WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМедицина → Організація стаціонарної медичної допомоги дорослому населенню - Лекція

Організація стаціонарної медичної допомоги дорослому населенню - Лекція

Роль чергового лікаря прийомного відділення велика і відповідальна. У відсутності головного лікаря лікарні (у вечірній і нічний час доби, у вихідні і святкові дні) черговий лікар прийомного спокою відповідає за загальний порядок у лікарні і йому підкоряється весь персонал стаціонару, що працює в період його чергування.

Право відмовлення в госпіталізації дається тільки черговому лікарю. Відмовлення реєструються з указівкою їхніх причин. Лікар прийомного спокою вирішує такі питання — куди (у яке відділення) направити того чи іншого хворого, у якому обсязі необхідно провести санітарну обробку хворого, що надійшов?

Прийомному відділенню забезпечується можливість виконати термінові аналізи і рентгенологічні дослідження, залучити для консультації лікарів різних спеціальностей. Прийомне відділення зобов'язане мати все необхідне для надання екстреної медичної допомоги при шоку, отруєнні й інших станах, а також для лікування в період перебування в цьому відділенні.

У великих багатопрофільних лікарнях цілодобове чергування в прийомному відділенні забезпечує бригада лікарів, що складає з хірурга, травматолога, терапевта і рентгенолога. Лікарі інших спеціальностей (гінеколог, уролог, нейрохірург, невропатолог і ін.) чергують, як правило, у відповідних профільних відділеннях і при необхідності їх викликають у прийомне відділення на консультацію.

Після огляду лікарем хворий із прийомного відділення надходить або в спеціалізоване (якщо встановлений діагноз), або в діагностичне відділення (палату), що входить структурно і територіально в прийомне відділення.

Оперативність і якість роботи прийомного відділення характеризуються обґрунтованістю госпіталізації хворого не тільки по профілі відділення, але і по його стані. Необхідно аналізувати причини відмовлень у госпіталізації, показники розбіжності діагнозів прийомного відділення, чи поліклініки швидкої допомоги, збіг діагнозів, поставлених у прийомному відділенні, із клінічними діагнозами спеціалізованих відділень, тривалість перебування хворих у прийомному відділень до транспортування їх у профільні відділення.

Відомо, що тривалість перебування хворих у прийомному відділенні визначається не стільки медичними, скільки організаційними заходами: реєстрацією, обстеженням, екстреними консультаціями; санітарно-гігієнічною обробкою і т.д. На ці розділи роботи прийомних відділень адміністрації лікарень варто постійно звертати пильну увагу.

Разом з тим в останні роки у всіх великих стаціонарах, що працюють у режимі лікарень швидкої допомоги, спостерігається негативна тенденція збільшення часу перебування хворих, що надійшли за екстреними показниками, у прийомному відділенні.

У 1995 р. прийомних відділеннях ряду найбільших стаціонарів Києва було виконане дослідження з вивчення роботи цих відділень, зокрема, проводився хронометраж часу перебування негайно госпіталізованих хворих у прийомних відділеннях. Для одержання порівнянних даних за основу була узята методика хронометражу, застосована в подібному дослідженні в прийомних відділеннях лікарень. За 30 років (1965 р. і 1995 р.) середній час перебування хворих у прийомному спокої лікарень збільшилося майже в 1,5 рази. Причому більш чверті (24,9 %) негайно госпіталізованих хворих знаходилися в прийомному відділенні більш 2-х годин. Особливо насторожує той факт, що в 1995 р. середній час чекання хворих яких-небудь, елементів обслуговування з боку медичного персоналу в прийомному спокої склало більш 1 години. Така ситуація у відношенні негайно госпіталізованих хворих, що знаходяться звичайно у важкому стані, неприпустима. З метою поліпшення організації екстреної госпіталізації хворих у всіх великих лікарнях, що працюють у режимі стаціонару швидкої допомоги; планується організувати в складі прийомного спокою могутній блок — відділення невідкладної допомоги для важких хворих, що вимагають застосування комплексу термінових реанімаційних заходів. З цією метою планується підсилити штати таких прийомних відділень" оснастити їх необхідним медичним устаткуванням і апаратурою, поліпшити матеріально-побутові умови роботи персоналу цих відділень.

Однієї з функцій стаціонару лікарні є боротьба з внутрішньолікарняними інфекціями, наявність яких ускладнює лікування хворих, приводить до ускладнень і підвищенню тривалості лікування. З метою здійснення боротьби з внутрішньолікарняними інфекціями в прийомному відділенні виділяються діагностичні палати — для короткочасного перебування хворих, що температурять, до уточнення діагнозу. У хворих, що надходять, і їх рідних збирається ретельний епідеміологічний анамнез (зведення про контактування з інфекцією й ін.). При надходженні дітей обов'язкова довідка санітарно-епідеміологічної станції про перенесений дитиною інфекційних захворюваннях і про контакт з інфекційними хворими.

Основний структурний елемент лікарні — це лікувальні (медичні) відділення (хірургічні, терапевтичні, неврологічні, урологічні і т.д.).

Найбільш оптимальним числом ліжок у відділенні великої лікарні прийнято вважати 60—70 ліжок. У таких відділеннях маються найбільш оптимальні штати, необхідний набір приміщень, великі можливості для установки сучасного устаткування, техніки і т.д.

Лікувальні відділення зв'язані з загальними для лікарні допоміжними медичними і господарськими службами, а у великих лікарнях — із загальними для лікарні клінічними й іншими лабораторіями.

Штати медичного персоналу відділення стаціонару встановлюються в залежності від числа ліжок, типу і профілю установи. Основними в штатній структурі відділення стаціонару є посади завідувача відділенням, лікаря-ординатора, старшої медичної сестри, медичної сестри, сестри-господарки й ін.

Посада завідувача відділенням заміщається найбільш кваліфікованим фахівцем, що має практичний досвід лікарської роботи. Основна функція завідувача відділенням — керівництво і контроль за лікувально-діагностичною роботою відділення. Для цього він щодня проводить огляд відділення, регулярний обхід хворих разом з ординатором, перевіряє правильність діагностики, обґрунтованість призначених досліджень і методів лікування, консультує ординаторів відділення, є присутнім на розкриттях померлих, розбирає з ординаторами випадки діагностичних помилок, переводить хворих в інші відділення, виписує хворих з відділення, переглядає і візує документи, епікризи, забезпечує підвищення кваліфікації лікарів-ординаторів і медичних сестер відділення.

У функції завідувача відділенням входять складання медичного звіту і систематичний аналіз ефективності роботи відділення.

Старша медична сестра відділення призначається з числа найбільш досвідчених і кваліфікованих медичних сестер. Вона допомагає завідувачеві відділенням в організації роботи медичних сестер і молодшого медичного персоналу, у рішенні адміністративно-господарських питань, у веденні обліку і звітності; вона складає графіки роботи середнього і молодшого медичного персоналу, забезпечує впровадження раціональних форм і методів їхньої роботи, спостерігає за санітарним станом відділення і хворих, відає постачанням відділення медикаментами й організацією харчування хворих.

У великих відділеннях маються підлеглі старшій медичній сестрі сестри-господарки, що безпосередньо відповідають за господарський стан відділення. У хірургічних відділеннях виділяються старші операційні медичні сестри.

В обласних, міських і центральних районних лікарнях з 1963 р. уведена посада головної медичної сестри лікарні, що є безпосередньою помічницею головного лікаря і його заступника по медичній частині. Вона організує, координує і контролює роботу середнього і молодшого медичного персоналу, за допомогою лікарів лікарні організує заходу щодо підвищення їхньої кваліфікації. Головна медична сестра очолює раду медичних сестер лікарні.

Безпосереднє лікування хворих у стаціонарі ведуть лікарі-ординатори. На одну посаду лікаря-ординатора приходиться в середньому 25 ліжок з деякими відхиленнями в залежності від профілю відділення.

Робота у відділенні ранком починається з ранкової конференції, так називаної "п'ятихвилинки". Ця конференція, дійсно не повинна перевищувати 15—20 хвилин.

Щодня ординатор відділення одержує інформацію від нічного чергового медичного персоналу про стан хворих і змінах у їхньому здоров'ї , про знову надійшовших хворих, знайомиться з результатами лабораторних, рентгенологічних і інших досліджень, проводить обхід хворих.

Обхід хворих проводиться в супроводі медичної сестри. Лікарські призначення, включаючи вказівки про дієту, записуються в історії хвороби. У постелі хворого ординатор перевіряє виконання раніше даних їм призначень.

Після обходу лікар приступає до виконання лікувальних і діагностичних маніпуляцій. У хірургічних же відділеннях призначені операції проводяться хірургами часто і до щоденного обходу хворих, і в ряді випадків хірурги проводять обхід своїх хворих після роботи в операційній. Після цього лікарі заповнюють історії хвороби хворих.

Історія хвороби має дуже велике значення в загальному курсі ведення хворих у стаціонарі — це найважливіший медичний документ. Можна виділити кілька головних функцій історії хвороби:

Loading...

 
 

Цікаве