WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМедицина → Організація стоматологічної служби - Лекція

Організація стоматологічної служби - Лекція

Самостійні стоматологічні кабінети в лікарнях, поліклініках, жіночих консультаціях, МСЧ, на здравпунктах, школах

Найбільш поширеною формою надання населенню стоматологічної допомоги є стоматологічний кабінет.

В лікарнях, маючих більше 250 ліжок, встановлюється одна посада лікаря-стоматолога і додатково на кожні 300 ліжок зверх цього ще по одній посаді. Якщо лікарня має менше 250 ліжок, але є обладнаний стоматологічний кабінет, то виділяється 0,5 посади стоматолога.

В туберкульозних лікарнях виділяється 0,5 посади на 75 – 200 ліжок. Якщо туберкульозні лікарні мають більше 200 ліжок, виділяється одна посада лікаря-стоматолога.

В дитячих туберкульозних лікарнях навіть при наявності 50 ліжок виділяється 0,5 посади лікаря-стоматолога.

В поліклініках загального типу, якщо число стоматологів менше 8, створюються стоматологічні кабінети, але в них повинен вестись диференційований прийом.

В медико-санітарних частинах, на оздоровчих пунктах створюються стоматологічні кабінети при наявності 1500 і більше працюючих на всіх промислових підприємствах і на будівництвах.

На підприємствах хімічної промисловості виділяється 0,75 посади на 1000 працюючих.

В школах і вузах при наявності 800 і більше учнів організується стоматологічний кабінет.

В жіночих консультаціях виділяється одна посада на 100 000 населення, при кількості населення менше 500 тисяч – 0,5 посади. Більше однієї посади в жіночій консультації не виділяється.

Госпрозрахункові поліклініки

В містах з населенням більше 300 тисяч і курортних містах створені госпрозрахункові стоматологічні поліклініки.

Функції стоматологічної поліклініки.

Стоматологічна поліклініка є основною спеціалізованою лікувально-профілактичною установою, що надає населенню висококваліфіковану і спеціалізовану допомогу при захворюваннях порожнини рота і зубів.

Основні функції стоматологічних поліклінік:

1) організація і проведення спеціалізованої стоматологічної допомоги різним групам населення;

2) втілення диспансерного методу в діяльність лікарів-стоматологів з метою профілактики захворювань порожнини рота і зубів;

3) організація і проведення санації полості рота як в плановому порядку, так і при зверненні населення в стоматологічні установи;

4) розвиток і удосконалення комплексної диспансеризації разом з дільничними (цеховими) терапевтами, а також лікарями-педіатрами, акушерами-генікологами, ЛОР- і іншими спеціалістами загальних і дитячих поліклінік, жіночих консультацій, диспансерів;

5) розвиток вузькопрофільних видів стоматологічної допомоги і їх наближення до населення;

6) удосконалення лікувально-діагностичних методів: фізіотерапевтичних, рентгенологічних, біохімічних, цитологічних, фінкціонально-діагностичних та ін.;

7) пропаганда гігієнічних і медичних знань в області стоматології серед населення;

8) обліково-звітна стоматологічна документація.

Диспансеризація стоматологічних хворих

Система заходів, направлених на раннє виявлення хвороб зубів і інших органів і тканин порожнини рота і щелепно-лицевої області; усунення причин, що викликають ці захворювання; кількісне обстеження і лікування хворих, взятих на диспансерний облік і збереження їх працездатності.

Відбір стоматологічних хворих на диспансерний нагляд повинен проводитись лікарями-стоматологами всіх спеціальностей в незалежності від місця роботи і характеру прийому.

Хворі, що підлягають диспансерному нагляду, направляються до дільничних і цехових стоматологів.

Диспансерному спостереженню у стоматологів підлягають хворі: з багаточисельним прогресуючим карієсом зубів, флюорозом, пародонтозом І-ІІІ ступеня, хронічними гінгівітами і стоматитами, хейлітами, глосалгією, одонтогенними невралгіями тройнічного і лицевого нервів, хронічними остеомієлітами кісток лиця, хронічними гайморитами, хронічним запаленням слинних залоз, передраковими захворюваннями щелеп і порожнини рота, злоякісними новоутвореннями щелеп і порожнини рота, вродженими розщелинами щелепно-лицевої області, зубно-щелепними аномаліями, вродженими і набутими деформаціями щелеп.

На кожного диспансерного хворого складається план лікувально-профілактичних заходів, який включає:

1) поглиблене вивчення умов праці і побуту хворого і детальне клінічне обстеження;

2) поліклінічне (чи стаціонарне) лікування: санація порожнини рота, медикаментозне, хірургічне, фізіотерапевтичне та ін.;

3) направлення хворого на консультацію до лікарів іншої спеціальності (ЛОР і інш.);

4) дотримання хворим заходів особистої профілактики, режиму праці, відпочинку, харчування, раціонального працевлаштування;

5) аналізпоказників ефективності диспансеризації стоматологічних хворих.

На кожного хворого поряд з амбулаторною картою заповнюється контрольна карта диспансерного хворого (ф. № 030/у).

Основні лікувально-профілактичні заходи диспансеризації: планова санація порожнини рота, яка проводиться з 3-х річного віку протягом всього життя, в першу чергу в організованих колективах.

Основні показники роботи лікарів стоматологів

амбулаторно-поліклінічної служби

Нормативи прийому хворих:

стоматологи-терапевти – 3 чоловіки в годину,

хірурги – 5 чоловік на годину,

ортопеди – 2 чоловіки в годину,

змішаний прийом – 3,2 чоловіки на годину.

Якісні показники лікаря – стоматолога-терапевта

  1. Профілактика карієса зубів.

  2. Планова санація працівників ведучих професій з шкідливими умовами праці.

  3. Санація серед школярів і дошкільників.

  4. Санація вагітних і кормлячих жінок.

  5. Санація хворих ангінами і з захворюваннями шлунково-кишкового тракту.

  6. Відсоток відвідування сільськими мешканцями.

  7. Питома вага первинних відвідувань.

  8. Питома вага санірованих серед всіх первинних хворих.

  9. Відсоток потребуючих в санації порожнини рота, виявлених із числа оглянутих в порядку планової санації.

10) Відсоток санованих із числа виявлених в порядку планової санації.

Одиницею роботи лікаря-стоматолога вважається закінчена робота (накладання пломби протягом 20 хвилин, збір анамнезу, встановлення діагнозу, запис в історію хвороби, миття рук, обробка і формування порожнини зуба і накладання пломби).

Термін збереження пломби – не менше 2 років.

Лікування пульпіту – за 2 відвідування.

Лікування періодонтиту – за 3 відвідування.

Якісні показники лікаря – стоматолога-хірурга

  1. Проведення екстирпації з приміненням знеболювання.

  2. Своєчасна госпіталізація (не пізніше 24 годин з моменту встановлення показань до госпіталізації).

  3. Доведення операції видалення зуба до кінця.

  4. Відсутність ускладнень після видалення зуба.

Якісні показники лікаря – стоматолога-ортопеда

  1. Правильна підготовка порожнини рота до протезування.

  2. Обовязковий прийом первинних хворих (5-6 в день).

  3. Якісне виготовлення зубних протезів, відсутність скарг.

  4. Співвідношення знімних протезів до незнімних 2:1 (1:1 в містах з населенням молодого віку).

  5. Максимальне виготовлення фасеток (15 – 20 фасеток на 1 литий зуб).

  6. Обовязкове виготовлення коронок з облицовкою, пластмасових коронок, пластмасових мостовидних протезів, штифтових зубів, напівкоронок, вкладок.

  7. Виготовлення 2 – 3 бюгельних протезів в місяць.

  8. Рентгеноскопія чи рентгенографія всіх зубів, що підлягають покриттю коронками.

  9. Своєчасність виготовлення протезів (мостовидні – 21 день, змінні – 1 місяць).

Показники стоматологічної захворюваності

  1. Загальна захворюваність хворобами порожнини рота і зубів.

  2. Розповсюдженість карієса, пульпіта, периодонтита і інших захворювань.

  3. Структура захворюваності хворобами порожнини рота і зубів.

Стаціонарна стоматологічна допомога населенню

1,5 – 2 % хворих отримують допомогу в стаціонарі. Ліжковий фонд стоматологічних стаціонарів складає 0,25% загального ліжкового фонду.

Норма забезпеченості стоматологічними ліжками – 0,33 на 10 000 населення або 3,3 на 100 000.

В стаціонарі лікуються хворі з найбільш тяжкими захворюваннями. В структурі контингентів хворих стоматологічних стаціонарних відділень найбільша питома вага приходиться на:

1 – хвороби кісток, мязів і зчленувань – 20,3 %

2 – новоутворень – 19,5 %

3 – травм – 18,4 %

4 – запальні захворювання мяких тканин – 14,3%

Для стоматологічних стаціонарів передбачається і посада лікаря-стоматолога на 25 ліжок у міських лікарнях.

Стоматологічна допомога сільському населенню

І. Для надання стоматологічної допомоги сільському населенню передбачено 0,25 ставки лікаря - стоматолога-терапевта (СУБ/СВА) на 1000 чоловік населення, протезиста - 0,07 - на 1000.

ІІ. У центральній районній лікарні передбачено 0,27 ставки на 1000 чоловік стоматолога-терапевта, 0,25 ставки на 1000 чоловік - протезиста.

Loading...

 
 

Цікаве