WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМедицина → Автоматизовані системи управління охороною здоров'я - Лекція

Автоматизовані системи управління охороною здоров'я - Лекція

Термінали маються в розпорядженні ведучих співробітників, вводити і отримувати інформацію можуть як вони самі, так і працюючі з ними медсестри. Через день чи два введені дані уже неможливо скоректувати, що стимулює оперативну роботу, забезпечує достовірність матеріалів.

Всі програмні засоби, складаючі програмне забезпечення комп'ютерних інформаційних систем, можуть бути розподілені на слідуючі основні класи:

1 - інструментальні мови,

2 - системи програмування,

3 - прикладні системи.

Користувачу ЕОМ доводиться мати справу з програмами всіх трьох класів. Операційна система завантажується в пам'ять ЕОМ автоматично при включені комп'ютера і підтримує всі його подальші операції.

Інструментальні мови і системи програмування використовуються професіональними і спеціалістами інших професій, в тому числі і лікарі, для створення програм, які можуть вирішувати конкретні прикладні задачі.

Якщо одну проблему чи ряд споріднених проблем вирішує декілька взаємоповя'язаних програм, тоді говорять про пакет прикладних програм.

За останні 2-3 роки створена велика кількість медичних програм, із яких чимала доля приходитьсяна програми по організації охорони здоров'я.

Користувачі непрофесіонали дляпрограмування частіше всього використовували мову "Бейсик". Ця мова проста і легкодоступна для розуміння. З її допомогою чимало лікарів написали програми, спрощуючі розрахунки, збереження даних і т.д.

Програмісти-професіонали віддають перевагу роботі з мовами більш низького рівня (тобто близькими до машинної інтерпретації), такими як "Паскаль".

Цімови дозволяють краще використовувати машинні ресурси, простіше іефективніше оформляти екран.

Проте в даний час більшість програм для охорони здоров'я пишеться не на "чистих мовах", а такими засобами як:

1 - система управління базами даних (СУВД),

2 - електронні таблиці,

3 - інтегровані пакети.

Серед СУ БД найбільш популярні версії в ВА Е / /, серед електронних таблиць -

в останнійчас використовують і ін. В перерахованих системах є ряд засобів спрощеного запису даних в вигляді таблиць і обробки цих даних. З їх допомогою можна сортувати записи, проводити статистичну обробку, вибирати необхідну інформацію по заданих ознаках. Наприклад, можна зберігати дані про пацієнтів поліклініки, автоматично одержувати відомості про кількість хронічних хворих, відстежувати динаміку захворюваності і т.д.

Використання пакетів прикладних програм (ППП) дозволяє скоротити "паперову" роботу. Серед популярних сьогодні пакетів програм для статистичної обробки слід вказати на Вм ДР.

Для створення і оформлення різноманітних текстів використовуються текстові редактори, такі "Лексикон".

Інтегровані системи, такі як , включають в себи програмні засоби для редактування, роботи з базами даних і електронними таблицями.

Всі вищезгадані пакети - загального призначення, але можуть бути корисними і лікарю і організатору охорони здоров'я. На їх основі в даний час створюються спеціальні програми для потреб охорони здоров'я.

Створення медичних програм - складна справа, спеціалістам з технічно. освітою буває важко вникнути в медичну специфіку, А лікарю - грамотно зформулювати задачу.

Медичні проблеми важко піддаються формалізації, тому в даний час орієнтуються на створення систем на основі автоиатизованих робочих місць (АРМ), де вся інформаційна підтримка відповідає функціональним обов'язкам спеціаліста, враховані його звички інавідь психологічніособливості сприйняття.

Основною задачею менеджерів в охороні здоров'я являється оптимальне вирішення кадрових, матеріальних і фінансових питань.

Ці проблеми і повині вирішувати комп'ютерні програми їх автоматизованих робочих мість. Приклади таких програм - "аптека", "матеріальний облік", "харчування" і ін.

Дуже корисні автоматизовані робочі інформаційні системи в поліклінічних відділеннях, де виконують велику кількість однотипних операцій, заповнюють вихідні документи, складають звітні форми на основі об'ємних статистичних масивів. Успішно працюють програми длявідділень ендоскопії, ультрозвукових досліджень, біохімії і т.д.

При складанні різноманітних звітів - комп'ютер незамінний помічник.

Складність втілення комп'ютерих інформаційних систем в медицині має також і юридичні аспекти, так як існуючі медичні документи (карта амбулаторного хворого, карта стаціонарного хворого) - це юридичні документи.

Розробка автоматизованих медичних документів типу автоматизованої історії хвороби для длярізних установ і категорій хворих - ключова ланка в переході лікувальних установ на "безпаперову" технологію.

Втілення господарського механізму в охорону здоров'я вимагає втілення нових економічних комп'ютерних програм.

Великий попит на програми розрахунку вартості лікування хворих різних категорій скадності (по методиці клініко-статистичних груп).

Використання аренди, підрядних відношеньтягне за собою зміну розрахунку заробітної плати, фінансових розрахунків і відповідні зміни пакетів програм по даній тематиці.

Типове для поліклініки завдання - скринінгове обстеження великої кількості людей для виявлення груп ризику тих чи інших захворювань. Подібні програми створенні і функціонують в багатьох медичних установах. Вони працюють в діалоговому спілкуванні в обстежуваним і накопичують про них дані, які в подальшому підтвержуються статистичною обробкою.

Прикладом ком'ютерної програми по соціальній медицині можуть служити програми прогнозування демографічної ситуації в регіоні, моделі захворюваності хронічними хворобами.

Узагальнюючи сказане, слід відмітити, що в літературі не зустрічається єдина класифікація медичних програм. З метою їх узагальнення, можна передбачати слідуючу класифікацію програм, використовуваних на рівні установ практичної охорони здоров'я:

1. Програми по оптиматизації організації лікувального і діагностичного процесів, по інформаційній підтримці служб і установ охорони здоров'я;

- база даних про кадрові, матеріальні і фінансові ресурси, програм по оптимізації розподілу ресурсів, диспансеризації потоків пацієнтів, комп'ютнри звітних документів,

- скринінгово-діагностичні програми,

- програми автоматизованого ведення історії хвороби.

2. Програми інформаційно -радячі і навчаючі:

- експертні системи (бази знань),

- навчально-контролюючі програми.

3. Програми контролю за станом організму, оьробки біологічних сигналів і результатів аналізів, одержуваних від обстежуваного, моноторінг:

- по обробці даних лабораторних досліджень (біохімія, формула крові і т. ін.),

- по аналізу сигналів (ЕКГ,ЕЕГ, зовнішнє дихання і ін.).

Література:

  1. Лисицын Ю.Н. (ред.) Руководство по социальной гигиене и организацыи здравохранения (для врачей), том 2, разд. 4, гл.IV "Отраслевая автоматизированная система управления здравохранением".

  2. Квасов С.Е., Шембелев Л.С., Чертерицкий Ю.А. Применение автоматизированніх систем диспансеризации населения. Горький, 1987.

  3. Різнаков Д.И., Квасов С.Е., Шембелев Л.С. Автоматизированые системы управления в здравохранении. Горький, 1988.

  4. Врябрин В.М. Програмное обезпечение персональных ЭВМ., 1988.

Loading...

 
 

Цікаве