WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМедицина → Колоректальний рак: етіопатогенетичні чинники, особливості клінічної картини, діагностика та тактика лікування - Лекція

Колоректальний рак: етіопатогенетичні чинники, особливості клінічної картини, діагностика та тактика лікування - Лекція

При ранніх раках прямої кишки і локалізації пухлини у дистальних відділах та проростанні тільки слизової оболонки можливе виконання економних операцій: електроексцизійта кріодеструкцій. Співробітниками клініки Інституту онкології АМН України опубліковані дані про проведення економних висічень пухлин розмірами до 3 см у 519 хворих на РПК при 5-річному виживанні у 93% випадків. Як свідчить досвід роботи нашої клініки, 18 з 20 таких хворих при проведенні кріодеструкцій пережили термін 5 років.

У практику хірургії РТК за кордоном увійшлилапароскопічні операції, що скорочують терміни перебування хворих в стаціонарі та зменшують частоту деяких ускладнень. Разом з тим метод обмежує можливості орієнтування в черевній порожнині (виключена можливість пальпації). Операції тривалі навіть в руках досвідчених хірургів, часто неадекватне видалення лімфовузлів.

Комплексне та комбіноване лікування

Самостійне хірургічне лікування може забезпечити стійке видужання тільки при Т1 ступені поширення захворювання. Тому проводиться постійний пошук засобів підвищення ефективності лікування. При РОК підвищити виживання хворих вдалося завдяки застосуванню ад'ювантної ХТ.Стандартним для ІІІ стадії (із залученням до пухлинного процесу регіонарних лімфовузлів) у США вважається наступний режим: левамізол 50 мг х 3 рази в день всередину, 3 дні, кожні 4 тижні; фторурацил 450 мг/м2 внутрішньовенно 5 днів, потім з 28 дня один раз в тиждень. Лікування проводиться протягом року після операції.

Конкурує з тандемом фторурацил і левамізол комбінація фторурацил та лейковорин. Серед нових цитостатиків заслуговують уваги препарати UFT (суміш фторафуру та урацилу), капцитабін (фторпіримідиновий карбамат), які створили додаткові можливості для більш тривалої циркуляції фторурацила в крові і пухлинних клітинах. Ці ліки, як і фторурацил, за механізмом дії також входять до групи непрямих інгібіторів тимідилат синтетази.

З інших груп цитостатиків протипухлинну активність при раці товстої кишки виявили:

а) томудекс - перший прямий інгібітор тимідилат синтетази. Істинна інгібіція цього ферменту в 100 раз вище ніж від фторурацила. Однак висока його токсичність стримує його клінічне застосування;

б) кампто - інгібітор топоізомерази I;

в) оксаліплатин - нове похідне цисплатини;

Серед перспективних шляхівпокращення результатів лікування РТК на сучасному етапі слід вважати передопераційне застосування засобів сорбційної дезінтоксикації та розробку методик неоад'ювантної регіональної хіміотерапії, зокрема ендолімфатичної та селективної внутріартеріальної.

В лікувальних програмах при РПК провідних вітчизняних та зарубіжних онкопроктологічних клінік важливе місце зайняла променева терапія, при цьому все більше прихильників знаходить підхід, коли методики її проведення розробляються у відповідності із ступенем поширення захворювання. Так, при пухлинах, що відповідають критерію Т2-Т3 застосовують передопераційне опромінення за інтенсивною програмою (РВД 5-6.5 Гр, СВД 19.5-25 Гр) з наступним проведенням оперативного втручання, при місцево-поширених пухлинах Т4 застосовують пролонговані курси променевої чи хіміопроменевої терапії середнім фракціонуванням з досягненням сумарної дози 48-50 Гр, а можливість проведення оперативного лікування оцінюється після 3-4-х тижневої перерви, необхідної для реалізації ефекту антибластомної терапії та стихання променевих реакцій. В зв'язку з відносною резистентністю пухлин ПК до опромінення та токсичністю системної ХТ розробляються методи хімічної та фізичної радіомодифікації, направлені на селективне підвищення радіочутливості пухлинних клітин, зокрема застосовують фазоспецифічні цитостатики (5-фторурацил), електронакцепторні сполуки (метронідазол), НВЧ-гіпертермію, тощо, а також методи регіональної хіміотерапії. В нашій клініці у співдружності з Інститутом онкології АМН України та Інститутом експериментальної онкології НАН України проводиться рандомізоване дослідження по вивчення можливостей покращення ефективності лікування хворих РПК при проведенні опромінення на фоні синглетно-кисневої терапії та засобів сорбційної дезінтоксикації. Отримані досить обнадійливі безпосередні результати.

Проходять клінічну апробацію як адювантні засоби при КРР методи імунотерапії: аутологічні вакцини та моноклональні антитіла.

Віддалені результати, прогноз та перспективи

Результати радикального лікування раку ободової та прямої кишки залежать від глибини проростання пухлини та ураження лімфовузлів. 5-річне виживання при Т1 складає 95%, при Т2-Т3 знижується до 60-70%, а при Т4 складає всього 30-40%. В значної частини хворих вже протягом перших двох років після завершення лікування спостерігається розвиток локальних рецидивів та віддалених метастазів. Тому поняття ІІІ клінічна група досить умовне, ці хворі вимагають ретельного диспансерного спостереження. Американською Гастроентерологічною Асоціацією в 1989 році сформульований консенсус по питанням післяопераційного ведення хворих РТК. Його порядок представлений в наступній таблиці.

Порядок і характер обстеження хворих РТК після операції

Час після резекції первинного вогнища

до 2-х років

3-4 роки

> 4 років

Визначення СЕА

кожні 2 місяці

4 місяця

раз в рік

Лікарський огляд

кожні 3-6 місяців

кожні 6-12 місяців

Раз в рік

Реакція калу на приховану кров

кожні 3-6 місяців

кожні 6-12 місяців

Раз в рік

Колоноскопія

раз в рік

раз в 3 роки

раз в 3 роки

Сигмоскопія

раз в 6 місяців

раз в 6-12 місяців

раз в 6-12 місяців

Рентгеноскопія грудної клітки

2 рази в рік

раз в рік

Раз в рік

Як бачимо, існуючі методи лікування РТК можуть забезпечити стійке видужання на ранніх стадіях, в пізніх же стадіях воно вимагає значних фінансових витрат і недостатньо ефективне. Якщо ж поглянути на не таку ж і віддалену перспективу, то заміщення або пригнічення трансформованих мутованих генів ras, МСС, Р-53, відновлення гена DCC і т.д. - такі цілком досяжні цілі майбутнього лікування РТК. Експериментальні розробки ведуться вельми енергійно.

Заключення

Таким чином, найбільш суттєвими є наступні аспекти проблеми: спостерігається високий рівень захворюваності та значні показники смертності населення від цієї патології. У його виникненні суттєву роль відіграють особливості харчування, що зумовлює ймовірність активної профілактики. Важливим напрямком в роботі сімейних лікарів має стати обстеження родин хворих РТК, оскільки генетична предиспозиція є важливим чинником у виникнення цієї патології. Вартість лікування та сумнівна його ефективність зростають прямо пропорційно ступеню поширення захворювання: при ранніх стадіях стійке видужання забезпечують економні оперативні втручання, а при пізніх стадіях необхідним стає застосування додаткових антибластомних засобів та великих за об'ємом і інвалідизуючих по суті оперативних втручань без ніякої гарантії на вилікування. Тому в умовах обмеженого фінансування охорони здоров'я в нашій країні медичним працівникам перш за все необхідні грунтовні знання особливостей клінічної картини, як реального шляху забезпечення ранньої та своєчасної діагностики, оскільки для виявлення цієї патології не потрібне застосування складної і дороговартісної медичної апаратури та інструментів.

Loading...

 
 

Цікаве