WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМедицина → Організація санітарно-епідеміологічного обслуговування населення - Лекція

Організація санітарно-епідеміологічного обслуговування населення - Лекція

На слідуючому місці по частоті виникнення стоять кишкові інфекції і перш за все дизентерія.

Частіше всього внутрішньо лікарняні захворювання виникають в дитячих лікарнях і відділеннях для дітей.

Причини внутрішньо лікарняних захворювань різноманітні:

прийом в лікарню хворого, що знаходиться в інкубаційному періоді другої інфекції;

помилковий діагноз основного захворювання;

змішані інфекції;

прийом хворого, що в той же час є бактеріоносієм (наприклад, збудника дифтерії, дизентерії).

Подальше розповсюдження інфекції може бути пов'язане з неправильним плануванням лікарні, несвоєчасною діагностикою першого випадку захворювання, з недотриманням санітарно-гігієнічного режиму.

Найчастіше занос інфекції в лікарню повязаний з прийомом хворих в період інкубації. Боротьба з заносами інфекції повинна починатися ще до госпіталізації хворого, на лікарняній дільниці.

Лікар, коли направляє хворого в лікарню, повинен зібрати епідеміологічний анамнез, про всі можливі контакти (внутрі сімї, квартири, що мали місце на роботі у дітей - в яслях, дитячому садку, школі).

У дітей ці дані відмічаються в обмінній карті, куди лікар повинен записувати дані про перенесені інфекційні захворювання і дані про профілактичні щеплення.

В випадку неекстренної госпіталізації хворого в соматичну лікарню повинна бути представлена відповідна справка, видана на основі даних домової картотеки СЕС.

При прийомі хворого виконують санітарну обробку його, знову поступивших хворих бажано розміщувати в невеликих палатах, не змішуючи їх з реконваленсцентами.

В випадку сумніву в діагнозі необхідна консультація спеціаліста, інфекціоніста; під час знаходження симптомів, підозри на інфекційне захворювання, хворого терміново ізолюють.

Щоб запобігти інфекції медичними працівниками лікарні при прийомі на роботу (особливо в дитячі відділення) необхідно обстежитися на туберкульоз, вен. захворювання, кишкові інфекції, в подальшому регулярно проводити медичні огляди та обстеження їх на носійство.

Обслуговуючий персонал, приходячи на роботу, повинен знімати взуття, верхню одежу, складати їх в індивідуальний шкаф і одягати спец. одяг, мити обличчя і руки. Перед тим як іти з роботи, потрібно прийняти душ. Домашнє плаття і спец. одяг зберігають в різних шкафах. Для профілактики розсіювання занесеної інфекції в лікарні необхідно суворо притримуватись сан-гігієнічного режиму (вологе прибирання, текуча дезинфекція предметів догляду, посуду, гігієна рук персоналу і т.д.).

СУЧАСНА КОНЦЕПЦІЯ САНІТАРНОГО НАГЛЯДУ

Концепція санітарного нагляду з часом еволюціонує, але до цього часу її плутають з іншими поняттями, що визначають терміном "нагляд". В Оксфордському словнику англійської мови термін "нагляд" розшифровується як "охорона або спостереження за людиною, особливо підозрюваною в чомусь". Дійсно, де 1950 року термін "нагляд" означає суворе спостереження за людьми, що мали експозицію до заразних захворювань в цілях раннього виявлення симптомів, негайної ізоляції і проведення заходів по боротьбі з інфекцією. Сучасна концепція санітарного нагляду як система моніторингу розповсюдження захворювань серед населення була введена в США в 1950 році в створеному Центрі інфекційних захворювань. Нагляд у відношенні тієї чи іншої хвороби означає постійне спостереження за її розповсюдженням і тенденціями виникнення шляхом систематичного збору узагальнення і оцінки даних про захворюваність і смертність, а також інших звязаних з ними даних. Невідкладним елементом цієї концепції є регулярне розповсюдження основних наявних даних про їх розяснення всім, хто приймає участь в боротьбі з хворобами, та всім іншим особам, що потребують цієї інформації.

Щоб відокремити два види діяльності, повязані з наглядом, термін "санітарний нагляд" означає моніторинг окремих людей, що мають потенціальну експозицію до захворювання, в цілях раннього виявлення симптомів хвороби. В 60-х роках ця нова концепція санітарного нагляду була вперше прийнята в Чехословаччині, а пізніше отримала міжнародне визнання та розповсюдження при підтримці ВООЗ. В 1968 році система санітарного нагляду була детально розглянута в ході тематичних дискусій на ХХІ Всесвітній асамблеї охорони здоров. Була прийнята концепція санітарного нагляду на рівні популяції і визначені три основні ознаки:

систематичне накопичення даних;

узагальнення і аналіз отриманих даних;

розповсюдження інфекції за участю описувальних епідеміологічних доповідей.

ОБЄКТ САНІТАРНОГО НАГЛЯДУ

Санітарний нагляд включає насамперед заразні хвороби, але в останні роки він став охоплювати і інші різноманітні захворювання і стани:

  • смертність;

  • інфекційні хвороби;

  • хронічні захворювання;

  • вроджені вади;

  • аборти і інші ісходи вагітності;

  • шкідливі факти зовнішнього середовища;

  • якість атмосферного повітря і води;

  • травми;

  • фактори ризику поведінки;

  • практика медичного обслуговування;

  • резервуари і переносники інфекції;

  • використання вакцин і лікарських засобів, побічні реакції;

  • ріст, розвиток і стан;

  • техніка безпеки на виробництві;

  • внутрішньо лікарняні інфекції;

  • психічні захворювання.

ЦІЛІ САНІТАРНОГО НАГЛЯДУ

Цілі нагляду залежить від його визначення:

описування динаміки розповсюдження захворювань у звязку з заходами, що здійснюються в сфері суспільної охорони здоровя.

Перша частина цієї задачі повязана з описанням текучих тенденцій розповсюдження хвороби і ін.:

а) Виявлення різних змін в частоті і розповсюдженні захворювань (напр. , при епідеміях);

б) ідентифікація і якісна оцінка тенденцій і динаміки захворюваності;

в) виявлення змін в органах, що відносяться до збудника, господаря, щоб оцінити ймовірність подальшого розповсюдження інфекції;

г) виявлення змін в медичній практиці.

Друга частина цієї першої задачі пов'язана з використанням отриманих даних для стимуляції і оцінки результатів дослідження, заходів по боротьбі з захворюваннями і профілактиці.

В даному випадку на увазі наступне:

а) вивчення особливостей захворювань і боротьба з ними: повідомлення про велику кількість випадків хвороби, що підлягає обовязковій реєстрації, аналізують також дії, як джерела, які в свою чергу обумовлюють проведення подальшого негайних заходів (таких як заборона використання того чи іншого продукту, попередження населення, закриття харчового обєкту, виявлення чутливих людей, що мають експозицію до інфекції і надання їм допомоги);

б) планування служб охорони здоровя: санітарний нагляд створює фактичну основу для використання радикальних рішень, таких як розміщення резервів, вибір пріоритетів і прогнозування подальших подробиць;

в) оцінка профілактичних і контрольних заходів.

Зміна природного протікання і епідеміології хвороби.

Санітарний нагляд не обмежується хворобами, проти яких є зараз ефективні заходи боротьби. Іншою важливою задачею, на розширення якої направлений нагляд, є розширення знань про природне протікання і епідеміологію хвороби. Своєчасно отримана інформація з цих питань може стати наслідком використання заходів з профілактики і боротьби з інфекцією. Дані нагляду можуть бути використані для кількісної оцінки масштабів і меж розповсюдження хвороби серед населення шляхом визначення захворюваності і ураженості, характеристики по місцю і часу виникнення випадків захворювань, а також виявлення груп населення, підтвердження ризику (в тому числі дуже високому) захворювання і факторів ризику.

Забезпечення інформації і основополагаючих даних

Основополагаючі дані мають потенціальне значення для оцінки розроблених і використаних заходів профілактики і боротьби з захворюваннями. Велике практичне значення можуть також мати архівні матеріали про дії, повязані з тими чи іншими захворюваннями (наприклад, ретроспективні дані нагляду можуть бути використані для розробки моделей прогнозування ефективності запропонованої політики ліквідації корі і поліомієліту).

Loading...

 
 

Цікаве