WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМедицина → Порушення травлення у кишечнику. (мальдігестія) - Лекція

Порушення травлення у кишечнику. (мальдігестія) - Лекція

Порушення рухової функції кишечника проявляється прискоренням або сповільненням перистальтики.

Прискорення перистальтики (гіперкінезія) супроводжується діареєю.

П р и ч и н и: а) запалення слизової кишечника, б) механічне чи хімічне подразнення слизової оболонки (погано перетравленою їжею, токсичними речовинами, які накопичуються внаслідок процесів бродіння і гниття), в) виражений стрес (підвищується збудливість центрів блукаючих нервів, внаслідок чого посилюється моторика; в з а г а л і негативні емоції можуть привести до розвитку "синдрому подразливого кишечника", що супроводхується болями і проносами, г) ахілія, д) ахолія.

Сповільнення перистальтики (гіпокінезія) проявляється закрепами. Закрепи бувають спастичні та атонічні.

П р и ч и н и спастичних закрепів: а) дія токсичних речовин (свинцеве отруєння), б) психогенні впливи, в) як прояв вісцеро-вісцерального рефлексу (рефлекторний спазм окремих ділянок кишечника при жовчево-кам'яній хворобі).

П р и ч и н и атонічних закрепів: а) зниження тонусу м'язової оболонки кишкової стінки та послаблення перистальтики (при недостатньому харчуванні, вживанні бідної клітковиною їжі, б) вікові зміни рецепторного апарату кишок у людей похилого віку, в) структурні зміни у будові стінки кишки при ожирінні, г) надмірне перетравлювання харчових мас у шлунку внаслідок підвищення кислотності його соку, д) гіповітаміноз вітаміну В1, в результаті чого знижується синтез ацетилхоліну, е) вроджене порушення внутрішньокишкової іннервації і перистальтики кишечника (х-ба Гіршпрунга).

П р о я в о м порушення рухової функції кишечника є кишкова непрохідність.

Кишкова непрохідність (ileus) - захворювання, яке характеризується порушенням просування (пасажу) вмісту кишечника із-за перекриття його просвіту.

К л а с и ф і к а ц і я кишкової непрохідності.

За п е р е б і г о м: а) гостра, б) хронічна.

За п р и ч и н н и м фактором: а) механічна і б) динамічна

М е х а н і ч н а, в свою чергу, поділяється на: 1) обтураційну і 2) странгуляційну.

1) Обтураційна - спостерігається при закритті просвіту кишки пухлиною, каловими камінцями (копролітами), клубком гельмінтів, при вираженому запаленні стінки кишечника (туберкульоз, ентерит, дизентерія), коли не відбувається порушення кровопостачання стінки кишки.

2) Странгуляційна непрохідність виникає при стисненні кишки ззовні і супроводжується порушенням її кровопостачання.

Спостерігається при: а) защемленні кишки в грижових воротах, б) закруті - закручення петлі кишки навколо своєї брижі, в) вузлоутворенні - виникає при переповненні нижніх відділів кишечника каловими масами, а верхніх - багатою на клітковину їжею, що провокує бурну перистальтику кишки, г) інвагінації (входженні однієї частини кишки в другу) - виникає за умов, коли нижня частина кишки спазмована, а верхня - внаслідок посиленої поздовжньої перистальтики насаджується на неї або навпаки.

Д и н а м і ч н а також поділяється на: 1) спастичну і 2) паралітичну.

1) Спастична виникає у зв'язку з тривалим спазмом гладкої мускулатури кишечника, особливо циркулярних м'язів.

П р и ч и н и: різке перезбудження парасимпатичної нервової системи при: а) нирковій коліці, б) жовчно-кам'яній хворобі, в) неврозах, г) істерії, особливо, у жінок молодого віку.

Операції не потрібно, назначаються препарати, які блокують парасимпатичні нерви (атропін).

2) Паралітична розвивається із-за пригнічення рухової активності кишок.

П р и ч и н и: а) оперативні втручання на органах ШКТ, б) розвиток перитоніту з утворенням токсичних речовин, в) травми блукаючого нерва, г) виражена інтоксикація організму при уремії, печінковій та діабетичній комах.

За місцем виникнення непрохідності виділяють: 1) високу непрохідність - виникає в межах 0,5-1,0 м від plica duodeno-jejunalis (складка очеревини в місці переходу 12-палої кишки у порожню); 2) низьку непрохідність - розвивається при наявності перешкоди у клубовій кишці або у товстому кишечнику.

Патогенез кишкової непрохідності.

Зміни, що виникають в організмі при кишковій непрохідності, часто є причиною смерті, тому їх називають "механізмами танатогенезу".

Існує 3 теорії танатогенезу:

1) теорія порушення сокообігу;

2) нервово-рефлекторна теорія;

3) теорія токсемії.

Перша і друга теорії пояснюють механізми смерті при високій кишковій непрохідності.

Порушення сокообігу. У нормі існує баланс: скільки рідини поступає у кишечник, стільки всмоктується. При високій непрохідності привідна петля коротка, у неї поступає і накопичується слина - 1,0-1,5 л, шлунковий сік - до 2,5 л, панкреатичний сік – 1,5-2,0 л, жовч - 500 мл, кишковий сік. Тобто це 5-6 л рідини, багатої білками, електролітами, яка приводить до розтягнення кишечника. Тому відвідні судини здавлюються, знижується всмоктування, у крові зменшується вміст електролітів, хлоридів, води, виникає зневоднення організму. Тиск у привідній кишці різко збільшується і кишковий вміст піднімається до шлунка, подразнюються закінчення блукаючого нерва, імпульси надходять у відповідний центр у довгастому мозку, виникає блювота. Організм втрачає велику кількість рідини, ферменти, соляну кислоту, бікарбонати, натрій та інші солі. При цьому спостерігається:

- зменшення об'єму циркулюючої крові (гіповолемія, гіпотензія);

- збільшення в'язкості крові (збільшується показник гематокриту);

- у крові різко зменшується вміст Са++, Nа+, К+ і Сl-;

- розвивається гіпопротеїнемія із-за втрати великої кількості білків - до 300 г за добу.

Далі приєднуються нервово-рефлекторні впливи. При такому розтягненні петлі і бурній перистальтиці виникає різкий біль, що носить переймоподібний характер (посилюється при перистальтиці). Інтенсивність болю обумовлена ще й тим, що верхні відділи кишечника дуже багаті нервовими закінченнями, звідки потік імпульсів поступає у ЦНС. Біль інтенсивний, веде до виникнення шоку, у якому виділяють еректильну та торпідну фази.

При високій кишковій непрохідності у зв'язку з шоком смерть може наступити навіть через 2-З год. При менш різкому болю тривалість життя 24-72 год.

При низькій кишковій непрохідності переважають явища аутоінтоксикації, виникнення якої пов'язується із: а) дисбактеріозом і б) утворенням в кишечнику великої кількості токсичних продуктів гниття і бродіння.

М е х а н і з м. При низькій кишковій непрохідності привідна петля довга, у ній накопичуються калові маси. Виникає дисбактеріоз – порушення співвідношення між окремими видами кишкової мікрофлори. При цьому, збільшується кількість бактерій, які викликають в кишечнику процеси гниття і бродіння, в результаті чого утворюються токсичні речовини (аміни): сірководень, індол, скатол, індикан, феноли, путресцин, кадаверин і т.і. В результаті порушення мікроциркуляції підвищується проникність судин, і ці токсичні речовини, а також мікроорганізми і їх токсини, незруйновані протеолітичні ферменти (пепсин, трипсин, фосфоліпази) надходять у кров. Розвивається інтоксикація організму, септицемія і септикопіємія. Протеолітичні ферменти активують калекриїн-кинінову, зсідаючу і фібринолітичну системи крові. Знижується артеріальний тиск, зменшується об'єм циркулюючої крові, розвивається ДВЗ-синдром.

Тривалість життя при низькій кишковій непрохідності 7-8 днів.

Loading...

 
 

Цікаве