WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМедицина → Патофізіологія системи крові - Лекція

Патофізіологія системи крові - Лекція

Різноманітні зрушення в системі еритрону, які виникають у фізіологічних умовах і при патологічних процесах, можуть супроводжуватися зміною числа еритроцитів у крові: а) збільшенням (еритроцитози), б) зменшенням (анемії).

Еритроцитози - характеризуються збільшенням кількості еритроцитів у циркулюючій крові вище фізіологічної норми.

Розрізняють наступні види еритроцитозів:

А. Первинні (самостійні форми хвороби): 1) еритремія (справжня поліци-темія, хвороба Вакеза), 2) "сімейні" (спадкові) еритроцитози.

Б. Вторинні (симптоми інших хвороб чи патологічних процесів): 1) абсолют-ні, 2) відносні.

Справжня поліцитемія (х-ба Вакеза) - захворювання пухлинної природи, яке відноситься до групи хронічних гемобластозів.

У периферичній крові різко збільшується вміст еритроцитів, ретикулоцитів, нейтрофілів, моноцитів, тромбоцитів. Гемоглобін також зростає.

У кістковому мозку - ознаки пухлинної гіперплазії мієлоїдного паростка.

В таких умовах спостерігається: а) збільшення в'язкості крові, б) агрегація і аглютинація еритроцитів, в) дифузне тромбоутворення, що порушує мікрогемоциркуляцію та приводить до капіляротрофічної недостатності.

Сімейні еритроцитози зазвичай спадкового характеру, також супроводжуються збільшенням маси циркулюючих еритроцитів і об'єму крові. При цьому посилення проліферації клітин кісткового мозку не є наслідком пухлинного процесу.

Вторинні (абсолютні) еритроцитози пов'язані із підвищеннямутворення стимуляторів еритропоезу (зокрема, еритропоетину) і виникають при: а) хронічній гіпоксії різного походження, б) локальній ішемії нирок, в) деяких новоутворах нирок, печінки.

Вторинні (відносні) еритроцитози пов'язані із: а) гемоконцентрацією - зменшенням об'єму плазми крові при втраті рідини (діарея, блювання, плазморагія при опіковій хворобі) і б) перерозподілом - викидом у циркулюючу кров депонованих еритроцитів (стрес, гостра гіпоксія, підвищений викид катехоламінів).

Анемії - зменшення кількості еритроцитів і (або) гемоглобіну в одиниці об'єму крові з якісними (морфо-функціональними) змінами самих еритроцитів. Розрізняють регенеративні і дегенеративні форми еритроцитів.

□ До регенеративних форм відносяться: а) ретикулоцити - без'ядерні клітини грязно-зеленого кольору (колір "болотної зелені") з чорними включеннями у вигляді гранул. У нормі їхній вміст у крові складає 0,2-2%. При посиленій регенерації клітин червоного паростка крові їхня кількість може зростати до 50%; б) поліхроматофіли - без'ядерні клітини із синюшним відтінком, що відрізняє їх від зрілих еритроцитів; в) нормобласти (ацидофільні, поліхроматофільні, базофільні) - ядерні попередники еритроцитів. У нормі в периферичній крові відсутні, містяться тільки в червоному кістковому мозку. Іноді, при гіперрегенеративних анеміях, у крові можна знайти еритробласти (попередники нормобластів).

□ Дегенеративними називають якісні зміни еритроцитів, що свідчать про неповноцінність цих клітин і характеризуються наступними явищами: а) змінами розмірів (анізоцитоз) – поява макро- і мікроцитів; б) змінами форми (пойкілоцитоз) - поява грушо-, серпоподібних, витягнутих, овальних, сферичних еритроцитів; в) змінами фарбування (анізохромія); г) наявністю в еритроцитах патологічних включень (тільця Жоллі, кільця Кебота - залишки ядра; базофільна зернистість - залишки базофільної речовини цитоплазми). Слід зазначити, що багато із цих ознак еритроцитів зустрічається і у нормі, однак при анеміях їх виразність істотно зростає.

При зміні типу кровотворення з еритробластичного на мегалобластичний у крові з'являються так звані клітини патологічної регенерації: а) мегалобласти - дуже великі клітини (діаметр 12-15 мкм) з базофільною, поліхроматофільною чи ацидофільною цитоплазмою, що містять велике, ексцентрично розташоване ядро; б) мегалоцити - без'ядерні, інтенсивно зафарбовані клітини, овальної форми, діаметром 10-12 мкм і більше. Поява зазначених клітин у червоному кістковому мозку і крові характерно для мегалобластических анемій.

Класифікація анемій. Існує декілька підходів у класифікації анемій, але Вам пропонується патогенетичний підхід у їх класифікації, відповідно до якого анемії поділяються на 3-и групи:

1) Постгеморагічні - розвиваються в результаті зменшення кількості еритроцитів в організмі (крововтрати).

2) Гемолітичні - пов'язані із підвищеним руйнуванням еритроцитів.

3) Дизеритропоетичні - пов'язанні із порушенням кровотворення.

Постгеморагічні анемії.

Розрізняють: а) гостру і б) хронічну постгеморагічну анемії.

Гостра постгеморагічна анемія розвивається в результаті масивної зовнішньої чи внутрішньої (у порожнини людського тіла) кровотечі.

Етіологія: а) різноманітні травми, б) кровотечі із шлунково-кишкового тракту, в) гінекологічна патологія (дисменорея) і інші.

У патогенезі гострої постгеморрагічної анемії виділяють 3-и періоди:

1) Рефлекторний судинний період - розвивається відразу після крововтрати. Супроводжується: а) спазмом судин, б) перерозподілом крові і в) викидом депонованих еритроцитів. Незважаючи на те, що загальна кількість циркулюючих еритроцитів зменшується, кількість еритроцитів і гемоглобіну в одиниці об'єму крові залишаються в межах норми, кольоровий показник і число ретикулоцитів також близькі до норми.

2) Гідремічний період настає через 2-3 доби - відбувається компенсація об'єму циркулюючої плазми за рахунок: а) зменшення кількості рідини, яка виводиться нирками, б) підвищення транспорту в судини міжтканинної рідини і лімфи. Відзначається зменшення рівня гемоглобіну і числа еритроцитів в одиниці об'єму крові. Кольоровий показник і кількість ретикулоцитів коливаються в межах норми з поступовою тенденцією до зниження.

3) Регенераторний (кістково-мозковий) період настає на 5-7 добу. У цей час підвищується функціональна активність еритроїдного паростка кісткового мозку, що супроводжується підвищенням у периферичній крові числа ретикулоцитів і появою в ній більш ранніх кістково-мозкових видів еритроїдних клітин (нормобластів), зменшується вміст гемоглобіну і еритроцитів. Кольоровий показник стає меншим 1.

Повне відновлення основних показників червоної крові після гострої крововтрати спостерігається на 30-35 добу.

Хронічна постгеморагічна анемія перебігає за типом залізодефіцитної і розвивається в результаті невеликих, але тривалих повторних крововтрат при: а) різних захворюваннях (виразкова хвороба, патологія нирок, органів дихання, гінекологічна патологія); б) при патології судин; в) при порушеннях тром-боцитарно-судинного і коагуляційного гемостазу.

Спостерігається виражена гіпохромія в результаті дефіциту заліза (кольоровий показник < 1,0). У периферичній крові знаходять "тіні" еритроцитів, мікроцитоз. Постійні і тривалі крововтрати в кінцевому результаті приводять до зниженнярегенераторної здатності кісткового мозку.

Loading...

 
 

Цікаве