WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМедицина → Колоректальний рак: етіопатогенетичні чинники, особливості клінічної картини, діагностика та тактика лікування - Лекція

Колоректальний рак: етіопатогенетичні чинники, особливості клінічної картини, діагностика та тактика лікування - Лекція

Принципи диспансерного обліку та оздоровлення цього контингенту регламентовані наказом МОЗ України №192, слід вважати обов'язковим проведення фіброколоноскопії з трансендоскопічною поліпектомією при поліпозах та ретельного морфологічного моніторингу за станом слизової при хронічних запальних процесах ТК, оскільки важкі форми дисплазії вимагають проведення хірургічного лікування.

Класифікація РТК

Макроскопово по формі росту у ТК розрізняють екзофітні, ендофітні і змішані пухлини. При екзофітній формі пухлина росте в просвіт кишки у вигляді вузла, поверхня якого нерідко буває звиразкованою - блюдцеподібний (перехідна форма ) рак. Ендофітна пухлина росте переважно впродовж і в глибину стінки ПК (дифузно-інфільтративна форма), границі її чітко не визначаються. Нерідко спостерігаються кратероподібні звиразкування - ендофітно-звиразкований рак, який часто призводить до звуження просвіту ПК.

Мікроскопічно в даний час згідно загальноприйнятої Міжнародної гістологічної класифікації пухлин, опублікованої ВООЗ у 1981 р. (В.К.Морсон, Л.Г.Собин), розрізняють наступні види злоякісних епітеліальних пухлин ТК: 1) високо-, помірно- та малодиференційовану аденокарциному; 2) слизисту аденокарциному; 3) перстневидноклітинний; 4) плоскоклітинний; 5) залозисто-плоскоклітинний; 6) недиференційований і 7) некласифікований рак.

При визначенні ступеня поширення захворювання в Україні застосовується розроблена Міжнародним Протираковим Союзом система стадіювання – класифікація TNM 5 перегляду, яка добре представлена в новому підручнику "Онкологія" за редакцією проф. Б.Т.Білинського. У західному світі широко використовують класифікацію Dukes або її модифікацію Astler-Koller.

Класифікація Astler-Koller передбачає наступні градації:

А- пухлина проростає лише слизову оболонку

B1 - пухлина проростає м'язеву оболонку

B2 - пухлина проростає серозну оболонку

C1 - пухлина проростає м'язеву оболонку але є метастази врегіонарні лімфовузли

C2 - пухлина проростає серозну оболонку і є метастази в регіонарнихлімфовузлах.

Клінічна картина РОК та РПК

Як і при будь-якій локалізації, злоякісні захворювання ТК мають ранній період та період розгорнутої клінічної картини. Наведені в сучасній літературі дані описують, головним чином, картину клінічно-маніфестного РТК.

Так в монографії А.М.Ганичкина (1970) "Рак толстой кишки" виділено 7 основних клінічних форм раку ободової кишки, а саме: -анемічну, яка характеризується анемією різного ступеня вираженості, загальними симптомами та інтоксикацією; обтураційну, що характеризується виникненням ознак порушення прохідності кишечника і супроводжується приступоподібними болями в животі, вурчанням та посиленою перистальтикою; ентероколітичну, яка супроводжується здуттям живота, чергуванням проносів та закрепів, наявністю патологічних домішок у випорожненнях; псевдозапальну, при якій характерна незначна вираженість розладів функції кишечника на фоні ознак запального процесу в черевній порожнині; пухлинну, для якої нехарактерні загальні симптоми, порушення прохідності кишечника при наявності пухлинного утвору, який визначається пальпаторно; диспептичну, характерними ознаками цієї клінічної форми є симптоми "шлункового дискомфорту" (нудота, відрижка, відчуття важкості в епігастральній ділянці), які супроводжуються біллю в верхній частині живота. В підручнику "Онкологія" окремо виділяється і больова форма, що характеризується наявністю тривалого локального болю при відсутності симптомів розладів функції кишечника.

Нами вивчена клінічна картина у понад 1200 хворих РТК, що знаходилися на стацлікуванні в Івано-Франківському ООД протягом 1991-2000рр. Особливо детально ми вивчали симптоми, які спостерігалися протягом попередніх 6-12 місяців, та динаміку їх розвитку. Нами встановлено, що клінічна семіотика РОК в значній мірі залежить від локалізації пухлини, форми її росту, глибини проростання кишечної стінки та поширення її на суміжні тканини та органи, виникнення періфокального запалення.

Так, при локалізації новоутворів в правій половині найбільш характерним симптомом, який спостерігався в більш ніж 85% пацієнтів, були порушення ритмічної діяльності товстої кишки, що проявлялися періодичним вурчанням, незначним здуттям живота та спастичними болями, нестійким стільцем. Хворі на ці симптоми не звертали великої уваги, пов'язуючи їх з погрішностями в дієті, приймали спазмолітики, ферментні препарати, антибіотики, що на деякий час дозволило купувати ці симптоми. При подальшому рості новоутворів, які при цій локалізації можуть досягати досить значних розмірів в зв'язку з великим просвітом кишки, в кров починають всмоктуватися продукти їх розпаду, спостерігається також посиленний синтез ендо- та екзотоксинів патологічно-зміненою мікрофлорою, порушується водноелектролітний обмін та пригнічується продукування вітамінів і мікроелементів, які приймають участь у кроветворенні і як наслідок, приєднуються загальні симптоми (швидка втомлюваність, головокружіння, блідість шкірних покривів, втрата маси тіла), а патологічні виділення з калом спостерігаються рідко (лише 10,8%), що часто трактується лікарями загально-лікувальної мережі як гіпохромна анемія невиясненої етіології та служить підставою для госпіталізації таких хворих в загальнотерапевтичні або гематологічні відділення.

При раку поперечно-ободової кишки та лівої половини ОК ранніми симптомами слід вважати появу періодичних, а деколи навіть однократних слизистих або слизисто-кров'янистих домішок у випорожненнях, як наслідку паратуморозного запалення слизової та розпаду його поверхневих шарів. При подальшому рості новотвір обумовлює стенозування просвіту кишечника, який в цих відділах невеликий, калові маси накопичуються вище перешкоди, що проявляється закрепами, в подальшому відбувається гіперпродукція слизу зміненою слизовою, в результаті закреп змінюється відходженням значної кількості рідких зловонних калових мас, нерідко з великою кількістю слизово-кров'янистих домішок, що нерідко трактується лікарями загально-лікувальної мережі як дизентерія, ентероколіт, і ці хворі госпіталізуються в гастроентерологічні або інфекційні відділення. І тільки тоді, коли в клінічній картині починають наростати симптоми кишкової непрохідності (здуття живота, затримка відходження стільця та газів, переймоподібні болі, нудота, блювота) у хворих запідозрюється рак ободової кишки. Часто такі пацієнти госпіталізуються лікарями швидкої допомоги в ургентні хірургічні стаціонари.

Пухлини, які мають ендофітний характер росту, довший час не обумовлюють розладів функції товстого кишечника, і тільки при поширенні процесу за межі кишечної стінки і втягненні парієтальної очеревини хворих починають турбувати постійні ниючі болі в животі, які в залежності від локалізації можуть симулювати хронічний апендицит, холецистит, виразкову хворобу шлунку та дванадцятипалої кишки, хронічний аднексит. Такі хворі часто госпіталізуються в загальнохірургічні стаціонари і діагноз встановлюється тільки в ході лапаротомії.

В клінічній картині РПК теж виявлені особливості в залежності від локалізації новоутворів. Основним патогмонічним симптомом є поява періодичних слизисто-кров'янистих домішок у випорожненнях. При ураженні дистальних відділів ПК вони спостерігаються на початку акту дефекації, а при ураженні проксимальних відділів – в завершальній його фазі. Пізніше внаслідок подальшого росту новотворів ректосигмовидного та верхньоампулярного відділівта рефлекторного спазму кишки спостерігається виникнення закрепів, які змінюються багаторазовим відходженням рідких зловонних калових мас, а далі наростає клініка кишкової непрохідності.

В середньоампулярному відділі хворі частіше скаржилися на зміну формоутворення калу, несправжні поклики до акту дефекації, кров'янисто-гнійні домішки у випорожненнях, а при пухлинах нижньоампулярного та аноректального відділу більш характерними є утруднення та болі при випорожненні.

Пізніми симптомами при раку прямої кишки слід вважати зниження маси тіла, погіршання загального стану, постійну біль в області прямої кишки та кістках тазу.

Loading...

 
 

Цікаве