WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМедицина → Організація стаціонарної акушерсько-гінекологічної допомоги - Лекція

Організація стаціонарної акушерсько-гінекологічної допомоги - Лекція

Лекція

Організація стаціонарної акушерсько-гінекологічної допомоги

Перед мережею установ (табл. 9), що роблять лікарняну акушерсько-гінекологічну допомогу, коштують наступні задачі: надання стаціонарної кваліфікованої медичної допомоги жінкам у період вагітності, у родах, у післяпологовому періоді, при гінекологічних захворюваннях, а також надання кваліфікованої медичної допомоги і відхід за немовлям під час перебування їхній в акушерському стаціонарі.

Основною установою, що робить стаціонарну акушерсько-гінекологічну допомогу, є об'єднаний родильний будинок.

Сучасний родильний будинок крім власне акушерського стаціонару повинний містити в собі могутню амбулаторно-поліклінічну базу багатопрофільного характеру (жіноча консультація, центр планування родини, медико-генетична консультація, підрозділи пренатальной комплексної діагностики, територіальна консультативно-діагностична! служба), службу реанімації й інтенсивної терапії, відділення; 1 етапу виходжування новонароджене і недонесених, відділення патології вагітності (50% від числа ліжок для вагітних і породілей), гінекологічне відділення, виїзні бригади спеціалізованої допомоги.

Звичайно родильні будинки роблять допомога населенню по територіальній ознаці. Однак перша і невідкладна допомога вагітним жінкам, що звернулися в родильний будинок, виявляється поза залежністю від їхнього місця проживання і відомчої підпорядкованості установи охорони здоров'я.

Напрямок у родильний будинок для надання невідкладної допомоги здійснюється станцією (відділенням) швидкої і невідкладної допомоги, а також лікарем акушером-гінекологом, лікарями інших спеціальностей і середніх медичних працівників.

Крім того, жінка може самостійно звернутися в родильний будинок. Планова госпіталізація вагітних у родильний будинок здійснюється лікарем акушером-гінекологом, а при його відсутності — акушеркою.

Вагітні з екстрагенитальними захворюваннями, що бідують в обстеженні і лікуванні, направляються в стаціонари по профілі патології.

У родильний будинок підлягають госпіталізації вагітні (при наявності медичних показань) породіллі, породіллі в ранньому післяпологовому періоді (протягом 24 годин після пологів) у випадку пологів поза лікувальною установою.

Для госпіталізації у відділення патології вагітних жіночою консультацією (чи іншою установою) видаються напрямок, виписка з "Індивідуальної карти вагітної" (ф. 111/у) і "Обмінна карта" (ф.113/у) після 28 тижнів вагітності.

При надходженні в родильний будинок направляються в приймально-оглядовий блок, де пред'являють паспорт і "Обмінну карту" (ф. 113/у), якщо вона уже видана.

На кожну жінку, що надійшла в родильний будинок, у приймально-оглядовому блоці оформляють: "Історію пологів" (ф. 096/у), роблять запис у "Журналі обліку прийому вагітних, породілей і породілей" (ф. 002/у) і в алфавітну книгу.

Прийом жінок до приймально-оглядовому блоці веде лікар (у денні годинник — лікарі відділень, потім — чергові лікарі) чи акушерка, що при необхідності викликає лікаря.

У приймально-оглядовому блоці акушерських відділень у відповідності зі штатними нормативами передбачено: у родильному будинку на 60—80 ліжок - 2 посади акушерок; на 85—95 ліжок — 3 посади акушерок; на 100 і більш ліжок — 1 цілодобова посада акушерок; крім того, 1 цілодобова посада санітарок.

У приймально-оглядовому блоці доцільно мати один кімната-фільтр і 2 оглядові кімнати.

Одна оглядова кімната передбачена для прийому жінок до фізіологічне акушерське відділення, інша — обсерваційне.

Лікар (чи акушерка) оцінює загальний стан що надходить, знайомляться з обмінною картою, з'ясовує, чи переносила жінка інфекційні, запальні захворювання до і під час вагітності, звертаючи особливу увагу на захворювання, перенесені безпосередньо перед надходженням у родильний будинок. З'ясовують наявність хронічних запальних захворювань, тривалість безводного проміжку.

У результаті збору анамнезу, огляду, знайомства з документами жінки в кімнаті-фільтрі розділяються на два потоки: з абсолютно нормальним плином вагітності, що направляються в перше акушерське відділення, і представляючі "епідеміологічну небезпеку" для навколишніх, що направляються в обсерваційне відділення.

Госпіталізації в обсерваційне відділення підлягають вагітні, що мають:

— гострі респіраторні захворювання, грип, ангіну;

— прояву екстрагенитальних запальних захворювань;

— пропасний стан;

—тривалий безводний період;

— відсутність "Обмінної карти родильного будинку" (ф.113/у);

— внутрішньоутробну загибель плоду;

—грибкові захворювання волосся і шкіри, шкірні захворювання;

—гострий і підгострий тромбофлебіт;

—пієлонефрит, підлив, цистит і інші інфекційні захворювання сечостатевої системи,

— прояву інфекції родових шляхів;

— токсоплазмоз, лістеріоз;

  • венеричні захворювання;

  • діарею;

—породіллі в ранньому післяпологовому періоді у випадку пологів поза лікувальним установ.

В оглядових фізіологічного й обсерваційного відділень проводять об'єктивне обстеження жінки, її санітарну обробку, видають комплект стерильної білизни, беруть на аналізи кров і мочу.

З оглядової в супроводі медичного персоналу жінка переходить у родовий чи блок відділення патології вагітних, а при показаннях її транспортують на каталці обов'язково в супроводі чи лікаря акушерки.

Родовий блок включає: передродові палати, родові палати, палату інтенсивної терапії, дитячу кімнату, малу і велику операційні, санітарні приміщення.

У родовому блоці передбачені посади акушерок з розрахунку 1 цілодобова посада на 40 акушерських ліжок, але не менш 1 цілодобової посади. На кожну посаду акушерок передбачена 1 цілодобова посада чи санітарок молодших медичних сестер по, відходу. Крім того, у роботі родового блоку беруть участь лікарі акушери-гінекологи післяпологового відділення, лікарі-педіатри.

У передродових палатах число ліжок повинне складати приблизно 12% розрахункового, числа післяпологового фізіологічного відділення, але не менш 2.

У передродовій палаті жінка проводить весь перший період пологів. Чергова чи акушерка лікар постійно спостерігають за станом породіллі. Наприкінці першого періоду пологів жінка переводиться в родову палату (родильний зал.

При наявності двох родильних залів прийом пологів у них здійснюється по черзі. Кожен родильний зал працює протягом 1—2 доби, потім у ньому проводять генеральне збирання. При наявності одного родильного залу прийом пологів проводять по черзі на різних рахманівських ліжках. Два рази в тиждень проводять генеральне збирання родильного залу. Нормально протікають пологи приймає акушерка.

Після народження дитини акушерка показує дитину матері, звертаючи увагу на його підлогу і наявність уроджених аномалій розвитку (якщо такі маються). Далі дитини переносять у дитячу кімнату.

Породілля повинна знаходитися в родовому відділенні під спостереженням не менш 2 годин.

Після виділення посліду акушерка проходить у дитячу кімнату. У дитячій кімнаті акушерка після миття рук під проточною водою і їхньої обробки проводить вторинну обробку пуповини, первинну обробку шкірних покривів, зважування дитини, вимір довжини тіла, окружностей грудей і голови. До рук дитини прив'язуються браслетки, а після сповивання поверх ковдри — медальйон. На них указуються: прізвище, ім'я, по батькові, номер історії пологів матері, підлога дитини, масу, ріст, годину і дату його народження.

Після закінчення обробки немовляти акушерка (лікар) заповнює необхідні графи в "Історії пологів" і "Історії розвитку немовляти".

"Історію розвитку немовляти" заповнює черговий педіатр, а при його відсутності - черговий акушер-гінеколог. При оформленні "Історії розвитку немовляти" її номер повинний відповідати "Історії родів" матері.

При нормальному плині післяпологового періоду, через 2 години після пологів жінка переводиться на каталці разом з дитиною в післяпологове відділення.

У післяпологовому фізіологічному відділенні крім основних ліжок доцільно мати резервні післяпологові палати.

При заповненні палат післяпологового відділення необхідно дотримувати строгу циклічність, одну палату дозволяється заповнювати породіллями не більш трьох доби.

Циклічності заповнення материнських палат повинна відповідати циклічність заповнення палат немовляти, що дозволяє здорових дітей виписувати з матерями в те саме час.

З появою в чи породілей немовлят перших ознак захворювань їх переводять у друге акушерське (обсерваційне відділення) чи в іншу спеціалізовану установу.

В обсерваційне відділення жінки надходять, як через приймально-оглядовий блок акушерських відділень, так і з фізіологічного акушерського відділення.

В обсерваційне відділення поміщають: хворих жінок, що мають здорової дитини; здорових жінок, що мають хворої дитини; хворих жінок, що мають хворої дитини.

Loading...

 
 

Цікаве