WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМедицина → Медичне страхування - Лекція

Медичне страхування - Лекція

Ліцензуванню й акредитації підлягають усі медичні установи .незалежно від форми власності. По закінченні процедури ліцензування медичній установі видають ліцензію, після проходження акредитації — сертифікат.

Ряд підзаконних актів указує на можливість створення єдиних територіальних ліцензійно-аккредитаційних комісій.

Існують різні класифікації стандартів. Серед них можна виділити стандарти, що відносяться до різних компонентів якості медичної допомоги.

Механізм проведення акредитації ЛПУ полягає у виявленні його можливостей надання медичних послуг належного обсягу, якості і складності. Оскільки мова йде про якість структури, при визначенні відповідності варто ретельно вивчати:

1. Стан медичних кадрів установи;

2. Організацію діяльності медичної установи;

3. Матеріально-технічну базу;

4. Сервісні умови перебування пацієнта;

Зовсім очевидно, що перераховані аспекти (блоки) нерівнозначні між собою. Незважаючи на важливість останнього аспекту (4), в умовах тих труднощів, що випробує в даний час наша охорона здоров'я, не можна його зрівняти по значимості з матеріально-технічною базою (3). Тому з названих блоків були виділені ті розділи стандартів, що, згідно спеціально проведених досліджень, близькі по значимості один до іншого:

— ступінь складності діагностики і лікування;

—рівень медичної технології;

—кваліфікація співробітників;

—проведена кадрова політика;

—організаційно-управлінський рівень;

—сервісний рівень обслуговування пацієнта.

Кожний з розділів містить досить повний перелік параметрів із критеріями їхньої оцінки. Виділено чотири види оцінки: вища, перша, друга (загальна) категорії і відмовлення у видачі акредитаційного сертифіката. Набір параметрів, на відміну від розділів, змінюється в залежності від акредитуємого підрозділу (служби, виду медичної діяльності), оскільки по кожному з них були створені специфічні програми акредитації.

Технологія акредитації, крім того, передбачає три етапи в її проведенні: 1. Етап самооцінки; 2. Етап експертної оцінки; 3. Етап ухвалення рішення на засіданні МЛАК.

На всіх етапах служба, експерти і комісія використовують ті самі набори параметрів оцінки, що об'єктивують процес акредитації.

Механізм ліцензування, використовуваний у країні, у цілому відповідає порядку, регламентованому законодавчими актами. При проведенні ліцензування Комісія звертає увагу на законність використання площ і устаткування, відповідність юридичного статусу ЛПУ задачам і цілям виконуваної діяльності, дотримання установою норм і правил санітарного нагляду, протипожежної безпеки, охорони праці, укомплектованість штатів медичними кадрами і на інші моменти.

При аналізі механізмів і технології ліцензування й акредитації служб стає .очевидним, що по своїй суті акредитація кадрів є складовою частиною акредитації служб ЛПУ. З цієї причини вона повинна проводитися до акредитації служб медичних установ. А акредитаційні категорії персоналу тих чи інших служб ЛПУ, поряд із уже застосовуваними критеріями, повинні використовуватися для оцінки розділу "Кадри і кадрова політика в програмі акредитація служб".

Оскільки акредитація ЛПУ покликана визначити його можливості по закінченню допомоги належного рівня, обсягу і складності, а ліцензування — вирішити питання про можливість надавати допомогу з погляду санітарно-технічних, медичних і інших аспектів, стає зрозумілим, що процедури акредитації повинні випереджати ліцензування. Однак у великих промислових містах думаємо доцільним проведення попереднього (до проведення акредитації) очного ліцензування державних і муніципальних ЛПУ на основі комплексної оцінки умов надання допомоги і ретельного вивчення показників їхньої діяльності. Це зв'язано з тим, що: по-перше, у конкретних умовах введення ОМС необхідно в стислий термін дістати фінансові кошти, накопичені в страхових фондах, для нестатків практичної охорони здоров'я. У 1994 році охорона здоров'я міста до 60% усіх надходжень одержало за рахунок засобів ОМС. По-друге, стаття 2 Закону "Про медичне страхування...", що передбачає, що "Медичними установами в системі медичного страхування є ліцензії, що мають, що роблять медичну допомогу, а також обличчя здійснюючі медичну діяльність як індивідуально так і колективно. Тому в міської охорони здоров'я не було тимчасових можливостей розробки програм акредитації. У третіх, проведення заочного ліцензування великих містах недоцільно і навіть шкідливо внаслідок наявності значного числа медичних установ, що знаходяться в старих будинках. По нашим даним, у 1994 р. більш половини (59,0%) усіх лікарень, підлеглих охороні здоров'я, склали стаціонари дореволюційної будівлі, при цьому лише 43,5% з ні піддавалися реконструкції і капітальний ремонт. Небагато, менш половини, лікарень (43,6%) знаходилися в незадовільному стані, кожна десята (10,3%) підлягала профілізації. З числа стаціонарів, що знаходяться в задовільному стані 15,9% мають потребу в ремонті. У кожної третьої (29,1%) лікарняної установи потужність не відповідає будівельним нормам і правилам (Снип). Незадовільний санітарно-технічний стан певною мірою обумовлює показники їхньої роботи. В абсолютної більшості ЛПУ (78,3%), яким МЛАК відмовила у видачі ліцензії (чи ліцензії були відкликані), показники діяльності не витримували ніякої критики. Отже, попереднє очне ліцензування муніципальних і державних медичних установ сприяє підвищенню якості допомоги, що робиться, за рахунок недопущення на "ринок медичних послуг" тих з них, у яких умови надання допомоги не відповідають санітарно-технічній і іншій вимогам. Важливим є рішення питання про єдину категорію медичної установи. У Законі "Про медичне страхування..." указується, що ЛПУ повинні мати єдину категорію, що враховує результати сертифікації служб і кадрів. Очевидно, що при будь-якій методиці визначення єдиної для ЛПУ категорії, будуть випадки розбіжності підсумкової категорії установи і категорії конкретного підрозділу. При цьому, мабуть, що платників за зроблені медичні послуги буде цікавити обсяг, рівень спеціалізації і якості отриманої допомоги в даному відділенні (кабінеті) і їх не буде влаштовувати ситуація, коли вони будуть змушені платити більше за послуги, отримані в підрозділі більш низкою, чим у цілому по установі, категорії.

Зворотна ситуація не улаштує співробітників відділення. Результати спеціальних досліджень, проведених співробітниками кафедри соц. медицини й організації охорони здоров'я НМУ разом із МЛАК Києва дозволили зробити висновок про необхідність відмовлення від єдиної категорії ЛПУ, а при визначенні тарифів за отриману допомогу оперувати категорийними оцінками клінічних служб. Категорії допоміжних підрозділів ЛПУ повинні (на правах розділів) враховуватися при визначенні акредитаційної категорії кожного клінічного підрозділу. Тобто програма, використовувана, наприклад, при акредитації неврологічного відділення стаціонару, повинна містити крім перерахованих вище розділів ще і розділи "Клініко-діагностична лабораторія", "Фізіотерапевтичне відділення" і т.п.

Таким чином, можливий наступний план діяльності МЛАК у містах-суб'єктах України:

Першим етапом діяльності МЛАК повинне з'явитися попереднє очне ліцензування державних і муніципальних ЛПУ на основі комплексної оцінки їхнього стану і показників роботи.

Другий етап — акредитація медичного персоналу, при цьому результати його оцінки будуть використані в наступному як критерій присвоєння категорії по розділі "Кадри і кадрова політика" (поряд з іншими критеріями) технології акредитації служб.

Третім етапом варто вважати акредитацію діагностичних і допоміжних служб. Результати оцінки цих підрозділі повинні використовуватися як категорії по відповідним розділах у програмах акредитації клінічних служб.

Четвертий етап — проведення акредитації клінічних служб із присвоєнням відповідних категорій. Таким чином, привласнена клінічній службі категорія будується на розгляді й оцінці розділів, що входять у загальну "Технологію акредитації служб" і доповнюється окремими розділами з присвоєнням конкретної категорії по кожній з діагностичних і допоміжних служб.

Loading...

 
 

Цікаве