WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМедицина → Організація санітарно-епідеміологічного обслуговування населення - Лекція

Організація санітарно-епідеміологічного обслуговування населення - Лекція

СЕС є самостійним медичним закладом, їх штатно-організаційна структура визначається Наказом Міністра охорони здоровя України. Введено нове, зараз існуюче положення про СЕС, згідно якого визначені типи (республіканська, обласна, міська, районна СЕС та категорії СЕС). 3 категорії для міст з районними та без районного поділу і 3 категорії для сільських районів.

Очолює СЕС лікар, котрий є головним сан. Лікарем відповідного району діяльності (республіка, місто, район) і замісником керівника відповідного органу охорони здоровя по сан.-епід. питанням.

Категорійність СЕС залежить від чисельності населення, яке обслуговується адміністративною територією.

В останні роки змінилась структура СЕС. Для більш широкого і ефективного використання лабораторних методів використання сан.-хімічні і біологічні лабораторії обєднанні з відповідними оперативними відділами і робота їх організована по принципу єдиної ланки. При цьому здійснюється єдине керівництво оперативними підрозділами і лабораторією, сумісне планування роботи, взаємне або перехресне засвоєння робітниками методів один одного.

В структуру республіканських, краєвих, обласних СЕС з 1969 року введені організаційні відділи, основним завданням котрих є централізація організаційного методичного керівництва сан.-епід. служби області (або краю).

Структура СЕС ( на прикладі міської) сан.-епід. станції складається з таких основних відділів (сан. - гігієнічного, епідеміологічного, дезінфекційного) і управління на чолі з головним лікарем.

Санітарно-гігієнічний відділ ділиться на 5 відділень:

комунальної гігієни;

гігієни праці;

гігієни харчування;

гігієни дітей та підлітків;

санітарно - хімічних лабораторій.

Епідеміологічний відділ - з 3 відділень:

протиепідемічного;

паразитологічного;

баклабораторій.

Дезинфекційний відділ - з 3 відділень:

евакуації та дезинфекції;

комунальної дезинфекції та санітарної обробки;

профілактика дезинфекції, дезинсекції та дезгатизації.

В тих містах, де є самостійна дезстанція, дез. відділ в місті відсутній.

Серед ряду проблем удосконалення сан.-епід. служби найбільш актуальними є кількісне визначення реальної потреби в посадах спеціалістів сан.-гіг. та епідеміологічного профілю.

Для визначення потреби в посадах спеціалістів сан.-гіг. та епідеміологічного профілю за одиницю спостереження бралась, як правило, посада спеціаліста з детальним та всебічним вивченням його трудових функцій та тимчасових затрат та їх виконання. В теперішній час складені нові методичні рекомендації для визначення чисельності посад спеціалістів сан.-гіг. профілю адміністративної одиниці УНР, в основу яких покладено принцип системного підходу визначення штатів СЕС, який значно спрощує та уточнює розрахунок. По даній методиці розраховується потреба в спеціалістах і в середині області. Державна організація охорони здоровя та видатні досягнення медичної науки сприяли тому, що на сучасному етапі санітарно-оздоровчі заходи не протиставляються лікувальній медицині, а органічніше зливаються з лікувально-профілактичною роботою медичних закладів. Ще З.П. Соловйов неодноразово вказував на непорушність принципу злитості санітарних та лікувальних задач. Ніколи раніше з такою гостротою не стояло питання про необхідність обєднання сил та засобів лікувально-профілактичної та санітарно-епідеміологічної організації, про синтез лікувальної і профілактичної роботи, як саме зараз, коли для цього створені найбільш сприятливі умови, коли нерозривний звязок науки і практики є важливою умовою правильного рішення санітарно-оздоровчих та соціально-гігієнічних задач, що поставлені перед охороною здоровя, успішного проведення профілактичних заходів.

Це покладає велику відповідальність на органи санітарно-епідеміологічної служби, які покликані виконувати організаційну роль в плануванні, організації і проведенні профілактичної роботи.

Кожній лікувально-профілактичній ланці в області (краї, місті, республіці) відповідає ланка сан.-епід. служби. Це являється важливою організаційною передумовою для забезпечення спільної роботи мед. закладів, особливо в розвязанні загальнодержавних задач охорони здоровя.

Основними задачами є:

а) зниження і ліквідація інфекційних захворювань серед населення, попередження їх виникнення і розповсюдження;

б) оздоровлення умов праці в промисловості і сільському господарстві; проведення заходів щодо попередження і ліквідації професійних захворювань; взаємозабезпечення радіаційної безпеки;

в) санітарна охорона зовнішнього середовища;

г) боротьба з шумом;

д) подальше оздоровлення умов праці і побуту населення, усунення різних шкідливих факторів середовища;

е) співучасть в створенні найбільш сприятливих гігієнічних умов для нормального фізичного розвитку дітей та підлітків, охорона зміцнення їх здоровя;

ж) організація раціонального харчування населення з урахуванням фізіологічних особливостей різних вікових, статевих і професійних груп;

з) вивчення санітарного стану населення; розробка демографічної статистики, статистична розробка даних про захворюваність, фізичний розвиток і т. ін.

Сан.-епідстанція в рішенні цих питань є керуючим і організуючим центром санітарного протиепідемічного розвитку діяльності, тому вона праціє в тісному контакті і взаємодії з іншими закладами системи охорони здоровя України, відомчими, санітарними та ветеринарними закладами, суспільними організаціями.

Займаючи посади замісників завідуючих відділами охорони здоровя відповідних адміністративних територій, керівники органів і закладів сан-епід. служби забезпечують тісний звязок з усіма іншими медичними закладами, що створює можливості комплексного рішення будь-яких питань надання лікувально-профілактичної допомоги населенню на всіх її етапах ( від сільського району до держави в цілому). Цим підтверджується положення сан-епід. служби я невідємної частини системи охорони здоровя на всіх її рівнях.

Оскільки практичну роботу в сан-епід. галузі і поряд з СЕС проводять лікувально-профілактичні заклади, звязок між ними виражається в тому, що СЕС виконує функції державного санітарного нагляду:

1). контролюють санітарний стан і забезпечення протиепідемічного режиму роботи населення, стаціонарів, сільських і районних лікарень, , інших закладів, котрі знаходяться на їх території;

2). контролюють сучасне та повноцінне проведення всіх заходів, організуються лікувальною мережею, по виявленню інфекційних хворих та хворих на професійні захворювання по госпіталізації і диспансеризації таких хворих;

3). Перевіряють правильність і своєчасність проведення ізоляції, якості лікування інфекційних хворих і постановку патронажу в епідемічних вогнищах, повноту обсягу профілактичними щепленнями груп населення;

4). проводять консультативну роботу з усіх питань практичної гігієни, епідеміології та професійної патології;

5). виконує методичне керівництво лікарняно-профілактичним персоналом з метою забезпечення своєчасної діагностики інфекційних захворювань.

Друга особливість взаємовідносин СЕС з лікувально-профілактичних закладів охорони здоровя заключається в постійній взаємодії, співпраці та комплексуванні при проведенні і профілактичних і протиепідемічних закладів, використанні результатів вивчення санітарної і епідемічної станції для складання планів роботи лікувально-профілактичної мережі, організації санітарно-просвітницької роботи, забезпечені протиепідемічної та гігієнічної направленості санітарного лікування.

Лікарі профілактичних закладів санітарно-протиепідемічну роботу виконують під керівництвом і контролем СЕС. Причому основні задачі перших заключаються в ранньому виявленні захворівших, ранній діагностиці і госпіталізації інфекційних хворих, спостереженні за можливим вогнищем інфекційного захворювання, конкретними особами, реконвалесцентами і бацилоносіями, текучої дезинфекції.

З приводу кожного випадку інфекційного захворювання лікарі направляють епідеміологічну СЕС карту екстреного сповіщання (ф. № 58); а останній негайно проводять епідеміологічне обстеження вогнища і організує його санітарну обробку (заключну дезинфекцію). Лікарі сповіщають СЕС про виявленні ними санітарні недоліки на дільниці, організують профілактичні щеплення, проводять санітарно-просвітницьку роботу. В своїй протиепідемічній роботі лікарі звзані з кабінетом інфекційних захворювань поліклініки. Ці кабінети організуються з метою підвищення якості діагностики, лікування інфекційних хворих; диспансерного нагляду за реконвалесцентами та хронічними хворими.

В поліклініці систематично проводяться сумісні наради лікарів і епідеміологів, на яких розробляються відповідні заходи профілактичної роботи.

Loading...

 
 

Цікаве