WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМедицина → Показники діяльності стаціонарної (лікарняної) медичної допомоги - Лекція

Показники діяльності стаціонарної (лікарняної) медичної допомоги - Лекція

Багато країн Європи розвивають систему клініко-статистичних груп (КСГ) чи діагностично - зв'язаних груп (ОК.) в оцінці якості і вартості лікування хворих. Уперше система КСГ була розроблена і введена в лікарнях США в законодавчому порядку з 1983 р. У Укрвїні в багатьох регіонах в останні роки активізувалася робота з розробки системи КСГ, адаптованої для вітчизняної охорони здоров'я.

Багато показників впливають на організацію стаціонарної допомоги, їх необхідно враховувати при складанні графіків роботи персоналу лікарні. До таких показників можна віднести:

26. Питома вага госпіталізованих планово і негайно

27. Сезонність госпіталізації

28. Розподіл хворих, що надійшли, по днях тижня (по годинник доби) і багато інших показників.

ПАТОЛОГОАНАТОМІЧНЕ ВІДДІЛЕННЯ ТА ІНШІ СЛУЖБИ ЛІКАРНІ

Визначена частина найбільш важких хворих у стаціонарах умирає. У середньому показник лікарняної летальності (по всіх стаціонарних установах України складе 2 - 3 %, За законом, смерть хворого а стаціонарі насамперед повинний констатувати лікар: або лікуючий лікар, або черговий лікар. На відділенні (бажано в спеціальній чи кімнаті кабінеті) труп повинний знаходитися 2 години, а потім його транспортують у прозекторську (патологоанатомічне відділення) стаціонару.

Задачами патологоанатомічної служби є:

1) установлення причин і механізму смерті (танатогенеза) з розкриттям сутності і походження захворювання шляхом розкриття з наступним гістологічним дослідженням органів і тканин;

2) прижиттєве визначення характеру патологічного процесу за допомогою гістологічного дослідження біопсийного матеріалу;

3) розширення знань лікуючих лікарів шляхом обговорення результатів патологоанатомічного дослідження і консультативна допомога з питань клінічної патології;

4) зіставлення клінічного і патологоанатомічного діагнозів з метою контролю якості лікувально-діагностичного процесу;

5) участь у роботі лікувально-контрольних комісій;

6) наукова розробка й узагальнення результатів роботи відділення.

Для виконання даних задач у патологоанатомічному відділенні:

1) Проводяться розкриття всіх померлих у стаціонарі (виключення передбачені законодавством);

2) виконуються гістологічні дослідження — посмертні і прижиттєві (біопсийного матеріалу);

3) проводяться цитологічні дослідження — посмертно і прижиттєво (при наявності відповідної лабораторії);

4) періодично проводяться загально лікарняні анатомічні й клініко-анатомічні конференції, присвячені розбору особливо складних клінічних чи випадків окремих питань клінічної патології;

5) проводяться обговорення випадків грубих помилок у діагностиці, тактику, лікуванні хворих на засіданнях лікувально-контрольних комісій;

6) готуються аналітичні звіти про причини смерті хворих, якості їхнього ведення в стаціонарі.

У великих містах патологоанатомічна служба може бути централізована зі створенням відповідних центрів (бюро). Аналогічні центри можуть створюватися на міжрайонному рівні (у сільській) місцевості). Дані центри обслуговують, як, правило, 6—10 тисяч ліжок. Централізація і концентрація сучасного устаткування (у т.ч. комп'ютерної техніки), висококваліфікованих кадрів, наявність власного автотранспорту дозволяють:

1) проводити більш складні види досліджень;

2) прискорити терміни їхнього проведення;

3) мати більш повну інформаційну базу, що дає можливість для глибокого наукового аналізу й узагальнень;

4) у більшому обсязі проводити організаційно-методичну і науково-консультативну роботу.

У Центрах у більшості випадків існують роздільні секційні і біопсійні відділення, а також відділення по різних профілях патологій (загальне, інфекційне, дитяче, онкологічне й ін.).

В останні роки у великих містах стали практикуватися розкриття померлих удома, що проводять на базі патологоанатомічних відділень деяких чи лікарень патологоанатомічного Центра (Бюро). Це дає можливість об`єктивізувати оцінку причин смерті хворих, що вмерли поза стаціонаром, і якості ведення пацієнтів на амбулаторно-поліклінічному етапі. Крім того, доповнюється база даних про причини і механізм смерті.

При наявності розкриття лікарське свідчення про смерть видається лікарем-патологоанатомом.

Серед інших служб і підрозділів лікарні необхідно виділити лікарняну аптеку і лікарняне господарство.

Лікарняна аптека. Постачання лікарні медикаментами, бактеріологічними препаратами, перев'язними матеріалами, медичним інструментарієм і апаратурою, предметами відходу за хворими й іншим медичним майном здійснює лікарняна аптека. Завідувачем аптекою є провізор, що має вище фармацевтичне утворення. Організація праці працівників аптеки, порядок виготовлення, збереження і відпустки лік, особливо сильнодіючих, а також особливо коштовних, облік їхньої витрати ведуться в аптеці відповідно до вимог і вказівок Державної фармакопеї. Відпустка лік і інших видів спеціальних медичних засобів виробляється аптекою по вимогах відділень. Сильнодіючі отрутні й особливо коштовні засоби відпускаються по вимогах відділень, візуємим не тільки завідувачем, але й обов'язково головним лікарем чи його заступником.

В останні роки в умовах швидко розвивається фармацевтичного ринку лікарні змушені проводити Широкомасштабну маркетингову діяльність на предмет пошуку надійних і відносно "дешевих" постачальників ефективних лікарських препаратів як вітчизняних, так і закордонного виробництва. У цьому відношенні особливу роль грає комп'ютеризація лікарняної аптеки, створення модемного зв'язку з міський (регіональної) фармацевтичною інформаційною системою на предмет одержання достовірної й оперативної інформації про постачальника лік, якості тих чи інших лікарських засобів, цін на ліки, умовах для автоматизованого замовлення лікарських препаратів зі складу і т.д.

Лікарняне господарство. Сучасна лікарня по своєму пристрої й обсягу діяльності представляє дуже складний медичний і господарський організм, тому керівництво господарською службою лікарні повинна бути покладена на досвідчену, знаючу лікарняну справу господарників. Лікарняне господарство включає складний комплекс задач, від правильного рішення яких багато в чому залежать благополуччя хворих і результати лікування. До цих задач у першу чергу відносяться харчування хворих, білизняне постачання, устаткування, благоустрій, санітарно-технічний зміст лікарні.

Організація харчування хворих. Харчування хворих взагалі і дієтичне особливо є найважливішим складеним компонентом комплексного лікування й істотним фактором у загальних заходах щодо обслуговування хворих. Господарська служба повинні постачати лікарні безперебійно доброякісними продуктами по встановлених нормах і в необхідному асортименті; організовувати їхню належну обробку і готування їжі відповідно до технології і вимог дієтології; забезпечувати доставку готової їжі (чи напівфабрикати) у палатні відділення, використовуючи для цієї мети спеціальні пристрої і транспорт. Усередині палатних відділень роздача їжі хворим здійснюється через буфетні, куди їжу доставляють з харчоблока і підігрівають, - якщо в цьому є необхідність. За якість готування їжі і її відповідність призначенню лікаря несуть відповідальність чи дієтолог дієтсестра, шеф-кухар, старша медична сестра і палатна сестра відділення. Меню складає лікар-дієтолог (у великих лікарнях) чи ж дієтсестра по призначенню лікуючого лікаря при участі старшого кухаря харчоблока лікарні, відповідно до заявок старших медичних сестер відділень.

В останні роки зросла роль служби маркетингу в сфері придбання і безперебійного постачання лікарень доброякісним і недорогим продуктами харчування для хворих. Лікарні укладають прямі договори на постачання продуктів харчування, напівфабрикатів з фермерами, великими сільськогосподарськими товариствами, продовольчими базами і т.д. Представники господарської служби лікарні активну участь приймають у сільськогосподарських ярмарках і укладають договору на придбання, підвіз за графіком протягом усього року з того чи іншого регіону сільськогосподарських продуктів харчування високої якості по відносно низьких оптових цінах.

Білизняне господарство лікарні підрозділяється на 3 види: для змісту хворих (натільна і постільна білизна й ін.), роботи персоналу (халати, куртки, головні убори і т.д.) і для лікувально-діагностичного процесу (для операційних блоків, родильних відділень і ін.).

Важливим і складним розділом господарської діяльності лікарні є постачання м'яким інвентарем, знезаражування, прання білизни, його маркірування, доставка в лікарню і розподіл по відділеннях.

Існують 3 основні системи знезаражування, прання і доставки білизни в лікарню: лікарняна — весь цикл завершується в умовах однієї лікарні; міжлікарняна — організується 1 пральня на кілька лікарень (чи для всього міста, району) і міжвідомча — ці функції покладені на установи комунального господарства міста (району).

Loading...

 
 

Цікаве