WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМедицина → Організація відновлювального лікування, реабілітація - Лекція

Організація відновлювального лікування, реабілітація - Лекція

Л Е К Ц І Я

Організація відновлювального лікування, реабілітація

І. Головні принципи реабілітації хворих та інвалідів

Дослідження з реабілітації хворих та інвалідів отрималинайбільшого розвитку після другої світової війни. Тоді ж в медицині стало широко використовуватись і саме слово "реабілітація" / від чеського - здатність /.

На сьогодні виділяють декілька видів /етапів/ реабілітації.

Професійна реабілітація - має на увазі раціональне працевлаштування без знижки кваліфікації. Якщо ж це неможливо, то показано відновлення працездатності за допомогою навчання та перенавчання.

Трудова реабілітація - проводиться тоді, коли неможлива професійна реабілітація і зводиться до пристосування інваліда до будь-якої праці, навіть некваліфікованої.

Соціальна реабілітація - має на увазі призначення тих чи інших видів соціальної допомоги, встановлення різних пільг. Все більше значення надається психологічній реабілітації -створенню позитивної трудової та життєвої позиції шляхом впливу на психологічний статус.

Таким чинам, задачею реабілітації є надання хворому або інваліду всебічної допомоги у розкритті їм своїх знань, вмінь та навичок, що допоможуть відновити його місце в сім'ї, робочому колективі, суспільстві.

Останні два десятиріччя характеризуються зростанням значення служби відновлювального лікування.

У осіб, що пройшли повний курс етапного відновлювального лікування, результати його істотно покращуються. Це виражається в зниженні смертності та інвалідності та підвищенні рівня професійної реабілітації хворих та інвалідів (Міняєв В.А., І982). Але показання до використання методів відновлювального лікування в умовах поліклініки при різних стадіях та різних варіантах лікування окремих хвороб потребують подальшої розробки.

Одним з важливих факторів відновлення працездатності та профілактики інвалідності є раціональне працевлаштування (Карпов Л.М., Улітін А.І., 1980).

Оптимальні результати при цьому можуть бути отримані при співпраці органів охорони здоровя, ЛТЕК,адміністрації підприємств та закладів, а також відповідних органів соціального забезпечення (Белова Л.Н., Вольфсон Л.І., 1974, Барський І.П., Сизікова Є. А., 1976).

Неможливо не погодитися з думкою В.І.Білова (1976) про те, що повноцінна реабілітація неможлива без врахування особливостей особи хворого (інваліда). Тому, необхідна адекватна профорієнтація його з урахуванням не лише характера та ступеня порушення функцій організма, але й психологічної структури особи. Тому необхідно мати на увазі і престижність майбутньої прфесії.

Спеціальні розрахунки показують високу економічну ефективність реабілітації інвалідів.

Так, економічний ефект, отриманий від реабілітації інвалідів, в 10 разів перевищив витрати на реабілітацію. Велику економічну ефективність реабілітації інвалідів відмічають також В.М. Герасименко (1976), А.М. Лукяненко (1982) та інші автори.

Важко переоцінити значення диспасерної роботи для реабілітації інвалідів. Так Л.І. Крам (1974) підкреслював, що серед інвалідів, що знаходяться під активним диспансерним наглядом, рівень реабілітації на 8,2 % више, а ускладнення інвалідності спостерігаються в 2 рази рідше, ніж серед інвалідів, що не знаходяться на диспансерному обліці.

Цікаво і те, шо рівень реабілітації серед працюючих інвалідів вище на 7%, ніж серед непрацюючих.

ІІ. Організація відновлювального лікування в умовах поліклініки

Одним з важливих розділів діяльності сучасної поліклініки є організація повноцінного відновлювального лікування, яке є не менше ефективним засобом лікування та відновлення порушених функцій, але й важливим засобом вторинної профілактики.

Питаннями відновлювального лікування займається соціальний структурний підрозділ поліклініки - відділення (кабінет) відновлювального лікування, котре створюється в міській поліклініці, що обслуговує не менше 30 тис. населення.

Відділення (кабінет) відновлювального лікування створюється (згідно наказу МОЗ СРСР № 1000 від 23.09.81 р.) для лікування хворих з серцево-судинними захворюваннями, наслідками травм, ортопедичних, неврологічних та інших захворювань.

Відділення забезпечує хворих всім комплексом сучасних методів відновлювального лікування: лікувальною фізкультурою, фізіо-трудо-психотерапією, масажем, логопедичним навчанням, а також медикаментозною терапією, що направлена на часткове або повне відновлення серцево-судинної діяльності, рухових та мовних функцій, шо порушені в результаті захворювання серця та судин, травм, ортопедичних та неврологічних захворювань.

В звяку з цим, для проведення відновлювального лікування та контролю за станом хворих в період лікування, відділення (кабінет) використовує необхідні лікувально-діагностичні та допоміжні підрозділи поліклініки (функціональні, лікувальної фізкультури, голкорефлексотерапії, трудотерапії, психотерапії та інше). Для визначення обєму та характеру відновлювального лікування, а також контролю за станом хворих в період відновлювального лікування використовуються методи функціональної діагностики, рентгенологічні, лабораторні та інші методи обстеження.

Відділенн або кабінет здійснює безпосередній звязок та тісні контакти з усіма лікарями та підрозділами поліклініки. До відділення (кабінету) відновлювального лікування поліклініки хворі поступають із відділень відновлювального лікування лікарень для заключного етапу лікування або після закінчення гострого періоду захворювання для проведення всього комплексу відновлювального лікування.

Головні задачі кабінету:

  1. своєчасний початок відновлювального лікування хворих та забезпечення неперервності, послідовності, етапності в організації та здійсненні програми лікування;

  2. забезпечення диференційованого підходу до методів та засобів відновлювального лікування різних контингентів хворих.

Відповідно до задач кабінет виконує слідуючі функції:

1) складання індивідуальної програми відновлювального лікування хворого та їх виконання з використанням сучасних методів та засобів відновлювального лікування;

2) приволікання для консультації необхідних спеціалістів поліклініки, здійснення взаємозвязку з іншими підрозділами поліклініки.

Прийом хворих на відновлювальне лікування проводиться по направленню завідуючих структурними підрозділами лікарень та поліклінік, що розташовані в районі діяльності даного відділення чи лише своєї поліклініки в залежності від потужності кабінету.

В кабінет приймаються хворі після закінчення гострого періоду, що потребують спеціального комплексу відновлювального лікування. Перелік захворювань визначений Наказом № 1000 від 23.09.81р.

В випадках, коли в поліклініках (- І категорія - вище 80 тис. населення) створено відділення відновлювального лікування, коло хворих, що підлягають лікуванню в ньому, розширюється у відповідності з даним Наказом.

Головні задачі відновлювального лікування:

1) використання комплексу всіх необхідних методів відновлювального лікування;

2) неперервність, наступництво, послідовність та етанність;

З) індивідуальний підхід до створення та здійснення програми лікування.

Відповідно до задач відділення організує та проводить:

1) складання індивідуальної програми відновлювального лікування хворого та її здійснення з використанням сучасних засобів та методів відновлювального лікування;

2) засвоєння та впровадження в практику відділення невих сучасних методів та засобів відновлювального лікування;

З) надання консультативної та організаційно-методичної допомоги з питань відновлювального лікування поліклінічним закладам в районі діяльності відділення;

4) взаємозвязок та наступництво з іншими підрозділами поліклініки, закріпленими поліклініками та лікарнями, що направляють хворих на відновлювальне лікування, а також закладами спеціального забезпечення;

5) проведення клінічних розборів випадків необґрунтованого ведення хворих на етапах лікування, неефективності проведених відновлювальних заходів та інш.;

6) здійснення заходів щодо підвищення кваліфікації лікарів та середнього мед. персоналу.

Для функціонування відділення відновлювального лікування виділяються додаткові штатні посади (зав. відділенням, травматолог -ординатор, невропатолог, кардіолог).

В залежності від потужності поліклініки, а відповідно потужності відділення відновлювального лікування в склад його можуть входити кабінети та зали лікувальної фізкультури, процедурний, фізіотерапії, масажу, гідрокінезіотерапії; механотерапії сухого витягання, голкотерапії, електросну, лого-терапії, працетерапії, побутовий блок, автотренажерний кабінет, майстерні (слюсарно-механічна, переплітна, швейно-гладильна), лікувальний басейн та інш. Потрібно враховувати також, що численні хворі потребують допомоги соціолога, юристи. Основоюдіяльності відділення є комплексна послідовна та неперервнадія на хворих широкого спектру медикаментозної, функціональної, специфічної та психологічної дії терапії, враховуючи нелише основний дефект, але й супутні захворювання, психологічніособливості особи, сімейний стан, професію, трудову направленість.

Рентгенологічне обстеження, функціональна діагностика з велоергометрією, реосинфалографією (в крупних поліклініках), лабораторні аналізи, консультації та огляди у окуліста, оториноларинголога, уролога та інших спеціалістів проводяться у відповідних підрозділах поліклініки, для цілей лікування можуть бути використані операційні хірургічних (травматологічних) лікарень.

Прийом хворих на відновлювальне лікування проводиться по направленню завідуючих підрозділами закладів охорони здоровя, а також лікарем спеціалізованих ЛТЕК, шо знаходяться в районі діяльності даного відділення.

До направлення додається:

1) виписка з медичної карти амбулаторного хворого (або стаціонарно - з історії хвороби), де необхідно вказати не лише діагноз захворювання або ушкодження, але й строки лікування, використані методи та засоби лікування;

2) заключення терапевта про можливість функціонального

лікування.

Хворі, що направлені у відділення, проходять відбіркову комісію, до складу якої входять травматолог, ортопед, невропатолог, терапевт, кардіолог, лікарі-спеціалісти з лікувальної фізкультури, фізіотерапії, трудотерапії та інш. Головою відбіркової комісії є завідуючий відділенням, а її склад затверджується наказом головного лікаря поліклініки.

Loading...

 
 

Цікаве