WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМедицина → Організація санітарно-епідеміологічного обслуговування населення - Лекція

Організація санітарно-епідеміологічного обслуговування населення - Лекція

Л Е К Ц І Я

Організація санітарно-епідеміологічного обслуговування населення

Санітарно-епідеміологічна справа являє собою комплексну систему державних та суспільних санітарно-оздоровчих заходів, котра ґрунтується на досягненнях науки та передового практичного досвіду.

В поняття "санітарно-епідеміологічна справа" входить:

1) Система державних та суспільних протиепідемічних, санітарно-гігієнічних, санітарно-оздоровчих заходів.

Санітарне законодавство.

Державна система підготовки, спеціалізації і удосконалення санітарних кадрів.

Науково-дослідницька робота в галузі гігієни, епідеміології, мікробіології та інфекційної патології.

Діяльність сан-епід. служби як державного санітарно-контрольного органу і організація сан-протиепідеміологічної роботи.

Санітарно-протиепідемічна справа розділяється на галузі санітарної діяльності:

комунальна гігієна,

гігієна харчування,

гігієна праці,

гігієна дітей та підлітків,

протиепідемічна справа.

Комунальна гігієна - як область практичного використання в основному зводиться до гігієни населених районів.

Гігієна харчування - до забезпечення санітарно-гігієнічних норм і правил при виробництві харчових продуктів і продуктів харчування, транспортування, їх реалізації і зберіганню.

Гігієна праці - до вивчення санітарно-гігієнічних умов праці і гігієнічної оцінки середовища.

Гігієна дітей та підлітків - до забезпечення систематичного та поглибленого вивчення санітарного стану дитячого населення.

Протиепідемічна справа - до профілактики і боротьби з інфекційними захворюваннями.

Правовими основами діяльності санітарно-епідемічної служби є: основи законодавства України по охороні здоровя. Постанова уряду "Про державний санітарний нагляд", а також гігієнічні нормативи, санітарні та протиепідемічні норми і правила.

Санітарне законодавство являє собою сукупність Постанов і розпоряджень по санітарним питанням Кабінету Міністрів. Виконавчі комітети місцевих рад в межах їх повноважень видають постанови по санітарним і протиепідемічним питанням.

В остовах законодавства по охороні здоровя передбачені обовязки всіх посадових осіб і окремих громадян щодо дотримання гігієнічних норм і правил, а також їх відповідальність в випадку порушення цих норм. Крім цього в законодавчому порядку встановлені правові обовязки сан-епід. служби в здійсненні державного санітарного нагляду.

При здійсненні держсаннагляду санітарні лікарі керуються санітарно-гігієнічними і санітарно-епідеміологічними нормами і правилами, котрі розробляються центральними органами сан-епід. служби разом з НДІ.

По законодавству санітарно-епідеміологічній службі представлені права в здійсненні санітарного нагляду і проведенні протиепідемічних заходів, використання котрих забезпечує дієздатність та ефективність її діяльності. Серед прав, наданих санітарно-епідеміологічній службі є елементи накладання штрафу, припинення експлуатації обєкту і т.д.

Санітарно-епідеміологічна служба повинна широко-інформувати органи влади про сан-епідеміологічний стан даної адміністративної території, добиватися проведення оздоровчих заходів за допомогою виконкому місцевої Ради, її постійних комісій та відділів, профспілкових органів, комітетів народного контролю, інформувати вищестоящу організацію (трести, управління) про санітарні недоліки, добиватися їх усунення згідно з Постановою Кабінету Міністрів України "Про державний санітарний нагляд в Україні" затверджено нове Положення про державний санітарний нагляд, в якому визначені функції і задачі Міністерства охорони здоровя України в області державного санітарного нагляду.

Згідно з цим Положенням сан-епід. служба проводить попереджувальний і текучий нагляд.

Попереджувальний санітарний нагляд проводиться по всім галузям санітарної справи за виконанням санітарно-гігієнічних норм і правил під час проектування і будівництва, реконструкції житлово-комунальних, побутових, театрально-культурних суспільних закладів, курортів, навчальних закладів, дитячих закладів, функціонально-спортивних споруд, промислових підприємств, виробничих цехів, переобладнання агрегатів, змінах технології виробництва або впровадженні нових виробничих процесів, станків і ін., а також при плануванні, забудові і благоустрої населених районів враховуючи необхідність правильного стану трьох основних зон: житлової, суспільних споруд, промислової (промислових, сільськогосподарських обєктів).

Попереджувальний санітарний нагляд здійснюється по охороні атмосферного повітря, водойм, водопостачання і ґрунту. Попереджувальний санітарний нагляд встановлює санітарно-гігієнічні норми і правила, вимоги Держстана всі промислові товари, продукти харчування, тканини, мило, шкільні парти, дитячі меблі, іграшки, барвники і т. ін., порушення котрих може негативно відбитися на здоровї населення.

Попереджувальному санітарному нагляду (держконтролю) підлягають всі медичні, біологічні препарати. Загальний державний нагляд за всіма медичними, біологічними препаратами, котрі випускаються в Україні, обумовлюється Держ. контролем.

Поточний санітарний нагляд сан-епід. служби відбувається також по всім галузям санітарної справи.

В зміст поточного санітарного нагляду в основному входить:

вивчення сан-гігієнічних умов праці і гігієнічна оцінка виробничого середовища;

виконання систематичного лабораторного контролю і поденне спостереження за санітарним станом підприємства, комунальних споруд, учбових закладів, державних дитячих закладів, виробничих, житлових і суспільно-культурно-побутових споруд, дотримання в них санітарних норм і правил;

пошук санітарних шкідливостей, забезпечення заходів щодо їх зменшення;

вивчення захворюваності і травматизму у робітників, службовців, підлітків і дітей, проведення заходів по їх профілактиці;

організація і контроль за проведенням оглядів;

вивчення санітарного стану дитячого населення;

контроль за дотримуванням гігієнічних умов навчання в школах і інших дитячих закладах;

гігієнічне вивчення і контроль за станом повітряного середовища, водойм, ґрунту;

санітарна охорона-кордонів;

забезпечення дотримання санітарно-гігієнічних норм при виробництві харчових продуктів і продуктів харчування, під час їх транспортування і зберігання, а також їх реалізації;

розробка і впровадження заходів по організації раціонального харчування населення;

організація і проведення заходів по підвищенню санітарної культури підприємств;

контроль за виконанням оздоровчих заходів передбачених комплексним планом і вивчення ефективності цих заходів.

Поточний санітарний нагляд повинен бути плановим, комплексним, цілеспрямованим.

Плановість поточного санітарного нагляду - вся сукупність раніше передбачених, складених на основі реального вивчення конкретної обстановки санітарно-протиепідемічних закладів, які складають санітарне обслуговування населення і санітарно-протиепідемічних закладів, які складають санітарне обслуговування населення і санітарно-оздоровчих закладів.

Комплексність поточного санітарного нагляду означає виконання всіма спеціалістами санітарно-епідеміологічних закладів роботи разом з робітниками лікувально-профілактичних закладів, з участю профспілкових, господарчих органів, з широким залученням суспільно-санітарного активу.

Цілеспрямованість поточного санітарного нагляду ґрунтується пред(являємими вимогами на основі санітарно-гігієнічних норм, правил (а також сан.законодавством, підтвердженим лабораторними та іншими обєктивними методами дослідження).

Структура санітарно-епідемічної служби представлена стрункою системою організацій та закладів, котрими керує головний державний санітарний лікар країни - замісник Міністра охорони здоровя України через ДСЕУ Мінздраву України. В складі Міністерства охорони здоровя України є санітарно-епідеміологічні управління, котрі керуються діяльністю сан-епід. служби на території республіки. В кожному обласному центрі, місті, районі функціонує СЕС, котрі проводять в повному обємі попереджувальний та поточний сан.-нагляд за всіма обєктами розповсюдженими в даній адміністративній території, а також здійснюють організацію протиепідемічних заходів.

В адміністративно-фінансовому відношенні сан-епід. станції підчиняються визначеному відділу охорони здоровя. Організаційно-методичне керівництво здійснюється крізь вищестоящу організацію сан. - епід. служби.

Керівництво наглядовими, правовими функціями СЕС здійснюється вищестоящою ланкою сан.-епід. служби.

В останні роки відбувається процес централізації управління та фінансування сан.- епід.служби. на рівні області. При цьому районні, міські СЕС виведені з підкорення місцевих органів охорони здоровя, знаходяться лише під владою облСЕС та фінансуються централізовано за рахунок обласного бюджету.

Loading...

 
 

Цікаве