WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМедицина → Методологія вивчення суспільного здоров'я організація вивчення здоров'я - Лекція

Методологія вивчення суспільного здоров'я організація вивчення здоров'я - Лекція

Лекція

Методологія вивчення суспільного здоров'яорганізація вивчення здоров'я

У медико-соціальних дослідженнях у якості кінцевих результативних ознак використовуються показники здоров'я населення. Крім кінцевих можна використовувати проміжні результативні ознаки, до яких відносяться показники якості медичної допомоги, забезпеченості, використання ресурсів і т.д.

У залежності від повноти охоплення факторіальних і результативних ознак можна виділити чотири типи медико-соціальних дослідженні:

— вивчення впливу одного фактора на одну результативну ознаку (вплив тривалості природного вигодовування на масу дітей);

— вивчення впливу комплексу факторів на одну результативну ознаку (вплив умов життя дітей на індекс здоров'я);

— вивчення впливу одного фактора на комплекс результативних ознак (вплив тривалості природного вигодовування на фізичний розвиток);

— вивчення впливу комплексу факторів на комплекс результативних показників (вплив умов життя на фізичний розвиток).

Незалежно від типу медико-соціальних досліджень його доцільно проводити у визначеній послідовності відповідно до історично сформованих етапів, що, у свою чергу, складаються з окремих операцій.

Прийнято розрізняти наступні етапи:

I. Підготовчий (організаційний етап).

II. Етап збору медико-соціальної інформації.

III. Обробка інформації.

IV. Аналіз отриманих даних, їх літературне і графічне оформлення.

V. Розробка рекомендацій і управлінських рішень, упровадження їх у практику й оцінка ефективності.

I. Підготовчий (організаційний) этил. Підготовка дослідження починається зі складань програми. Програма — це остів, загальний контур дослідження, визначення об'єкта, обсягу й одиниці спостереження, викладу задач, уточнення понять, формулювання гіпотез, опис методів і техніки збору первинної інформації, порядку проведення спробного дослідження. Крім того, у підготовчий період складається програма розробки даних і програма аналізу отриманих результатів.

Уже на самому початку варто визначити, на рішення якої проблеми і на одержання якого результату орієнтується дане дослідження, тобто сформулювати його мета.

Ціль визначає переважну орієнтацію дослідження (прикладну чи теоретичну), від якої залежить уся логіка його проведення. Як правило, ціль медико-соціального дослідження носить не тільки теоретичний (пізнавальний), але і практичний (прикладний) характер. Метою медико-соціальних досліджень може бути вивчення різних сторін здоров'я населення, діяльності системи охорони здоров'я і т.д. Ціль повинна бути сформульована чітко і недвозначно. Вона повинна бути ясної не тільки автору, але і представникам інших спеціальностей і професій.

Назва теми повинна відповідати мети дослідження. Тема звичайно формулюється однією пропозицією. Для розкриття поставленої мети необхідно визначити задачі дослідження. Задачі формулюються відповідно до мети дослідження і можуть бути розділені на основні і не основні. Основних задач звичайно буває трохи (3—6), і вони цілком відповідають меті дослідження. Не основні — ставляться для підготовки майбутніх досліджень, рішення методичних питань, перевірки побічних гіпотез, не зв'язаних безпосередньо з даною проблемою і т.д.

Одним з важливих моментів підготовчого етапу є уточнення понять і використовуваних термінів. Це зв'язано з тим, що дуже часто дослідники й обстежувані вкладають різні змісти в те саме поняття. Щоб уникнути цього, необхідно заздалегідь ясно визначити значеннєвий зміст термінів. При цьому варто врахувати, що якщо не уточнене їхній зміст, то утрудняється і правильне формулювання задач і питань дослідження. У випадку, якщо в літературі і серед організаторів дослідження немає єдиного тлумачення використовуваних термінів і понять, необхідно умовитися, як варто трактувати в даному випадку.

Так, наприклад, ще кілька років назад під поняттям "дитяча смертність" розуміли смертність дітей до 1 року, у даний час під. цим терміном розуміють смертність дітей у віці від 0 до 15 років, а смертність дітей до 1 року одержала назву "дитяча смертність".

Наступною операцією підготовчого етапу є формулювання гіпотез, дають напрямок дослідженню, тому що допомагають уточнити його тему, задачі і питання. Гіпотезу варто формулювати ясно, лаконічно. Важлива вимога, пропонована до гіпотез, — можливість перевірити їх у процесі дослідження. Чітке формулювання гіпотез уже сама по собі містить підказку про чи спосіб методі їхньої перевірки. Велике значення мають гіпотези і при аналізі даних. Результати дослідження можуть підтверджувати, чи коректувати спростовувати висунуті гіпотези.

До початку збору матеріалу варто визначити об'єкт і одиницю спостереження.

Під об'єктом медико-соціального дослідження розуміють статистичну сукупність, що складається з відносно однорідних окремих чи предметів явищ (одиниць спостереження), узятих разом у відомих границях часу і простору. Одиниця спостереження (рахункова одиниця) — складова частина, первинний елемент статистичної сукупності, наділений всіма ознаками, що підлягають вивченню і реєстрації.

Варто розрізняти одиницю спостереження, про яку збирають інформацію (одиниця аналізу), і одиницю спостереження, від якої збирають інформацію (одиниця збору). Виділення об'єктивних ознак одиниць спостереження з наступним їхнім угрупованням називається типологізацією. При цьому досліджувані ознаки підрозділяються на істотні і несуттєві з виділенням якісної і кількісної сторін явища.

До кількісних ознак відносяться такі варіанти, що відрізняються друг від друга визначеною величиною (вік, ріст і т.п.). До якісних ознак відносяться такі, котрі дозволяють розрізняти одиниці спостереження по змісту (професії розрізняються по характері праці).

Важливе місце на етапі підготовки належить вибору методу формування статистичної сукупності, тобто методу добору одиниць спостереження, а також методу збору статистичної інформації про одиницю спостереження.

На підготовчому етапі складається і тиражується статистична карта (анкета), куди в період збору матеріалу буде заноситися вся інформація.

Розробка організаційного плану — наступний важливий елемент підготовки дослідження. Якщо програма дослідження — свого роду стратегічний елемент підготовки дослідження, що втілює наміри і зусилля дослідження, спрямовані на пізнання явища, рішення соціальної проблеми, то тактика дослідника, конкретні кроки і прийоми, застосовувані їм у ході аналізу, викладаються в робочому плані — додатку до програми. Робочий план містить у собі:

порядок підбора, підготовки, навчання і роботи безпосередніх виконавців під час дослідження; оцінну величину витрат, термінів і витрат часу на дослідження;

кількість, обсяг, форму і терміни розмноження анкет для дослідження; час, місце проведення дослідження, форму опитування; терміни, характер підготовки до обробки й обробку зібраної інформації; організаційні аспекти дослідження — розподіл відповідальних за окремі етапи дослідження, аналіз інформації, підготовку звіту й ін. У робочому плані передбачаються також заходи, що забезпечують ретельну перевірку всіх документів, за допомогою яких збирається інформація. Її ціль складається в усуненні деяких помилок, допущених при заповненні документів.

Ще одним важливим моментом при підготовці дослідження є складання програми обробки отриманих даних. Вона в більшому ступені залежить від програми дослідження, тобто від його задач, від числа питань, їхнього виду від форми відповідей і т.п. У програмі визначається, яким способом буде вироблятися обробка — ручним чи машинної. Машинна обробка більш точна, швидка й ефективна. Ручна обробка використовується, головним чином, тоді, коли обсяг сукупності невеликий. Цей вид обробки застосовується при відкритих питаннях у випадку анкетування. Ручна обробка матеріалу проводиться в такий спосіб:

насамперед, зібрані матеріали збираються, сортуються, а потім здійснюється типологізація відповідей: однакові

відповіді індексуються (кодуються) і, у кінцевому рахунку, вносяться в таблиці.

Ще при складанні програми дослідження розробляють макети таблиць, у які потім вносять узагальнені результати дослідження. У таблицях звичайно передбачаються комбінації декількох основних показників і графи для числення відносних величин, що представляють собою особливу цінність для аналізу. Іноді допускаються випадки, коли програма обробки даних складається не на підготовчому етапі дослідження, а в процесі його чи проведення навіть після завершення збору даних. Це серйозно відбивається на якості дослідження і затримує узагальнення результатів, а також їхнє своєчасне представлення зацікавленим органам і організаціям.

Loading...

 
 

Цікаве