WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМедицина → Колоректальний рак: етіопатогенетичні чинники, особливості клінічної картини, діагностика та тактика лікування - Лекція

Колоректальний рак: етіопатогенетичні чинники, особливості клінічної картини, діагностика та тактика лікування - Лекція

ЛЕКЦІЯ

колоректальний рак: етіопатогенетичні чинники, особливості клінічної картини, діагностика та тактика лікування

Актуальність проблеми

Аналіз даних сучасної онкологічної статистики засвідчує, що в світі щорічно реєструються близько 600000 нових випадків раку товстої кишки (РТК), а майже 300000 хворих ним вмирає. Найвищі рівні захворюваності реєструються в США, країнах Західної Європи.

У США кожного року виявляється близько 140000 хворих на РТК, а помирає 55000 (в 3,9 рази більше, ніж від раку шлунка). Як причина смертності РТК в цій країні займає 3-тє місце у чоловіків (після раку легені і раку простати) і у жінок (після раку легень і раку молочної залози). У Європейських країнах реєструється щорічно 130000 вперше виявлених хворих РТК, вмирає 98000. Як причина онкологічної смертності РТК на 2-му місці після раку легені. Накопичений контингент хворих РТК у світі складає понад 3.2 млн чоловік.

В Україні по відношенню до РТК склалася особливо неблагоприємна ситуація: на фоні триваючого зростання рівня захворюваності спостерігається значне зростання смертності, особливе занепокоєння викликають надзвичайно високі показники летальності до року, які за даними Національного канцер-реєстру у 1999 р. складали при РОК 48.5, а при РПК – 38.5%, що є свідченням суттєвих недоліків в організації ранньої діагностики та недостатній ефективності існуючих методів лікування цієї патології.

Особливості будови та функції товстого кишечника

Для того, щоб зрозуміти особливості патогенезу злоякісних новоутворів товстого кишечника та їх клінічного перебігу необхідно пригадати особливості будови та функції цього органу.

Товста кишка (intestinum crassum) – це дистальний відділ травної трубки, загальна довжина якого складає 1.7-2.0 м і, як правило, дорівнює росту людини. В анатомо-фізіологічному відношенніу товстому кишечнику виділяють 6 відділів: сліпу, висхідну, поперечно-ободову, низхідну, сигмовидну і пряму з анальними сфінктерами. Колір товстої кишки сіруватий на відміну від рожевого тонкої кишки. Просвіт її значно ширший, однак стінка тонша, чим у тонкої. Вона має численні гаустрації (haustra coli) – вибухання ділянки кишки величиною від 3.5 до 6 см, починаючи від сліпої та закінчуючи ректосигмовидним згином. Вся ободова кишка містить три повздовжні м'язеві стрічки (tenia coli) шириною близько 1 см, що гофрують гаустри по протибрижовому краю. Така будова дозволяє збільшити площу контактуючої поверхні кишки. Між гаустрами зустрічаються численні поперечні складки, які в окремих ділянках мають потовщення кругового шару гладкої мускулатури, що носять назву сегментарних сфінктерів. Перший з них знаходиться у місці переходу сліпої в висхідну і носить назву сфінктера Бузі, на границі середньої третини висхідної кишки розташований сфінктер Гірша, в ділянці правого (печінкового) згину знаходиться правий сфінктер Кеннона, а в середній третині поперечно-ободової - сфінктер Хорста. Перед селезінковим згином зліва знаходиться лівий сфінктер Кеннона, а у верхній третині низхідної кишки – сфінктер Пауера-Штрауса, при переході низхідної кишки в сигмовидну – сфінктер Баллі, в середній частині сигми - Россі, в місці переходу сигмовидної в пряму – О'Берна-Пирогова-Мут'є. Вказані вище сфінктери відіграють надзвичайно важливу роль у перемішуванні та просуванні хімусу, формуванню та евакуації калових мас. Злоякісні новоутвори частіше виникають у місцях цих фізіологічних звужень.

Пряма кишка є останньою з шести ділянок товстої кишки у людини. З практичної точки зору пряму кишку прийнято розділяти на 5 відділів. Вона бере початок від рівня мису крижа надампулярною або ректосигмовидною ділянкою (довжиною 4-5 см), а далі переходить у верхній, середній та нижній відділи ампули і закінчується промежинним відділом, який ще називають анальним (відхідниковим) каналом.

Стінки кишки складаються з декількох шарів - це слизова оболонка, базальна мембрана, підслизовий, м'язевий, субсерозний шар та серозна оболонка. Серозна оболонка оточує ободову кишку як конверт, формуючи разом з судинними і лімфатичними структурами брижу.

Кровопостачанняправої частини ободової кишки здійснюється судинами з басейну верхньої брижової артерії – здухвинно-ободовою, правою ободовою та середньо-ободовою артеріями.Низхідна кишка, сигмовидна і верхня частина прямої кишки кровопостачаються за рахунок гілок нижньої брижової артерії – лівою ободовою та верхньопрямокишечною артеріями, інша частина прямої кишки (включаючи анус) васкуляризується за рахунок гілок внутрішньої клубової артерії.

Венозний відтік від ободової і верхньої частини прямої кишки здійснюється через верхню і нижню брижові вени в систему портальної вени;з дистальних відділів прямої кишки відтік венозної крові проходить "за двома адресами" - по верхній прямокишечній вені через брижову вену в портальну систему і по середній і нижній прямокишечних венах в нижню порожнисту вену. Особливостями венозного відтоку в дистальному відділі прямої кишки пояснюють високу частоту легеневих метастазів.

Лімфатичні судини в стінці товстої кишки беруть початок у власній оболонці, наступній за слизовою і дренуються лімфовузлами вздовж васкулярних аркад в брижі. До груп регіонарних для РТК відносять навколоободові та параректальні, а також лімфовузли, що розміщені вдовж магістральних судин - клубово-ободової, правої, серединної і лівої ободової, верхньо-прямокишечної артерій. При локалізації в нижньоампулярному та аноректальному відділах можливе метастазування в пахові лімфовузли.

Функції ободової кишкивключають в себе абсорбцію рідини і електролітів з вмісту, що поступає з тонкого кишечника, і формування консистенції і об'єму калових мас. У товстій кишці проходить перетравлення розчинної клітковини (пектину), а нерозчинна клітковина (целюлоза) виводиться у незміненому вигляді. Ці задачі виконуються в основному в правій половині ободової кишки, де також відбувається мікробний синтез вітаміну К, деяких вітамінів групи В, завершується всмоктування солей міді та заліза. Резервуаром для зберігання оформленого калу є ліва половина ободової кишки і пряма кишка. Остання завершує каналізаційну функцію - викидання шлаків, непереварених залишків їжі актом дефекації, що контролюється м'язами зовнішнього і внутрішнього сфінктерів при сприянні скорочень м'язів живота.

Слизова ободової кишки виділяє також велику кількість слизу, що полегшує проходження твердих калових мас по кишечнику.

Сучасні уявлення про етіопатогенез РТК

Проведені на даний час епідеміологічні та молекулярно-генетичні дослідження дозволили встановити ряд етіопатогенетичних чинників виникнення КРР, серед яких найбільш суттєву роль відіграють особливості харчування та спадково-генетичні фактори.

Розглядаються 3 гіпотези про вирішальне значення особливостей живлення - рафіновані вуглеводи і РТК, тваринні жири і РТК, споживання м'яса і РТК.

Так, ще на початку 70-х роківBurkitt сформулював концепцію, згідно з якою дієта, багата клітковинною, приводить до швидкого транзиту калу по кишечнику і зменшує експозицію потенційних канцерогенів на слизовій. В умовах сповільненого пасажу по кишечнику створюються кращі умови для індукції РТК. Рафінування муки, круп, цукру приводить до зменшення маси, що не всмоктується. При цьому змінюється флора кишечника, яка продукує канцерогенні речовини,

Hill, що особливо глибоко займається вивченням ролі харчування та мікрофлори в етіології РТК при дослідженні калу груп населення з різним ризиком виникнення РТК в Африці, Європі, США, Азії робить наступні висновки: концентрація стеролів, жовчних кислот та ступінь їх деградації у американців та західноєвропейців вищі, ніж в інших країнах, флора містить велику кількість анаеробів. Співвідношення анаеробів до аеробів в калі в зонах з високою частотою РТК коливається від 2,1 до 2,7, в країнах з рідкою захворюваністю - від 0,5 до 1,5. Цікаво, що у тварин, позбавлених мікроорганізмів, набагато важче індукувати РТК при введенні ним через рот канцерогенів.

Loading...

 
 

Цікаве