WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМедицина → Запалення - Лекція

Запалення - Лекція

4) Причинами стазу є вищеперераховані фактори.

Порушення мікроциркуляції в ділянці запалення супроводжується ексудацією.

Ексудація – вихід рідини і розчинених в неї компонентів крові з кровоносних судин в тканину. Це поняття включає і еміграцію лейкоцитів.

П р и ч и н а м и ексудації є: а) підвищення проникливості судинної стінки, б) підвищення гідростатичного тиску в судинах, в) збільшення осмотичного і онкотичного тиску в тканинах.

П р и ч и н и підвищення проникності судинної стінки в ділянці запалення: а) продукти дегрануляції тканинних базофілів (гістамін і серотонін), б) кініни (брадикінін і калідин), в) простагландини і деякі лейкотрієни, г) лізосомальні ферменти (еластаза, колагеназа, гіалуронідаза) і неферментні катіонні білки, д) фібринопептиди і продукти деградації фібрину, е) ацидоз.

М е х а н і з м підвищення проникності судинної стінки при запаленні:

а) активація мікровезикулярного транспорту через ендотеліальні клітини, б) утворення трансклітинних каналівв ендотеліоцитах (відбувається внаслідок підсилення мікровезикулярного транспорту), в) збільшення просвіту міжендотеліоцитних щілин (відбувається внаслідок скорочення і округлення ендотеліоцитів), г) десквамація (злущення) ендотелію, що є проявленням первинної і вторинної альтерації, д) деполімеризація речовин, які з'єднують ендотеліальні клітини і є компонентами базальної мембрани судинної стінки.

Д и н а м і к а підвищення проникності судин при запаленні має дві фази: а) пік п е р ш о ї (ранньої) фази припадає на 10-15 хв. від початку запалення (головною причиною її розвитку є гістамін); б) д р у г а (пізня) фаза починається через 1 годину від початку запалення і продовжується декілька діб (до її розвитку мають відношення всі решта медіаторів запалення).

Е к с у д а т містить елементи плазми крові і її формені елементи. В залежності від їх кількісних співвідношень розрізняють такі види ексудатів: а) серозний, б) фібринозний, в) гнійний (гній), г) геморагічний, д) змішаний, е) гнильний (іхорозний).

Серозний ексудат – утворюється при серозному запаленні слизових і серозних оболонок. Серозний ексудат слід відрізняти від транссудату.

Властивості

Серозний ексудат

Транссудат

Питома вага

1,018 і >

< 1,018

Білок в %

> 3%

< 3%

Серомуцин (слиз) в%

0,2% >

< 0,2%

Зсідання

Згортається, містить фактори зсідання крові

Не зсідається

Загальна кількість клітин в 1 мм3

300 і >

< 100

рН

< 7,0

7,4 – 7,6 і >

Осмотичний тиск 0С

0,6 – 1 і >

Менше

Фібринозний ексудат – містить велику кількість фібриногену і фібрину. Локалізується на слизових і серозних оболонках у вигляді плівок. Спостерігається при крупозному і дифтерійному запаленні. При крупозному запаленні плівка знімається легко, без вираженої кровоточивості. При дифтерійному запаленні плівка не знімається, при знятті виникає виражена кровоточивість.

Гнійний ексудат містить в своєму складі плазму крові, лейкоцити, гнійні тільця. Гнійні тільця – зруйновані лейкоцити (нейтрофіли, моноцити, які підлягають розпаду, втрачають глікоген, проходить розпад їх цитоплазми, каріопікноз і каріолізис ядра). Гній - в'язка, жовтувато-зеленого кольору, з солодким присмаком рідина (ретрофарінгеальний абсцес, абсцес легень).

Склад гнійних мас: а) клітини - гнійні тільця, б) сироватка гною.

Гнійне запалення складається з таких стадій: а) стадія гнійної інфільтрації, б) стадія гнійного розплавлення (абсцес, флегмона).

Стадія гнійної інфільтрації. Відбувається максимальна еміграція лейкоцитів в зону запалення. Лейкоцити виконують функцію фагоцитозу. Утворюються клітинні медіатори запалення, в першу чергу лізосомальні ферменти, що призводить до виникнення припухлості, ущільнення, почервоніння і болю. В цю стадію добре проводити хірургічне лікування.

Стадія гнійного розплавлення – лейкоцити руйнуються, вивільнюється велика кількість лізосомальних ферментів, які руйнують розміщену навколо тканину, іде утворення абсцесу або флегмони. Завдяки лізосомальним ферментам гнійник відкривається, це може бути черевна порожнина – перитоніт, а може відкритися і назовні.

Геморагічний ексудат – це рідка частина плазми, яка вийшла за межі кровоносного русла разом з еритроцитами і лейкоцитами.

Іхорозним ексудатом може стати любий з ексудатів, якщо в ньому розмножуються м/о і виникає процес гниття.

Змішаний ексудат носить ознаки попередніх ексудатів.

Еміграція лейкоцитів – це вихід лейкоцитів із кровоносного русла в тканину.

Вперше дослідження еміграції лейкоцитів описав І.Мечніков. Спочатку в пошкоджену тканину виходять полінуклеарні фагоцити (нейтрофіли). Вони знешкоджують мікроорганізми, які викликають пошкодження тканин. Потім в ділянку запалення виходять мононуклеарні фагоцити (моноцити), які фагоцитують не тільки мікроорганізми, а і зруйновані клітини. На останньому етапі, особливо при імунному запалені, в тканинну надходять лімфоцити.

Еміграція лейкоцитів розпочинається із їх крайового стояння (маргінації) – переходу лейкоцитів з циркулюючого пула в пристінковий (маргінальний). Вона продовжується від декількох хвилин до 1 години.

В основі цього явища лежать наступні механізми: а) при зменшенні швидкості кровотоку (венозна гіперемія) лейкоцити як найбільш легкі формені елементи відкидаються за законами фізики до периферії (до стінок судин); б) на поверхню ендотелію випадають нитки фібрину, в результаті чого їх гладка в нормі поверхня стає нерівною, "торочкуватою", що сприяє затримці лейкоцитів; в) має місце електростатична взаємодія лейкоцитів з ендотеліальними клітинами, що пояснюється втратою лейкоцитами поверхневого "-" заряду і утворенням "кальцієвих" містків між лейкоцитами і ендотеліоцитами, г) на поверхні лейкоцитів і ендотеліоцитів з'являються, так звані, "адгезивні білки", які специфічно взаємодіють один з одним.

Активаторами утворення адгезивних білків в лейкоцитах є: а) продукти активації комплементу С5а, б) лейкотрієни В4, в) фактор активації тромбоцитів (ФАТ).

Аналогічні процеси в ендотеліоцитах активуються: а) ендотоксинами мікроорганізмів, б) інтерлейкіном-1, в) фактором некрозу пухлин.

Адгезивні білки синтезуються лейкоцитами і ендотеліоцитами та зберігаються у їх цитоплазматичних пухирцях. При активації клітин відбувається злиття пухирців із плазмолемою клітин, в результаті чого адгезивні білки вмонтовуються у плазмолему. Специфічні ділянки молекул цих білків розташовуються ззовні і взаємодіють з відповідними ділянками адгезивних білків іншої клітини.

В еміграції лейкоцитів приймають участь 3 типи молекул адгезії: 1) селектини (L, E, P), 2) інтегрини, 3) молекули із родини імуноглобулінів.

L-селектин експресується на поверхні всіх форм лейкоцитів. E-селектин з'являється на поверхні мембрани ендотеліоцитів через декілька годин після їх активації цитокінами. P-селектин синтезується в ендотеліоцитах постійно, але не експресується на поверхні, а накопичується в середині клітин у спеціальних секреторних тільцях Вейбеля-Паладе. Під дією медіаторів запалення, зокрема гістаміну, ці тільця швидко наближаються до плазматичної мембрани і Р-селектин з'являється на поверхні ендотеліоцитів. Він забезпечує сповільнення руху, кочення (rolling) лейкоцитів по поверхні ендотеліоцитів. Дещо пізніше у цьому процесі буде задіюватися і L-селектин.

Коли просування лейкоцитів по судинах сповільнюється і збільшується тривалість їх контакту із ендотелієм, зростає ймовірність їх активації медіаторами запалення. Під впливом таких медіаторів на поверхні лейкоцитів з'являються інші молекули адгезії - інтегрини, які забезпечують більш щільне прикріплення лейкоцитів до ендотелію.

Інтегрини - глікопротеїди, які перебувають на внутрішній поверхні клітинної мембрани, а при активації лейкоцитів медіаторами запалення вмонтовуються у цю мембрану і взаємодіють із відповідними лігандами ендотеліоцитів. В якості таких ліганд (або контррецепторів) в більшості випадків виступають молекули, подібні до молекул імуноглобулінів: ІСАМ-1, ІСАМ-2 (intercell adhesion molecule), VCAM-1 (vascular cell adhesion molecule). Щільне прилипання лейкоцитів до ендотеліоцитів сприяє подальшому виходу останніх із судинного русла.

Loading...

 
 

Цікаве