головного мозку, участь в акті дихання, мови, прийому їжі і жування, то можна спрогнозувати вкрай важкі ускладнення при подібних травмaх.Головними відмінними рисами вогнепальних переломів є наявність рани, пошкодження кісток на місці дії ранячого снаряду не залежно від "місць слабкості", оскольчатий характер перелому, швидка зміна клінічних ознак з моменту поранення до поступлення травмованого в спеціалізовану лікувальну установу.Завжди вогнепальні переломи більш важкі, ніж невогнепальні, хоча при першому огляді, наприклад, коли поранення сліпе, деколи можуть виглядати як незначні. Подібна недооцінка становить небезпечну для життя пострадавшого. Особливо уважним слід бути до сліпих поранень, а також до наскрізних поранень кулями і осколками.В залежності від характеру бойові операції і умов ведення бою питома вага вогнепальних поранень обличчя серед всіх поранень суттєво змінюється. Вогнепальних поранень обличчя значно більше в період оборонних боїв, коли військо перебуває в утиманні, а під час наступаючих боїв збільшується число поранень інших локалізацій. В середньому ізольовані щелепово-лицеві поранення складають 3,5-4% від загального числа поранень.Досвід ІІ Світової війни показав, що вогнепальні поранення ЩЛД характеризуються багатогранністю і складністю. За даними Д.А.Энтина и Б.Д.Кабакова (1951) поранення і пошкодження обличчя поєднуються з пораненнями шиї (17,3%), верхніх кінцівок (8,6%), рідше з пораненнями нижніх кінцівок (4,6%) і грудної клітки (3,3%). Одночасно з пораненнями лиця і щелеп пошкоджується орган зору (4,6%), мозковий череп (3,4%), ЛОР-органи (5,6%). В зв'язку з цим необхідно, в спеціалізованих шпиталях для поранених в голову, шию і хребет разом працювали щелепно-лицеві хірурги, нейрохірурги, отоларингологи і офтальмологи з відповідною апаратурою та устаткуванням.Ізольовані поранення м'яких тканин при вогнепальних пораненнях лиця зустрічаються в 40,2% поранених. Верхня щелепа пошкоджується в 14,3% випадків.Найбільш важкі є наскрізні кульові поранення і поранення уламками артилерійських снарядів. Велика кінетична енергія, яку несе ранячий снаряд викликає важкі розрушення. В зв'язку з цим поява нових видів стрілецької зброї і ранячих снарядів, які мають високу початкову швидкість та велику кінетичну енергію, яку вони внаслідок легкості і наданої їм форми, здатні миттєво віддавати пошкоджувальному предмету, суттєво змінило характер вогнепальної травми: при вкрай малих розмірах вхідного отвору розрушення дуже великі, а вихідний отвір в десятки разів перевищує вхідний. Різко зросло значення пульсуючої порожнини, так званого внутрітканевого вибуху, який визначає ступінь ураження тканин вздовж раневого каналу "боковий удар", утворюючий тимчасову пульсуючу порожнину, розрушує тканини за долі секунд і продовжує діяти навіть після того, як ранячий снаряд покидає вихідний отвір.В результаті внутрітканевого вибуху в рані залишається більше нежиттєздатних тканин і тому хірургічна обробка повинна бути більш радикальною.У випадку поранення середньої зони обличчя внаслідок первинної втрати тканин відмічаються значні зміни форми лиця. Наступають важкі функціональні порушення: затруднена мова, ковтання, розжовування їжі. В результаті зміщення органів і тканин часто виникає загроза асфіксії, в зв'язку з чим необхідно провести екстренне втручання, деколи конікотомію або трахеотомію.У період ІІ Світової війни в середньому 46,2% пораненя лиця були сліпими. Значне число цих поранень були легкими, частина їх навіть не потребувала хірургічної обробки, і все ж таки ці поранення потребують особливої уваги. В зв'язку з близкістю головного мозку і крупних судин, трахеї, органів зору і нервових стовбурів при більшості сліпих поражень вважають травму за важку доти, поки не буде проведене рентгенологічне дослідження. Таке припущення особливо необхідне під час евакуації пораненого: близько розміщений до життєво важливих органів уламок чи інше стороннє тіло при транспортуванні може зміститись і викликати їх вторинне пошкодження, а в більш пізні строки нагноєння, яке, поширюючись на оточуючі тканини, може привести до різних наслідків. Не випадково майже 4-% сліпих поранень ЩЛД супроводжувались важкими ускладненнями. Деколи ці ускладнення розвивались відразу після поранення, але нерідко розміщений біля життєво важливого органу уламок або куля давали про себе знати через багато тижнів, місяців або років. Через те, до повного обстеження потерпілого всі сліпі поранення доцільно вважати потенціально важкими.Суттєво від непроникаючих ран відрізняються вогнепальні рани лиця, проникаючі в порожнину рота і носа, верхнєщелепову пазуху, орбіту. Проникаючі рани, навіть без "вторинних снарядів" завжди забруднені вмістом порожнини рота, тому і нагноєння в рані протікає завжди важче, виздоровлення наступає в значно більш пізні строки, ніж при сліпих пораненнях.

Класифікація пошкоджень обличчя

(Ентин і Кабаков)

І. Вогнепальні поранення

За виглядом пошкодженняТканин

За характером пошкоджень

За видом ранячої зброї

1.Поранення м"яких тканин.2.Поранення з пошкод-женням кісток:А)нижньої щелепи;Б)верхньої щелепи;В)обох щелеп;Г)виличної кістки;Д)одночасне пошко-дження декількох кісток

1.Наскрізні; А.Ізольовані:2.Сліпі; а)без пошкоджен-3.Дотичні ня органів лиця;б)з пошкодженняморганів лиця.Б. Поєднані (од-ночасне поранен-ня інших діляноктіла);В. ОдиночніГ. МножинніД. проникаючі впорожнину рота іноса;Е. непроникаючі

Кульові;

Оскольчаті.

ІІ. Невогнепальні поранення і пошкодження.ІІІ. Опіки.ІУ. Відмороження.У. Комбіновані радіаційні ураження.Також широкого розповсюдження набула класифікація за Ле-Фор:І- лінія зламу проходить горизонтально над альвеолярним паростком від основи грушевидного отвору до криловидного паростка основної кістки, при цьому часто відламується дно гайморової пазухи і ламається перегородка носа (Гереновський перелом).ІІ- лінія зламу проходить поперечно через спинку носа, по внутрішній стінці і дну очниці, далі по щелепово-виличному шву до криловидних паростків. При такому переломі верхня щелепа разом з носовими кістками відділяється від виличної кістки і кісток мозкового черепа.ІІІ- повний відрив кісток лицевого скелету (відрив верхньої щелепи з носовими, виличними кістками та криловидними відростками основної кістки). Такий перелом називається щелепово-лицевим роз'єднанням.Клінічна картина тим важча, чим вище проходить щілина перелому і чим більший кістковий масив відділяється від иозкового черепа. Скарги потерпілого, крім наявності рани – на головний біль, неможливість змикання зубних рядів, деколи хрускіт у вухaх при стисканні щелеп, може бути частков або повна втрата зору, кровотеча з носа. При огляді, в одних випадках, звертає на себе увагу значний набряк середнього відділу обличчя, деколи з крововиливами під нижніми повіками і біля внутрішніх відділів очей (крововилив в кон'юктиву), а при огляді через 3-4 дні крововилив у вигляді оправи рогових окулярів, що говорить про глибокі крововиливи чи перелом основи черепа. В інших випадках виявляється западіння середньої частини обличчя, що вказує на зміщення уламка верхньої щелепи дозаду. Одночасно може виникнути деформація спинки носа, якщо є перелом носових кісток і перегородки носа.При крововиливах в ретробульбарну клітковину спостерігається вип'ячування очного яблука (екзофтальм). Інтенсивна сльозотеча вказує на перелом кістки в ділянці сльозного каналу. Вогнепальні пошкодження гайморової пазухи деколи супроводжується підшкірною емфіземою на відповідній стороні. У важких випадках емфізема може поширюватись навіть на шию. Якщо уламки змістились і тиснуть на підочний нерв, відмічається анестезія в ділянці верхньої губи і крила носа відповідної сторони.При пошкодженні нерва до виходу його з підочного отвору наступає анестезія зубів на відповідній половині верхньої щелепи. Якщо перелом верхньої щелепи поєднується з переломом крила основної кістки, можливий біль при ковтанні.При огляді порожнини рота в більшості випадків можна виявити порушення прикусу.

Loading...

 
 

Цікаве