WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМедицина → Організація лікувально-профілактичної допомоги - Лекція

Організація лікувально-профілактичної допомоги - Лекція

Л Е К Ц І Я

Організація лікувально-профілактичної допомоги

сільському населенню

1. Особливості організації лікувально-профілактичної допомоги сільському населеню

Організації лікувально-профілактичної допомоги сільському населеню будується на тих же організаційних принципах, що й міському населенню.

Базується вона на дільничному принципові. Але існуючі розбіжності між містами та селами (характер розселення, радіус обслуговування, специфіка виробничих умов та побуту) накладають відбиток на характер умов медичної допомоги (її обєм та якість) сільським мешканцям та та потребують від органів охорони здоровя особливих організаційних форм та методів роботи.

Специфіка сільськогосподарськиї праці (сезонність робіт, довжина робочого дня, вплив кліматичних умов та інше) обумовлює необхідність створення рухових форм медичної допомоги зміни графіка роботи сільських медичних закладів в періою проведення польових робіт – тобто зміни характера медичної допомоги в залежності від сезону – її сезонність.

Друга головна особливість організації медичної допомоги сільському населеню – етапність її надання, яку умовно поділяють на 3 етапи.

Перший етап – сільська лікарська дільниця, що обєднує дільничну лікарню або самостійну лікарську амбулаторію, фельдшерсько-акушерські пункти (ФАП), дитячі садки (яслі-садки), фельдшерські здравпункти на с/г підприємствах (радгоспах).

У великих радгоспах можуть бути створені профілакторії, котрі також входять до складу лікарської дільниці. Основним закладом на першому етапі є дільнична лікарня (лікарська амбулаторія), де мешканці села отримують кваліфіковану медичну допомогу.

Другий етап – включає районні медичні заклади. Ведучий заклад при цьому стані є центральна районна лікарня (ЦРЛ), де мешканці села отримують висококваліфіковану , а в ряді випадків, спеціалізовану медичну допомогу з її основних видів.

На третьому етапі мешканці села отримують спеціалізовану та вузькоспеціалізовану медичну допомогу практично з усіх спеціальностей, в обласних закладах. Основним закладом третього етапа є обласна лікарня.

2. Сільська лікарська дільниця

Організація первинної медико-санітарної допомоги. Головна задача СЛД – надання населенню дільниці загальнодоступної кваліфікованої лікарської допомоги на проведення санітарно-протиепідемічних заходів.

Мережа закладів дільниці будується в залежності від розташування населених пунктів району, економіки району та стану шляхів. Кількість сільських лікарняних дільниць в районі головним чином визначається чисельністю населення та відстаню до ЦРЛ. Середня чисельність населення на лікарській дільниці коливається в межах 5 – 7 тисяч в оптимальному радіусі дільниці 7 – 10 км. Але в залежності від природних та економічно-географічних факторів, що впливають на досяжність медичної допомоги,розміри лікарських дільниць, чисельність населення на дільниці може бути різною.

Всі медичні заклади, що входять до складу лікарської дільниці, організаційно обєднані та працюють згідно з єдиним планом під керівництвом головного лікаря дільничної лікарні (амбулаторії).

Дільнична лікарня (або лікарська амбулаторія) є основним медичним закладом на сільській лікарській дільниці. Встановлено 4 категорії дівльничних лікарень:

І – лікарня з потужністю від 75 до 100 ліжок;

ІІ - від 50 до 75;

ІІІ – від 35 до 50;

ІV – від 25 до 35 ліжок.

Характер та обєм медичної допомоги в дільничній лікарні в основному визначається їх потужністю, обладнаністю, наявністю лікарів-спеціалістів. Надання амбулаторної та стаціонарної допомоги терапевтичним та інфекційним хворим, допомога під час пологів, лікувально-профілактична допомога дітям, невідкладна хірургічна та травматологічна допомога входить в коло прямих обовязків лікарів будь-якої дільничної лікарні не залежно від її потужності.

Основні завдання дільничної лікарні:

  1. Забезпечення населення території обслуговування кваліфікованою медичною допомогою (амбулаторною та стаціонарною).

  2. Планування та проведення заходів щодо профілактики та зниження захворюваності та травматизації серед різних груп сільського населення.

  3. Проведення лікувально-профілактичних заходів з охорони здоровя матері та дитини.

  4. Введення в практику сучасних методів профілактики, діагностики та лікування хворих, передових форм та методів організації амбулаторно-поліклінічної допомоги.

  5. Організаційно-методичне керівництво та контроль за діяльністю ФАП та інших закладів охорони здоровя, що входять до складу лікарської дільниці.

Одним з основних розділів діяльності дільничної лікарні є організація амбулаторно-поліклінічної допомоги як найбільш масового виду медичної допомоги, яка надається амбулаторією дільничної лікарні або самостійною лікарською амбулаторією та будується згідно дільночно-теріторіального принципа. Вона може бути самостійним закладм або входити до складу лікарні.

Згідно з Наказом МОЗ, амбулаторія є лікувально-профілактичнимзакладом, який повинен в районі своєї діяльності проводити:

  1. широкі профілактичні заходи:

а) по попередженню та зниженню захворюваності;

б) по ранньому виявленню хворих;

  1. диспансеризацію здорових та хворих;

  2. Надавати кваліфіковану медичну допомогу населенню.

Крім того, головними функціями амбулаторії є:

  1. проведення заходів, напрівлених на наближення позалікарняної допомоги до робітників сільського господарства в період масових польових робіт;

  2. проведення санітарно-протиепідемічних заходів (профілактичні щеплення, поточний санітарний нагляд за закладами та обєктами, водопостачанням та очисткою населених місць тощо);

  3. планові виїзди лікарів впідлеглі ФАП та дитячі заклади для надання практичної допомоги та проведення контролю за їх роботою.

Лікарський штатдільничної лікарні для амбулаторно-поліклінічної допомоги встановлюється згідно з кількістю посад на 1000 чоловікдорослого та дитячого населення, а для стаціонарної допомоги – згідно з кількістю ліжок відповідного профілю.

Посади лікарів для надання амбулаторно-поліклінічної допомоги встановлюються з розрахунку:

Посада

Число посад на 1000 населення

дорослого

дитячого

Терапевт

Педіатр

Акушер-гінеколог

Хірург

Стоматолог

0,4

-

0,06

0,04

0,25

-

0,8

-

0,03

0,25

Досвід України показує, що самостійна сільська лікарська амбулаторія в умовах республіки – найбільш раціональна організаційна форма.

В складі лікарських амбулаторій працюють терапевти, педіатр, акушер-гінеколог та стоматолог.

З хірургії, невропатології, отоларингології, офтальмології, дерматології медичну допомогу надають спеціалісти ЦРЛ, котрі приїзджають в амбулаторію згідно з визначеного графіка.

Фельдшерсько-акушерські пункти (ФАП) згідно з існуючими нормативами створюються в населених пунктах з кількістю населення від 700 та більше, якщо відстань до найближчого медичного закладу більше 2 км, а також в населених пунктах з меншим числом мешканців, якщо відстань до найближчого медичного закладу перевищує 4 км.

На ФАП покладені слідуючі функції:

  1. Надання населенню долікарської медичної допомоги.

  2. Своєчасне та в повному обємі виконання призначень лікаря.

  3. Організація патронажу дітей та вагітних жінок, систематичне спостереження за станом здоровя інвалідів ВВВ та кращих спеціалістів сільського господарства (механізаторів, тваринників).

  4. Проведення під керівництвом лікаря комплекса профілактичних протиепідемвчних та санітарно-гігієнічних заходів, направлених на зниження захворюваності.

  5. Диспансеризація населення.

  6. Проведення заходів, направлених на зниження материнської смертності та смертності немовлят.

  7. Санітарно-гігієнічне навчання та виховання населення тощо.

Loading...

 
 

Цікаве