WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМедицина → Визначення предмету патології - Реферат

Визначення предмету патології - Реферат

В С Т У П
І. Визначення предмету патології
Патологічна анатомія - одна з основних і важливих дисциплін в системі медичної освіти.
Практична діяльність медичного працівника базується на ґрунтовному знанні різноманітних функціональних і морфологічних змін, що виникають в організмі під час хвороби і про ці зміни цілісне уявлення дають такі науки, як патологічна анатомія і патологічна фізіологія, які разом становлять об'ємну галузь знань під назвою патологія (від грецьк. - страждання, вчення);
Патологія поділяється:
І. Загальна патологія вивчає, заг. поняття, терміни.
2. Спеціальна п-я вивчає патологічні зміни при різних захворюваннях.
Патологія складається з 2-х частин:
І ч. Патологічна анатомія
2 ч. Патологічна фізіологія
І.Ч. П.А.- наука клінічна. Вона вивчає структурні зміни різних клітин, тканин і органів при різних патологічних процесах, вивчає їх етіологію, патогенез.
Етіологія - причина виникнення хвороби
Патогенез - механізм виникнення розвитку хвороби (від гр. страждання, пошкодження, походження) відповідає на питання класифікацію патологічних процесів для того, щоб поставити правильний діагноз, призначити лікування.
2 .4. Пат. фізіологія експериментальна наука, яка зникає функції органів і систем при різних патологічних станах.
Патологія тісно пов'язана з такими предметами:
нормальна анатомія, біологією, ембріологією, гістологією, цитологією, а також з усіма клінічними медичними науками.
Будь-яке захворювання має ті чи інші клінічні симптоми, які в кожного хворого проявляються по різному.
МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ.
1. Перший основний метод дослідження.
Це розтин трупів - аутопсія
2-й метод - біопсія - прижиттєве дослідження кусочків органу чи тканин органу.
3. Цитодіагностика - мікроскопічне дослідження тої чи іншої частини тканин органу.
4. Експеримент штучне відновлення або моделювання патологічних процесів на тваринах, цим шляхом випробовують дію ліків.
ф-г Клод Бернар сказав: "Експеримент це спровоковане спостереження".
ЗАГАЛЬНЕ ВЧЕННЯ ПРО ХВОРОБУ
Здоров'я і хвороба - дві форми життя. Щоб зрозуміти поняття "хвороба", спочатку зрозуміти поняття як "норма", і здоров'я.
"Норма" відображає оптимальний рівень життєдіяльності людини (напр. норм, т-ра тіла, тиск, пульс).
"Здоров'я" - це стан повного фізичного, психічного і соціального благополуччя, при цьому відсутні будь-які хвороби і фізичні вади.
Таке визначення дає Всесвітня організація охорони здоров'я (1946).
Хвороба - це порушення життєдіяльності організму під впливом факторів внутрішнього і зовнішнього середовища. При цьому знижується пристосованість до навколишнього середовища.
Кожна хвороба починається з пошкодження, спочатку - одна частина тіла, пізніше може розповсюджуватися на весь організм.
Суть пошкодження - під впливом хвороботворного агента настають порушення обмінних процесів і функції клітин, тканин і органів. Паралельно з цим в організмі відбуваються компенсаторно-пристосовні реакції. Вони сприяють виживанню і відновленню організму в умовах дії надзвичайних, патогенних чинників.
Напр. у х-го на пневмонію у відповіді на пошкоджувальну дію пневмококів підвищується температура тіла, збільшується к-сть лейкоцитів, посилюється синтез антитіл.
Стадії розвитку хвороби.
У перебігу хвороби виділяють чотири стадії або періоди:
1. латентний або скритий (прихований) або інкубаційний (при інфекційних хворобах).
Він триває від початку дії патогенного фактора до появи перших симптомів хвороби.
Симптом - клінічний прояв тієї чи іншої хвороби.
Симптоми бувають суб'єктивні, це ті, про які хворий повідомляє сам.
Напр. скаржиться на біль, нудоту, слабість).
об'єктивні - це ті, які виявляються при обстеженні хворого, напр., порушення ритму серця, підв., температ. тіла.
Сукупність симптомів, які характерні для даного захворювання називається синдромом.
У цей період відбувається мобілізація компенсаторно-пристосовних механізмів спрямованих на усунення або обмеження дії патогенного чинника.
ІІ. Продромальний період - визначається - привісник часом від появи перших симптомів до розвитку повної клінічної картини хвороби. - характеризується неясними, нечіткими напр. інф. хвороби почин. з нечітких симптомів.
III. Період розпалу хвороби характеризується наявністю властивих симптомів.
Напр. При інфекційному гепатиті: жовтушність шкіри, склер, темна сеча.
ІV. Завершення хвороби
а) повне видужання (явища пошкодження, повністю зникнення)
б) неповне видужання наявністю стійких ан. і функ. дефектів
в) рецидив - це повторний спалах х-би після деякого періоду II відсутності.
Г) ускладнення - приєднання до х-би патол. змін, як прямо недов'язані із прич. факторами.
д) перехід у хронічну форму.
ж) смерть.
до д) якщо х-ба після п-ду яскравих клінічних проявів набула затяжного, в'ялого х-ру із тривалими станами спокою (ремісії), то кажуть, що вона перейшла в хронічну форму.
По тривалості х-би поділяють:
1. Гострі
2. Підгострі
3. Хронічні
СМЕРТЬ
Смерть - це незворотна зупинка життєдіяльності організму, який з моменту смерті перетворюється на мертве тіло.
За причинами смерть поділяють на
1. природну (фізіологічну) - закономірне зношування організму
2. насильну (внаслідок різних нещасних випадків)
3. смерть від хвороб - патологічні зміни, викликані надзвичайним подразником, настільки глибокі, що стають несумісними з життям. Смерть приходить повільно, їй передує; поступове згасання життєвих функцій, але буває й швидка несподівана смерть, яка настає начебто серед повного благополуччя.
Розрізняють три стадії смерті:
І. Преагонія - від кількох годин до кількох діб - затьмарюється свідомість, з'являється задишка і тахікардія, падає АТ.
2. Агонія (від грецького - боротьба) характеризується глибоким пригніченням життєво важливих функцій - втрачається свідомість, згасають рефлекси, різко послаблюється д-сть серця й апарату дихання, з'явл ознаки:
- аритмія
- судоми
- параліч сфінктерів
- набряк легень
- падає темпер. тіла
3. Клінічна смерть - повна відсутність пульсу, дихання, але обмін речовин може зберігатися на мінімальному рівні, тому на цьому етапі можливе оживлення організму (реанімація).
Реанімаційні заходи спрямовані насамперед на відновлення дихання і діяльності серця.
До них належать штучна вентиляція легень, масаж серця, дефибріляція серця.
Час від початку клінічної смерті, протягом якого можливе і доцільне оживлення, обмежений тривалістю життя нейронів кори великих півкуль в умовах гіпоксії (5-6 хв.).
Біологічна смерть - це етап незворотніх розладів життєдіяльності організму. Після настання біологічної смерті характерні посмертні зміни:
- охолодження трупа
- трупне заклякання
- ущільнення скелетних м'язів (нагромадженняу м'язах молочної к-ти)
- трупне висихання
- перерозподіл крові
- трупні плями
- трупний розклад
ПУХЛИНИ
Вивченням пухлин, їх властивостями, етіологію, патогенезом, профілактикою і лікуванням займається спеціальна наука - онкологія, - оnкоs -пухлина.
Причини їх виникнення канцерогени. Ріст, види росту пухлин, розвиток і будова пухлин, властивості пухлин. Синоніми: новоутворення, неоплазма, тумор, бластома.
- це патологічних процес, основним проявом якого є невпинне, безмежне розростання тканин.
Універсальна й обов'язкова властивість всіх пухлин це здатність до
Loading...

 
 

Цікаве