WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМедицина → Медичне страхування - Лекція

Медичне страхування - Лекція

-надання медичної допомоги при масових захворюваннях, у зонах стихійних лих, катастроф;

-інших цілей в області охорони здоров'я населення.

ФІНАНСУВАННЯ ДЕРЖАВНОЇ СИСТЕМИ ОБОВ'ЯЗКОВОГО МЕДИЧНОГО СТРАХУВАННЯ

Фінансові засоби державної системи обов'язкового медичного страхування призначені для реалізації державної політики в області обов'язкового медичного страхування і формуються за рахунок відрахувань страхувальників на обов'язкове медичне страхування. У більшості закордонних країн з розвинутою системою обов'язкового медичного страхування існує три основних джерела фінансування обов'язкового медичного страхування:

— відрахування з бюджету;

—засобу підприємців;

—особисті засоби громадян;

— платежі з бюджету;

— відрахування підприємств, організацій і інших юридичних осіб у фонд обов'язкового медичного страхування в даний час у розмірі 3,6% від нарахованої заробітної плати.

Засоби надходять через банки у фонди обов'язкового медичного страхування від страхувальників, що зобов'язані цих фондах зареєструватися як платниць страхових внесків, фінансові засоби фондів обов'язкового медичного страхування знаходяться в державній власності, не входять до складу бюджетів інших фондів вилученню на інші цілі не підлягають. Порядок збору страхових внесків на обов'язкове медичне страхування розробляється Урядом і затверджується вищим законодавчим органом.

Територіальні фонди фінансують страхові медичні організації, розташовані на відповідній території, у яких для забезпечення стабільності страхової діяльності можуть створюватися резервні фонди. Страхові медичні організації зобов'язані здійснювати, діяльність по обов'язковому медичному страхуванню на некомерційній основі.

На страхові медичні організації поширюється чинне законодавство по оподатковуванню.

ФІНАНСУВАННЯ СИСТЕМИ ДОБРОВІЛЬНОГО МЕДИЧНОГО СТРАХУВАННЯ

Фінансові засоби системи добровільного медичного страхування формуються за рахунок платежів страхувальників, якими при колективному страхуванні виступають підприємства, а при індивідуальному — громадяни. Розміри внесків установлюються за згодою сторін (страхувальника і страхувальника). Страхові медичні компанії по встановлюваних тарифах оплачують медичні послуги, що робляться медичними установами в рамках програм добровільного медичного страхування. Відповідно до умов Договору частина невитрачених засобів може бути повернена страхувальнику (громадянину).

ФІНАНСУВАННЯ МЕДИЧНИХ УСТАНОВ В УМОВАХ МЕДИЧНОГО СТРАХУВАННЯ

Упровадження принципів медичного страхування змінило не тільки систему фінансування галузі в цілому, але і порядок фінансування медичних установ, що у даний час здійснюється з декількох джерел, що включають:

— засоби державної, муніципальної систем охорони здоров'я, тобто засоби, що надходять з місцевих бюджетів і державного бюджету (в обліку державної системи охорони здоров'я);

—засоби системи обов'язкового медичного страхування, що надходять зі страхових медичних організацій, з якими в даних установ укладені договори на надання медичних, оздоровчих і соціальних послуг, що входять у програму обов'язкового медичного страхування;

—засоби систем добровільного медичного страхування, що надходять зі страхових медичних організацій, з якими в медичних установ укладені договори на виконання послуг у рамках програм добровільного медичного страхування;

— засоби підприємств для надання додаткових платних послуг працюючим по відповідним хоздоговорам;

-особисті засоби громадян у виді оплати додаткових медичних послуг, що здійснюються понад програми обов'язкового і добровільного медичного страхування.

ОСНОВНІ ВІДМІННОСТІ ДОБРОВІЛЬНОГО Й ОБОВ'ЯЗКОВОГО МЕДИЧНОГО СТРАХУВАННЯ

Добровільне медичне страхування здійснюється на основі програм добровільного медичного страхування і забезпечує громадянам одержання додаткових медичних і інших послуг понад установлений програмами обов'язкового медичного страхування.

Обов'язкове медичне страхування на відміну від добровільного охоплює - усі страхові ризики незалежно від їхнього виду.

Обов'язкове медичне страхування є загальним, а добровільне — може бути колективним і індивідуальним.

Страхувальниками при обов'язковому медичному страхуванні виступають для працюючих громадян — роботодавці, а для непрацюючих — держава (органи місцевої виконавчої влади). При обов'язковому медичному страхуванні страхувальник зобов'язаний укладати договір зі страховою медичною компанією, а при добровільному медичному страхуванні договір полягає тільки на добровільній основі.

Діяльність по Обов'язковому медичному страхуванню здійснюється на некомерційній основі, а добровільне медичне страхування являє собою один з видів фінансово-комерційної діяльності і здійснюється у відповідності не тільки з Законом "Про медичне страхування громадян", але й іншими законами, що регламентують підприємницьку діяльність.

На відміну від добровільного медичного страхування при обов'язковому медичному страхуванні термін страхового періоду не залежить від терміну сплати страхових внесків і страхувальник несе відповідальність і у випадку відсутності сплати страхових внесків.

Фінансові засоби системи обов'язкового медичного страхування формуються за рахунок платежів бюджету і внесків підприємств, що включаються в собівартість продукції, і надходять у територіальні фонди обов'язкового медичного страхування, що фінансують відповідні страхові організації, що здійснюють розрахунок з амбулаторно-поліклінічними установами по нормативі на 1 жителя, а зі стаціонарами — за 1 пролікованого хворого.

Платежі не обов'язкове медичне страхування на непрацююче населення здійснюють органи державного керування відповідного рівня. Розмір внесків на обов'язкове медичне страхування для підприємств, організацій і інших що хазяюють, суб'єктів встановлюється у відсотках до нарахованої оплати праці.

Фінансування добровільного медичного страхування забезпечується за рахунок особистих доходів громадян і засобів роботодавців, залучених із прибутку, що надходять безпосередньо в страхові компанії, що здійснюють розрахунок з медичними установами за зроблені медичні послуги в рамках програм добровільного медичного страхування.

Добровільне медичне страхування здійснюється за рахунок прибутку (доходів) підприємства й особистих засобів громадян, розмір страхових внесків установлюється за згодою сторін.

Базова програма обов'язкового медичного страхування визначається Урядом і на її основі затверджується територіальна програма, що представляє перелік медичних послуг, що робляться всім громадянам на даній території. При добровільному медичному страхуванні перелік послуг і інших умов визначаються договором страхувальника і страхувальника.

Тарифи на медичні послуги, при обов'язковому медичному страхуванні визначаються на територіальному рівні угодою між:

— страховими медичними організаціями;

— органами державного керування відповідного рівня;

— професійними медичними організаціями.

Тарифи на медичні послуги при добровільному медичному страхуванні встановлюються за згодою між страховою медичною організацією і медичною установою, підприємством, організацією чи особою, що надає ці послуги.

Система контролю якості при обов'язковому медичному страхуванні визначається угодою сторін, при ведучій ролі державних органів керування, а при добровільному медичному страхуванні встановлюється договором.

Маються й інші менш істотні відмінності обов'язкового медичного страхування і добровільного медичного страхування.

ЛІЦЕНЗУВАННЯ Й АКРЕДИТАЦІЯ МЕДИЧНИХ УСТАНОВ В УМОВАХ МЕДИЧНОГО СТРАХУВАННЯ

Ліцензування — це видача державного дозволу медичній установі на здійснення визначених їм видів діяльності і послуг. Стаття Закону "Про медичне страхування..." регламентує, що ліцензування проводять ліцензійні комісії, до складу яких входять представники: органів керування охороною здоров'я, професійних медичних асоціацій, медичних установ, громадських організацій.

Акредитація медичних установ — визначення їхньої відповідності встановленим професійним стандартам. Акредитацію, згідно Закону, повинні проводити акредитаційні комісії, до складу яких входять представники органів керування охороною здоров'я, професійних медичних асоціацій, страхових медичних організацій (компаній).

Loading...

 
 

Цікаве