WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМедицина → Клініка, діагностика, особливості перебігу та лікування абсцесів флегмони з локалізацією біля верхньої щелепи - Лекція

Клініка, діагностика, особливості перебігу та лікування абсцесів флегмони з локалізацією біля верхньої щелепи - Лекція

Границі скроневої ямки відповідають границям скроневого м'язу: зверху і ззаду скронева лінія, спереду-лобний паросток виличної кістки, знизу-скроневий паросток виличної кістки, ззовні -вилична дуга. Внутрішня - кісткова площадка, утворена скроневою, тім`яною і основною кістками.

Таким чином, скронева суглобна ямка, заповнена скроневим суглобовим м`язом з трьох сторін, надійно обмежена від сусідніх ділянок, тим більше що покриваючий її із зовні апоневроз щільно прикріплений по вказаних границях з кістками черепа. На противагу цьому нижня границя тільки умовна, так як ямка, вільно з`єднується під скуловою дугою з жировим комком щоки, підскроневою і крилопіднебінною ямками, піджувальним простором, а через нижньоочну щілину - з очницею. Всі ці простори заповнені пухкою клітковиною і є провідниками для поширення гнійника.В скроневу ямку інфекція проникає із перелічених клітковинних просторів. Особливо найчастіше причиною флег-мони є періостит в ділянці великих молярів верхньої щелепи, який поширився на щічний жировий комок або на скроневу ямку. Із підмасетеріального простору гній в скроневу ямку проникає рідше, так як на рівні виличної дуги до вінцевого паростка гілки нижньої щелепи прикріплюється скроневий м`яз і з`єднання практично немає.В скроневій ділянці клітковинні простори в глибину розповсюджуються в декілька шарів: перший підшкірний жировий шар починається зразу ж під шкірою, внутрішня його поверхня обмежена білявушно-жувальним апоневрозом; другий, що являється основним футляром клітковим, знаходиться між апоневрозом і скроневим м`язом, тут є додаткова невелика щілина між двома листками апоневрозу в ділянці прикріплення його до верхнього краю виличної дуги, третій, самий глибокий - під скроневим м`язом .Клінічний скроневий перебіг флегмони залежить від локалізації гнійника. Так, при втягуванні в процес тільки підшкірної жирової клітковини, вхідними воротами інфекції для якої являється шкіра /фурункул, травма і т.д./ запальний інфільтрат вирізняється велиними розмірами, розпливчастою формою, рівномірним розповсюдженням над виличною дугою, так як поверхнева фасція до кісткового скелету не прикріплюється. М`яз в процес не втягнений, тому запальної контрактури майже немає і, не дивлячись на великий набряк, клінічне протікання не важке. Хірургічне розкриття поверхневої флегмони проводять по нижній границі гнійника з врахуванням косметичних вимог.При розташуванні в другому шару клітковинних просторів клінічна картина флегмони характеризується значно більш важким перебігом, вираженою інтоксикацією, тенденцією до розповсюдження інфекції в глибоко лежачі ділянки, запальною контрактурою II ступені, інфільтрат має вигляд "пісочного годинника", так як він розповсюджується під виличну дугу.Хірургічний доступ до гнійника складний. Це пояснюється тим, що найбільш доступний метод розкриття майже вертикальним розрізом по передній границі скроневої ямки, як правило, являється недостатнім, так як рівень гнійника, що виходить під виличну дугу, опиняється нижче розтину і дренування порожнини буває неповноцінним. В подібних випадках необхідно нормування контрапертури в присінку порожнини рота в ділянці верхніх молярів. Для здійснення більш вільного відтоку ексудату проводять скрізне дренування, для чого кінець широкої і довгої гумової полоски /або перфорованої трубки/, введеної в рану скроневої ділянки, виводять через рану в присінок порожнини рота на рівні двох останніх корінних зубів. Таке дренування робить можливим повноцінне наскрізне промивання порожнини гнійника теплими розчинами антисептиків, а при важкому перебігу - подовженє промивання порожнини з чергуванням антисептиків, протеолітичних ферментів і антибіотиків.При розлитій флегмоні скроневої ділянки з розповсю -дженням вниз на скроневу ямку і тим більше на біляглотковий простір необхідно розкрити гнійник зі сторони підщелепової ділянки широким розтином паралельно краю нижньої щелепи.З метою здійснення повноцінного дренування гнійника, розташованого вище дуги, необхідно уникати "пісочного годинника", який утворюється в результаті недостатнього виведення затискача, котрим перфорували гнійник, не з роздвоєними, а з зімкнутими браншами.Абсцес в міжапоневротичному трикутному просторі над виличною дугою самостійного значення не має, так як його дренують в загальний підапоневротичний гнійник і розкривають описаним вище методом. Цей гнійний процес виникає в результаті інфікування зі сторони виличної ділянки без ураження скроневої ямки. В таких випадках проводять розкриття основного вогнища - виличного, а вхід в міжапоневротичну щілину розширюють тупим шляхом, затискачем вводять гумову трубку.Флегмону найбільш глибокого підм`язевого клітковинного шару розкривають одним з описаних вище методів, з тією тільки різницею, що при проведенні розтину по передньому краю скроневого м`язу, останній необхідно широко відшарувати від кістки, так як внаслідок запальної контрактури м`язи щільно прилягають до підлеглих тканин, що затруднює вихід гною. Дренування підм`язевого вогнища здійснюють перфоративною трубкою.5. Флегмони підскроневої і крилопіднебінноїямки Верхньою стінкою підскроневої ямки є підскронева поверхня великого крила клиновидної кістки. Зсередини підскронева ямка обмежена зовнішньою пластинкою криловидного паростка клиновидної кістки і латеральною стінкою глотки. Передньою границею є горб верхньої щелепи, зовнішньою - гілка нижньої щелепи.Крилопіднебінна ямка, широко з`єднуючись з підскроневою, розташована досередини від неї. Передньою межею крило-піднебінноі ямки є задня стінка верхньої щелепи, задньою-велике крило і передня поверхня криловидного паростка клиновидної кістки. Зверху обмежена нижньою поверхнею тіла клиновидної кістки, знизу вона переходить в крилопіднебінний канал. Внутрішня стінка утворена зовнішньою поверхнею вертикальної частини піднебінної кістки .Біля цих ділянок є криловидні венозні сплетення, які мають прямі сполучення з очницею, а значить і з внутрічереповими венозними синусами, то стане ясним важливість цих ділянок з точки зору своєчасного, ціленаправленого і патогенетичного основного лікування гнійних процесів з метою попередження загрозливих ускладнень.Інфікування скроневих і крилопіднебінних ямок походить із вогнищ запалення в ділянці верхніх молярів. Клінічний перебіг важкий, розповсюдження гнійного процесу на клітковинний простір в 1-у добу не приводить до зовнішніх проявів, але загальний стан погіршується за рахунок швидкого наростання інтоксикації. Запальна контрактура щелеп виражена слабо, підіймається температура тіла до високих цифр, тривожать сильні головні болі. На 2-у добу появляється припухлість в нижній третині скроневої ямки, а потім набряк повік, можливий хемоз. Якщо не провести екстренне хірургічне розкриття гнійника, процес поширюється в навкологлотковий простір, при цьому посилюється біль при ковтанні, змінюється мова.Розкриття гнійного вогнища проводять зі сторони присінку порожнини рота на рівні верхніх молярів. Зігнутим затискачем проходять за горб верхньої щелепи в направленні входу в крилопіднебінну ямку, звідти під тиском витікає ексудат. Якщо гнійник ще не опустився нижче описаного розрізу, настає покращення; якщо появилися ознаки втягування в процес біляглоткового простору, то доцільно відразу провести розтин зі сторони підщелепової ділянки.

8. Абсцеси і флегмони м`якого і абсцеси твердого піднебінняВ м'яке піднебіння інфекція проникає або безпосередньо із навколоверхівкового вогнища верхнього третього моляра, або при розповсюдженні гною із підскроневої чи крилопіднебінної ямки.Важкість клінічного перебігу флегмони визначається поширеністю гнійника на інші клітковинні простори. М`яке піднебіння значно збільшене в розмірах, зміщено в здорову сторону, м`язи його в стані напруження.Лікування флегмони і абсцесу м`якого піднебіння хірургічне, проводять розтин по місцю найбільшої виразності гнійника, для дренування вводять гумову полоску.Абсцеси твердого піднебіння виникають в результаті розповсюдження інфекції на протязі ділянки біля верхівковихвогнищ зубів верхньої щелепи, корені яких розташовані ближче до піднебінної поверхні альвеолярного паростка /другий різець, піднебінний корінь першого моляра/. Клінічний перебіг гнійників твердого піднебіння характеризується інтенсивними болями, так як в цій ділянці відсутній підслизовий пухкий шар і щільна сливова оболонка відшаровується від кістки разом із окістям. По цій же причині нерідко виникають затруднення в здійсненні повноцінного дренування: пружні, товсті краї рани зближуються і усувають дренажну полоску. Для уникнення затримки гною рекомендують висікати невелику частину тканин по краю розрізу, тобто формувати дренуючий отвір в слизовій оболонці.

Список використаної літератури:

  1. "Хирургическая стоматология" під ред. Т.Г.Робустової. Москва, 2000.

  2. "Хирургическая стоматология" під ред. В.І.Заусаєвої. Москва, 1981.

  3. "Основы хирургической стоматологии" Ю.І.Бернадський. Київ, 1983.

  4. Конспекти лекцій.

Loading...

 
 

Цікаве