WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМедицина → Охорона здоров'я жінок і дітей - Лекція

Охорона здоров'я жінок і дітей - Лекція

Лекція

Охорона здоров'я жінок і дітей

Охорона материнства і дитинства — це система мір державної, муніципальної, суспільного і частки характеру спрямованих на збереження і зміцнення здоров'я жінок і дітей, створення оптимальних умов для виконання жінкою її найважливішої соціальної функції — народження і виховання здорової дитини.

У системі охорони материнства і дитинства можна виділити 7 етапів надання лікувально-профілактичної допомоги, послідовне здійснення яких визначає організаційна єдність цієї системи:

1 етап — формування здоров'я дівчинки як майбутньої матері, підготовка її до майбутнього материнства;

II етап — лікувально-профілактична допомога жінці до настання вагітності;

III етап — антинатальна охорона плоду;

IV етап — інтранатальна охорона плоду, збереження здоров'я жінки в період пологів;

V етап — охорона здоров'я немовляти і матері в післяродовий період;

VI етап — охорона здоров'я дитини до надходження в школу;

VII етап — охорона здоров'я школяра і передача його в підліткову мережу.

Реалізація задач, що коштують на всіх етапах системи охорони материнства і дитинства, здійснюється діючою в країні широкою мережею лікувально-профілактичних установ, у яких трудиться велика кількість висококваліфікованих фахівців. Сьогодні середнє число дітей на одного педіатра складає 462 чоловік, а жінок фертильного віку на одного акушера-гінеколога — 1027.

Установи системи охорони материнства і дитинства можуть бути умовно розділені на 2 групи: 1) установи, що роблять акушерсько-гінекологічну допомогу; 2) установи, що роблять лікувально-профілактичну допомогу дітям.

1. ОРГАНІЗАЦІЯ АКУШЕРСЬКО-ГІНЕКОЛОГІЧНОЇ ДОПОМОГИ

Акушерсько-гінекологічна допомога населенню в містах здійснюється наступними типовими установами:

—родильними будинками (загального профілю і спеціалізованими);

— жіночими консультаціями (самостійними, у складі об'єднаного родильного будинку, чи поліклініки амбулаторії);

— родильними і гінекологічними відділеннями НДІ, вузів.

— акушерсько-гінекологічними відділеннями багатопрофільних міських і інших лікарень;

— НДІ акушерства і гінекології;

— перинатальними центрами;

—жіночими консультаціями і гінекологічними кабінетами медико-санітарних частин;

-оглядовими кабінетами поліклінік;

-консультаціями "Шлюб і родина";

-медико-генетичними консультаціями (кабінетами);

—центрами планування родини репродукцій;

—санаторіями для вагітних;

і іншими установами, не передбаченими номенклатурою.

Основними установами, що роблять амбулаторно-поліклінічну допомогу жінкам, є жіночі консультації.

1.1. ОРГАНІЗАЦІЯ РОБОТИ ЖІНОЧОЇ КОНСУЛЬТАЦІЇ

Жіноча консультація — лікувально-профілактична установа диспансерного типу, що робить усі види амбулаторної акушерсько-гінекологічної допомоги населенню.

Основними задачами жіночої консультації є:

1. Проведення профілактичних заходів, спрямованих на попередження ускладнень вагітності, пологів, післяпологового періоду, гінекологічних захворювань.

2. Надання лікувальної акушерсько-гінекологічної допомоги населенню прикріпленої території.

3. Проведення роботи з контрацепції і профілактики абортів.

4. Впровадження в практику роботи сучасних досягнень по діагностиці і лікуванню патології вагітності, захворювань породілей і гінекологічних хворих, нових організаційних засобів роботи, що сприяють зниженню недоношення вагітності, материнської і перинатальної смертності.

5. Проведення гігієнічного виховання і навчання населення, формування здорового способу життя.

6. Надання соціально-правової допомоги жінкам.

7. Забезпечення наступності в обстеженні і лікуванні вагітних, породілей і гінекологічного хворих з акушерсько-гінекологічними стаціонарами й іншими лікувально-профілактичними установами (поліклінікою, дитячою поліклінікою, шкірно-венерологічним диспансером, онкологічним диспансером і ін.).

Структура жіночої консультації обумовлена задачами, що стоять перед нею. Основними структурними підрозділами сучасної жіночої консультації є: реєстратура, кабінети дільничних акушерів-гінекологів, кабінети по профілактиці вагітності, кабінети психопрофілактичної підготовки до родів, фізіотерапевтичний кабінет, маніпуляційна, кабінети для прийому терапевта, онкогінеколога, венеролога, стоматолога, соціально-правовий кабінет, кімната "молодої матері", операційна для проведення амбулаторних операцій, эндоскопічний кабінет і цитологічна лабораторія, клініко-діагностична лабораторія, кабінет функціональної діагностики, рентгенівський кабінет, кабінет для адміністративно-господарських нестатків.

У великих жіночих консультаціях можуть бути організовані денні стаціонари для обстеження, лікування гінекологічних хворих і проведення їм малих гінекологічних операцій і маніпуляцій.

Жіноча консультація планує свою роботу по дільничному принципу.

Посади лікарів акушерів-гінекологів для надання амбулаторної допомоги всьому населенню за місцем проживання і за місцем роботи (навчання), У тому числі для забезпечення диспансеризації, установлюються з розрахунку — на 6000 чоловік дорослого населення 1 посада, а при наявності в його складі понад 55 % жінок — 1 посада на 3300 жінок старше 15 років. Посади лікарів-терапевтів — з розрахунку 1 посада на 60 тисяч дорослого населення; лікарів-стоматологів — 1 посада на 80 тисяч дорослого населення; лікарів-лаборантів — Т посада на 20 посад лікарів, що ведуть амбулаторний прийом.

Число посад дільничних акушерок відповідає числу посад лікарів акушерів-гінекологів.

Режим роботи жіночої консультації необхідно будувати з урахуванням безвідмовного забезпечення амбулаторною акушерсько-гінекологічною допомогою жінок у їхній неробочий час.

Найбільш раціональний режим роботи жіночої консультації — з 8.00 до 20.00 Доцільно організувати прийом по суботах, неділям, святковим і передсвятковим дням з 9.00 до 18.00.

Реєстратура жіночої консультації забезпечує попередній запис на прийом до лікаря на всі дні тижня при особистому чи відвідуванні по телефоні. Акушерка відповідно до записів готує до прийому медичну документацію.

У реєстратурі повинна бути оформлена чітка наочна інформація: розклад прийомів дільничних акушерів-гінекологів, роботи лікарів інших спеціальностей; лікувальних і діагностичних кабінетів.

Дільничний акушер-гінеколог основну частину робочого часу проводить на амбулаторному прийомі, чергуючи прийоми до ранкова і вечірня годинник, а також робить допомога вдома жінкам, що по стані здоров'я не можуть самі з'явитися в консультацію (у середньому 0,5 години робочого часу в день). По призначенню лікаря середнім медичним персоналом можуть здійснюватися вдома лікувальні процедури, а також маніпуляції діагностичного характеру.

З метою удосконалювання професійної майстерності акушера-гінеколога, що працює в жіночій консультації, об'єднаної зі стаціонаром, доцільна періодична робота лікаря ділянки у відділень стаціонару. Чергування роботи в консультації і стаціонарі варто проводити через рік, при цьому важливо закріплення за однією ділянкою двох лікарів, кілька років взаємно заміняють один одного в консультації й у стаціонарі і добре знана своя ділянка. Лікарі консультації можуть залучатися до несення чергувань в акушерсько-гінекологічному стаціонарі (з розрахунку 1 — 1,5 години в рахунок денної норми робочого часу).

Профілактична робота на ділянці проводиться в спеціально виділені для цієї мети 3 — 4 дні на місяць.

У роботі лікарю допомагає акушерка. Вона складає список проживаючих на акушерській ділянці жінок старше 15 років, готує інструменти, медичну документацію, проводить зважування вагітних і вимірює артеріальний тиск, видає напрямку на аналізи і консультації, робить лікувальні процедури і т., д.

Дільничний лікар акушер-гінеколог має наступні розрахункові нормативи навантаження: 5 жінок за 1 годину прийому, 8 — при профілактичних оглядах, а при роботі вдома— 1,25 виклику в годину.

Дільничний акушер-гінеколог виконує наступні основні розділи роботи:

I. Диспансеризація вагітних.

1. Своєчасне (раннє — до 3-х місяців) узяття вагітної під спостереження жіночої консультації.

Проведені жіночою консультацією заходу щодо охорони здоров'я вагітній і антенатальній охороні плоду можуть бути ефективні лише за умови регулярного спостереження жінки в період вагітності. Для цього необхідно, щоб жінка встала на облік у консультацію на ранніх термінах вагітності. Своєчасна постановка вагітної на облік дозволяє знизити число помилок у визначенні терміну пологів, вчасно провести оздоровлення жінки, госпіталізацію в разі потреби. Важливо, щоб усі вагітні вставали на облік до 12 тижнів вагітності. Цього можна домогтися шляхом проведення просвітньої роботи з жінками своєї ділянки, налагодження зв'язку з терапевтом, збільшенням охоплення жінок профілактичним оглядом. Пізня (після 28 тижнів вагітності) постановка жінок на облік може несприятливо позначитися на плин пологів, здоров'я дитини.

2. Систематичне спостереження за станом здоров'я вагітних жінок, обстеження, визначення групи ризику, лікування соматичних захворювань.

При першому звертанні жінки в консультацію по вагітності і при бажанні зберегти її лікар обов'язково ознайомитися з загальним і спеціальним анамнезом, зробити загальний огляд жінки, вимірити ріст, вага, окружність живота і розміри таза, зробити необхідні акушерські дослідження, вимірити артеріальний тиск (на обох руках) і визначити стан найважливіших органів.

Loading...

 
 

Цікаве