WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМедицина → Рак легенів: етіологія, клініка, діагностика, лікування - Лекція

Рак легенів: етіологія, клініка, діагностика, лікування - Лекція

Центральний інфільтративний РЛ

Як правило, росте перибронхіально, тому, як було показано вище, процес має багато синонімів – розгалужений, паравазальний, пневмонієподібний, медіастінальний. Морфологічно, як правило, він є дрібноклітинним. Ракові клітини здатні продукувати гормони: АКТГ, ФСГ, ЛГ, серотонін та інші. Поширюється пухлинний процес в напрямку до периферії, що сприяє виникненню ускладнень у вигляді параканкрозного плевриту, тоді як вузловаті форми РЛ поширюються до центру і наявні при них плеврити носять банальний характер.

В фазі клінічного перебігу хвороби визначаються нейроендокринними розладами (гінекомастія, порушення функції серцево-судинної системи, синдроми Штрумпель-Марі-Бамбергера, Іценко-Кушинга, мігруючими тромбофлебітами, параканкрозними плевритами, лімфогенними та гематогенними метастазами).

Периферичний РЛ

В доклінічний період його можливо виявити рентгенологічним обстеженням груп ризику, в яких він проявляється у вигляді шаровидних тіней в легенях субплевральної або внутрішньодолевої локалізації.

В клінічній фазі перебігу РЛ проявляється у вигляді остеоартропатій, проростанням в сусідні з легенями тканини, абсцедуванням, появою переважно гематогенних метастазів.

Що стосується форми РЛ Pencostae, то це позалегеневий пухлинний процес, який виникає на ґрунті клітин легеневої борозни з поширенням росту на верхівку легені та поперечні відростки і тіла нижніх шийних і верхніх грудних тіл хребців. В клінічний період перебігу процесу проявляється і вигляді плекситів з різко вираженим больовим синдромом.

Виявлення і діагностка РЛ

  • В доклінічному періоді забезпечується обстеженням груп людей з підвищеним ризиком виникнення РЛ, а саме:

а) хворих з передраковими захворюваннями (хр. бронхіт, хр. пневмонія, пневмосклероз, перенесений туберкульоз, хр. абсцеси в легенях);

б) осіб, які мають контакт з бластомогенними факторами;

в) осіб, які проживають близько до джерел канцерогенів;

г) зловживання палінням тютюну;

д) з неблагополучним спадковим анамнезом;

е) пацієнтів, які звертаються за медичною допомогою з приводу патологічних процесів в легенях.

  • У відповідності з означеним вище розрізняють наступні ступені ризику: 0 – наявність 2-х факторів загального впливу (вік старше 45 років + спадкові фактори); І ст. – наявність 2-х факторів, з якими пов'язані проліферативні процеси в легенях (паління тютюну + робота з нафтопродуктами); ІІ ст. – наявність 3-4; ІІІ ст. – 5-6 і ІV ст. – 7 і більше таких факторів.

  • Особи, віднесені до 0-ІІ ст. ризику обстежуються по місцю проживання один раз в 3 роки (Загальний аналіз крові, визначення рівня великих гранулярних лімфоцитів, структуроутворюючої здатності крові та визначення ліпопротеїдів в крові), флюорографія, загальноклінічні дослідження, а особи, віднесені до ІІІ-ІV ст. ризику крім обстеження в такому ж плані визначається рівень маркерів пухлин один раз в 6 місяців та повне бронхологічне дослідження з використанням сучасних спеціальних методів.

  • При наявності клінічної симптоматики , підозрілої на РЛ, крім означених вище тестів виконують:

  • фізикальні методи обстежень, якими лікар повинен добре володіти;

  • якщо патологічний субстрат в легенях незрозумілий – думати про РЛ;

  • при запаленні більш прослуховується ніж проглядається, а при РЛ – навпаки;

  • у випадках РЛ наявні ножиці між клінікою і рентгенологічними даними;

  • при рецидивуванні запалення в легенях – думай про РЛ.

  • Променева діагностика РЛ: багатовісьова рентгеноскопія грудної клітки, жорстка рентгенографія фасна і профільна. При цьому здійснюється пошук порушень прохідності бронха (гіповентиляція, ателектаз), патологічного легеневого малюнку (пневмосклероз, шаровидні тіні, доріжки, синдром порожнини).

  • Цитологічне 4-5 кратне дослідження харкотиння при збереженні певних умов.

  • Бронхоскопія, при якій вивчають функціональний стан бронхіального дерева (пульсаторна і респіраторна рухомість), виявляються прямі і непрямі ознаки пухлини, виконується біопсія патологічних вогнищ. Діагноз РЛ без морфологічної верифікації в 25% хибний.

  • Томографія, УЗД, пункція пухлини і при показах – торакотомія.

  • Слід відзначити, що ні один з перерахованих методів дослідження, застосований ізольовано, не забезпечує належного ступеня діагностики РЛ. Лише використання їх в комплексі, в певній послідовності дає оптимальний шанс досягти мети.

  • В залежності від маси пухлини в легенях, означені вище методи мають певне значення, а саме: в доклінічному періоді цитологія; в ранньому періоді – комплексне обстеження груп ризику; місцевопоширеному – променеві та клінічні методи, ендоскопія, морфологія; генералізованому процесі – клінічне обстеження.

  • Причини пізньої діагностики в 58% випадків обумовлені низькою підготовкою лікарів в плані діагностки РЛ. Проте ряд дослідників приводять значно більший відсоток помилок.

Принципи лікування хворих на РЛ

  • Методом вибору при лікуванні плоскоклітинного та залозистого РЛ є хірургічний метод – лобектомія в І-ІІ стадії та пневмонектомія в ІІІ ст. Кращі результати одержано при застосуванні комбінації операції з гама-опроміненням.

  • Хіміотерапія та опромінення і їх комбінація не ефективна при вказаних вище формах РЛ. Методом вибору ХТ є дрібноклітинний РЛ, особливо в комбінації з опроміненням.

Ефективність лікування РЛ (п'ятирічне виживання)

а) В залежності від методу лікування: хірургічного – 25%, променевого – 5%, хіміотерапії – 0%.

б) Хірургічного лікування в залежності від морфологічних форм РЛ: плоскоклітинний РЛ – 30%; залозистий – 25%; дрібноклітинний – 0%.

в) Хірургічного лікування в залежності від стадії РЛ: в І стадії – 80%; в ІІ-й – 50%; в ІІІ – 20%.

Висновки по темі.

  1. Методи виявлення і діагностики РЛ в наш час доведені до досконалості – анамнез, об'єктивне обстеження, методи променевої діагностики, цитологія, бронхоскопія, біопсія. Тому вирішальне значення мають організаційні заходи, які сприяли б забезпеченню потоку хворих і груп підвищеного ризику в діагностичні центри для комплексного адекватного обстеження.

  2. Центральний вузлуватий ендобронхіальний РЛ тяжко диференціювати з запальними процесами в легенях, тому необхідно ширше ставити питання хірургічного лікування хронічних. нагнійних процесів в легенях.

  3. Необхідно уважно ставитись до феномену периферичної тіні в легенях:

  • Особливу увагу звертати на зірчасті рубці в легенях, з яких з часом утворюються шаровидні тіні;

  • Реакція лікаря на таку тінь повинна бути однозначною – абсолютні покази до операції, оскільки таку тінь дає 96 захворювань, які важко диференціювати.

  1. Можлива профілактика РЛ – пропаганда шкоди паління тютюну, створення умов для тривалого збереження активності війчастого епітелію бронха – фізкультура, спорт, свіже повітря, температура і вологість якого повинні змінюватись багато разів за добу.

Рекомендована література.

А. Основна

  • Білинський Б.Т. і співавт. Онкологія, 1992.

  • Білинський Б.Т. і співавт. Онкологія, 1998.

  • Петерсон Б.Е. Онкология, 1980.

  • Трапезников Н.Н., Шайн А.А. Онкология, 1985.

Б. Додаткова

  • Петерсон Б.Е. Ранняя онкологическая патология, 1985.

Актуальність теми характеризується:

  • Неухильним ростом захворюваності і смертності населення у всіх розвинутих країнах світу;

  • Ураженням найбільш діяльного і працездатного контингенту населення, має характер епідеміологічного лиха, тому РЛ став не тільки медичною, але і народногосподарською і соціальною проблемою;

  • Агресивним перебігом (напр. в порівнянні з плоскоклітинним раком шкіри);

  • Затруднення діагностики в ранньому (доклінічному) періоді перебігу хвороби;

  • Недостатньою ефективністю лікування.

  • З 1985 р. РЛ займає 1-ше місце в структурі онкозахворюваності чоловіків.

  • Найвищі показники захворюваності на РЛ реєструються серед населення Кіровоградщини, Дніпропетровщини, Донеччини, Запоріжжя, Харківщини, Одещини, Херсонщини, Львівщини і Закарпаття.

  • У світовому масштабі максимальні показники становлять107,2; мінімальні – 1,1, а в Європі – 96,8 і 18,6 чол. на 100 тис. населення.

  • Співвідношення чоловіків та жінок, хворих на РЛ становить як 4:1 – 9:1.

  • Найвищі показники захворюваності на РЛ припадають на вік 70 р. і вище (383 на 100 тис. чоловіків такого віку і 53 – серед жінок).

Loading...

 
 

Цікаве