WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМедицина → Організація протиракової боротьби. Епідеміологія та сучасні відомості про причини виникнення злоякісних пухлин. Закономірності пухлинного росту, канц - Реферат

Організація протиракової боротьби. Епідеміологія та сучасні відомості про причини виникнення злоякісних пухлин. Закономірності пухлинного росту, канц - Реферат

ЛЕКЦІЯ № 1

Організація протиракової боротьби. Епідеміологія та сучасні відомості про причини виникнення злоякісних пухлин. Закономірності пухлинного росту, канцерогенез.організація ранньої діагностики раку

Існуюча система протиракової боротьби в Україні створена у відповідності з наказом МОЗ України за № 208 від 30.12.1992 року "Про заходи подальшого поліпшення і розвитку онкологічної допомоги населенню". Цим документом продовжено також дію наказу МОЗ №192 від 7.04.1986 року "Про затвердження інструкції по формуванню та диспансерному спостереженню груп підвищеного ризику захворіти злоякісними новоутворами і хворих з передпухлинними хворобами". Структура закладів охорони здоров"я, які забезпечують надання онкологічної допомоги населенню передбачає поділ на спеціалізовану онкологічну мережу та заклади загальнолікувального неонкологічного профілю (мал.1).

Мал. 1

Схема організації онкологічної служби на Україні

Міністерство

охорони здоров'я

України

науково–дослідні

інститути

МОЗ і АМН України

Міністерство охорони здоров'я та автономної республіки Крим

онкодиспансер А Р Крим,обласні

онкодиспансери

міські управи охорони здоров'я

онкологічні

міські

диспансери

онкологічні

відділення при

лікарнях

центральні районні

. лікарні

поліклінічні відділення

оглядові кабінети оглядові кабінети

для жінок для чоловіків

Важливу роль в організації протиракової боротьби виконують кафедри і курси онкології медичних вузів України (їх всього 18). Вони здійснюють первинну підготовку кадрів лікарів з онкології, підвищенні їх кваліфікації, забезпечують керівництво лікувальним процесом обласних онкологічних диспансерів, а також виконують наукові дослідження з проблем ранньої діагностики, лікування і профілактики злоякісних пухлин в регіонах України.

Надання медичної допомоги онкологічним хворим на місцях і диспансеризацію їх здійснюють 46 онкологічних диспансерів у всіх областях України. Крім цього, діагностичні, лікувальні і диспансерні функції здійснюють оглядові кабінети та онкологічні відділення загальнолікувальних закладів і, накінець онкологічні кабінети.

Функціональна схема організації онкологічної допомоги населенню України представлена на мал. 2.

Основними завданнями онкологічного диспансера є:

• забезпечення в повному об"ємі кваліфікованою консультативною та лікувальною допомогою онкологічних хворих, які проживають на території обслуговування диспансера у відповідності із сучасними стандартами;

• контроль за якістю виконання такого лікування в тих лікувально-профілактичних

закладах регіону, яким дозволено лікування онкологічних хворих;

• здійснення диспансерного спостереження за онкологічними хворими;

•організаційно-методичне керівництво і контроль за станом своєчасної діагностики

злоякісних новоутворів у всіх лікувально-профілактичних закладах, а також вивчення

причин пізньої діагностики;

• впровадження в практику сучасних методів діагностики і лікування онкологічних

захворювань, аналіз ефективності лікування у всіх лікувально-профілактичних

закладах;

• проведення міроприємств з підвищення рівня онкологічної грамотності та настороженості

лікарів;

• здійснення і забезпечення повного обліку онкологічних хворих в області, створення обласного канцер-реєстру та контроль за якістю поступлення в реєстр первинних інформаційно-оперативних облікових документів;

• проведення санітарно-просвітницької роботи серед населення з ухилом на роз"яснення переваг лікування раку на ранніх стадіях його розвитку.

Первинною ланкою онкологічної служби є районні онкологічні кабінети, які діють в складі поліклінік лікарень.

В завдання онкологічних кабінетів входить:

• прийом хворих із злоякісними пухлинами, організація їх госпіталізації для спеціального або

симптоматичного лікування;

• розбір занедбаних форм раку;

• диспансерне спостереження за онкологічними хворими;

• організація обліку онкохворих та своєчасне представлення необхідної інформації в обласні

канцер-реєстри;

* санітарно-освітня робота серед населення .

Медична документація, яка заповнюється на онкологічних хворих:

Повідомлення про хворого з вперше в житті встановленим діагнозом раку або іншого злоякісного новоутвору – форма №090/о, заповнюється лікарем, який його виявив. В триденний термін це повідомлення і хворий відправляються в ООД.

Контрольна карта диспансерного спостереження – Ф №030-6/о – заповнюється в оргметодкабінеті ООД і районними спеціалістами за профілем онкопатології.

Протокол на занедбаний випадок раку –Ф№027-2/о – заповнюється в двох екземплярах (один для ООД, а другий головному лікареві райлікарні) на хворих з 111 стадією візуальних форм раку (пухлини шкіри, голови і шиї,зовнішніх статевих органів, шийки матки, молочної залози, заднього проходу та нижньоампулярного відділу прямої кишки) та 1У стадією решти злякісних пухлин.

В повідомленні необхідно правильно вказати всі складові частини онкологічного діагнозу:

Назва пухлини у відповідності з міжнародною морфологічною класифікацією злоякісних новоутворів

Локалізація, вказавши назву органа або анатомічний відділ

Стадія за системою ТNM

Клінічна група – як умовне поняття, яке визначає тактику лікаря по відношенню до діагностики, лікування та диспансеризації хворого на рак.

Класифікація пухлин

Морфологічна класифікація злоякісних новоутворів.

В основу цієї класифікації покладена назва тканини та клітинних елементів, з яких походить пухлина .

Розрізняють наступні групи злоякісних новоутворів:

Рак – об"єднує пухлини з епітелію, а саме: з плоского епітелію – плоскоклітинний рак із та без зроговіння; з залозистого епітелію - аденокарцинома різного ступеня зрілості: - G1- високого , G2- середнього, G3 –низького ступенів диференціації та G4 – недиференційований аденогенний рак; дрібноклітинний рак як форма недиференційованого раку.

Саркома – злоякісна пухлина із сполучної тканини. Її назва узгоджується з тими клітинними елементами сполучної тканини , з яких вона росте : фібро-, хондро-, остео-, рабдоміо- і лейоміосаркоми, ліпосаркома. Ростуть вони повільно, відрізняються низькою чутливістю до променевої та хіміотерапії, часто рецидивують за умов порушення абластики під час хірургічного їх лікування. Незрілі саркоми – класифікують за формою клітин – кругло-, поліморфноклітинна саркоми.

Гемобластози – злоякісні новоутвори системи крові, їх поділяють на а/ системні – лейкози та б/ пухлини. Пухлинні гематобластози представлені лімфогрануломатозом – хвороба Годжкіна та негоджкінськими лімфомами, які іноді ще називають гематосаркомами.

Пухлини з APUD – системи – апудоми /феохромоцитома, меланома, дрібноклітинний рак легенів, медулярний рак щитовидної залози, карциноїд/.

Рідкі форми: - з трофобласта - хоріонепітеліома - із ембріональних залишків – тератобластома, семінома

- із нервової тканини

- із судин.

Класифікація злоякісних пухлин за стадіями

TNM-класифікація, прийнята для опису анатомічної розповсюдженості пухлини, згідно п"ятого видання (1997 рік), оперує трьома основними категоріями: Т (tumor) – характеризує розповсюдженість первинної пухлини,

N (nodus) – відображає стан регіонарних лімфатичних вузлів, M (metastasis)- вказує на наявність (М1) або відсутність (Мо) віддалених метастазів.

Первинна пухлина (Т) в рамках клінічної класифікації характеризується символами ТХ, Т0, Тis, Т1, Т2, Т3, Т4.

ТХ – локалізація пухлини не встановлена

Т0 – первинна пухлина не визначається (до 8% всіх випадків)

Тis – преінвазивна карцинома – carcinoma in situ – внутрішньоепітеліальний

рак.

Т1, Т2, Т3, Т4 – позначення розмірів, характеру росту. взаємовідношення з прилеглими тканинами. Для візуальних форм раку цей символ залежить від максимальних розмірів пухлини: Т1 – до 2 см, Т2 – до 5 см, Т3 – більше 5 см, а для Т4 – любих розмірів пухлина, яка проростає сусідні органи. Для органів шлунково-кишечного тракту символ Т залежить від глибини ураження стінки органа: інвазія до підслизового шару – Т1, м"язевого – Т2, серозного – Т3 і проростання в сусідні органи – Т4.

Стан регіонарних лімфатичних вузлів (N) позначається символами NX, N0, N1, N2, N3.

NX – недостатньо даних для оцінки стану регіонарних лімфатичних вузлів.

N0 – немає клінічних ознак ураження лімфатичних вузлів.

N1 – як факт ураження регіонарних лімфатичних вузлів при раці стравоходу, жовчного міхура, підшлункової залози, шийки і тіла матки, яєчників, шкіри, м"яких тканин і кісток, простати.

N2 – для раку шлунка і кишечника залежить від кількості уражених лімфатичних вузлів: для РШ – від 7 до 15, для РТК і РПК 4, для раку молочної залози – наявність конгломерату лімфовузлів, які не зміщуються, для пухлин щелепнолицевої локалізації – коли розміри вузлів до 6 см в діаметрі, нирки і сечового міхура до 5 см

N3 – визначається тільки при раці щелепно-лицевої ділянки, молочної залози, легенів, нирки, сечового міхура, статевого члена, яєчка.

Віддалені метастази (М) позначаються символами МХ, М0, М1.

Loading...

 
 

Цікаве