WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМедицина → Показники діяльності стаціонарної (лікарняної) медичної допомоги - Лекція

Показники діяльності стаціонарної (лікарняної) медичної допомоги - Лекція

В останні роки явно виправдує себе система організації кущових (для декількох лікарень) мини пралень, створених у формі АТЗТ. У таких міні-пральнях застосовуються новітні сучасні технології прання, знезаражування, маркірування і доставки білизни в стаціонар". При цьому ціни в таких мини пралень — у середньому в 3 рази нижче, ніж у міських пральнях.

Служба стерилізації і знезаражування. Стерилізація інструментарію, устаткування і матеріалів, а також знезаражування відходів і предметів відходу за хворими - дуже складна проблема. В даний час вона зважується створенням централізованих стерилізаційних у структурі лікарні й інших медичних установ, а також організацією спеціальних стерилізаційних підприємств, єдиних для всього міста, району.

У лікарняній і іншій лікувально-профілактичній установах організуються центральні стерилізаційні відділення (ЦСО), для чого використовують спеціальні механізми й устаткування по обробці і підготовці до повторної стерилізації. В даний час індивідуальні і типові проекти в лікувально-профілактичних установах передбачають ЦСО.

Лікарняні меблі призначені для оснащення палатних відділень (окремо для дорослих і дітей), кабінетів, лабораторій і аптек. Лікарняні меблі виробляються на спеціалізованих фабриках. До лікарняних меблів відносять ліжка (звичайні і функціональні), столики приліжкові, піднімальні надліжкові для читання і прийому їжі, пересувні шафки -столики-шафки для розвозу їжі, медикаментів, чистої і брудної білизни, ширми пересувні лікарняні, крісла-каталки, підйомники для перекладання хворих і ін.

Лікарняні меблі повинні відповідати архітектурно-планувальному рішенню палатний відділень і інших структурних підрозділів лікарні, а також сучасної медичної технології. Усі вітчизняні лікарняні меблі стандартизовані, її номенклатура, габарити, форма й основні медико-технологічні вимоги розглядаються і затверджуються спеціальною комісією.

До лікарняних меблів пред'являються наступні основні вимоги:

— функціональний характер, відповідність основним вимогам лікувально-діагностичного процесу і відходу за хворими;

— гігієнічна і естетична відповідність задачам лікарні;

— сполучення простоти і добірності конструкції й обробки з міцністю і довговічністю експлуатації;

— зручність збирання і відходу за хворими — легкість пересування, переносу, безшумність, можливість дезінфекції без порушення якості обробки.

Водопостачання лікарні. У сучасних лікарнях усі відділення і структурні підрозділи забезпечуються холодною і гарячою водою, а операційні блоки, реанімаційні відділення, лабораторії й аптеки обладнані спеціальною мережею трубопроводів для централізованого постачання дистильованою водою.

Норма постачання водою (усіма її видами) обчислюється для лікарень у розрахунку на. 1 ліжко в 1 добу: від 250—300 л (мінімальне) до 450—500 л (максимальне).

Опалення. Найбільше широко поширене центральне водяне опалення низького тиску. У великих містах опалювальну систему лікарень, як правило, підключають до теплоцентрів, а в невеликих містах і селищах застосовують автономну систему опалення, зі своєї котельні, що передбачається з розрахунку не тільки опалення лікарні, але й інших приналежних їй приміщень. Потужність лікарняної котельні з обліком зазначених вище нестатків проектується на 25—40 % вище на випадок подальшого розширення ліжкової потужності лікарні (будівництво додаткових корпусів) і необхідності заміни одного з казанів при виході його з ладу.

Гігієнічна характеристика різних систем опалення свідчить про те, що найбільш оптимальним з гігієнічної точки зору є повітряне опалення з верхньої подач-подач-нагрітого повітря. Потім - панельний тип опалення з розташуванням нагрівачів у чи перегородках у зовнішніх стінах і, нарешті, горизонтальне плинтусове з нагрівачами під вікнами.

В е н т и л я ц і ї в лікарні приділяється особлива увага. Це обумовлено не тільки важливістю нормального обміну повітря для хворих і персоналу, але і необхідністю створення найбільш оптимального мікроклімату в приміщеннях, своєчасного виділення і видалення з приміщень різних шкідливих речовин і неприємних запахів (з лабораторій, рентгенівських, фізіотерапевтичних кабінетів, інгаляторіїв -і т.д.), а також попередження внутрішньолікарняних заражень.

Гігієнічні нормативи вентиляції в лікарні визначаються кратністю обміну повітря в одиницю часу і ступенем очищення повітря, що надходить, у приміщення. Для відділень інфекційних, гнійної хірургії, шкірних, лабораторій і ін. оптимальним вважається обмін повітря в, обсязі 40 м/г у розрахунку на 1 лікарняне ліжко, для інших відділень — 30—35 м3.

У відділеннях інфекційних, гнійної хірургії, лабораторіях і патологоанатомічних витяжка повітря повинна на 20—25 % перевищувати його приплив. В операційних і реанімаційних блоках, родильних залах, навпаки, приплив повітря повинний на 15—20 % перевищувати витяжку. Гігієнічна оцінка повітря в палатних і інших приміщеннях лікарні виробляється на підставі рівня змісту в ньому двоокису вуглецю, його бактеріального забруднення й окислюваності. Так, з урахуванням критерію окислюваності чистота повітря в палатах на 1 м повітря визначається у відповідності з наступними орієнтованими нормативами: чисте повітря — від 6 мг ІЗ2, помірковано від б до 10 мг; забруднений— понад 10 мг.

Вентиляція може бути природної і штучний. Природна — за допомогою кватирок і фрамуг — менш досконала, тому що не регулюється і створює дискомфорт. Найбільш ефективна штучна вентиляція (приточно-витяжна), особливе кондиціонування.

Серед інших господарських служб лікарні істотну роль грають транспортна служба, система електропостачання, система очищення, система видалення і знищення твердих і інших покидьків у лікарні, система постачання медичною технікою і її експлуатацією й іншими службами і системи.

На закінчення необхідно виділити деякі перспективи і пріоритет у розвитку стаціонарної допомоги в найближчі роки.

У "Концепції розвитку стаціонарної медичної допомоги в період реформи охорони здоров'я в Росії", відзначено, що проведення реорганізації стаціонарної медичної допомоги повинне здійснюватися паралельно з реформою первинної медичної допомоги по шляху переходу до загальнолікарської практики. Передбачено диференціацію лікарняних установ на рівні лікувально-діагностичного процесу з відповідним розподілом ресурсів. Доцільне виділення наступних типів стаціонарів.

1. Лікарняні установи інтенсивного обслуговування, орієнтовані переважно на надання екстреної допомоги і лікування гострих хворих. Такі лікарні повинні мати високий рівень лікувально-діагностичного процесу, оснащені сучасними лікувально-діагностичними засобами і новітнім медичним устаткуванням, з могутнім блоком анестезіолого-реанімаційної й інтенсивної допомоги. Середні терміни перебування хворого в таких стаціонарах не повинні перевищувати 5—7 днів. Потреба в даних ліжках — 9 %.

2. Лікарні, орієнтовані на лікування планових хворих. Середня тривалість перебування хворого на ліжку в таких стаціонарах складе 10—15 днів.

У цій групі виділяють:

2.1. Лікарні загального профілю, де медична допомога виявляється в середньому по 5—7 основних спеціальностях. Потреба в ліжках складе 38%.

2.2. Спеціалізовані лікарні. Потреба в ліжках складе 20 %.

3. Лікарні доліковування і реабілітації. Середні терміни лікування хворого — 15—25 днів. Потреба в таких ліжках складе 22%.

4. Лікарні медико-соціального типу (лікарні сестриного відходу, гериатричні лікарні і т.д.). Середня тривалість перебування хворих 25—40 днів. Потреба в ліжках складе близько 6%.

Організація лікарень 3 і 4-го типів доцільна на базі лікарень невеликої потужності.

5. Хоспіси — спеціалізовані стаціонарні установи для надання комплексної медико-соціальної допомоги інкурабельним онкологічним хворим. Терміни перебування хворого на ліжку не обмежені. Потреба в ліжках складає не менш 5%. У 1994 р. вперше в Україні було проведено комплексне дослідження організації медико-соціальної допомоги інкурабельним онкологічним хворим у Києві з розробкою нормативів потреби в цьому виді допомоги.

Слід зазначити, що функціонування лікарняних установ 4 і 5-го типів можливо тільки за умови фінансування з різних джерел: бюджет охорони здоров'я, засобу ОМС, соціального забезпечення, пенсійного фонду, благодійні фонди і пожертвування приватних осіб і т.д.

На закінчення ще раз необхідно підкреслити, що реформа стаціонарної допомоги неможлива без реформи первинної ланки охорони здоров'я, а саме— амбулаторно-поліклінічної допомоги населенню.

Loading...

 
 

Цікаве