WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМедицина → Організація стаціонарної медичної допомоги дорослому населенню - Лекція

Організація стаціонарної медичної допомоги дорослому населенню - Лекція

Л Е К Ц І Я

Організація стаціонарної медичної допомоги дорослому населенню

Вступ

Серед лікувально-профілактичних установ лікарня завжди займала і продовжує займати особливе місце.

В лікарнях населення одержує висококваліфіковану і спеціалізовану стаціонарну допомогу.

Стаціонарна медична допомога надається в основному при найбвльш тяжких захворюванях, вимагаючих комплексного підходу до діагностики і лікування, примінення найбільш складних методів обстеження і лікування з використанням найновіших медичних технологій, навідь дуже дорогоціннихї, а в ряді випадків - оперативного вмішування, постійного лікарняного спостереження і інтенсивного догляду.

Важливо також відмітити, що лікарня здавня була ізалишається сьогодні основною кліничною базою, де готують майбутніх лікарів, середній медичний персонал. В великих клінічних лікарнях в клініках медичних вузів і НДІ підвищують свою кваліфікацію або отримують вузьку спеціалізацію уже дипломованілікарі.

В цілому на утримання і розвиток стаціонарних установ в більшості розвинутих країн витрачається від 60% до80% і більше всіх асигнують, які виділяються системі охорони здоров'я із різних джерел її фінансування.

Лікарняна допомога і сьогодні залишається найбільш капіталовміським сектором системи охорони здоров'я.

Лікарнянні установи диферинціються по різних ознаках, типах, категоріях, профільності і т.ін.

В залежності від адміністративно-територіального положення лікарніділяться на обласні, міські, районні, дільничні.

По профілю виділяють багатопрофільні стаціонари і спеціалізовані лікарні і диспансери (туберкульозні, онкологічні, психоневрологічні і ін.)

По порядку госпіталізації виділяють лікарні швидкої допомоги, лікарні для планової госпіталізації і лікарні для загального (змішаного) госпіталювання.

По системі організації лікарні класифікуються на об'єднаніі необ'єднані з поліклініками, при цьому для обласної лікарні, а також для ЦРЛ наявність поліклініки як структурної частини є практично завжди обов'язковим.

Існують і інші додаткові ознаки для класифікації лікарні, наприклад,по режиму, по ступеню інтенсивності лікуванняі догляду і ін.

Вданийчас стаціонарна медична допомога може надаватися в різних ЛПУ. Існує слідуюча номенклатура лікарняних установ:

- Лікарні на водному транспорті (центральна басейна, басейна, портова, лінійна).

- Лікарні на залізничному транспорті - (центральна, дорожня, відділкова, вузлова, лінійна).

- Міська лікарня

- Міська лікарня швидкої медичної допомоги.

- Госпіталь для інвалідів Вітчизняної війни.

- Дитяча міська лікарня.

- Дитяча обласна лікарня.

- Обласна лікарня.

- Районна лікарня.

- Дільнична лікарня.

- Центральна міська лікарня.

- Центральна районна лікарня

- Центральна медико-санітарна частина.

- Медико-санітарна частина.

Спеціалізовані лікарні

- Дитяча інфекційна лікарня

- Дитяча лікарня відновлювального лікування

- Дитяча психіатрична лікарня

- Дитяча туберкульозна лікарня

- Інфекційна лікарня

- Лікарня відновлювального лікування

- Наркологічна лікарня

- Офтальмологічна лікарня

- Психоневрологічна лікарня

- Психіатрична лікарня

- Туберкульозна лікарня

- Фізіотерапевтична лікарня

1. Структура і організація роботи лікарні

Люба стаціонарна установа (без поліклініки) по функціональному призначенню, як правило має 3 підрозділи: управління, стаціонар і адміністративно-господарча частина.

Кожна функціонально-структурна частина в свою чергу складається із ряду підрозділів. Так до управління лікарнею крім головного лікаря і його замісників, відноситься архів, бухгалтерія, бібліотека і ін.

Стаціонар складається з приймального відділення (централізоване чи децентралізоване), спеціалізованих палатах відділень, операційного блока і ін.

Лікувально-діагностична служба може бути єдиною для стаціонару і поліклініки і включати різного роду профілю лаболаторії, кабінети (ЕКГ, ренгтенівський, фізіотерапевтичний, ЛФК, масажу іін.).

В лікарнях як структурний елемент повинна бути аптека, патологічне відділення (морг).

До адміністративно-господарчої частини відноситься харчоблок, склади, пральня (якщо вони не централізовані в місті), технічний відділ, дезинфікаційна камера і т.д.

Виходячим із основних функцій і типічних рис традиційної моделі лікарні виділяють слідуючі основні структурні частини стаціанару: приймальне відділення, профілюючі лікувальні відділення, відділення спеціальних видів лікування, відділень діагностичної служби і інші.

Приймальне відділення стаціонару лікарні може бути централізованим (для всієї лікарні) або децентралізоване (для окремих профільних структурних її частин).

Основні задачі приймального відділення:

1. Прийом хворих,постановка діагнозу і вирішення питання про необхідність госпіталізації.

2. Реєстрація хворих і обхід руху в стаціонарі.

3. Медична сортировка хворих.

4. Надання при необхідності невідкладної медичної допомоги.

5. Санітарна обробка хворих (в ряді випадків).

6. Виконання функцій овідкового центру про стан хворих.

Самостійні штатні посади чергових лікарів прийомних відділень установленні в лікарнях, що мають 500 ліжок і більше, а в лікарняхз числом ліжок менше чергують по черзі всі ординатори лікарні.

В лікарнях на 200 ліжок ібільше в штаті приймального покою є лікар - завідуючийвідділенням, а також середній і молодший медичний персонал. При наявності самостійних штатних посад лікарів в приймальному відділенні, хворих поступаючих в години роботи лікарів відділень, окрім лікарів приймального відділення, оглядають ординатори відповідних відділень.

В крупнихбагатопрофільних лікарнях цілодобове чергування в приймальному відділенні забезпечує бригада лікарів, що складаєтьсяз хірурга, травмотолога, терапевта і рентгенолога.

Лікарі інших спеціальностей(гінеколог, уролог, нейрохірург, нервопатолог і ін.) чергують, як правило, в відповідних профільних відділеннях і при необхідності їх викликають в приймальне відділення на косультацію.3

Після огляду хворого із приймального відділення направляють або в спеціалізоване (якщо встановлений діагноз), або в діагностичне відділення (палату), що входить структурно і територіально в приймальне відділення.

Однією з функцій стаціонару лікарні є боротьба з внутрішньолікарняними інфекціями, наявність яких ускладнює лікування хворих, приводить до утяжеління ісходів і підвищенню проводженості лікування.

З метою здійснення боротьби з внутрішньолікарняними інфекціями в приймальному відділенні виділяються діагностичні палати - для короткочасного перебування температурних хворих до уточнення діагнозу. Упоступаючих хворих і їх рідних збирають детальний епідеміологічний анамнез. При поступанні дітей обов'язкова справка СЕС про перенесені дитиною інфекційні захворювання і про контакт з інфекційними хворими.

2. Лікувальні (медичні) відділення

Найбільш оптимальним числом ліжок в віддділенні крупної лікарні прийнято наявність 60-70 ліжок.В таких відділеннях є найбільш оптимальні штати, необхідний набір примішень, більше можливостей для установки сучасного обладнення, техніки і т. ін.

Лікувальні відділення зв'язані з загальними для лікарні допоміжнимимедичними і господарськими службами, а в крупних лікарнях - з загальними для лікарні клінічними і іншими лабораторіями.

Штати медичного персоналу відділення стаціонару утворюютися в залежності від кількості ліжок, типу і профілю установи. Основними в штатній структурі відділення стаціонару являються домінантності завідуючого відділенням, лікар-ординатора, старшої медичної сестри, медичної сестри, сестри-господарки.

В крупних відділеннях є підлеглі: старшій медичній сестрі, сестри господарки, безпосередньо відповідаючі за господарський стан відділення.

В хірургічних відділеннях старші операційні медичні сестри. Безпосереднє лікування хворих в стаціонарі ведуть лікарі - ординатири. На одну посаду лікарі - ординатира припадає в середньому 25 ліжок з деякими відхиленнями в залежності від профілю стаціонару.

Робота в відділенні зранку починається з ранкової конференції, так званої "п'ятихилинки".

Щоденно ординатор відділення одержує інформацію від нічного чергового медичного персоналу про стан хворих, прогнозу поступивших хворих, знайомство з результатами лабораторних, рентгенологічних і інших досліджень, проводять обхід хворих в супроводі медичної сестри. Після обходу лікар приступає до виконання лікувальних і діагностичних маніпуляцій.

В хірургічних відділеннях призначені операції проводяться хірургами часто до щоденнго обходу хворих, а в ряді випадків хірурги проводять обхід своїх хворих після роботи в операційній.

Післяцього лікарі заповнюють історії хвороби хірургічних хворих.

Історія хвориби має дуже велике значення в загальному курсі ведення хворих в стаціонарі - це важливий медичний документ.

Можна виділити декілька головних функцій історії хвороби:

1. Має велике практичне значення - в ній охоплена основна лікувально-діагностична інформація про хворого. В ній відображається динаміка протікання захворювання.

2. Має практичне значення для навчання студентів, ординаторів, аспірантів,медичних сестер.

3. Має наукове значення. Багато клініко-анатомічних заключень основані на даних історії хвороби.

4. Юридичне значення - в ряді випадків смерті основним документом, що є головним свідком звинувачування або захисту лікаря, медичного персоналу, коли виникає необхідність судово-медичного слідства.

При виписці хворих ординатор складає епікриз - коротке заключення про протікання захворювання і стану до моменту виписки.

З історією хвороби виписаних, а також померлих, ординатор знайомить завідуючого відділенням.

3. Показники діяльності стаціонарної (лікарняної)

медичної допомоги

Для аналізу роботи стаціонару використовують різнобічні показники. По самих скромних підрахунках широко використовують більше 100 різних показників стаціонарної медичної допомоги. Ряд показників може бути згрупована, так як відображають визначенні напрямки функціонування стаціонару. Зокрема, виділяютб показники, що характеризують:

- забезпеченість населення стаціонарною допомогою,

- навантаження медичного персоналу,

- матеріально-технічну і медичну забезпеченість,

- використання ліжкового фонду,

- якість стаціонарної медичної допомоги і її ефективність.

а) забезпеченність, доступність і структура стаціонарної допомоги

1. Число ліжок на 10000 чоловік населення

2. Рівень госпіталізації на 1000 жителів

3. Забезпеченість ліжками окремих профілей з розрахунку на 10000 чоловік населення

4. Структура ліжкового фонду

5. Структура госпіталізованих по профілях

6. Рівень госпіталізації дитячого населення

7. Потреба стаціонарної допомоги на 1 жителя в рік (число-ліжко-днів), що приходиться на 1 жителя в рік на даній території:

б) Нагрузка медичного персоналу

8. Число ліжок на І посаду в зміну лікаря, середнього медичного персоналу

9. Укомплектованість стаціонару лікарями (середніми медичними працівниками)

10. Функція лікарської посади

11. Індекс ефективності праці в стаціонарах

в) Показники використання ліжкового фонду.

12. Середне число роботи ліжка в році (зайнятість ліжка на протязі року)

13. Середня протяжність перебування хворого на ліжку

14. Оборот ліжка

15. Середній час простою ліжка

16. Динаміка ліжкового фонду і ін.

г) Якість і ефективність стаціонарної медичної допомоги

17. Загальнолікарнянийпоказник літальності

18. Структура померлих хворих: по профілю ліжок, по окремих групах захворювань і окремих нозологічних формах

19. Питома вага померлих в перші сутки

д) Якість хірургічної роботи стаціонару

20. Післяопераційна літальність

21. Частота післяопераційних ускладнень

22. Структура операційних втручань

23. Показник хірургічної активності

24. Динамічність перебування оперованих в стаціонарі

25. Показники екстренної хірургічної допомоги

е) Показники організації стаціонарної допомоги

26. Питома вага госпіталізованих планово іекстренно

27. Сезонність госпіталізації

28. Розподіл поступивших хворих по дням тижня (по годинах доби) і інші показники

Loading...

 
 

Цікаве