WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМедицина → Автоматизоване управління об´єднаною лікарнею і профілактичною роботою лікувальних установ - Лекція

Автоматизоване управління об´єднаною лікарнею і профілактичною роботою лікувальних установ - Лекція

Слід лише вказати, що для розрахунку і характеристики показників здоровя цілком можливо використовувати дані, отримані при диспансеризації. Зокрема, можуть бути розраховані показники фізичного розвитку, "індекси" здоровя, показники ефективності та ін.

"Загрозометричний" підхід до формування груп ризику на основі використання обчислювального прогнозування і ЕОМ дозволяє здійснювати рангування хворих за ступенем ризику реалізації визначених форм патології. Наприклад, прогноз розвитку бронхіальної астми може бути установлений уже в віці 2-го року життя, пневмонії – іще раніше (на підставі первинних патронажів), прогнозування вроджених вад розвитку – під час вагітності (при моніторінговому спостереженні). В даний час розроблені спеціальні прогностичні таблиці, дозволяючі правильно передбачати можливість виникнення вроджених вад розвитку.

З допомогою удосконалених автоматизованих прогностичнх моделей можливо:

  1. – визначити значення кожного із факторів і їх комбінованої дії на

формування здоровя;

2) – ступінь ефективності предприйнятих оздоровчих заходів в комплексі і окремо для кожного спостережуваного;

3) – розрахувати оптимальний комплекс лікувально-оздоровчих процедур як для індивідуму, так і для різних профільних груп;

4) – прогнозувати стан здоровя різних контингентів в результаті введення в систему тих чи інших параметрів;

5) – здійснювати управління диспансеризацією на різних рівнях.

Створення прогностичних моделей на основі автоматизованих систем з використанням ЕОМ в даний час утруднено в звязку з вирішенням проблеми інтегрованого (збагаченого) показника ефективності, відповідаючого багатьом вимогам (адекватність, комплектність, наукове обґрунтування, обєктивність та ін.).

Використання багатокрокового кореляційно-регресивного аналізу дозволяє описати виявлені залежності з допомогою рівнянь регресії, які являють собою організаційно-статистичну модель. В її створенні безперечну роль відіграють автоматизовані системи і ЕОМ.

За допомогою автоматизованих систем для ризику основних патологічних синдромів можуть бути вирішені задачі прогнозування здоровя великих контингентів населення. Для цієї мети слід використовувати середні значення ризиків в визначенні популяції. Динаміка середніх значень ризиків, виявлена за допомогою математичних методів обробки тимчасових рядів, дозволяє одержати короткотермінові (до 5 років) прогнози в вигляді очикуваних значень середніх ризиків по основних захворюваннях (передзахворювання) і узагальненої характеристики здоровя населення. Дана система дозволяє:

  1. точно враховувати обслуговуючі контингенти населення і на основі цього оптимізувати розподіл ресурсів;

  2. автоматизуати планування всіх видів оглядів, диспансерне спостереження за хронічними хворими і пацієнтами з факторами ризику, періодичні профілактичні профілактичні огляди працюючих.

  1. Автоматизована система профілактичних оглядів

населення (АСПОН)

На даний час створена і функціонує автоматизована система медичних профілактичних оглядів населення – АСПОН.

Ця система призначена здебільшого для профілактичних медичних оглядів організованих колективів населення і в більш широких маштабах може бути використана в МСЧ крупних обєднань, де є свої обчислювальні центри. АСПОН створюється у вигляді розгалудженої системи терміналів (дисплеїв) з підключенням автоматизованих медичних приладів і апаратів з мікропроцесорами і міні-ЕОМ.

Враховуючи пропускну здатність АСПОН (від 25 до 50 тисяч чоловік на протязі року при одноманітній роботі) доцільніше всього створювати її в МСЧ крупних підприємств.

Наприклад, на Запоріжському заводі "Комунар" діє автоматизована поліклініка профілактичних оглядів. За рік в ній може пройти огляд більше 100 тисяч працюючих.

З допомогою АСПОН вирішуються слідуючі задачі:

  1. автоматизація обробки даних лабораторних досліджень;

  2. автоматизована розшифровка ЕКГ;

  3. аналіз біохімічних, антропометричних, флюорографічних досліджень;

  4. обробка анамнестичних даних;

  5. результати оглядів лікарями-спеціалістами;

  6. установка діагнозів методами лікарсько-машинної діагностики;

  7. здійснення планування, обліку і контролю за проведенням профілактичних оглядів і диспансеризацією в цілому організованому контингенті населення;

  8. визначення профпридатності;

  9. складання планів лікувально-оздроровчих заходів;

  10. обробка матеріалу для статистичної звітності.

Обєктивні відомості, необхідні для складання індивідуальних програм додаткового обстеження, передаються у вигляді табулограми лікарями-спеціалістами. При цьому значно скорочуються витрати праці медичних працівників на здійснення медичних оглядів і часу, який витрачається на обстеження пацієнта.

Дані на обстежуваних можуть накопичуватися в цільових банках на різних рівнях управління охороною здоровя.

9. Скринінгові автоматизовані системи (КАСМОН, АСМОН-ДМПО)

Система КАСМОН, розроблена в Латвійській республіці з метою вирішення слідуючих задач:

  1. організація масового долікарського обстеження населення з приміненням анонімного опитування ("Карта обстеження для ЕОМ");

  2. стандартних лікувально-інструментальних методів;

  3. розробка результатів огляду на ЕОМ з метою виявлення осіб, маючих ознаки можливого патогенетичного змінення в стані здоровя і потребуючих в дообстеженні лікарями різних спеціальностей;

  4. виділення диспансерних груп КАСМОН дозволяє виявити в більш ранні строки хворих по основних профілях захворювань (по 14 класах захворювань).

Більш розширеною скринінговою системою з обстеженням різних органів і систем (по 42 параметрам) при огляді 8 лікарями-спеціалістами є автоматизована система масових оглядів населення з донозологічною багатопрофільною орієнтацією – АСМОН-ДМПО.

Втілення даної системи дозволяє:

  1. Значно підвищити якість діагностики і виявлення захворювань в амбулаторно-поліклінічних умовах..

  2. В 2 рази підвищити ефективність праці лікарів і середніх медичних працівників за рахунок визволення від рутинної роботи.

  3. Раціонально планувати лікувально-оздоровчі заходи.

  4. Одержувати значний економічний ефект.

Пропускна здатність системи до 90 чоловік за зміну, тривалість проходження повного огляду 2,5 – 3 години.

Медико-компютерні комплекси типу КАСМОН, АСМОН можуть організовуватись на базі мікро-ЕОМ в поліклініках, лікарнях та інших установах охорони здоровя.

В структурі обласних і міських лікарень, клінік медичних інститутів, крупних сільських лікарень, консультаційно-діагностичних спеціалізованих центрів можуть створюватися спеціалізовані по окремим захворюванням медико-компютерні комплекси.

Якщо пропускна здатність первинних медико-компютерних комплексів (КАСМОН,АСМОН) максимально 150 – 200 оглянутих за добу (при двозмінній роботі), то пропускна здатність спеціалізованих комплексів установлюється окремо для кожного комплексу.

Гнучкі автоматизовані комплекси типу КАСМОН, АСМОН можуть діяти автономно або в структурі амбулаторно-поліклінічних установ, працювати на пересувних засобах (морське чи річкове судно, спеціалізовний вагон на залізничній дорозі та ін.).

Оцінка обєктивних даних і визначення групи здоровя здійснюється з приміненням ЕОМ. Мікро-ЕОМ обробляє інформацію по окремих етапах обстеження або дає загальне заключення. Інформація про кожного пацієнта поступає в автоматизований банк даних.

Здійснення поставлених задач в повному обємі можливо при умові примінення автоматизованих систем і електронно-обчислювальної техніки, створення медико-компютерних комплексів. Багато питань примінення автоматизованих системз метою диспансеризації вимагають подальшого їх вирішення. Необхідно перебороти скептицизм, психологічний барєр і пройнятися духом часу, тим більше, що є всі передумови і реальні можливості створення автоматизованих систем для масових профілактичних оглядів і диспансеризації.

Loading...

 
 

Цікаве