WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМедицина → Загальні принципи лікування злоякісних пухлин - Лекція

Загальні принципи лікування злоякісних пухлин - Лекція

ЛЕКЦІЯ

Загальні принципи лікування злоякісних пухлин

Лікування хворого, у якого діагнозовано злоякісний новоутвір визначається біологічними, загальними і патофізіологічними критеріями.

До місцевих біологічних критеріїв відноситься: гістологічна структура (ступінь диференціювання) пухлини, її форма росту, поширення (стадія процесу), виникнення і залежність росту від рівня певних гормонів.

До загальних біологічних критеріїв відноситься стан:

  • загального імунітету,

  • протипухлинного імунітету,

  • гормонального обміну в організмі хворого,

  • загальних обмінних процесів в організмі.

До патофізіологічних критеріїв відноситься:

  • вік хворого,

  • функціональний стан серцево-судинної, дихальної та видільної систем,

  • супутні захворювання.

Спеціальне протипухлине лікування може бути призначене тільки хворому , у якого точно встановлена гістологічна будова пухлини , ступінь диференціації, локалізація і стадія процесу. Наявність віддалених метастазів або похилий вік хворого з ознаками некорегованої медикаментозно патології серця і легенів, а також важка супутня патологія печінки і видільної системи можуть стати на перешкоді до застосування спеціального протипухлинного лікування.

Досягнутий на кінець другого тисячоліття рівень знань про природу та закономірності прогресії і метастазування злоякісних пухлин пояснює необхідність комплексного підходу до їх лікування. Відомо, що тільки в ранній, неінвазивній стадії розвитку злоякісного новоутвору можливе виліковування застосуванням локальних методів впливу на пухлину, таких як хірургічний (в тому числі кріодеструкція, лазер) або променева терапія.

Для лікування онкологічних хворих застосовують три основні методи хірургічний, променевий і хіміотерапевтичний, Самостійно претендують на радикальність лікування злоякісних пухлин тільки хірургічний і променевий методи.

Крім трьох основних методів, існують додаткові або ад`ювантні, які самі по собі не виліковують, а лише підвищують ефективність спеціальної терапії. Це такі методи як: імунотерапія, гормонотерапія, застосування фізичних (гіпертермія, баро-, магнітотерапія, гіпероксигенація) і хімічних (гіперглікемія, метронідазол) хіміо та радіомодифікаторів.

Лікування онкологічних хворих може бути радикальним, паліативним і симптоматичним.Радикальним вважається таке лікування, коли після його проведення не залишається вогнищ пухлинного росту, які можуть бути встановлені клінічними, імунологічними, рентгенологічними, радіоізотопними, ендоскопічними та морфологічними методами діагностики. Радикальне лікування можливе у хворих , у яких пухлинний процес відповідає 1, 11 та 111 стадіям захворювання. В 1-ій стадії радикалізм лікування досягається частіше застосуванням хірургічного методу, а при 11-ій і 111-ій стадіях поєднаним застосуванням променевої терапії з наступною операцією. Застосування опромінення з наступною операцією носить назву комбінованого методу лікування злоякісних пухлин. У хворих на рак 111 стадії, з погляду на високу вірогідність існування невиявлених віддалених метастазів, застосовуються протипухлинні хіміопрепарати як до операції так і в післяопераційному періоді. Якщо у хворого на рак виконується радикальна операція в поєднанні з до- або післяопераційною променевою та протипухлинною хіміотерапією, то таке лікування називається комплексним. Поняття радикальне лікування необхідно розглядати як з клінічної так і біологічної точок зору. З біологічної точки зору ймовірність того, що проведеним лікуванням вирішується питання незворотнього видалення та девіталізації всіх можливих вогнищ пухлинного росту підтверджується 5 і 10-річним виживанням більше ніж у 90% хворих на рак з першою стадією. Повне виліковування хворого на рак 11 і 111 стадіями є рідкісним явищем. Біологічна оцінка ступеня істиної радикальності операції на сучасному етапі розвитку медичної науки є дуже приблизною. Контрольні терміни життя тривалістю 5 і 10 років, за якими оцінюють ефективність лікування хворого на рак є умовними . Багаторічні спостереження за немовби радикально лікованими хворими на рак показують, що переважна більшість їх помирає до 5 років, а ті, які пережили 10 років і не є старцями, також помирають від раку але в більш віддалені строки – нерідко через 20 років після операції або комбінованого і комплексного лікування. Висока смертність хворих з 11 і 111 стадіями раку в перші роки після проведеної радикальної операції нерідко зумовлена недотриманням стандартів та порушенням абластики при їх виконанні. Підтвердженням цього є те, що у більшості із них причиною смерті є рецидиви раку. Другою дуже вагомою причиною є неможливість досягнути радикалізму операції, особливо якщо вона вибирається в якості єдиного методу лікування онкохворого, через ранню генералізацію клітин злоякісної пухлини далеко за межі допустимої екстерпації ураженого пухлиною органа. Такі поняття як радикальне лікування і радикальна операція не є тотожними. Радикальна операція враховує тільки критерій місцевого поширення пухлинного процесу. Адже під час операції проводиться тільки видалення органу, ураженого злоякісною пухлиною з клітковиною відомих зон регіонарного лімфовідтоку. На сучасному етапі розвитку наукової медицини ще не знайдено такого методу, який би дозволяв виявити окремі комплекси злоякісних клітин у віддалених від первинної пухлини органах. Поява більше як у 50% хворих віддалених метастазів, у яких при 111 стадії злоякісного процесу була виконана немовби радикальна розширена операція, наприклад гастректомія з лімфодисекцією типу Д4, підтверджує неспроможність того, що радикалізм лікування можна забезпечити тільки засобами місцевого впливу на пухлину.

Паліативним називають таке лікування, коли після його проведення залишаються неліквідовані вогнища пухлини як в зоні розташування первинного вогнища так і у віддалених органах. Паліативне як і радикальне лікування злоякісних пухлин здійснюється з допомогою різних протипухлинних засобів, які умовно ділять на три групи:

  1. протипухлинні засоби місцевого впливу – хірургічне лікування і променева терапія;

  2. протипухлинні засоби загальної дії – системна поліхіміотерапія (ПХТ), гормонотерапія;

  3. допоміжний протипухлинний вплив – імунотерапія, застосування різного роду модифікуючих дію променевої та хіміотерапії факторів, таких як гіпертермія, гіперглікемія, гіпероксигенація та врахування біологічних ритмів організму хворого. Паліативне лікування передбачає отримання тривалого проте тимчасового ефекту. Водночас його проведення сприяє не тільки продовженню тривалості, а і якості життя.

Симптоматичне лікування передбачає усунення ускладнень, які загрожують життю хворого на рак. Комітет експертів ВООЗ з лікування раку в 1967 році визначив такі міроприємства як операції по створенню обхідних анастомозів, формування різного роду завнішніх стом (гастро-, еюно-, коло-, трахео- і уретеростомії), перев`язка судин як паліативні.

В 1975 році у вітчизняній системі онкологічної допомоги такі операції за пропозицією відомого українського онколога А.І.Гнатишака стали називати симптоматичними.

Крім хірургічного методу симптоматичним може бути застосування також променевої терапії, якщо вона проводиться виключно з метою досягнення протибольового або протизапального ефекту.

Особливо широке застосування в якості симптоматичного лікуання знаходять медикаментозні середники загальнозміцнюючої, знеболюючої, протизапальної дії та використання різного роду психотропних середників, вітамінів, гормонів, антиоксидантів. В рамках симптоматичного лікування знаходиться замісна терапія гормональними, ферментними та іншими препаратами, які частково або повністю компенсують втрачені функції органа після хірургічного видалення його. Симптоматичним також вважається лікування направлене на ліквідацію ускладнень, які виникають після проведення променевої або хіміотерапії.

Схематично лікування хворого на рак можна розділити на 4 етапи:

ЕТАПИ

МЕТА

СЕРЕДНИКИ ВПЛИВУ

ТРИВАЛІСТЬ ВПЛИВУ

МІСЦЕ ПРОВЕДЕННЯ

1. Підготовчий

Стимуляція захисних сил організму, детоксикація

Адаптогени, імунорегулятори, вітаміни та ін.

1 – 2 тижні

Стаціонар, амбулаторно

2. Протипухлинний: а)специфічний б)підтримуючий

Ліквідація пухлини та крупних метастазів

а) основне лікування та середники підсилення, б)загальнозміцнюючі

1 - 3 місяці

2 – 3 місяці

Стаціонар

Амбулаторно

3. Протирецидивний: а)специфічний б)підтримуючий

Профілактика рецидивів та метастазів

а) регулятори обміну речовин, основне лікування б)загальнозміцнюючі

1 – 2 місяці

3 – 5 місяців

Стаціонар, амбулаторно

Амбулаторно

4.Профілактичний

Збереження оптимального рівня здоров`я

Диспансеризація, профілактичні заходи

Амбулаторно

3.2.Хірургічний метод лікування онкологічних хворих.

Loading...

 
 

Цікаве