WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМедицина → Медико-соціальні критерії способу життя, санітарна освіта - Лекція

Медико-соціальні критерії способу життя, санітарна освіта - Лекція

Перш ніж говорити про збалансованість харчування населення, потрібно знати дані про споживання продуктів харчування в нашій країні. Якщо ми порівняємо ці дані з матеріалами по інших розвитих країнах, то порівняння буде не в нашу користь.

Динаміка споживання продуктів харчування також не зовсім сприятлива: за останні роки відзначається збільшення споживання хлібобулочних продуктів. Такі білковмістні продукти, як м'ясо і м'ясопродукти, ми вживаємо на 7% норм, що нижче рекомендуються, овочів, фруктів і ягід — на 30%.

В даний час у розвитих країнах від 20% до 50% здорових людей і до 60% хворих страждають надлишком маси тіла й ожирінням. У 85% випадків ожиріння є аліментарним, тобто зв'язаним з помилками в харчуванні. Тому в останні роки там відзначене різке зниження споживання вершкової олії (на 38%), яєць (приблизно на 20%), жирного молока (на 47%), цукру (на 23%). Переважно вуглеводна модель харчування привела до надлишкової маси тіла у чверті населення нашої країни (у 28% міських і 22% сільських жителів, причому не тільки в дорослих).

Ожиріння сьогодні стає одним з найпоширеніших (і, на жаль, не нешкідливих) захворювань. На жаль, наслідку виникнення в людей надлишкової ваги в нашій країні традиційно недооцінювалися. Різними формами ожиріння в нас у країні страждає близько 60% населення.

Зайва вага — це база для виникнення серцево-судинних захворювань, гіпертонії, діабету, захворювань опорно-рухового апарата, периферичної нервової системи, ряду онкологічних захворювань. Ожиріння несприятливе впливає і на потомство. Установлено, що якщо один з батьків має надлишкову вагу, то в 50% дитина одержує спадково закріплену схильність до ожиріння. Якщо ж обоє батька страждають ожирінням, то імовірність надлишкової ваги досягає 75% випадків. Люди з надлишковою масою тіла умирають від серцево-судинних захворювань, хвороб печінки, діабету в 2 рази частіше, ніж люди з нормальною вагою.

Актуальна і проблема недоїдання. Анемії, схильність до інфекційних захворювань, дистонії, гіповітаміноз стають результатом постійного недоїдання. Незбалансоване харчування в першу чергу відбивається на дітях, молоді, студентах. До росту найважливіших захворювань веде і низька якість їжі.

Дослідження суспільного харчування і продовольчої торгівлі знайшли, що в 15% продукція не відповідала санітарно-хімічним і бактеріологічним регламентам, а 2% проб знаходили пестициди. Як відомо, пестициди поряд з кава, чаєм, газованими безалкогольними напоями і деякими лікарськими препаратами, мають мутагенний ефект.

В останні роки отримані дані, що надмірне споживання солі позначається не тільки на рівні артеріального тиску і судинних поразок мозку, але і на канцерогенезі шлунка. Канцерогенним ефектом володіють також копчені продукти, смажена їжа. Підраховано, що в 1 кг смаженого чи м'яса риби міститься стільки бензпірена, скільки в димі 250 сигарет.

Нормалізація обміну речовин і регуляція ваги населення сприяли б збільшенню середньої тривалості життя на 8—10 років, у той час як рятування від раку сприяв би збільшенню середньої тривалості життя на 4—6 років.

В даний час Всесвітньою Організацією Охорони здоров'я встановлені 7 основних факторів в області харчування, спрямованих на подолання ризику незбалансованого харчування:

—уникати переїдання, а при надлишковій масі тіла знижувати енергетичне споживання і збільшувати енерговитрати;

— збільшити споживання складних вуглеводів і "натуральних" цукрів (фруктози, лактози) до 48% загальної калорійності;

— знизити споживання рафінованих Цукрів до 10% у загальній калорійності;

-зменшити споживання жиру до 30% у загальній калорійності за рахунок обмеження споживання м'яса, яєць, використання знежиреного молока;

— знизити споживання насичених жирів до 10% загального енергетичного споживання;

— зменшити споживання холестерину в день до 300 мг;

— обмежити споживання натрію, знизивши прийом солі до 5 м у день.

Наступний фактор ризику нездоров'я — це паління. В даний час паління перетворилося в масову епідемію. Курять чоловіка, курять жінки і діти. У нас у країні курять 64% чоловіків і 11% жінок. У США курить 28% дорослого населення. Частка курящих жінок складає від 10%г- в Іспанії до 49% — у Данії. Частка курящих чоловіків у світі коливається від 43% — у Великобританії до 75% - у Польщі. Більше і частіше курять обличчя молодого віку й обличчя з низьким рівнем утворення. Установлено цікаву закономірність: серед чоловіків — чим нижче рівень кваліфікації, тим більше частка курців: серед жінок — прямо протилежна тенденція, тобто курящих жінок більше серед утворених і з високим рівнем матеріального доходу. В останні роки в нас не спостерігається зниження числа курящих. У США відбулося зниження з 40% до 23%. Разом з тим, останнім часом знижується вік початку паління: до 10—11 років.

Спостерігається тенденція зменшення числа курців з віком: у віці 20—24 роки курять 78% чоловіків і 15% жінок, у віці 50 і більш років число курящих чоловіків знижується в 1,5 рази (до 55%), а жінок, майже в 5 разів (до 3%).

Установлено, що паління скорочує тривалість життя на 8—15 років. З кожною викуреною сигаретою курець скорочує своє життя на 6 років. Паління приводить до передчасної смертності, учащає випадки раптової смерті. Серед курящих рівень смертності на 70% вище, ніж серед некурящих. Крім того, паління є основною причиною виникнення ряду грізних захворювань: злоякісних новотворів трахеї, бронхів і легень; злоякісні новотвори губи; злоякісні новотвори стравоходу, порожнини рота і ковтки; злоякісні новотвори гортані; емфізема і хронічна обструктивна хвороба легень; ішемічна хвороба серця.

Смертність курящих від деяких причин значно перевищує смертність некурящих. Так, що курять у 14 разів частіше умирають від хронічного бронхіту, у 8 разів частіше від раку легень, у 4 рази частіше від раку стравоходу. За даними ВІЗ, у Європі щорічно умирають від паління 1,2 млн. чоловік. Через хвороби, зв'язаних з палінням, щодоби вмирає 1000 американців.

В даний час з палінням зв'язують 90% усіх смертельних випадків від раку легень і бронхів, 85% від бронхіту й емфіземи легень, 70% — від раку порожнини рота, 50% — від раку підшлункової залози, 47% — від раку сечового міхура, 30%-від раку стравоходу, 20% — від раку бруньок.

Наступний фактор ризик-вживання алкоголю.

У різних країнах нараховується від 1% до 10% хворих хронічним алкоголізмом. Однак це далеко не повні зведення, оскільки набагато що більше зловживають не реєструються, ніким і ніде не враховуються. Поширеність алкоголізму враховується по непрямим даним — виробництву алкогольних напоїв, числу облич, Що Складаються на обліку в медичних установах, рівню і структурі їхнього споживання спиртних напоїв, величині медичних і економічних утрат унаслідок пияцтва й алкоголізму.

Найвищий рівень споживання алкоголю на душу населення відзначається в Німеччині — 12,1 л, у Франції — 11,9 л, Італії — 11 л абсолютного алкоголю, незважаючи на те, що в цих країнах рівень споживання алкоголю за останні 27 років знизився.

За даними світової статистики 15% чоловіків і 5% жінок регулярно вживають алкоголь. З цього числа 3—6% стають хворими хронічним алкоголізмом. У США, за даними опитування інституту Гелдлапа, 68% населення зловживають спиртним.

Частіше вживають алкоголь обличчя працездатного віку, робітники в порівнянні з що служать, жителі великих міст, обличчя з низьким рівнем утворення, розведені.

З біологічної точки зору жінки більш уразливі, чим чоловіка по відношенню, до алкоголю. Так, якщо в чоловіків процес звикання до алкоголю, що закінчується повною залежністю від нього, триває 10—15 років, то в жінок він займає усього 3—4 роки. У тому самому віці, при однаковій масі тіла, однаковому споживанні алкоголю зміст алкоголю в крові в жінок завжди вище в порівнянні з чоловіками, у них швидше виникають важкі органічні поразки. Проте, число питущих жінок постійно росте. Про це свідчать дані, що приводяться у Франції, про співвідношення чоловіків і жінок, що страждають алкоголізмом: у 1790 р. — 1 жінка на 10 чоловіків; у 1990 р. — 1 жінка на 2,3 чоловіків.

Вивчаючи алкоголізм, як соціально-гігієнічну проблему, Ю. П. Лисицин і Н. Я. Копит класифікували населення на 3 групи:

1 — обличчя, що вживають алкогольні напої рідко, не частіше одного разу на місяць, і обличчя, що не вживають спиртні напої взагалі;

2 — обличчя, що вживають алкогольні напої помірковано (1—3 рази на місяць, але не частіше 1 рази в тиждень);

Loading...

 
 

Цікаве