WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМедицина → Соціально-медичні аспекти нового господарчого механізму в охороні здоров´я - Лекція

Соціально-медичні аспекти нового господарчого механізму в охороні здоров´я - Лекція

Всі перераховані засоби, які не враховуються при визначенні розмірів асигнувань із бюджета, розрахованих по довготимчасовим нормативам бюджетного фінансування.

Засоби одержані із всіх джерел, утворюють єдиний фонд фінансових засобів закладів охорони здоровя.

Засоби вказаного фонду служать джерелом віддачі затрат, а також для створення в закладах охорони здоровя фондів економічного стимулювання.

Остатки фондів не підлягають поверненню в бюджет.

Виручка від реалізації залишків, застарілого і зношеного обладнання, матеріалів і інших матеріальних цінностей, а також засобів, одержаних за аренду будинків, обладнання, транспорту і т.п., направляються в фонд виробничого соціального розвитку.

Економія затрат на утримання закладів охорони здоровя, крім економії витрат на харчування хворих, придбання медикаментів і перевязочних матеріалів, направляються в фонди економічного стимулювання.

Економія засобів, звязана з невиконанням грошових засобів на харчування і медикаменти на одного хворого в день, направляються в центральний фонд розвитку вищестоячого органу управління.

Від вищестоячого органу управління або закладу , виконуючого його функції, заклади охорони здоровя використовують вихідні дані планування: контрольні цифри, державний заказ, довготривалі економічні нормативи і ліміт.

Контрольні цифри не носять директивного характеру і відображають кінцеві результати діяльності закладів по наданню медичної допомоги.

Контрольні цифри, які доводяться до закладів охорони здоровяпо показникам, диференційованим в залежності від специфіки їх діяльності в якості орієнтирів і повинні передбачати досягнення соціальної гарантії населення в збереженні і покращенні здоровя.

Контрольні цифри вказують:

  1. Чисельність і склад обслуговуючого населення закладів.

  2. Обєм і якість медичних і інших послуг, що виконуються закладом (число пролікованих, обстежених, прийнятих в поліклініках, платні послуги і т.д.).

  3. Показники технічного оснащення закладів і забезпеченості транспортом.

  4. Показники соціального розвитку колективів закладів охорони здоровя.

Державний заказ видається на введення в дію нових обєктів, реконструкцію, технічне обновлення і приведення до встановлених санітарних норм діючої сітки лікувально-профілактичних і санітарно-епідеміологічних закладів за рахунок державних централізованих капітальних вкладень.

Державні закази на введення в експлуатацію обєктів охорони здоровя – встановлюються, виходячи із пріоритетних направлень розвитку території.

Довготривалі економічні нормативи – забезпечують звязок суспільних інтересів і інтересів закладу, і його робітників.

Вищестоячі органи, в залежності від прийнятої форми орієнтації господарської діяльності закладів охорони здоровя, по згоді з відповідним комітетом профсоюзу, встановлюють нормативи бюджетного фінансування.

а) Норматив утворення фонду заробітної плати (в % до суми всіх поступлень в єдиний фонд фінансових заходів).

б) Норматив утворення фонду виробничого і соціального розвитку (в % до єдиного фонду фінансових засобів за вирахуванням затрат).

В цьому випадку фонд оплати праці формується як залишок єдиного фонду фінансових засобів за вирахуванням затрат після відчислення в фонд виробників і соціального захисту.

в) Норматив утворення фонду оплати праці і норматив утворення фонду виробничого і соціального розвитку (в % в загальній сумі поступлень за відрахуванням затрат).

г) Норматив утворення фонду валютних відчислень від валютної виручки.

Закладам охорони здоровя платежі в бюджет не встановлюються.

Ліміти – встановлюють допустимий розмір державних та централізованих капітальних вкладів, обємом будівельно-матеріальних робіт, централізований розподіл матеріальних ресурсів для забезпечення протікаючої діяльності і будівництва.

Оплата праці робітників закладів охорони здоровя і їх матеріальне стимулювання здійснюється в залежності від кількості і якості праці і особливо вкладу кожного робітника в досягнення кінцевих результатів.

Заклади охорони здоровя самостійно затверджують штатні розклади і встановлюють посадові оклади в відповідності з діючими схемами без збереження середніх окладів і без врахування співвідношень чисельності керівників і спеціалістів в межах затвердженого фонду оплати праці.

Закладам охорони здоровя надають право визначення форм і систем заробітної плати робітників, виборі направлень використання засобів на оплату праці і в розподілі фонду оплати праці в відповідності з трудовим вкладом колективу і кожного робітника. При цьому розмір заробітної плати робітників закладу охорони здоровя в межах фонду оплати праці розміром не обмежується.

Матеріальне заохочення керівників закладів охорони здоровя проводиться тільки при наявності позитивного заключення органу місцевого самоуправління по організації охорони здоровя.

При переході закладів охорони здоровя на нові умови господарювання організується система контролю за якістю і ефективністю їх роботи, включаюча:

  1. Оцінку діяльності закладів охорони здоровя, основану на використанні системи показників (моделей) кінцевих результатів діяльності закладів, розміщених на даній території.

  2. Систему державного контролю за діяльністю закладів охорони здоровя.

При закладах охорони здоровя створюються комісії, медичні і суспільні. Ради і інші органи місцевого самоуправління по організації охорони здоровя населення. Органи місцевого самоуправління поряд з прийнятими системами контролю якості широко використовують в своїй роботі соціологічні методи (опитування, анкетування тощо).

Показники, характеризуючі якість медичної допомоги і ефективність діяльності закладів охорони здоровя, розробляються на основі:

  1. Вивченнязадоволення потреби населення медичною допомогою.

  2. Використання технологій, стандартів надання медичної допомоги.

  3. Оцінки стану здоровя населення (включаючи показники тимчасової непрацездатності).

  4. Використання систем експертної оцінки проведеного комплексу заходів.

  5. Співставлення затрат і ефективності діяльності закладів охорони здоровя.

Вищестоячі органи управління дають закладам охорони здоров вказівки тільки в відповідності зі своєю компетенцією.

В випадку видання або актів, не відповідаючих їх компетенції, або з порушенням вимоги законодавства, заклади охорони здоровя можуть звертатись в державний арбітраж з заявою про признання такого акту не дійсним повністю або частково.

Збитки, причинені закладу охорони здоровя, в результаті виконання указу вищестоячого органу, порушившого права закладу, а також внаслідок неналежного здійснення вищестоячим органом своїх обовязків по відношенню до закладів, підлягаючих віддачі цим органом. Спори по віддачі збитків розглядаються органами державного арбітражу.

Навик введення нового господарчого механізму свідчить про необхідність різних стимулів, визначаючих зацікавленість та інтенсивність праці робітників закладів охорони здоровя.

Серед стимулів, використаних в охороні здоровя можуть використовуватися: матеріальні, моральні, професійні і змішані стимули.

При цьому основними умовами, що враховуються для роботи є:

  1. орієнтація на кінцевий результат;

  2. оцінка вкладу кожного робітника,

  3. гласність, розмір стимулу.

Loading...

 
 

Цікаве