WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМедицина → Організація стаціонарної акушерсько-гінекологічної допомоги - Лекція

Організація стаціонарної акушерсько-гінекологічної допомоги - Лекція

Для вагітних і породілей в обсерваційному відділенні, по можливості повинні бути профільовані. Неприпустиме розміщення вагітних і породілей в одній палаті. Післяпологові палати повинні бути маломісними.

Палати для немовлят виділяються у фізіологічному й обсерваційному відділеннях.

У відділеннях немовлят виділяються палати лікарів-педіатрів з розрахунку 1 посада на 35 ліжок для здорових немовлят, чи 25 ліжок для немовлят обсерваційного відділення.

Посади медичних сестер установлюються:

-у палатах немовлят акушерського фізіологічного відділення — 1 цілодобова посада на 20 ліжок для дітей;

— у палатах немовлят обсерваційного відділення — 1 посада на 15 ліжок, але не менш 1 посади;

— для збору грудного молока встановлюється посада медичної сестри при наявності 80 післяпологових ліжок і додатково 0,5 посади на кожних наступних 40 ліжок (понад 80).

У відділенні немовлят обсерваційного відділення знаходяться діти: породжені в цьому чи відділенні поза родильним будинком, переведені з фізіологічного відділення, що народилися з важкими уродженими аномаліями, проявами внутрішньоутробної інфекції, з масою тіла менш 1000 р. Для хворих дітей в обсерваційному відділенні виділяється ізолятор на 1—3 ліжка, Діти, що підлягають усиновленню, можуть міститися в окремий ізолятор.

Переклад дітей у відділення новонароджених дитячих лікарень здійснюється: захворілих — наступна доба після уточнення діагнозу, дітей із гнійно-запальними захворюваннями — у день постановки діагнозу, немовлят із масою менш 1000 м - не раніше 168 годин після народжень.

Для дотримання циклічності дитячі палати, повинні відповідати материнським. В одній палаті можуть розташовуватися діти з різницею в терміну народження до 3 доби. Для кращої ізоляції великі палати до стелі розділяються перегородками, середню частину якої роблять скляної, що дає можливість контролю за дітьми. З загальним коридором дитячі палати повідомляються через шлюз. Кожна медична посада має розвантажувальну палату для дітей, матері яких затримуються на 1—2 дні після виписки основної частини дітей і породілей. Температура в палатах повинна підтримуватися в межах 22—24 ос, а вологість повітря 60 %.

За кожною посадою фізіологічного відділення закріплюють каталки з перегородками-осередками на одну дитину.

Протягом першої доби після народження кожна дитина, що надійшла у відділення немовлят знаходиться під інтенсивним спостереженням медперсоналу.

Лікарі-педіатри відділення немовляти проводять щоденний огляд дітей. У вихідні і святкові дні обхід забезпечується за рахунок ковзного графіка роботи.

Якщо в родильному будинку працює один педіатр, під час його відсутності огляд дітей здійснює черговий акушер-гінеколог. У необхідних випадках, що вимагають екстреного втручання, акушер-гінеколог викликає педіатра. По закінченні огляду немовлят педіатр (акушер-гінеколог) повідомляє матерям про стан дітей і проводить з ними санітарно-просвітню роботу. Щодня у визначений годинник педіатр дає зведення родичам про стан дітей.

У сучасному родильному будинку не менш 70 % ліжок фізіологічного післяпологового відділення повинне бути виділене для спільного перебування матері і дитини. Таке спільне перебування значне знижує частоту захворювань породілей у післяпологовому періоді і частоту захворювань новонароджених дітей. Основною особливістю таких родильних чи будинків акушерських відділень є активна участь матері у відході за новонародженою дитиною. Спільне перебування матері і дитини обмежує контакт немовляти з медичним персоналом акушерського відділення, знижує можливість інфікування дитини. При такому режимі забезпечується раннє прикладання немовляти до грудей, відбувається активне навчання матері навичкам практичного залицяння і відходу за немовлям.

При спільному перебуванні матері і немовляти вони розміщаються в чи боксах напівбоксах (на двох ліжок). Можливе перепланування післяпологових палат у раніше побудованих родильних будинках у палати спільного перебування.

Протипоказаннями до спільного перебування матері і дитини з боку породіллі є: пізні токсикози вагітних, екстрагенітальні захворювання в стадії декомпенсації, оперативні втручання в родах, стрімкі чи тривалі пологи, тривалий (більш 18 годин) безводний період у родах, наявність підвищеної температури в родах, розрив чи розрізи промежини. З боку немовляти: недоношеність, недозрілість, довгостроково перенесена внутрішньоутробна гіпоксія плоду, внутрішньоутробна гіпотрофія 11—111 ступеня, родова травма, асфікція при народженні, аномалія розвитку, гемолітична хвороба.

Упровадження методу спільного перебування матері і дитини в родильному будинку вимагає найсуворішого дотримання протиепідемічного режиму і чіткого дотримання діючих нормативних документів.

З метою зниження перинатальної смертності, організації постійного спостереження за станом життєво важливих функцій немовляти і своєчасного проведення що коригують і діагностичних заходів у родопомічних установах створюються спеціальні палати реанімації й інтенсивної терапії немовлят. Створення таких палат у родильних будинках потужністю 80 і більш ліжок для немовлят, є обов'язковим. При меншій потужності пологового будинку створюються посади інтенсивної терапії; У родопомічних установах, з відділеннями немовлят потужністю 80—100 і більш ліжок, реанімаційні палати містять у собі 3-4 ліжка, палати інтенсивного спостереження (терапії) - 20—25 ліжок. У реанімаційну палату переводяться немовлята різними поразками життєво важливих органів і систем, що бідують у проведенні реанімаційних заходів. У палати інтенсивної терапії переводяться немовлята з групи високого ризику розвитку порушень адаптації в ранньому неонатальному періоді. Для роботи в палатах реанімації й інтенсивної терапії виділяються кваліфіковані медичні сестри, що пройшли спеціальну підготовку.

Огляд дітей, діагностичне спостереження і проведення діагностичні і лікувальні маніпуляції здійснює кваліфікований лікар-неонатолог, з обов'язковим регулярним консультативним оглядом завідуючого відділення немовляти; в обласному і спеціалізованому родильному будинках потужністю 150 і більш ліжок, варто виділяти додаткового чергового лікаря-неонатолога для реанімаційних палат і посад інтенсивного спостереження.

Основними критеріями для виписки жінки з родильного будинку є: задовільний загальний стан нормальні температура, частота пульсу, артеріальний тиск, стан грудних залоз, інволюція матки, нормальні результати лабораторних досліджень.

При загостренні екстрагенітальних захворювань породіллі можуть бути переведені у відповідний стаціонар, а при виникненні ускладнень післяпологового періоду - в обсерваційне відділення.

При неускладненому плині післяпологового періоду в породіллі і раннього неонатального періоду в немовляти, при відпалій пуповині і гарному стані пупкової ранки, позитивній динаміці маси тіла мати з дитиною можуть бути виписані на 5—6 добу після пологів.

Виписка здійснюється через спеціальні виписні кімнати, роздільні для породілей з фізіологічного й обсерваційного відділень. Ці кімнати варто розміщати суміжно з приміщенням для відвідувачів.

Виписні кімнати повинні мати 2 двері: з післяпологового відділення і з приміщення для відвідувачів. Не можна використовувати для виписки породілей прийомні приміщення.

Перед випискою педіатр у кожній палаті проводить бесіду з породіллями про відхід і вигодовування дитини в домашніх умовах. Медична сестра в палаті повинна додатково обробити, і переповити дитини.

У виписній кімнаті медична сестра відділення немовляти сповиває дітей в принесену домашню білизну, навчає матір сповиванню, звертає її увагу на запис прізвища, імені, і по батькові на браслетках і медальйоні, стані; шкірних покривів і слизуватих дитини, ще раз розповідає про особливості відходу в домашніх умовах.

У "Історії розвитку немовляти" медична сестра відзначає час його виписки з родильного будинку і стан шкірних покривів, слизуватих, знайомить мати з записом. Запис засвідчується підписами медичної сестри і матері. Медична сестра видає матері "Медичне свідоцтво про народження" ф. 10З/в і "Обмінну карту родильного будинку, родильного відділення лікарні" ф. 113/у.

Лікар-педіатр, зобов'язаний відзначити в "Обмінній карті" основні зведення про матір і немовля.

У день виписки дитини старша сестра відділення немовляти повідомляє по телефоні, у дитячу поліклініку по місцеві проживання основні зведення про виписану дитину. Це забезпечує більш швидке проведення першого патронажу вдома. Старша сестра відзначає в журналі дату виписки і прізвище співробітника поліклініки, що прийняли телефонограму.

Виписку бажано здійснювати в урочистій обстановці, доцільно забезпечити молоду матір брошурами і рекомендаціями з відходу, вигодовуванню і вихованню новонародженої дитини.

Loading...

 
 

Цікаве