WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМедицина → Вади постави сколіоз. вроджені деформації шиї і грудної клітки - Лекція

Вади постави сколіоз. вроджені деформації шиї і грудної клітки - Лекція

III - містичний сколіоз, при якому основним фактором є функціональна неповноцінність м язів тулуба (поліомієліт, нейрофіброматоз, дитячий церебральний параліч, міопатія, арахнодактилія). Приведена послідня класифікація Казьміна, попередні класифікації Коба (1954) та Мовшовича (1973) виділяють 5 груп.

Чому виникає викривлення хребта? Вичерпної відповіді на це питання ще немає. Однією з теорій є порушення м'язової рівноваги ( Іі^АвДрі, Р.Р^В^|щєщ,^Ши^слик, ^рук, 1952р.). Автори вважають, що вроджена гіпотонія м'язів, швидкий ріст скелету, перевантаження приводять до розвитку сколіозу Е,А, Абальмаеова і авт, вважають причиною виникнення сколіозу вроджену спинномозкову патологію (1968р.), Дослідження Л, Закреесьшго і авт, свідчать про те, що деформація хребців пов'язана з епіфїзарним ростом. Хребець має три ядра скостеніння: одне в тілі і по одному в ніжках дужки. Вважається, що затримка розвитку ядра скостеніння на одному боці з різних причин породжує виникнення асиметрії росту і утворення торсії хребця, а затим і сколіозу хребта. Цю точку зору підтверджує закон Гютера-Фолькмака, згідно якого росткові зони тіла і дужки хребця на ввігнутій стороні дуги деформації сильно здавлені, затримують свій ріст, а на випуклій стороні, де діють сили розтягнення, ріст кістки прискорюється. Складаються умови для однобічного осідання хребта, утворення скошеності і торсії хребців. Існує обмінна теорія Понзетті (1960р.) -- порушення обміну речовин з боку сполучної тканини. В 1989р. висунута теорія Казьміна А,!,, Фіиденка В.Л. і авт,, згідно якої порушення обміну речовин сполучної тканини приводить до остеоешфізіолізу хребців та до зміщення пульпозного

За локалізацією вершини викривлення згідно класифікації 1.1. Плотнікової сколіози поділяють на наступні типи: верхньогрудний - з локалізацією вершини викривлення на рівні ТЬ 2-6; грудний - з локалізацією вершини викривлення на рівні ТЬ 6-9; грудопоперековий- з локалізацією вершини викривлення на рівні ТЬІО- ТЬ12, поперековий- з локалізацією вершини викривлення на рівні ІЛ-ЬЗ та комбінований, або 8 - подібний з двома первинними дугами викривлення на рівні ТЬ 7-8 та в поперековому відділі на рівні ІЛ-1,2 (Пр). Для визначивші типу сколіозу виходять із локалізації первинного викривлення, для виявлення якого використовують такі ознаки: 1) первинність появи викривлення:

  1. стабільність;

  2. вираженість структурних змін в хребцях даного викривлення;

  3. величину викривлення;

  4. розміщення компенсаторних противикривлень вище і нижче основної дуги.

4.ДІАГНОСТИКА КЛІНІКАЛІКУВАННЯ СКОЛІОЗУ.

Дуже важливо діагностувати сколіоз на ранній стадії, коли ще можливо запобігтизахворюванню. Профілактичні огляди в дитсадках, школах є обов'язковими. При огляді за сколіоз "Ач свідчать асиметрія плечового поясу, асиметрія лопаток, асиметрія трикутника талії, асиметрія крил клубових -кісток, поява м'язового валика з одного боку хребта. Деформацію хребта визначають пальпаторно по лінії остистих відростків, яка не вирівнюється ори нахилі тулуба до переду. Основним методом допоміжної діагностики є хребта у проекції в положенні осьового навантаження — стоячи та в положенні осьового розвантаження — лежачи. На рентгенограмі діагностують основну та компенсаторну з дуги викривлення хребців (Пр).

Основна дута викривлення складається з:

а) базальних хребців, які обмежують основну дугу викривлення;

б) апікального хребця на вершині дуги викривлення;

в) перехідних або скошених хребців, які розташовані в місцях переходу основної дуги в компенсаторну;

г) проміжних хребців, які лежать між апікальними і базальними;

д) нейтральних хребців. Вони замикають зону сколіотичного викривлення і структурно не змінені.

Наступним етапом визначають величину або ступінь викривлення дуг хребта при сколіозі. Для цього використовують метод Кобба і Фергюссона.

Метод Кобба полягає в тому, що на рентгенограму наносять лінії, які є паралельні до верхньої чи нижньої поверхні обох нейтральних хребців вище та нижче дуги викривлення. Пересічення перпендикулярів від цих ліній утворює кут викривлення,

За методом Фергюссона визначають геометричні центри трьох хребців:

1) нейтрального хребця нижче дуги викривлення;

2} хребця на вершині дуги викривлення;

3) нейтрального хребця вище дуги викривлення,

Всі три точки з'єднуються прямими лініями, між пересіченням яких утворюється кут, що відповідає величині дуги викривлення (Пр).

За допомогою рентгенограм, виконаних в положенні хворого лежачи і стоячи, визначають індекс стабільності сколіозу, який допомагає прогнозувати подальший розвиток захворювання. Індекс стабільності - це відношення кута викривлення на рентгенограмі, виконаній в положенні дитини лежачи (180° — а) до того ж кута в стоячому положенні хворого (180° — сц). Чим більше

фіксоване викривлення, тим індекс стабільності є ближчим до 1,0. При низькому індексі (0,3) відзначається виражена рухомість хребта, а тому можна очікувати прогресування сколіозу.

Торсійний симптом на рентгенограмі хребта виявляється за переміщенням тіні остистих паростків від серединної лінії в бік вгнутості викривлення.

По величині дути викривлення В.Чаклін (1958) запропонував виділяти 4 ступені сколіозу: / ступінь: дуга викривлення 5-10°, // ступінь: дуга викривлення 11-30°, /// ступінь: дуга викривлення 31-60°, IVступінь: дуга викривлення 61-90°.

Сумуючи отримані дані об'єктивного та рентгенологічного обстеження виділяють 4 клінічні ступені сколіозу.

І ступінь: кут викривлення до 10° при вертикальному положенні, який значно зменшується ч у горизонтальному положенні хворого. Клінічне визначається сколіотичне викривлення та паравертебральна асиметрія. Реберного горба ще немає. Рентгенографічно визначається первинна дуга викривлення до 10°, яка не зникає в лежачому положенні хворого.

// ступінь: клгаічно наявний реберний горб при згинанні до переду. Деформація виявляється не тільки у вертикальному, але й горизонтальному положенні. Кут викривлення 10-30°. На рентгенограмі очевидні ознаки початкової торсії хребців та компенсаторної дуги. Деформація фіксована.

  1. ступінь: клінічно виражена деформація з різкою асиметрією. Кут викривлення до 60°, визначається стійка деформація, яка повністю не піддається корекції. З'являється реберний горб, деформація грудної клітки, що не зменшується в лежачому положенні.

  2. ступінь; виражена важка деформація тулуба з кіфосколіозом, реберним горбом і деформацією тазу. Наявна скутість рухів хребта. Рентгенологічне: кут основного викривлення більше 60°, клиноподібна деформація тіл хребців, значне викривлення хребта з торсією хребців.

Прогресування сколіозу триває з ростом дитини, особливо в пубертатний період (у дівчат в 11-13 років та у хлопчиків -в 14-16 років) і стабілізується тоді, коли ріст скелету припиняється (до 17-20 років).

ЛІКУВАННЯ.

а) консервативне: підлягають сколіози І-П ступеня. Консервативне лікування на даний час тільки комплексне, це загальноукріїшоюча терапія, масаж м'язів тулуба, водні процедури, електростимуляція м'язів спиті, заняття спортом, розвантаження хребта шляхом витягу, сон в гіпсовому ліжечку, ортопедичні корсети. При 11 ст. сколіозу лікування в спеціалізованих санаторіях. (Пр).

б) оперативне: застосовується при ІП-ІУст. сколіозу. Операції поділяються на стабілізуючі, коригуючі та косметичні. Стабілізуючі спрямовані на -стабілізацію хребта, недопущення прогресування деформації, це передній і в більшій мірі задній спонділодез з кістковою аутопластикою за методом Чакліна, Коржа - Шевченко. Метою коригуючих операцій є зменшення основної дуги викривлення та стабілізація досягнутого результату. Історія коригуючих операцій розпочалась з використання дистрактора Харрінгтона(1962) і на сьогоднішній день базується на використанні транспедикулярних фіксаторів-стержнів для заднього спонділодезу "Мост", "Т8НТМ", Косметичні операції спрямовані на усунення реберного горба.

5 .ВРОДЖЕНА КРИВОШИЯ.КЛАСИФЖАЦІЯ.

Деформації шиї бувають вроджені та набуті. Патогенетичне" розрізняють міогенну, кісткову, неврогенну, дермодесмогенну, компенсаторну форми кривошиї. Етіологія і патогенез залишаються до кінця ще не вивченими. Вважається, що вроджена м'язова кривошия виникає внаслідок вади розвитку грудино-ключично-еоєковидного м'язу

б. ДІАГНОСТЖА.КЛШІКА. ЛІКУВАННЯ.

Діагностика вродженої кривошиї у дітей

Ведучим клінічним симптомом кривошиї є нахил голови дитини в бік ураженого м'язу з поворотом обличчя у здоровий бік. Кривошия, як ортопедичне захворювання, має свій динамічний розвиток згідно віку дитини. Для проведення огляду дитину кладуть в освітленому теплому приміщенні на твердій, застеленій пеленкою поверхні. Дитину необхідно оглядати теплими руками в спокійному стані, при збудженні дитини треба її заспокоїти і тільки після цього продовжувати огляд.

Невірне положення голови у новонароджених

Невірне положення голови, виявлене в перші дні після народження, може носити спонтанний характер (пасивні рухи збережені в повному обсязі) або вказувати на внутрішньоутробну патологію. Причиною патологічного повороту голови при внутрішньоутробній патології є однобічна кефалогематома, вроджена кісткова кривошия, зумовлена наявністю клиноподібного хребця в шийному відділі хребта (обмежений поворот голови тіри пасивних рухах), вроджена м'язова кривошия з внутрішньоутробним вкороченням кивного м'язу ( пальпується ущільнений кивний м'яз з одного боку), вроджена м'язова кривошия в результаті аплазії кивного м'язу (кивний м'яз на цьому боці шиї не пальпується ). Вроджена м'язова кривошия, зумовлена пологовим травмуванням, проявляється з 5-7 дня після народження наявністю гематоми в середній і нижньо-середній частині кивного м'язу. На 20-21 день після організації гематоми пальпується ущільнення м'язу. З часом формується більш щільний тяж, з'являється патологічний нахил голови.

Loading...

 
 

Цікаве