WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМедицина → Організація санітарно-епідеміологічного обслуговування населення - Лекція

Організація санітарно-епідеміологічного обслуговування населення - Лекція

Багатогранний звязок між СЕС і МЕУ промислових підприємств. Цей звязок здійснюється насамперед між лікарем по гігієні праці та цеховими лікарями МСУ і починається з складання єдиного комплексного плану оздоровчих заходів.

Звязок МСУ і СЕС на промисловому підприємстві не здійснює лише боротьбу за покращення санітарно-технічних умов на виробництві, о відповідає за проведення профілактичних закладів по боротьбі з професійною захворюваністю та іншими видами захворювань промислових робочих.

Вкрай важливий звязок СЕС з лікувально-профілактичними закладами (лікарні, диспансери) з питань боротьби з шкірно-венеричними, серцево-судинними, онкологічними захворюваннями, котрі мають важливе соціально-гігієнічне значення.

Постійний контакт і злагодженість дій СЕС і лікувально-профілактичних закладів дає можливість повніше і на потрібному рівні вирішувати всі проблеми охорони здоровя.

ОРГАНІЗАЦІЯ САН-ЕПІД. РОБОТИ НА ЛІКАРСЬКІЙ

ДІЛЬНИЦІ, ПОЛІКЛІНІЦІ, ЛІКАРНІ

Одним з основних обовязків дільничного лікаря є раннє виявлення епідемічного вогнища на дільниці, що обслуговується. Без виявлення інфекційного захворювання наявність епідемічного вогнища не може стати відомим працівникам СЕС.

Таким чином, своєчасна ліквідація вогнища інфекційного захворювання залежить насамперед від діяльності працівників лікувального профілю - лікарів дільниці та дитячих закладів.

Дільничні лікарі повинні добре розбиратися не лише в питаннях діагностики інфекційних захворювань, але і в особливостях їх епідеміології, т.як правильне ознайомлення з епідеміологічним аналізом допомагає лікарю виявити захворювання в найбільш ранній період його виникнення, іноді навіть до проявлення типових клінічних ознак. Ні один захворівший з підвищеною температурою не повинен залишатися у вогнищі з невизначеним діагнозом більше 3 днів. Таких хворих потрібно по можливості швидше госпіталізувати як з метою попередження нових випадків захворювання і більш кваліфікованої діагностики, так і для більш раціонального лікування в умовах інфекційного стаціонару.

Незалежно від висновку карти екстреного сповіщення про кожний випадок інфекційного захворювання робиться запис в журналі реєстрації гострозаразних захворювань (форма № 60), ведення котрого обовязкове для всіх лікувально-профілактичних і дитячих закладів. В журналах записується перший діагноз з обовязковим заповненням графи "зміна діагнозу", якщо діагноз змінюється в лікарні або лікарем дільниці.

В вогнищі лікар повинен виявити всіх осіб, що контактували з хворим, і встановити за ним спостереження на протязі часу максимальної інкубації, починаючи з дня госпіталізації хворого і обробки вогнища. Особи декремованих груп відокремлюються від роботи, а діти не допускаються в дитячі заклади.

Строки відокремлення осіб із вогнищ різні і в залежності від виду захворювання.

За своєчасну госпіталізацію інфекційних хворих відповідає дільничний лікар. В тих випадках, коли хворий залишається вдома, лікар повинен забезпечити спостереження за ним кожного дня і лікування; епідеміологічне спостереження повинне проводитися до закінчення заразного періоду у реконвалесцента. Основні заходи з приводу ліквідації епідеміологічного вогнища здійснюються працівниками СЕС.

Велика робота проводиться лікарем на дільниці по санітарній просвіті населення. Найбільш ефективні бесіди, котрі проводяться медичними працівниками безпосередньо в вогнищі захворювання. Бесіда повинна бути про те , що являє собою дане захворювання і як застерегтися від нього.

На дільниці в плановому порядку, а також по епід. показаннях проводиться специфічна профілактика інфекційних захворювань. Особливо багато часу приділяє їй лікар дитячої поліклініки, де дільничні педіатри є основними організаторами профілактичної роботи серед дітей. Ця відповідальність і кропітка робота проводиться під систематичним контролем районних педіатрів.

Основне керівництво цією роботою здійснюється імунологом СЕС. Відповідальність за імунізацію дітей та підлітків, що проживають на території, що обслуговується поліклінікою, несуть головні лікарі. Якщо дитина поступає в будь-який дитячий заклад, його карта щеплень залишається в поліклініці. На карті в історії розвитку відмічається місце, куди відїджає дитина, вказується адреса дитячого закладу, а на руки батькам видається виписка з історії розвитку дитини (ф. № 191), в яку вписуються всі дані щодо проведення щеплень і вказуються строки, кратність щеплень і серії препаратів. Такий же документ видається батькам при зміні місця проживання дитини. При постановці на облік в поліклініку по місцю нового проживання дані про виконані щеплення із справки заносяться в нову історію розвитку дитини і в карту профілактичних щеплень.

При поступанні в дитячий заклад дані про щеплення заносяться в індивідуальну карту дитини (дані про щеплення, що не підтверджені документально, до уваги не беруться).

Запобіжні щеплення, як і вся профілактика і протиепідемічна робота, що проводиться в поліклініках, здійснюється в безпосередньому контакті з СЕС і за допомогою лікаря кабінету інфекційних захворювань.

ПРОФІЛАКТИКА ВНУТРІШНЬОЛІКАРНЯНИХ ЗАРАЖЕНЬ

В профілактиці інфекційних захворювань велике значення має правильна організація санітарно-протиепідемічного режиму в лікувально-профілактичному закладі. В них повинні бути включені можливості зустрічі інфекційних хворих з іншими особами, що відвідують ці заклади.

Профілактика внутрішньополіклінічних заражень повинна забезпечуватись правильним плануванням приміщень і режимом роботи в цих закладах, а також повнішим обслуговуванням хворих вдома, особливо в періоди несприятливого епідемічного стану. Останнє має особливо велике значення в профілактиці дитячих інфекційних захворювань. Лікарі, що обслуговують дітей, повинні слідкувати за тим, щоб заразні хворі не попадали на загальні прийоми, не зустрічалися зі здоровими дітьми. Для попередження внутрішньополіклінічних заражень, необхідно слідкувати за тим, щоб особи з підвищеною температурою обслуговувалися в першу чергу.

Для попередження внутрішньополіклінічних заражень в дитячих поліклініках найбільш раціональним є поступання хворих через прийомні бокси, в яких повністю виключається можливість зустрічі хворого з іншими дітьми, котрі знаходяться в поліклініці.

Ізолятори і бокси в поліклініках повинні устатковані так, щоб в них не було лишніх предметів, що погано дезінфікуються. В них повинні бути необхідні дезинфікуючі засоби для обробки приміщення, інструментарію, медичної білизни, рук.

РОБОТА КАБІНЕТУ ІНФЕКЦІЙНИХ ЗАХВОРЮВАНЬ

Кабінети інфекційних захворювань організовані при поліклініках з 1960 року. Вони утворені на базі кабінетів кишкових інфекцій, котрі були організовані в 1946 році як консультативно-методичні центри для надання допомоги дільничним лікарям в питаннях діагностики і лікування кишкових захворювань.

Кабінет інфекційних захворювань очолює лікар-інфекціоніст, який повинен мати хорошу епідеміологічну підготовку, щоб кваліфіковано користуватися методом епідеміологічної діагностики і керувати профілактикою і протиепідемічною роботою дільничних лікарів. Лікар кабінету інфекційних захворювань повинен консультувати хворих з підозрою на інфекційне захворювання як в поліклініці, так і вдома, коли у дільничних лікарів виникають ускладнення в діагностиці.

Крім постійної консультативної роботи з діагностики і лікування хворих, лікар кабінету інфекційних захворювань контролює роботу дільничних лікарів по ранньому виявленню і діагностиці інфекційних захворювань.

Кабінет інфекційного захворювання організовує роботу по підвищенню кваліфікації дільничних лікарів з питань діагностики, лікування і специфіки профілактики заразних захворювань.

Великим розділом роботи кабінетів є систематичне вивчення інфекційної захворюваності як на окремих лікарських дільницях, так і на всій території, що обслуговується поліклінікою.

Звіт про рух інфекційної захворюваності складається лікарем кабінету інфекційної захворюваності кожного місяця і представляється в СЕС по спеціальній формі № 85-лік.

Дані про профілактичну роботу, що проводяться в поліклініках, включаючи звіт про профілактичні щеплення, представляються раз у квартал.

Дані про профілактичні заходи представляються по формі № 87-лік. Дані про профілактичні щеплення представляються по формі № 86-лік.

Лікар кабінету забезпечує також допомогу дільничним лікарям по проведенню санітарно-просвітницької роботи.

ПРОФІЛАКТИКА ВНУТРІШНЬОЛІКАРНЯНИХ ІНФЕКЦІЙ

Інфекційні внутрішньолікарняні захворювання - це захворювання, що виникають після госпіталізації хворого. Внутрішньо-лікарняні захворювання можуть спостерігатися в результаті зовнішньо лікарняного та внутрішньо лікарняного зараження. Якщо зараження виникло до госпіталізації хворий поступає в лікарню в інкубаційному періоді, то ці випадки відмічаються зовнішньо лікарняними (занос інфекції) зараження, що виникає в лікарняному відділенні після закінчення максимального інкубаційного періоду для цієї інфекції, називаються внутрішньо лікарняними зараженнями. Найчастіше серед внутрішньо лікарняних захворювань зустрічаються інфекції дихальних шляхів, і в першу чергу грип, в дитячих лікарнях також кір,, вітряна віспа.

Loading...

 
 

Цікаве