WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМедицина → Планування і фінансування охорони здоров'я в умовах - Лекція

Планування і фінансування охорони здоров'я в умовах - Лекція

Л Е К Ц І Я

Планування і фінансування охорони здоров'я в умовах

нового господарчого механізму

План

1. Планування діяльності закладів охорони здоров'я в умовах господарювання.

2. Оцінка якості і ефективності роботи закладів охорони здоров'я в умовах нового господарчого механізму.

3. Нові форми управління, планування і фінансування закладів охорони здоров'я.

4. Госпрозрахункові медичні заклади.

5. Індивідуальна, трудова і кооперативна діяльність в охорони здоров'я.

6. Орендні відносини в охороні здоров'я.

Основи соціально-економічного планування були розглянуті нами в спеціальній лекції по плануванню, фінансуванню. В даній лекції ми розглянемо особливості планування і фінансування в умовах нового господарчого механізму.

Це стосується розрахунку планової вартості медичної допомоги, це метод розрахунку диференційовані в залежності від виду лікувально-профілактичного закладу. Так, наприклад, розрахунок вартості амбулаторно-поліклінічної допомоги оснований на визначенні затрат в залежності від групи здоров'я кожного жителя. В зв'язку з тим передбачено виділення наступних контингентів населення:

Група - особи здорові і практично здорові. Звертаються в основному з профілактичною метою. (профогляди, щеплення) і для одержання виду справки;

Група Д З-1 - особи, страждаючі хронічними захворюваннями в стадії довгої ремісії (компенсоване протікання). Звертається більшість з приводу диспансерного спостерігання.

Група Д3-2 - особи, страждаючі гострими захворюваннями. Звертаються більшість з лікувально-діагностичною і рідко з консультативною метою.

Група Д3-3 - особи, страждаючі гострими і частими загостреннями хронічних захворювань (субкомпенсований перебіг). Звертаються з лікувально-діагностичною і консультативною метою, рідше з приводу диспансеризації, лікуються в поліклініці і на дому. Складають групу довго і часто хворіючих.

Група Д3-4 - особи, страждаючі хронічними, довго протікаючими захворюваннями, ведучими до стійкої втрати працездатності (стадія декомпенсації). Звертаються тільки з лікувально-діагностичною і рідко з консультативною метою, лікуються переважно на дому.

Звіт відвідувань проводиться по новій формі 025-6/У-89 ф 025 7/У 89 "Талон амбулаторного пацієнта".

Приклад розрахунку:

Поліклініка обслуговує 30 тис. жителів. На надання амбулаторно-поліклінічної допомоги в базовому році був виділений 1 млн. карбованців. Протягом року в поліклініку звернулось 27200 чоловік. Розподіл звернувшихся по групах здоров'я і коефіцієнти складності амбулаторно-поліклінічної допомоги приведені в табл.1.

Спочатку розраховують суми коефіцієнтів по кожній групі здоров'я по наступній формулі:

коефіцієнт потім підраховують загальну суму коефіцієнтів.

Знаючи загальну суму коефіцієнтів асигнувань виділених амбулаторно-поліклінічному закладу, можна розрахувати вартість І коефіцієнта (одиниці складності).

В нашому прикладі:

1000000 =15 руб. 20 коп.

65 770

Виходячи з цього, встановлюють вартість обслуговування, як одної особи, так і всієї сукупності осіб по кожній групі здоров'я.

Визначення фінансових ресурсів в стаціонарі здійснюється шляхом розрахунку розходів на основі клініко-статистичних груп.

Оцінка якості і ефективності роботи закладів охорони здоров'я в умовах нового господарчого механізму.

Якість роботи це відповідальність процесу і результату роботи установленим вимогам: стандарту. Для оцінки якості потрібен певний приклад, стандарт.

В промисловому виробництві таким стандартом служить технічна карта, дослідно-промисловий приклад прибору, станка, машини або механізму. Технологія лікування хворих орієнтована на індивідуальності особливості організму протягом захворювання. Одначе розробіток стандартів можливий.

Для того, щоб цей процес організувати і забезпечити можливість оцінки якості роботи лікаря, використовується експертний контроль зі сторони іншого, більш грамотного лікаря. Таким експортом для організатора стаціонару або дільничного лікаря являється завідуючий відділенням. Одначе ця оцінка проводиться суб'єктивно і в наш час медичній документації відсутні конкретні якості діагностики і лікування хворого, якості профілактичної роботи. Тому завідуючий відділенням в своїй практиці частіше орієнтується на кількісну роботу (число прийнятих на прийомі хворих, число проміжних хворих в стаціонарі і т.п.). Медична документація, як правило, не вмішує оціночні критерії якості роботи лікаря. Тому оцінка діяльності ординаторів завідуючим носить суб'єктивний характер.

Таким чином, в наш час є гостра необхідність розробки стандартів і критеріїв якості. Разом з тим необхідно розрізняти вид якості. Наприклад, якість оперативного втручання може бути хороша, а якість медичної допомоги даному хворому - поганою, так як хворий поступив в стаціонар пізно, в запущеному стані. Ще приклад, якість спеціалізованої допомоги хворим кардіологічного профілю хороша. Є дистанційні центри ЕКГ діагностики, автоматизовані системи діагностики захворювань, моніторинг для важко хворих. Одначе, якість медичної допомоги хворим залишається незадовільною, так як дільнична служба не забезпечена необхідним діагностичним обладнанням і несвоєчасно діагностує інфаркт міокарду.

Таким чином в оцінці якості медичної допомоги хворим потрібний системний підхід, дозволяючий розглянути процес діагностики, лікування, реабілітації і профілактики в цілому. Любі диспропозиції технологічного процесу різко зменшують якість медичної допомоги.

Показники якості можна підрозділити на декілька груп:

1. Показники своєчасності (звертання, направлення, прийому, виписки хворого, своєчасності назначення і виконання процедур, обстеження). Встановлено, що до 29% звертань за медичною допомогою при екстрених захворюваннях черевної порожнини здійснюються після 24 годин.

Вимірити і оцінити показник своєчасності неважко. Наприклад, час чекання хворим прийому лікаря в поліклініці повинен бути не більше 10 хвилин. Реально він коливається від 20 хвилин до 1 год. і більше. Можна оцінити якість або своєчасність медичної допомоги по проценту запущених випадків захворювання, виявлених при медичних оглядах або на прийомі.

До показника своєчасності необхідно віднести і досуточну летальність. Допустима летальність в стаціонарі - один із показників якості медичної допомоги в поліклініці. Наприклад, дільничний педіатр своєчасно не діагностував бронхопневмонію у дитини, несвоєчасно назначив необхідне лікування, а оскільки бронхопневмонія у дітей першого року життя розвивається швидко, то дуже скоро розвивається гостра дихальна недостатність. Незважаючи на екстрену госпіталізацію дитини, спасти його не завжди буває можливо і він помирає в перші години перебування в стаціонарі. Аналогічний приклад можна привести з відказом в госпіталізації плановим хворим. Спостереження в послідуючому погіршенні протіканні хронічного захворювання приводить хворого в цей же стаціонар, але в другому, більш важкому стані, що потребує відповідного збільшення об'єму медичної допомоги.

2. Показники правильності роботи лікаря:

1) Правильність назначення і виконання діагностичних і лікувальних процедур:

2) Повнота і послідовність обстеження;

3) Обґрунтованість госпіталізації взагалі і по відділенням.

На жаль, в річних звітах ці показники відсутні, документація не вміщує кількісної оцінки правильності,Між тим, важливий показник якості медичної допомоги - розходження діагнозів. Цей показник може розглядатись на двох рівнях: розходження поліклінічних і клінічних діагнозів, коли лікар стаціонару виступає експертом по відношенню до лікаря поліклініки. В другому випадку - розходження клініко-патологоанатомічних діагнозів, де експерт лікар -патологоанатом. По різним ЛПУ показник розходження поліклінічних і клінічних діагнозів планових хворих складає від 10 до 18%.

При переході закладів охорони здоров'я на нові умови господарювання необхідна система контролю за якістю і ефективністю їх роботи, включаючи: - 1) оцінку діяльності закладів охорони здоров'я, в основному на використанні моделі (системи показників) по кінцевих результатах діяльності закладів, розположених на даній території; 2) систему суспільно-державного контролю за діяльністю закладів охорони здоров'я.

Loading...

 
 

Цікаве