WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМедицина → Основні принципи побудови і функціонування АСУ в охороні здоров´я - Лекція

Основні принципи побудови і функціонування АСУ в охороні здоров´я - Лекція

2. По координації процесів госпіталізації.

3. Аналізу захворюваності по звертанню з подальшим її прогнозуванням.

4. Формування медико-статистичних даних і інформаційного забезпечення органів управління.

5. Інтегральна оцінка профілактичної діяльності, планування профілактичних заходів.

6. По охороніоточуючого середовища.

7. Управліню епідеміологічною ситуацією.

8. Управлінню медичною профілактикою.

ІІІ підсистема - Лікпрофдопомога" з комплексом задач:

9. По інтергуванню управління лікувально-профілактичною діяльністю на індивідуальному рівні.

10. По управлінню швидкою і невідкладною допомогою.

IV підсистема - "Використання ресурсів" з комплексом задач:

12. По інтегральнійоцінцівикористання ресурсів.

13. По використанню робочого часу лікарів.

14. По використанню ліжкового фонду.

15. По використанню медичного обладнання в оптимізації розподілу медичних коштів.

Таким чином, в кожній підсистемі АСУ передбачена інтеграція знизу вверх з координацією і котролем на кожному рівні. Підсистеми АСУ "Міськохорони здоров'я" вимагають вибору визначеннялокальних і загальних інформаційних баз з відповідною вхідною документацією (формалізованої для обробки на ЕОМ). В АСУ "Міськохорони здоров'я" передбачено формуваннятрьох інформаційних баз даних (БД): БД "Людина", БД "Середовище", БД "Ресурси". Такий підхід дозволяє вирішувати питання управління на цільовій основі і проводити виявлення і вивчення суттєвих причинно-наслідкових зв'язків в системі. АСУ "Міськохорони здоров'я" торкає ряд аспектів: економічний.

АСУ любого рівнямає ряд загальних фукціональних підсистем до розгляду яких ми і переходимо.

5. Функціональніпідсистеми АСУ "Охорони здоров'я".

5.1 Підсистема "Санепід".

Підсистема "Санепід"створюється з метою підвищення ефективності управлінняшляхом проведення профілактичних і протиепідемічних заходів для подальшого зниження ефективності захворюваності, підвищення економічної ефективнисті діяльностіСЕС, оптимального використання матеріально-технічних ресурсів. Вирішення цієї задачіобумовлює покращення епідеміологічного обслуговування населення.

АСУ "Санепід" включає слідуючікомплекси задач:

- оперативене спостереження за інфекційною захворюваністю з метою оцінки інтексивностіпротікання епідеміологічного процесу, виділення спалахів, розлідування причин їх винекнення і їх ліквідації.

- аналіз інфекційної захворюваності з метою визначення особливостей протікання епідемічного процесу, раціонального планування, забезпечення профілактичними і епідеміологічними заходами.

- контроль невідкладних протиепідемічних заходів при епідеміологічному неблагоприємстві на котролюючій території з метою аналізу ефективності прийнятих заходів і їх забезпеченості.

- в процесі вирішеннявидвинутих задачздійснюється наблюданняза рівнем контролюючих параметрів, комплексна оцінка санітарно-епідемічного стану, розпізнанняхарактеру епідемічного процесу, прогнозування розвитку процесу.

АС любого рівня підсистема АСУ "Санепід" включає фукціональні розділи:

- управлінняресурсами СЕС,

- управліннясанітарно-гігіенічним забезпеченням населення по територіях.

По відношеню до АСУ "Санепід" прийнята слідуюча абревіатура по коплексах задач:

УПРАЗА - уніфікована програма автоматизованого розрахунку забруднення атмосфери.

ОАПВ - облік, аналіз, проф. заражень

ВОИЗ - спостереження, облік інфекційних захворювань

ОПАЗ - оперативно-поточнийаналіз інфекційної захворюваності.

Контроль за станом атмосферного повітря в АСУ "Санепід" реалізується в комплексі задач по оперативному нагляду за станом повітряного басейну шляхом накопичення пам'яті ЕВМ результатів забораторних замірів по 16 інгридієнтам і їх спвставленням з нормами ПДК з урахуванням кліматичних і метеологічних умов. Формуванням сигнальної інформаціїПДК, критичних ситуацій на виробництвах.

5.2. АСУ "Швидка медична допомога"

В умовах великого міста назріла необхідність створення окремо типової автоматизованої системи управління госпіталізацією хворих.

Ця система повинна в цілому забезпечувати зібрання, збереження,передачу і обробку достовірної і оперативної медико статистичної інформації, що поступає від станції швидкої медичної допомоги (ШМД) з метою прийняття рішень про необхідність іекстреність в госпіталізації хворих.

АСУ - ШМД - створюється в даний час на базі міських лікарень швидкої медичної допомоги, міських клінічних лікарень, пологових домів.

Виділення АСУ ШМД сприяє поліпшення всієї роботи служби швидкої допомоги.

Задане алгоритмом направлення питань допомогає диспетчеру ШМД скоріше визначити характер захворювання чи травми, ступінь його тяжкості і прийняти вірне рішення, яку бригаду направити на визов. Система фіксує не тільки час виїзду машини швидкої допомоги після прийняттявизову, але і коли вона прибула до хворого.Це дозволяє детально продумати найбільш швидкі маршрути в різнікінці міста. В підсумку - виграш в часі, щомісячне збереження життяхворого.

Завдяки диспетчеру бригада швидкої допомоги отримує чітку попередню інформацію про стан хворого. Постановка діагнозу на місці допомогає підсистемі "Лікар швидкої допомоги", яка приймає дані по рації і видає рекомендації в складних екстрених випадках.

Однією із основних функцій ШМД є вибір підстанції обслуговування і вільної бригади. Він здійснюється з допомогою ЕОМ по визначиному алгоритму:

Система працює в двох режимах:

Режим І - пошук потрібного стаціонару здійснюється по мінімальній відстані від місця визову до стаціонару, куди можливо госпіталізувати хворого.

Режим ІІ - дозволяє здійснювати пошук стаціонарів із багатьох допустимих - по мінімальному (середньому) часі обслуговування в яке включається наприклад,час чекання черги поступання в операційну і т.д.

Круглосуточно всі виїзди вводяться в ЕОМ де створюється масив інформації, дозволяючийпроводити аналіз по статі, віку, дням тижня, району проживання, соціальним групам з урахуванням причин (причин) до визову.

В оперативному режимі за кожну добу видаються дані про захворюваність серцево-судинної системи, органів дихання для послідуючої кореляції про стан повітряного басейну. Враховуються і аналізуються всі випадки гострих захворювань, з-агострень хронічних захворювань, травм, нещасних випадків. На основі інформаційної бази розраховуютьсяпрогностичні показники звертання за швидкою і невідкладною медичною допомогою.

На основі інформаційних потоків і результатів їх аналізу в фукціональних підсистемах АСУ будуються медико-математичні моделі, описуючі деякий реальний зв'язок залежних переміннихівизнаючих факторів. В якості медико-математичних моделей можуть бути використані рівняння множественної регресії з відповідними статистичними оцінками параметрів і дисперсії.

Ми не проводимо методики побудови медико-математичних і економіко-математичних моделей, так як це являється предметом вивчення медичної кібернетики і не входить в програму по соціальній гігієні і організації охорони здоров'я.

5.3 АСУ "Кадри"

В підсистемі "Кадри" здійснюється:

- аналіз функцій управління лікарськими кадрами,

- визначення параметрів поступаючої інформації, її періодичності і характеру,

- технічна обробка відповідної інформації про керівні і лікарські кадри міських і вищестоячих відділів охорони здоров'я,

- визначення перспективних тенденцій і прогнозів розвитку кадрової системі на основі використання математичних прогностичних моделей.

АСУ "Кадри" дозволяє отримати відомості дляаналізу лікарських кадрів по соціально-демографічних, спеціальних і кваліфікованих показниках і виявити число спеціалістів, що потребують підвищення кваліфікації. Примінення ЕОМ дозволяє провести розрахунок підготовки спеціалістів через ординатуру, розрахонок плану перепідготовки і удосконалення лікарів, здійснити оцінку плинності в установах і виробити вихідні данідляформування плану прийому молодих спеціалістів.

Література

1. Брона И.И., Густидин А.С. и др.: Актуальные проблемы разработки автоматизированных систем управления амбулаторно-поликлинической помощью (обзор литературы) - Здравохранение. Росс. Федерации. - 1993. - № 4. - с.10-15.

2. Воробьев Е.И., Китов В.И. Введение в медицинскою кибернетику. - М. Медицина. 1977.

3. Клементьев А.А. Разработка количественных моделий для решения задач управления в здравохранении. - М. :Наука, 1985.

4. Эдлинський Н.Б., Нагорный В.К. и др. - применение системного подхода при разработке а внедрения АСУ "Гозздрав" - Здрав. Росс. Федерации. - 1984. - № 3. - С.13-16.

Loading...

 
 

Цікаве