WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМедицина → Завдання, методи, принципи організації патологоанатомічної служби і її значення в системі здоровоохорони. Завдання секційного курсу. Аутопсія.Положенн - Реферат

Завдання, методи, принципи організації патологоанатомічної служби і її значення в системі здоровоохорони. Завдання секційного курсу. Аутопсія.Положенн - Реферат

Послід направляється разом з викиднем і реєструється як біопсійний матеріал.

Головний лікар пологового будинку забезпечує 100% розтин трупів мертвонароджених та померлих новонароджених, доставку їх у патологоанатомічне бюро не пізніше 12 годин після родів мертвонародженого чи смерті новонародженого.

На патологоанатомічне дослідження направляються також посліди від новонароджених, якщо в них є симптоми внутрішньоутробного захворювання, особливо, якщо є підозра на внутрішньоутробну інфекцію.

У випадках раптової смерті дітей, які не були на диспансерному обліку, поза лікувальним закладом їх трупи підлягають судово-медичному розтинові.

(Витяг із "Додатку №13 до наказу МОЗ України від 12.05.92р.№81)

3.2. ПОЛОЖЕННЯ

про патологоанатомічне дослідження померлих

3.2.1. Порядок оформлення медичної документації на померлих в лікувально-профілактичному закладі.

Встанавлення факту настання біологічної смерті хворого проводиться в лікувальному закладі черговим або лікуючим лікарем, про що в історії хвороби робиться відповідний запис з вказівкою часу смерті в годинах та хвилинах.

До тіла померлого прикріплюється бірка з вказівкою про лікувальний заклад — відділення, прізвища, імені та по батькові померлого, року народження та дати смерті, основний клінічний діагноз. Труп без затримки доставляється в морг чи прохолодне примі-

щення, виділене для зберігання трупів, з температурою 0- +4 С. Пов'язки, дренажі, інтубаційна та трахеостомічна трубка, катетери залишаються на місці.

Зразу ж після настання смерті хворого лікуючий лікар складає посмертний клінічний діагноз, епікриз.

У посмертному клінічному епікризі підлягають відображенню такі питання:

дата початку захворювання та скарги хворого;

дата первинного звернення по медичну допомогу з вказівкою куди та до кого звернувся хворий, яку отримав допомогу;

дата та місце первинної госпіталізації, назва всіх лікувальних закладів, де в подальшому обстежувався чи отримував лікування хворий, зміст діагностичних та лікувальних заходів;

узагальнена характеристика перебігу захворювання за час перебування в кожному лікувальному закладі;

дата госпіталізації в даний лікувальний заклад, діагноз при направленні, попередній діагноз, заключний діагноз, дати їх встановлення, зміст проведених лікувальних заходів

(при проведенні операцій -- назва операції, тривалість, вид наркозу);

дата появи, характер симптомів ускладнень, дата їх розпізнання, вжиті заходи;

клінічна характеристика термінального стану, зміст реанімаційних заходів;

час встановлення біологічної смерті в годинах та хвилинах.

Заключний клінічний діагноз є медичним висновком про характер захворювання що було у хворого, безпосередню причину та механізм настання смерті. Він має бути патогенетично зумовлений, відповідати клінічним фактам.

Оформлена історія хвороби померлого підписується лікуючим лікарем, завідуючим лікувального відділення.

3.2.2. Порядок патологоанатомічного дослідження померлого.

Після констатації смерті покійник лежить у відділенні ще дві години.

Терміновий розтин трупа дозволяється одразу ж після встановлення біологічної смерті хворого. Впорядкований патологоанатомічний розтин померлих проводиться в години, означені розпорядком роботи патологоанатомічного бюро (відділення) . Історія хвороби подається в патологоанатомічне бюро (відділення) в найближчий час після смерті хворого (при настанні смерті після 12-00 вона має бути доставлена не пізніше 9-ї години наступного дня).

Прийом та реєстрація тіл померлих проводиться санітаром патологоанатомічного бюро (відділення), який перевіряє наявність бірки на трупі, ознаки його гниття, зубних протезів з кольорового металу та цінних речей, про що робить відмітку в книзі реєстрації прийому та видачі тіл померлих і доповідає завідуючому відділенням.

Патологоанатом приступає до впорядкованого патологоанатомічного дослідження трупа тільки після вивчення історії хвороби та іншої медичної документації померлого.

Без історії хвороби розтин проводити не можна. Бо саме там лікар, що лікував хворого, записував усе про пацієнта. На розтині патологоанатом детально та уважно вивчає морфологічні зміни у всіх органах і тканинах. Адже на розтині можна виявити те, що

не було розпізнано за життя і, що суттєво змінить діагноз.

На патологоанатомічному розтині зобов'язані бути присутніми завідуючий лікувального відділення та лікуючий лікар. Дозволяється присутність інших лікарів лікувального закладу. Це не цікавість, це - обов'язок.

Перед початком патологоанатомічного розтину проводиться огляд трупа з оцінкою стану шкірного покриву, видимих слизових оболонок, визначення маси тіла та його довжини. Патологоанатомічний розтин має бути повний, з дослідженням всіх порожнин тіла та внурішніх органів, а при необхідності хребтового каналу, кісткового мозку труб-

частих кісток, периферичних судин та нервів, вегетативних нервових вузлів. Як основний метод патологоанатомічного розтину необхідно застосовувати спосіб повної евісцерації (по Шору).

Після завершення патологоанатомічного розтину патологоанатом оформляє лікарське свідоцтво про смерть по формі № 106/У - 84.

Гістологічне дослідження органів та тканин трупа проводиться в усіх випадках. Для цього під час розтину забираються шматочки органів та тканин і поміщаються у фіксуючий розчин.

При необхідності гістологічне дослідження може проводитися під час розтину шляхом виготовлення препаратів на заморожуючому мікротомі чи кріостаті.

З матеріалу, взятого для гістологічного дослідження, вирізаються шматочки, які після реєстрації в книзі обліку роботи лаборанта з секційним матеріалом піддаються подальшій обробці. Решта матеріалу зберігається в 10% розчині нейтрального формаліну до закінчення всіх досліджень, після чого за розпорядженням лікаря знищується у

встановленому порядку.

Гістологічне дослідження органів трупа має бути закінчене не пізніше 5 діб після розтину.

Для уточнення характеру захворювання, його етіології та патогенезу, механізмів настання смерті слід ширше використовувати бактеріологічні, вірусологічні, серологічні, цитологічні, імуноферментні та інші методи дослідження. Взяття матеріалу проводиться у відповідності з інструкцією по забору матеріалу з трупа для бактеріологічного, біохімічного, біофізичного, вірусологічного дослідження.

Патологоанатомічне дослідження померлих дозволяється проводити безпосередньо за встановленням факту біологічної смерті, але не пізніше однієї доби з моменту смерті.

Розтин трупів осіб, що померли від гострих інфекційних захворювань чи при підозрі на них, проводиться по можливості в перші години після настання смерті, бажано в присутності спеціаліста протиепідемічного закладу, який забирає матеріал для бактеріологічного та вірусологічного досліджень. Найбільш надійні результати забезпечують бактеріологічні та вірусологічні дослідження, проведені в перші 6-8 годин після настання смерті, як виняток — 24 години.

Рідини, що виливаються при розтині трупів осіб, що померли від гострих інфекційних захворювань, та стічні води збираються в посуд з дезинфікуючими розчинами (наприклад, хлорного вапна), витримуються в ньому не менше 2-х годин, після чого зливаються в каналізаційну мережу.

Після закінчення розтину трупів осіб, що вмерли від гострих інфекційних захворювань, перед зашиванням виконаних на трупові розрізів органи та порожнини його обробляються дезинфікуючим розчином (наприклад, розчином карболової кислоти чи хлораміну). В порожнини трупа закладається ганчір'я, змочене дезинфікуючим розчином. Труп обмивається 1% розчином хлораміну. Секційний стіл старанно обмивається дезинфікуючим розчином, інструменти стерилізуються, білизна, що використовувалася при розтині (халати, простирадла), дезинфікується.

3.2.3. Документація патологоанатомічних досліджень померлих.

У кожному випадку патологоанатомічного дослідження в обов'язковому порядку складається протокол патологоанатомічного дослідження, який включає в себе такі розділи :

паспортна частина з кодувальним стовпчиком та переліком питань для статистичної розробки на ЕОМ;

клінічний епікриз;

клінічний діагноз;

текст протоколу розтину;

дані гістологічного дослідження;

патологоанатомічний діагноз;

патологоанатомічний епікриз.

Loading...

 
 

Цікаве