WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМедицина → Порушення травлення у кишечнику. (мальдігестія) - Лекція

Порушення травлення у кишечнику. (мальдігестія) - Лекція

Порушення функції підшлункової залози зв'язане з розвитком панкреатиту - запалення тканини підшлункової залози.

За перебігом він може бути: а) гострим і б) хронічним.

Етіологічні фактори гострого панкреатиту:

1) рясний прийом жирної їжі;

2) зловживання алкоголем і супровідне йому переїдання;

3) жовчні камені і поліпи протоки підшлункової залози;

4) механічне ушкодження підшлункової залози при травмах і хірургічних втручаннях;

5) інфекційні агенти (вірус епідемічного паротиту, коксакі, бактеріальна інфекція);

6) інтоксикації, включаючи дію деяких лікарських засобів (імунодепрессанти, тіазиди й ін.).

7) виражений стрес, оскільки при активації симпато-адреналової системи відбувається порушення місцевої мікроциркуляції і збільшення продукції глюкокортикоїдів, які ушкоджують клітини підшлункової залози.

Провідним механізмом розвитку гострого панкреатиту будь-якої етіології є передчасна активація ферментів підшлункового соку в протоках підшлункової залози. Найбільше значення має активація трипсину (його утворення з трипсиногену) під дією активних протеолітичних ферментів: а) клітинного (лізосомального) чи б) кишкового походження. Такий процес має лавиноподібний характер, виникнувши в одному місці залози, він швидко охоплює всі її протоки. Це обумовлюється аутокаталітичними реакціями, у ході яких молекули активних ензимів (трипсину, хімотрипсину) перетворюють неактивні ферменти (трипсиноген, хімотрипсиноген) в активні.

Таким чином, для ініціювання гострого панкреатиту потрібна "іскра", якою можуть стати навіть поодинокі молекули активних протеаз.

У залежності від джерела таких протеаз і механізмів їхнього потрапляння в протоки підшлункової залози виділяють 3 патогенетичних варіанти гострого панкреатиту: 1) первинно альтеративний, 2) гіпертензивний, 3) рефлюксний.

1) Первинно альтеративний варіант гострого панкреатиту розвивається в результаті ушкодження тканини підшлункової залози різними альтеруючими факторами: а) механічне ушкодження (травма, оперативні втручання), б) вплив хімічних агентів (отруєння лугами, кислотами), в) вплив біологічних факторів (віруси, бактерії), г) ішемічне чи алергійне ушкодження.

У всіх цих випадках ініціаторами передчасної активації ферментів підшлункового соку є лізосомальні ферменти, які вивільняються з ушкоджених клітин залози.

2) Гіпертензивний варіант гострого панкреатиту розвивається в результаті підвищення тиску панкреатичного соку в протоках підшлункової залози.

У залежності від п р и ч и н гіпертензії розрізняють 2-а різновиди такого панкреатиту:

а) гіперсекреторний панкреатит - різке збільшення секреції підшлункового соку, особливо під впливом жирної їжі та алкоголю, які стимулюють утворення секретину і холецистокинін-панкреозиміну. За цих умов панкреатичні протоки не в змозі швидко пропустити весь сік, який утворюється, тому розвивається їх відносна недостатність. У цьому випадку певне значення мають анатомо-фізіологічні особливості вивідної протоки залози;

б) обтураціїний панкреатит – виникнення гіпертензії в протоках підшлункової залози при наявності перешкод відтоку соку (камені, стискання проток ззовні й ін.).

Підвищений тиск соку є причиною ушкодження клітин, які вистилають протоки залози. Це приводить до виходу лізосомальних ферментів і активації трипсиногену з наступною реалізацією аутокаталітичного механізму.

3) Рефлюксний варіант гострого панкреатиту - виникає в результаті закидання в протоки підшлункової залози вмісту дванадцятипалої кишки чи жовчі. Тому розрізняють: а) дуодено-панкреатичний рефлюкс і б) жовчно - панкреатичний рефлюкс.

Дуодено-панкреатичний рефлюкс виникає: а) при збільшенні внутрішньодуоденального тиску (кишкова непрохідність) або б) розслабленні сфінктера Одді. В цьому випадку ініціатором передчасної активації ферментів підшлункової залози є ентерокіназа.

Умовою виникнення жовчно - панкреатичного рефлюксу є спільність кінцевої ділянки панкреатичної і загальної жовчної проток (загальна ампула). При цьому жовчні кислоти, які володіють детергентною дією, при попаданні в протоки підшлункової залози, ушкоджують їх клітини. З останніх виходять лізосомальні ферменти, які і запускають процес активації панкреатичних ферментів.

Патогенез місцевих змін у підшлунковій залозі при гострому панкреатиті.

Передчасна активація ферментів панкреатичного соку в протоках підшлункової залози викликає самопереварювання залозистої тканини. Так, під дією трипсину і хімотрипсину відбувається гідролітичне розщеплення тканинних білків і білкових компонентів клітин. Еластаза викликає гідроліз еластину - складової частини базальних мембран судин. Ліпаза, піддаючи гідролізу тригліцериди, викликає розвиток некрозу жирової тканини. Фосфоліпаза розщеплює фосфоліпіди клітинних мембран із вивільненням арахідонової кислоти, з якої утворюються простагландини. Під дією трипсину і хімотрипсину активується калекреїн-кинінова симтема у утворенням калідину і брадикиніну.

Активні ферменти підшлункового соку, простагландини, киніни викликають: а) вторинну альтерацію тканини підшлункової залози, б) підвищують проникність судин з розвитком набряку і геморагії, в) стимулюють виникнення больового синдрому. Розвивається гостре запалення, яке має ряд відмітних ознак: по-перше, воно є генералізованним, тобто охоплює всю тканину залози; по-друге, дуже характерними є судинні зміни і пов'язана з ними ексудація (набряк, геморагії); по-третє, дуже виражена стадія альтерації (іноді розвивається повний некроз залози).

Важким загальним проявом гострого панкреатиту є панкреатичний шок, у патогенезі якого мають значення два механізми:

1) больовий механізм. Різкий гострий біль, оперізуючого характеру, зумовлюється: а) набряком підшлункової залози і її тиском на сонячне сплетення, б) дією на нервові закінчення залози активних травних ферментів (трипсину, фосфоліпази і ін.). в) дією на нервові закінчення біологічно активних речовин (кинінів, простагландинів). Інтенсивний біль веде до розвитку больового шоку, який характеризується виникненням спочатку збудження (еректильної фази), а пізніше - надпороговим гальмуванням (торпідної фази) життєвоважливих центрів головного мозку, що веде до пригнічення дихання і зниження артеріального тиску.

2) гуморальний механізм - обумовлюється ферментемією (надходженням у кров активних панкреатичних ферментів). Ферменти, які потрапляють у кров, інактивуються природними інгібіторами протеаз (антитромбіном ІІІ, α2-макроглобуліном, α2-антиплазміном, α1-антитрипсином). Коли потужність інгібіторів протеаз є недостатньою і усі ферменти, які надійшли у кров не можуть бути інактивовані, то відбувається активація біохімічних систем крові: калікреїн-кинінової та зсідаючої і фібринолітичної.

Киніни (калідин, брадікинін), з одного боку - викликають генералізоване розширення судин, що веде до зменшення загального периферичного опору, а з іншого - підвищують проникність судин, внаслідок чого виникає плазморагія і зменшення об'єму циркулюючої крові. Відзначені зміни гемодинаміки обумовлюють падіння артеріального тиску.

Активація зсідаючої і фібринолітичної систем є причиною розвитку ДВЗ-синдрому і пов'язаних з ним розладів мікроциркуляції: а) генералізованим мікротромбоутворенням на 1-ому етапі і б) виникненням профузних кровотеч - на 2-ому етапі.

Loading...

 
 

Цікаве