WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМедицина → Організація стаціонарної медичної допомоги дорослому населенню - Лекція

Організація стаціонарної медичної допомоги дорослому населенню - Лекція

2. Екстенсивне, при якому зберігається високий рівень госпіталізації, спостерігається ріст середніх термінів перебування, незначно скорочується ліжковий фонд на тлі середньорічної зайнятості, що збільшується, ліжка, росту споживання стаціонарної допомоги при слабко розвинених обсягах надання позалікарняної допомоги. Дана модель розвитку характерна для територій з перевагою лікарняних установ сільського типу, слабким рівнем розвитку амбулаторно-поліклінічної допомоги, малою кількістю засобів, виділюваних на охорону здоров'я на душу населення, Орієнтований показник потреби в стаціонарній допомозі складає 11,2—12,0 ліжок на 1000 жителів.

З. Средньоінтенсивне (проміжне) характеризується стабільним рівнем госпіталізації, деяким стягненням середніх термінів перебування, незначним скороченням ліжкового фонду на тлі стабільної чи середньорічної зайнятості, що знижується, ліжка, мається тенденція до зниження споживання стаціонарної допомоги і росту - позалікарняний. Розрахунковий показник забезпеченості стаціонарною допомогою складає 9,5—11,0 ліжок на 1000 населення.

До речі, у Фінляндії в 1995 р. усього на 1000 жителів приходилося 9,2 ліжка, у т.ч. 4,5 ліжка в лікарнях центрів здоров'я, де гнітюча більшість пацієнтів складають обличчя з хронічною патологією, що вимагають тривалого медичного відходу. У США число ліжок у лікарнях короткострокового перебування (до 30 днів) і в психіатричних лікарнях у розрахунку на 1000 населення склало в 1992 р. 4,3 ліжка.

Поряд із прогнозуванням потреби в стаціонарній допомозі в конкретному регіоні дуже важливим залишається питання про оптимальну потужність сучасної лікарні. У 30—40-і роки XX в. країна дуже мала потребу в нових лікарнях, а засобів тоді було вкрай недостатньо. В ті роки будувалися лікарні в основному невеликій потужності, тобто відносно недорогі стаціонари. Однак от уже третє десятиліття в містах країни насамперед в обласних і республіканських центрах, будують великі могутні багатопрофільні лікарні. У великих містах потужність нових лікарень складала останнім часом від 600 ліжок до 1000 і більш ліжок. Досвід показує, що велика лікарня має ряд переваг у порівнянні з невеликими лікарнями, сумарна потужність яких ідентична великому стаціонару:

— це і великі можливості розвивати в структурі великої лікарні спеціалізовані, у т.ч. і вузькоспеціалізовані види медичної допомоги;

— у багатопрофільних могутніх стаціонарах більш раціонально використовуються висококваліфіковані кадри, дороге лікувально-діагностичне устаткування, медична техніка, допоміжні лікувально-діагностичні відділення і служби;

— маються визначені економічні переваги великих лікарень.

У той же час багаторічний досвід функціонування дуже великих стаціонарів (міських багатопрофільних лікарень на 1200 ліжок і більш) свідчить про те, що в таких надпотужних лікарнях маються визначені складності в керуванні лікарнями, навіть при наявності найсучасніших засобів оргтехніки. В останні роки стали вважати, що оптимальна потужність багатопрофільної міської лікарні — 600 - 800 ліжок. Разом з тим, існування і подальший розвиток багатопофільних стаціонарних центром ("лікарняних містечок") на 1000—2000 ліжок може бути визнано доцільним лише в складі могутніх науково-учбово-лікувальних установ (найбільші медичні університети й академії, клініки науково-медичних центрів і т.д.). У ряді випадків потужність обласних лікарень у густонаселених промислових і сільськогосподарських регіонах країни також буде перевищувати 1000 ліжок.

Інше важливе питання проектування сучасних лікарень — на яку кількість ліжок треба будувати палати у відділеннях лікарень? У країнах Західної Європи і США звичайно в лікарнях палати одномісні, рідко 2—4-х місцеві. На жаль, у СРСР у 1990 р. лише 0,1% хворих розміщався в 1—2-х місцевих палатах, 22,8% — у 3-х—5-и місцевих палатах 61% — у 6—10-и місцевих палатах, а 3% хворих — у 16 місцевих палатах. Безумовно, у сучасних лікарнях більшість палат повинна бути 1 - 2-х місцевими, ряд палат 3-х місцевими і невеликою часткою палат - 4-х місцевими. Більше 4-х ліжок у палаті планувати сьогодні не слід.

Будь-яка стаціонарна установа (без поліклініки) по функціональному призначенню, як правило, має 3 підрозділу: керування, стаціонар і адміністративно-господарську частину.

Кожна функціонально-структурна частина лікарні у свою чергу складається з ряду підрозділів. Так, до керування лікарнею, крім головного лікаря і його заступників відносяться канцелярія, кабінет медичної статистики, медичний архів, бухгалтерія, бібліотека й ін.; стаціонар складається з прийомного відділення (централізоване чи децентралізоване), спеціалізованих палатних відділень, операційного блоку й ін.

Лікувально-діагностична служба може бути єдиної для, стаціонару і поліклініки і включає різного профілю лабораторії, кабінети (ЕКГ, рентгенівський, фізіотерапевтичний, ЛФК, масажу й ін.). У лікарнях як структурний елемент повинні, бути аптека, патологоанатомічне відділення (морг). До адміністративно-господарської частини відносяться харчоблок, склади, пральня (якщо вони не централізовані в місті), технічний відділ, транспорт, дезинфекційна камера й ін.

На чолі лікарні коштує головний лікар, що відповідає за всю лікувально-профілактичну, адміністративно-господарську і фінансову діяльність установи. Головний лікар об'єднаної лікарні має заступників по медичній, адміністративно-господарській роботі й інших.

Слід зазначити, що система керування навіть в однакових по потужності стаціонарах сьогодні відрізняється розмаїтістю структури керування, виділенням різних основних напрямків управлінської діяльності і штатами управлінський апарат. Разом з тим, ряд управлінських посад, напрямків у загальній схемі керування лікарнею залишається незмінним і єдиної для більшості великих лікарень.

Головний лікар організує і контролює правильність і своєчасність обстеження і лікування хворих, відхід за ними, диспансерне обслуговування, проведення профілактичних і протиепідемічних заходів у районі обслуговування, підвищення кваліфікації медичного персоналу, правильність ведення історій хвороби, забезпеченість лікарні медичним і господарським устаткуванням. Він систематично аналізує показники діяльності лікарні, фінансово-економічну діяльність стаціонару, контролює правильність витрати матеріалів і медикаментів, відповідає за санітарний стан лікарні, за підбор і розміщення кадрів і т.д.

Заступник головного лікаря по медичній частині відповідає за постановку і якість усієї медичної діяльності лікарні; безпосередньо керує лікувально-профілактичною і санітарно-протиепідемічною роботою лікарні, контролює якість діагностики, лікування і відходу за хворими, перевіряє ефективність лікувально-профілактичних заходів, аналізує кожен випадок смерті в стаціонарі і вдома; забезпечує правильну організацію лікувального харчування і лікувальної фізкультури; організує консультативну допомогу хворим.

Якщо лікарня велика (на 800 ліжок і більш) і в ній не менш 300 ліжок хірургічного профілю, то звичайно виділяють посада заступника головного лікаря по хірургічній допомозі. У великих багатопрофільних стаціонарах (на 1000 ліжок і більш) часто виділяють і посада заступника головного лікаря по терапевтичній допомозі.

Якщо до складу стаціонару входить поліклініка, то мається обов'язково і посада заступника головного лікаря по поліклініці.

Заступник головного лікаря по поліклініці безпосередньо керує роботою поліклініки й організує поліклінічну допомогу населенню; розробляє плани лікувально-профілактичних і протиепідемічних заходів поліклініки і забезпечує їхнє виконання; керує роботою клініко-експертної комісії (КЕК), організує диспансерне спостереження за встановленими контингентами населення і здійснює контроль за його якістю й ефективністю; систематично вивчає захворюваність населення району обслуговування. Заступник головного лікаря по адміністративно-господарській частині керує всією адміністративно-господарською діяльністю лікарні, забезпечує постачання предметами господарського устаткування й інвентарем, продуктами харчування, паливом, гарячою водою, висвітленням, організує харчування хворих, опалення, проведення ремонту, протипожежні міри, білизняне господарство, транспорт і ін.

З огляду на зрослу значимість заступника головного лікаря по АХЧ останнім часом, зв'язану з забезпеченням життєдіяльності стаціонару в складних економічних умовах, в умовах переходу до ринку медичних послуг, роботи в системі обов'язкового медичного страхування, поступового впровадження і розширення обсягу діяльності по програмах добровільного медичного страхування, у ряді великих лікарень у штатному розкладі цю посаду називають директором лікарні.

Робота лікарні в нових економічних умовах, в умовах, коли фінансування стаціонарів здійснюється з різних джерел (місцевий і федеральний бюджет, засоби ОМС, фінансування по програмах добровільного медичного страхування, платні послуги і т.д.), виникла необхідність введення в апарат керування лікарнею посади — заступник головного лікаря по економіці. Значимість цієї посади в системі керування лікарнею буде зростати. .

Loading...

 
 

Цікаве