WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМедицина → Організаційно-правові основи медичної діяльності - Лекція

Організаційно-правові основи медичної діяльності - Лекція

МАТЕРІАЛЬНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ

Самостійним видом юридичної відповідальності, закріпленим у трудовому законодавстві, є матеріальна відповідальність за збиток, заподіяний організації. Матеріальна відповідальність полягає в обов'язку робітників та службовців відшкодувати (в обмеженому розмірі чи цілком) майновий збиток, заподіяний з їхньої вини організації при виконанні трудових обов'язків.

Робітники та службовці несуть матеріальну відповідальність за збиток, заподіяний організації внаслідок порушення покладених на них трудових обов'язків. Матеріальна відповідальність може бути накладена незалежно від залучення робітника чи службовця до дисциплінарної, адміністративної чи кримінальної відповідальності.

На робітників та службовців не може бути покладена відповідальність за збиток, що відноситься до категорії нормального виробничо-господарського ризику.

Робітники та службовці можуть бути притягнуті до матеріальної відповідальності за прямий дійсний збиток лише при наявності наступних обов'язкових умов:

— якщо збиток заподіяний протиправними діями чи бездіяльністю працівника, тобто внаслідок невиконання чи неналежного виконання ним трудових обов'язків, передбачених законодавством, правилами внутрішнього трудового розпорядку, охорони праці, техніки безпеки і виробничої санітарії, посадовими інструкціями, тарифно-кваліфікаційними довідниками робітників, кваліфікаційними довідниками посад службовців, наказами і розпорядженнями адміністрації;

— коли збиток заподіяний з вини працівника, тобто коли він заподіяв його чи навмисне по необережності;

— при наявності причинного зв'язку між протиправним поводженням працівника і майновим збитком.

Відсутність хоча б однієї з перерахованих умов виключає можливість залучення робітника чи службовця до матеріальної відповідальності. За збиток, заподіяний організації при виконанні трудових обов'язків, робітники та службовці, з вини яких заподіяний збиток, несуть матеріальну відповідальність у розмірі прямого дійсного збитку, але не більш свого середнього місячного заробітку, крім тих випадків, для яких передбачена матеріальна відповідальність в інших розмірах.

Відповідно до законодавства робітники та службовці несуть матеріальну відповідальність у повному розмірі збитку, заподіяного з їхньої вини підприємству, установі, організації, у випадках, коли:

— між працівником і організацією укладений письмовий договір про прийняття на себе працівником повної матеріальної відповідальності за не забезпечення схоронності майна й інших цінностей, переданих йому для збереження чи для інших цілей;

— майно й інші цінності були отримані працівником під звіт по разовому дорученню чи по інших разових документах;

— збиток заподіяно діями працівника, що містять ознаки діянь, що переслідуються в карному порядку;

- збиток заподіяно працівником, що знаходився в нетверезому стані;

— збиток заподіяний нестачею, навмисним знищенням чи навмисним псуванням матеріалів, напівфабрикатів, виробів (продукції), у тому числі при їхньому виготовленні, а також інструментів, вимірювальних приладів, спеціального одягу й інших предметів, виданих організацією працівнику в користування;

— відповідно до законодавства на працівника покладена повна матеріальна відповідальність за збиток, заподіяний при виконанні трудових обов'язків;

  • збиток заподіяний не при виконанні трудових обов'язків.

ТРУДОВА ДИСЦИПЛІНА. ВИДИ ДИСЦИПЛІНАРНИХ ПОКАРАНЬ І ПОРЯДОК ЇХНЬОГО ЗАСТОСУВАННЯ

За порушення трудової дисципліни адміністрація застосовує дисциплінарні стягнення: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) звільнення. При накладенні дисциплінарного стягнення повинні враховуватися вагомість провини, обставини, при яких він зроблений, що передує робота і поводження працівника. До накладення дисциплінарного стягнення від працівника повинне бути викликане письмове пояснення. Дисциплінарне стягнення застосовується безпосередньо за виявленням провини, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення (не вважаючи часу хвороби працівника чи перебування його у відпустці). За кожну провину може бути застосоване тільки одне дисциплінарне стягнення. Наказ (розпорядження) про дисциплінарне стягнення з указівкою мотивів його застосування пред'являється працівнику, підданому стягненню, під розписку. Дисциплінарне стягнення може бути оскаржене в порядку, установленому законодавством.

Якщо протягом року з дня застосування дисциплінарного стягнення працівник не буде підданий новому дисциплінарному стягненню, то він вважається не підлягаючим дисциплінарному покаранню. Протягом терміну дії дисциплінарного стягнення міри заохочення до працівника не застосовуються.

ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ЗОБОВ'ЯЗАЛЬНИХ ВІДНОСИН. ПРАВОВІ СПОСОБИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ НАЛЕЖНОГО ВИКОНАННЯ ЗОБОВ'ЯЗАНЬ

Зобов'язанням називається цивільне правовідношення, що пов'язує окремих осіб, які повинні узгодити між собою передбачені зобов'язаннями дії. Зобов'язання виникають з договорів, угод, адміністративних актів, при заподіянні шкоди, придбанні чи заощадженні майна і здійсненні інших дій.

Сторонами в зобов'язанні є боржник і кредитор. Прийняті на себе зобов'язання сторони повинні виконувати сумлінно. Щоб уникнути їхнього порушення закон установлює деякі майнові гарантії виконання, що називаються способами забезпечення виконання зобов'язань. Це — неустойки, застава, поручительства, гарантія і задаток.

Неустойкою (штрафом, пенею) визнається визначена грошова сума, що боржник зобов'язаний сплатити кредитору у випадку невиконання чи неналежного виконання зобов'язання.

Заставою визнається передача боржником матеріальних цінностей кредитору в забезпечення виконання основного зобов'язання.

Поручительство — це договір, у силу якого поручитель зобов'язується перед кредитором відповідати за невиконання боржником свого зобов'язання в повному обсязі чи у визначеній частині.

Гарантія — це договір між організаціями, по якому організація-гарант зобов'язується відповідати перед кредитом іншої організації у випадку непогашення нею грошового зобов'язання.

Задаток — це грошова сума, що передається однією стороною іншій стороні в рахунок належних з неї по зобов'язанню платежів. Одержання задатку підтверджує факт заключення договору.

ОСНОВНІ ПРИНЦИПИ ЦИВІЛЬНО-ПРАВОВОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ.

ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА НЕВИКОНАННЯ ПРИЙНЯТИХ НА СЕБЕ ЗОБОВ'ЯЗАНЬ

Відповідальність за порушення зобов'язань — це невигідні майнові наслідки для винної сторони. Цивільно-правова відповідальність настає при наступних умовах:

— протиправність поводження відповідальної особи;

— наявність збитків, що виникають через порушення зобов'язання;

— наявність причинного зв'язку між поводженням відповідальної особи і результатом, що наступив;

— провина відповідальної особи.

Протиправність поводження полягає в невідповідності його вимогам закону, договору і т.п.

Під збитком розуміється майнова втрата, що виразилася у втраті чи ушкодженні майна, витратах, неотриманні доходів, що сторона відповідно до зобов'язання повинна була одержати. Причинний зв'язок у даному випадку характеризує настання збитків як результат (наслідок) протиправної дії (бездіяльності). Звільняє від відповідальності дія нескоримої сили (настання надзвичайних обставин, невідворотних при сучасному стані техніки).

Loading...

 
 

Цікаве